СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Категорія: Новини світу

  • Скандальне перейменування: коли Пентагон стане Міністерством війни

    Скандальне перейменування: коли Пентагон стане Міністерством війни

    Президент США Дональд Трамп готує сенсаційне перейменування Пентагону. Про це у п’ятницю, 5 вересня, повідомляє Fox News.

    Господар Білого дому разом із міністром оборони Пітом Гегсетом вже неодноразово озвучували бажання змінити чинну назву Міністерство оборони. На думку президента, ця назва недостатньо відображає реальну роль та вплив США у глобальному контексті.

    Трамп наголошував, що Америка повинна відкрито заявляти про свої позиції та припинити прикриватися терміном “оборона”. За словами джерел, президент у приватних розмовах із радниками підкреслював потребу “називати речі своїми іменами”.

    Очікується, що документ, який передбачає внесення змін, буде підписаний вже в п’ятницю, 5 вересня. Після цього адміністрація планує надати офіційні роз’яснення щодо нового підходу до позиціонування військового відомства.

    За інформацією Білого дому, указ внесе зміни у формулювання, додавши “Department of War” як альтернативну назву поряд з існуючою “Department of Defense”. Також буде передбачено нові титули для посадовців відомства, включаючи назву “секретар війни” для міністра. Цей крок є частиною більш масштабного задуму, що включає як законодавчі, так і адміністративні заходи для встановлення нової назви на постійній основі.

    Прихильники Трампа вважають, що такий перегляд назви надасть армії більш чесне позиціонування та стане символом відродженої сили США. Вони нагадують, що до 1947 року американське військове відомство вже мало назву “Department of War”. Однак критики попереджають, що цей крок може посилити агресивний імідж країни та погіршити відносини як із союзниками, так і з противниками.

    Якщо указ буде підписаний, це стане першим значним перейменуванням Пентагону за останні понад 75 років.

    Раніше повідомлялося, що Білий дім шукає спосіб перейменувати Пентагон на Міністерство війни. Нещодавно президент США Дональд Трамп офіційно підняв цю тему, заявивши, що, на його думку, Сполученим Штатам доведеться повернуться до колишньої назви

    Нагадаємо, Дональд Трамп під час розмови з лідерами Європи та президентом України висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.

  • У Рязані горить НПЗ після атаки дронів – соцмережі

    У Рязані горить НПЗ після атаки дронів – соцмережі

    У російському місті Рязань спалахнула пожежа на нафтопереробному заводі, ймовірно, через атаку дронів у ніч на 5 вересня. Інформація про це активно поширюється в соцмережах.

    Telegram-канали Astra, Exilenova+ та інші ресурси з посиланням на очевидців повідомляють про чергову пожежу на Рязанському НПЗ. У мережі з’явилися фото та відео із місця події, де зафіксовано масштабну пожежу. Однак офіційних підтверджень на момент публікації ще не було.

    Нагадаємо, 30 серпня українські сили оборони, за допомогою безпілотників, здійснили удари по нафтопереробних заводах у Краснодарському краї та Самарській області Росії, спричинивши значні руйнування.

    Раніше повідомлялося, що найбільший НПЗ Роснафти Рязанська нафтопереробна компанія призупинила переробку нафти, приблизно, на половину потужності, а Новокуйбишевський НПЗ повністю зупинив роботу з 2 серпня після атаки удронів.

  • Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ

    Премʼєр Нідерландів: Європа і США домовилися про тиск на РФ

    Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що європейські країни у координації зі США досягли домовленостей щодо нових заходів безпеки для України та посилення санкційного тиску на Росію. Про це він у четвер, 4 вересня, повідомив у соцмережі Х.

    “На сьогоднішній зустрічі Коаліції охочих у Парижі було зроблено подальші важливі кроки. Європейські країни беруть на себе відповідальність за гарантії безпеки, яких потребує Україна, за активної підтримки США. Путін має якнайшвидше сісти за стіл переговорів і продемонструвати готовність працювати над миром. Саме тому ми й надалі посилюватимемо тиск на Росію”, – повідомив прем’єр.

    За його словами, обговорення продовжили під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у вузькому колі.

    Він зазначив, що обговорювали питання спільних дій зі США з метою подальшого посилення тиску на Росію. Особливо Дік Схооф наголосив на важливості підтримки сильної української армії. Також повідомив, що процес військового планування вже завершено, і тепер є чітке розуміння того, якими можуть бути дії європейських країн.

