Президент України Володимир Зеленський повідомив, що у межах його візиту до Німеччини відбулося шосте засідання “Коаліції охочих”.
“Разом із партнерами підтримали зусилля Президента США Дональда Трампа заради закінчення війни, припинення вбивств і досягнення справедливого й тривалого миру. Вдячний партнерам за спільну позицію: шлях до миру не може бути визначений без України, а переговори можуть принести результат лише тоді, коли будуть відбуватися в умовах припинення вогню”, – зазначив він.
Зеленський подякував за активну підтримку України та закликав партнерів фінансувати українське виробництво дронів, щоб збільшувати спроможності нашої країни захищати себе, і приєднуватися до нового натовського інструменту PURL щодо закупівлі американської зброї.
У межах засідання було узгоджено наступні кроки та досягнуто домовленостей й надалі працювати в тісному контакті між Україною, усією Європою та США.
“Дякую всім, хто докладає зусиль задля справедливого завершення цієї війни, – зазначив Зеленський.
Категорія: Новини політики
-
Зеленський взяв участь у засіданні Коаліції охочих
-
ЗМІ назвали потенційну локацію тристоронньої зустрічі США, України і РФ
Тристоронній саміт президента України Володимира Зеленського, президента США Дональда Трампа і російського диктатора Володимира Путіна може відбутися в Європі або на Близькому Сході. Про це повідомляє The Guardian.
Зазначається, що потенційну локацію для зустрічі Зеленського, Трампа і Путіна обговорювали під час сьогоднішньої відеоконференції, у якій узяли участь президенти США, України та європейські лідери.
Ймовірно, вони розглядали міста в Європі та на Близькому Сході. -
Стало відомо, у якому місті відбудеться зустріч Трампа з Путіним
Президент США Дональд Трамп і лідер Росії Володимир Путін планують зустрітися в місті Анкоридж на Алясці. Про це повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт. Переговори між Трампом і Путіним заплановані на п’ятницю, 15 серпня, і відбудуться у найбільшому місті Аляски. Ця зустріч призначена для спроби завершення війни та зупинення насильства. Трамп завжди підтримував мир та партнерство, коли це можливо.
-
Дедлайн провалений: чи готовий Трапм застосувати санкції проти РФ
Президент США Дональд Трамп встановив термін до 8 серпня 2025 року для досягнення перемир’я з Україною Росією. Якщо цього не станеться, він загрожував запровадити нові санкції проти Росії. Трамп скоротив термін з 50 днів до 10 днів через продовження російських атак на українські міста. Однак, до кінця терміну нові санкції не були введені, і Трамп зосередився на інших діях, включаючи тарифи на індійські товари та підготовку до зустрічі з Путіним для обговорення “мирного плану”. Європейські лідери закликали США посилити санкції перед зустріччю Трампа з Путіним. Експерти вважають, що Росія імітує переговорний процес, аби уникнути санкцій, але не робить реальних кроків до миру. Зустріч на Алясці може бути вирішальною для долі України та безпеки Європи.
-
Генсек Ради Європи відвідає Київ
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе планує відвідати Київ і зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Вони обговорять співпрацю за Планом дій, спрямованим на відновлення демократії та прав людини в Україні. Берсе також висловив свою позицію стосовно майбутніх перемовин між президентом США Дональдом Трампом та російським лідером Володимиром Путіним, підкресливши важливість миру в Україні на основі справедливості. Рада Європи підтримує сталий та справедливий мир в Україні, визначаючи її ключову роль у досягненні цієї мети.
-
Не остання СВО агресора: як і чому Росія втрачає Кавказ
У Білому домі 8 серпня Трамп і Путін стали свідками підписання декларації про мирні відносини між Азербайджаном та Вірменією, яку підтримав сам Трамп. Угода передбачає підписання мирного договору та створення транспортного коридору “Шлях Трампа за міжнародний мир і процвітання”. Росія втрачає свої позиції в регіоні, а Іран критикує цю угоду. Росія намагається помститися, але Азербайджан відповідає гуманітарною допомогою Україні. Розглядається можливість зняття ембарго на постачання озброєння Україні, якщо Росія продовжить агресивну політику.
-
Росія вдарила ракетами по Дніпру, є поранені
У суботу рано вранці російські війська влаштували ракетний обстріл міста Дніпро. Із звітом про три постраждалих виступила Дніпропетровська обласна адміністрація. Серед постраждалих – жінка та двоє чоловіків у віці 21 і 29 років, яких доставили до лікарні з середньою тяжкістю поранень. Також повідомляється про руйнування на підприємстві, автомобілі та будівлі отримали пошкодження від пожежі. Обстріли тривали також у Нікопольському районі, де були застосовані артилерія та безпілотники, що призвело до загибелі однієї людини та поранення іншої. Багато будинків і господарських споруд отримали пошкодження внаслідок цих обстрілів.