    Схооф підкреслив, що Нідерланди продовжуватимуть активно брати участь у подібних ініціативах та готові інтегруватися до системи гарантій безпеки для України. За його словами, країна завжди відповідально ставилася до підтримки України і надалі залишатиметься надійним партнером. Він зазначив, що остаточне рішення щодо внеску Нідерландів у систему безпеки буде ухвалене за підсумками консультацій із Палатою представників.

    Раніше стало відомо про напруженість у розмові між президентом США Дональдом Трампом і європейськими лідерами і президентом України Володимиром Зеленським.

    Також президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

  • Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

    Коаліція охочих: Німеччина зробила заяву про армію

    Уряд Німеччини за результатами зустрічі Коаліції охочих, що відбулася 4 вересня в Парижі, оприлюднив підсумкову заяву, в якій окреслив готовність до посилення підтримки України. Зокрема, йдеться про розширення фінансування, постачання озброєння та програму навчання військових Збройних сил України.

    У заяві підкреслюється, що Німеччина зосереджується на практичній підтримці української армії. Водночас питання розміщення німецьких миротворчих сил в Україні лишається відкритим. Відповідне рішення буде прийняте “у належний час” після уточнення умов і рамок такого втручання.

    У документі зазначено, що ключові чинники для рішення включатимуть масштаби та характер участі США, а також результати переговорного процесу щодо стабілізації ситуації. Остаточне слово щодо національного військового мандату належатиме Бундестагу.

    “Це вплине, серед іншого, на тип і масштаб будь-якої участі США та результат переговорного процесу. Бундестаг вирішить питання національного мандату”, – йдеться у повідомленні.

    Крім того, у заяві йдеться про готовність європейських країн внести суттєвий вклад у гарантування безпеки України після досягнення дипломатичних домовленостей. Німеччина відіграватиме важливу роль у цьому процесі.

    Також наголошено, що разом із партнерами по коаліції Німеччина продовжуватиме всіляко підтримувати Україну.

    Нагадаємо: Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих.

    Раніше президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

  • Австрія зробила заяву щодо миротворчої ролі в Україні

    Австрія зробила заяву щодо миротворчої ролі в Україні

    Австрія бере участь у діяльності миротворчої ініціативи “коаліції охочих” у статусі держави-спостерігача. Про це міністерка закордонних справ країни Беате Майнль-Райзінгер повідомила на своїй офіційній сторінці у Facebook у четвер, 4 вересня.

    Очільниця дипломатичного відомства зазначила, що під час відеоконференції “коаліції охочих”, де представляла федерального канцлера Штокера, Австрія підтвердила свою підтримку спільної мети всіх учасників – досягнення сталого миру в Україні.

    Майнль-Райзінгер також наголосила, що Австрія залишається відкритою до виступу як платформа для мирних переговорів, спрямованих на припинення російської агресії проти України. Країна продовжує підтримувати безпеку і стабільність як України, так і Європи загалом.

    Нагадаємо, у Парижі в Єлисейському палаці відбулася зустріч учасників Коаліції охочих. Президент України Володимир Зеленський наголосив, що учасники коаліції розділяють позицію України щодо неприпустимості затягування війни з боку Росії та необхідності посилення санкційного тиску. Зокрема, Європейський Союз зараз працює над 19-м пакетом санкцій, а Японія готує власні заходи.

    Еммануель Макрон акцентував увагу на готовності 26 країн Коаліції діяти у різних форматах – чи то на землі, морі, або в повітрі – задля гарантування безпеки України. При цьому він зазначив, що метою коаліції є не ведення війни проти Росії, а забезпечення миру та подання чіткого стратегічного сигналу світові.

  • Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

    Рим, Варшава і Бухарест не розмістять війська в Україні

    Італія, Польща та Румунія заявили, що не будуть направляти свої війська до України, навіть у рамках потенційних гарантій безпеки після ймовірного припинення бойових дій. Ці позиції були озвучені під час міжнародних консультацій Коаліції бажаючих, яка об’єднує представників 35 країн.

    Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні зазначила, що Рим не планує відправляти італійських військових в Україну. Натомість вона наголосила на готовності Італії підтримувати проєкти з моніторингу та навчання за межами України, спрямовані на досягнення тривалого миру. Мелоні також запропонувала створення нового механізму колективної безпеки, подібного до статті 5 НАТО, який би забезпечував спільну відповідь на агресію проти будь-якої країни-учасниці.

    Президент Румунії Нікушор Дан підтвердив, що Бухарест також не відправлятиме військових до України. За його словами, рішення ухвалено в результаті консенсусу з політичними силами країни. Румунія готова долучитися до миротворчих операцій та стабілізаційних місій для сприяння врегулюванню конфлікту.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зауважив, що Варшава не планує розміщувати польські війська на території України як у період активного протистояння, так і після закінчення воєнних дій. Польща натомість пропонує підтримку в логістиці, а також різні види допомоги, які не передбачають прямого залучення військових до конфліктної зони.

    Тим часом президент Франції Еммануель Макрон повідомив, що серед 35 країн коаліції вже 26 погодилися взяти участь у програмі гарантій безпеки для України. Це може включати присутність на суші, морі, у повітрі або забезпечення підтримки українських збройних сил після припинення бойових дій.

    Нагадаємо, що на зустрічі Коаліції рішучих, що відбулася 4 вересня, європейські лідери обговорили розміщення військових сил на території України та вже дійшли попереднього розуміння щодо чисельності солдатів. Цю інформацію підтвердив президент України Володимир Зеленський

  • ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    ООН відреагувала на удар РФ по місії з розмінування біля Чернігова

    В Організації Об’єднаних Націй висловили обурення через ракетний удар, здійснений російськими військами проти гуманітарної місії з розмінування поблизу Чернігова 4 вересня. Про це стало відомо з заяви гуманітарного координатора в Україні Матіаса Шмале.

    Він висловив своє потрясіння через загибель двох співробітників Данської ради у справах біженців та поранення ще восьми осіб, які виконували свої гуманітарні обов’язки під час атаки.

    “Я шокований трагічною новиною про те, що двоє наших колег із Данської ради у справах біженців загинули, і ще восьмеро були поранені під час виконання своїх обов’язків унаслідок сьогоднішнього удару Збройних сил Російської Федерації в Чернігівській області”, – передає слова Шмале пресреліз ООН.

    Шмале наголосив, що його колеги присвятили життя допомозі постраждалим від війни в Україні, часто ризикуючи власною безпекою. За його словами, тільки цього року до зазначеного удару в Україні вже загинули щонайменше чотири гуманітарні працівники, а ще 34 отримали поранення.

    Гуманітарний координатор акцентував увагу на тому, що цивільне населення та ті, хто надає їм допомогу, повинні бути захищені відповідно до міжнародного гуманітарного права і не можуть ставати ціллю.

    Нагадаємо, російські війська 4 вересня завдали ракетного удару по блокпосту біля Новоселівки на околиці Чернігова. Російський удар був спрямований по співробітниках гуманітарної місії з розмінування, які виконували роботи з очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів.

    Повідомлялося, що уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що Росія “вкотре порушує основоположні норми міжнародного права, і світ має на це реагувати.

  • США згорнуть безпекову допомогу країнам Європи, що межують з РФ – ЗМІ

    США згорнуть безпекову допомогу країнам Європи, що межують з РФ – ЗМІ

    Сполучені штати планують поступово згорнути програми з надання безпекової допомоги європейським арміям, розташованим уздовж кордону з Росією, аби перекласти тягар цих витрат на Європу. Про це повідомляє Financial Times.
    Зазначається, що адміністрація Дональда Трампа планує згорнути фінансування за так званим розділом 333, який дозволяє Пентагону надавати навчання і військову підтримку союзним США державам.
    За словами співрозмовників видання, кошти за розділом 333 затверджуються Конгресом, і фінансування наразі виділене до кінця вересня 2026 року, але після цього у Трампа планують більше його не запитувати.
    Співрозмовники зазначають, що це рішення може призвести до скорочення “сотень мільйонів доларів”, які США скеровують країнам, що межують з Росією.
    Про рішення скоротити фінансування представники Пентагону повідомили на закритій зустрічі у Вашингтоні послам низки європейських країн.
    “За словами двох дипломатів, які були проінформовані про обговорення, європейські уряди були здивовані цією заявою і намагаються отримати додаткову інформацію від Вашингтона”, – йдеться у публікації.
    Як зазначив один з дипломатів, уЄвропі також намагаються оцінити потенційні наслідки рішення США і те, чи зможуть там компенсувати американські кошти для зміцнення європейської безпеки.
    Посадовець Білого дому своєю чергою заявив виданню, що цей крок відповідає зусиллям Трампа з “перегляду та перерозподілу” зовнішньої допомоги США.
    “Ця дія була скоординована з європейськими країнами відповідно до… давнього наголосу президента на тому, щоб Європа брала на себе більшу відповідальність за свою оборону”, – заявив він.