-
Зустріч Зеленського з Путіним: Росія обирає війну
Український президент Володимир Зеленський намагається організувати зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним для вирішення конфлікту між країнами. Зеленський вважає, що прямі переговори на вищому рівні можуть допомогти зупинити війну. Росія вимагає підготовки перед зустріччю, тим часом Україна наголошує на необхідності прямих перемовин. Експерти вважають, що шанси на зустріч є невеликими через протиріччя у вимогах обох сторін. Американський президент Дональд Трамп також планує втрутитися в ситуацію та організувати зустріч між Зеленським і Путіним. Однак багато експертів вважають, що зустріч можлива лише при погіршенні обстановки на фронті та підтримці від Заходу.
-
Не фанат України. Новий президент Польщі
Новий президент Польщі Кароль Навроцький прийняв присягу і офіційно вступив на посаду. Під час своєї виборчої кампанії Навроцький активно використовував антиукраїнські тези. Чи є підстави сподіватися, що жорстка антиукраїнська риторика залишиться в минулому?
Польський історик
Навроцький очолював Музей Другої світової війни в Гданську та польський Інститут національної пам’яті. На цих посадах Навроцький показав себе як популяризатор так званого патріотичного наративу історії Польщі, пише Gazeta Krakowska.
За його керівництва домінуючою темою польської історичної політики замість умовної «Катыні» і пов’язаного з нею міфу боротьби польського народу за демократичну Польщу стала умовна «Волинь» з її явним антиукраїнським ресентиментом.
«Катынь» була відважним викликом сильній радянській або пізніше російській владі. “Волинь — це спроба боляче вдарити більш слабкого сусіда, що воює з тим, хто ще недавно вважався головним ворогом Польщі”, — писав про це колишній керівник українського Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Про погляди Кароля Навроцького на історію переконливо свідчить і його заява про те, що принаймні протягом усього ХХ століття поляки як народ жодного разу не повелися негідно і їм не соромно перед своїми сусідами та іншими народами світу.
З цим твердженням, наприклад, могли б сперечатися чехи — враховуючи те, що у 1938 році, за гарячими слідами Мюнхенської змови, польські війська окупували район Заолззя площею приблизно 800 квадратних кілометрів. Ці території були повернені Чехословаччині лише після закінчення Другої світової війни.
Ставлення до України
Навроцький вважає виправданою і відповідною інтересам Польщі подальшу військову підтримку Києва з метою, щоб агресивна імперіалістична Росія була фізично якомога далі від польських кордонів.
Водночас — і це об’єднує Навроцького з усім мейнстрімом польської політики — він категорично виступає проти участі польських військових у будь-якому контингенті, який гіпотетично може бути відправлений в Україну в рамках мирного процесу.
З іншого боку, він заявляє, що Україна нібито недостатньо вдячна Польщі за надану і надавану підтримку, Київ ставиться до Варшави не по-партнерськи. Ще один ключовий тезис в українській політиці Навроцького — він виступає проти членства Києва в ЄС і НАТО до “остаточного вирішення волинського питання”.
“Я не бачу Україну ні в ЄС, ні в НАТО до моменту вирішення настільки важливих для поляків цивілізаційних питань. Не може бути частиною міжнародних союзів держава, яка не здатна розібратися з надзвичайно брутальними злочинами проти 120 тисяч своїх сусідів”, — заявив він у січні цього року.
Варшавські спостерігачі зауважують, що якщо передвиборча риторика Навроцького в цьому відношенні не зміниться і після того, як він займе президентський пост, то він стане першим в новітній історії Польщі президентом, який відступить від традиційної ролі адвоката і лобіста України в європейських структурах.
Розмова з Зеленським
31 липня Навроцький і президент України Володимир Зеленський провели першу телефонну розмову. Прес-секретар Навроцького Рафал Лешкевич повідомив, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського, який привітав Навроцького з перемогою на президентських виборах.
“Кароль Навроцький підкреслив, що співпраця між двома країнами має базуватися на взаємній повазі та щирому партнерстві… Росія – це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом військового злочинця Володимира Путіна. Тому Україна, яка бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі”, – йдеться в його заяві.
Однією з центральних тем розмови була історична політика.
“Кароль Навроцький підкреслив, що він є голосом народу, який вимагає зміни підходу України до важливих і досі невирішених історичних питань. Це має змінитися. Обраний президент сказав, що історичні питання будуть темами подальших розмов з президентом України”, – розповів спікер.
Зеленський, коментуючи бесіду, висловив надію, що Польща і надалі залишатиметься надійним партнером і союзником України. -
Холодна війна 2.0: РФ скасувала мораторій на РСМД
Росія оголосила про скасування мораторію на розгортання ракет середньої та малої дальності, який був укладений ще за часів СРСР. Ця угода передбачала повне припинення виробництва таких ракет, але виявилося, що Росія таємно продовжувала виробництво деяких з них. Після виходу США з Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності у 2019 році через звинувачення у порушенні Росії, країна тепер вирішила відмовитися від мораторію. Це рішення вважається стратегією залякування Заходу та виправданням власних мілітаристських амбіцій. Експерти підкреслюють, що це нова загроза для безпеки України та країн ЄС, оскільки ці ракети можуть створити стратегічну небезпеку. Також варто зазначити, що це рішення є частиною російської пропагандистської кампанії та агресивної риторики.