  • Супутники зафіксували нарощування присутності ВМС США у Карибському морі

    Супутники зафіксували нарощування присутності ВМС США у Карибському морі

    Американські ВМС збільшили присутність у Карибському морі на тлі того, що Вашингтон оголосив про активізацію боротьби з латиноамериканськими картелями, а у відносинах США та Венесуели зросла напруженість. Про це повідомляє Newsweek з посиланням на дані супутникових знімків.
    Зокрема, супутники показали присутність есмінця USS Sampson із керованим ракетним озброєнням у районі Панами. Також у Карибському морі курсують есмінці USS Gravely та USS Jason Dunham, корабель прибережної зони USS Minneapolis-St. Павло. На південь від Пуерто-Ріко напередодні знаходилися універсальний десантний корабель Iwo Jima, десантний транспорт-док USS San Antonio і десантно-вертолітний корабель-док USS Fort Lauderdale. Крім того, зафіксовано присутність протичовнових літаків P-8A Poseidon та військово-транспортних літаків Boeing C-17 Globemaster III.
    У регіоні діє і багатоцільовий атомний підводний човен USS Newport News, але його точне місцезнаходження залишається невідомим.
    Як відомо, США почали перекидання ВМС у регіоні у серпні. Раніше повідомлялося про відправлення не менше восьми кораблів та одного підводного човна.

  • Помер 97-річний син Ернеста Хемінгуея

    Помер 97-річний син Ернеста Хемінгуея

    У віці 97 років у власному будинку в Бозмані (США) помер Патрік Хемінгуей – другий син американського письменника і журналіста Ернеста Хемінгуея і останній лауреат Нобелівської премії, що залишився в живих. Про його смерть агентству Associated Press повідомив онук Патрік Хемінгуей Адамс
    Патрік Хемінгуей народився 1928 року в Канзас-Сіті, штат Міссурі, у шлюбі Ернеста Хемінгуея з Поліною Пфайффер – другою дружиною письменника. У дитинстві він жив у різних країнах, зокрема на Кубі, Іспанії та США, супроводжуючи батька.
    Патрік володів кількома мовами, вирішував складні математичні завдання для розваги, але справжньою його пристрастю залишалося мистецтво – письмове та образотворче.
    Патрік Хемінгуей виконував роль керівника спадщини свого батька після його смерті у 1961 році. Він схвалював перевидання ключових творів, зокрема “Прощавай, зброю” та “Свято, яке завжди з тобою”, а також підтримував проекти щодо використання імені батька з комерційною метою – від одягу та аксесуарів до рому під брендом “Papa’s Pilar”. Найбільш амбітним його починанням стало редагування роману “Правда вдосвіта”, який Ернест Хемінгуей залишив незавершеним. Книга вийшла 1999 року, проте викликала неоднозначні відгуки критиків. На їхню думку, видання виправдало очікувань та показало комерційний підхід до спадщини письменника.
    Крім роботи з літературною спадщиною, Патрік Хемінгуей відомий як людина, яка багато років прожила у Східній Африці. Після закінчення Гарварда він інвестував спадкові кошти у ферму в Танганьїку, нині Танзанія, де працював гідом сафарі, викладачем та спеціалістом Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.
    Як відомо, сім’я Хемінгуеїв пережила численні трагедії. Батько Ернеста Хемінгуея, Кларенс, наклав на себе руки в 1928 році, сам письменник зробив те ж саме в 1961-му. Молодший брат Патріка, Грегорі, помер у в’язниці 2001 року після арешту, старший брат Джек – 2000-го. Зведена племінниця, актриса та модель Марго Хемінгуей померла від передозування у 1996 році.