Президент США Дональд Трамп оголосив про намір провести ядерні випробування, що може погіршити його шанси на отримання Нобелівської премії миру та спровокувати напруження в міжнародних відносинах. Це рішення вважається важливим кроком у стратегічній ядерній політиці США і може викликати обурення у Росії та Китаї. Експерти зазначають, що такі дії Трампа є непотрібними і потенційно небезпечними. Це може також стимулювати Китай на посилення своєї ядерної програми. Відомо, що останнє ядерне випробування в США відбулося у 1992 році. Таке рішення Трампа викликало здивування серед китайських посадовців та викликало обурення перед самітом з китайським лідером.
Категорія: Новини політики
-

Трамп говорив з Сі Цзіньпіном про війну в Україні
Китай погодився співпрацювати для припинення російсько-української війни. Про це заявив президент США Дональд Трамп у коментарі журналістам на борту Air Force One.
Американський лідер виступив з такою заявою після переговорів з головою КНР Сі Цзіньпіном, які відбулися в Південній Кореї.
“Про Україну довго говорили. Ми працюватимемо разом, щоб мати якийсь результат. Ми погодилися, що сторони в глухому куті. Й іноді треба дати їм воювати, мабуть. Божевілля. Але він допоможе нам і ми спільно працюватимемо по Україні”, – спробував пояснити свою думку Трамп.
Проте на запитання, чи обговорював він з Сі питання купівлі російської нафти, Трамп відповів заперечно.
Як відомо, 26 жовтня російський диктатор Володимир Путін заявив про успішні випробування Буревісника з начебто “необмеженою” дальністю. Ракета нібито подолала 14 тисяч кілометрів, перебуваючиа в повітрі близько 15 годин.
Згодом Трамп відреагував на повідомлення про випробування Росією крилатої ракети з ядерним двигуном Буревісник, а також розкритикував Володимира Путіна.
Трамп доручив розпочати випробування ядерної зброї -

Кремль вигадав “створення плацдарму” на правобережжі Херсонщини – ISW
Російські війська нині продовжують обмежені наземні атаки на Херсонському напрямку, але не просунулися вперед. Зокрема, 25 та 26 жовтня російські загарбники атакували на схід від Херсона поблизу Антонівського мосту. Про це повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW) у своєму свіжому звіті.
Російський військовий блогер стверджував, що російські підрозділи ВДВ “зачищають” острів Карантинний, що знаходиться на південний захід від Херсона.
Кремлівська пропаганда намагається зобразити в своїх медіа “створення” плацдарму на правому березі Херсонської області, зазначають аналітики ISW.
Фахівці додають, що це є новим кроком російської когнітивної війни проти України та її партнерів. Карта ISW Як ми вже писали, зранку 24 жовтня російські війська завдали удару з артилерії по Корабельному району Херсона.
Моменти влучань у Херсоні показали на відео -

Чим відрізняються український та російський бюджети
Верховна Рада проголосувала за проєкт бюджету на 2026 р. у першому читанні. Своєю чергою Держдума РФ ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Чим відрізняються бюджети нашої країни та країни-агресора? Бюджет України: видатки на оборону та підвищення соцстандартів Верховна Рада підтримала проєкт державного бюджету на 2026 р. у першому читанні. Основними будуть видатки на оборону, але після цьогорічної паузи зростуть і соціальні стандарти.
У проєкті держбюджету-2026 закладено видатки на 4,8 трлн грн, доходи – 2,8 трлн грн.
Бюджет підготовлений за другим сценарієм, який передбачає, що війна триватиме увесь наступний рік. Тому усі зібрані податки (2,8 трлн грн) підуть на сектор оборони. Решта видатків (2 трлн грн) будуть профінансовані за рахунок міжнародної допомоги.
Особливістю бюджету-2026 є те, що уряд вирішив підвищити соціальні стандарти, заморожені у 2026 р. “Із позитивного – соціальні стандарти вперше за час повномасштабної війни підвищуються. Ми підвищили мінімальну зарплату, відповідно – буде підвищення прожиткового мінімуму. Це безумовно вплине і на розмір пенсії.”, – сказала народний депутат України, член Комітету ВР з питань бюджету Лариса Забураннав ефірі “Українського радіо”. Згідно з документом, планується встановити з 1 січня 2026 р. мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі – 8 647 грн; у погодинному розмірі – 52 грн. Зараз мінімалка становить 8 тис. грн, наступного року вона зросте на 8,1%.
Водночас Кабмін прогнозує уповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 р. до 16%. Середня зарплата становитиме у 2026 р. – 30 032 грн.
Документ рекомендує уряду підняти на 50% зарплати вчителям та викладачам вишів. Також Верховна Рада дала рекомендації уряду опрацювати питання щодо підвищення з 1 січня 2026 р. рівня грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань.
Прогноз уряду передбачає зростання споживчих цін наступного року на 9,9%. Саме на цю величину пропонується збільшити прожитковий мінімум, у тому числі для осіб які втратили працездатність (мінімальну пенсію). Документом пропонується установити з 1 січня 2026 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 грн. А для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн; працездатних осіб – 3328 грн; осіб, які втратили працездатність – 2595 грн.
Також відомо, що у проєкті закладений середній курс гривні до долара на рівні 45,7 грн/дол. у 2026 р. Цей курс є розрахунковим і не впливає на валютно-курсову політику НБУ, який встановлює курси за своїми принципами. Курс євро у 2026 р. становитиме – 49,4 грн/євро.
Очікується, що реальний ВВП у 2026 р. зросте на 2,4%, а номінальний ВВП становитиме 10,309 трлн грн. Інфляція (грудень до грудня) прогнозується на рівні 9,9%. Показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП сягне 106% ВВП.
Уряд прогнозує фінансування дефіциту державного бюджету у 2026 р. за рахунок міжнародної допомоги на 44 млрд дол. Джерела для 18 млрд дол. з них поки не визначені.
Далі до листопада Кабінет Міністрів має опрацювати пропозиції і повернути документ до парламенту для голосування в цілому. Бюджет РФ: влада збирається підняти податки Держдума ухвалила у першому читанні проєкт федерального бюджету Росії на 2026 р. Влада збирається наступного року підняти податки і більше позичати у населення – інакше вона ніяк не може впоратися з високим дефіцитом бюджету. Російська економіка у 2025 р. сильно сповільнилася, а уряду через це стає дедалі складніше знаходити гроші на війну та соціальні витрати.
На 2026 р. дефіцит прогнозують вже в 3,7 трлн руб. (1,6% ВВП). “Федеральні видатки наступного року зростуть до 44,869 трлн рублів, але рівень дефіциту залишається прийнятним”,- сказав прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін. Водночас в Рахунковій палаті констатують, що Росія вже зіткнулася з періодом слабкого зростання. В її звіті до бюджету йдеться про те, що таких низьких темпів зростання в російській економіці не відзначалося з 2016 р., за винятком 2020 і 2022 років, коли ВВП знижувався під час локдауну через коронавірус і санкційну кризу.
Загалом, джерело ризиків – це бюджетна політика останніх років. Попри те, що витрати бюджету 2026 р. мають становити 44 трлн руб, уряд може збільшити їх пізніше, як це неодноразово траплялося раніше. Тоді дефіцит знову виявиться вищим, за закладений в бюджеті. Доходи (уряд збирається наступного року отримати понад 40 трлн руб.) також можуть виявитися нижче запланованих, якщо, наприклад, економіка продовжить сповільнюватися.
Тож вже зараз очевидно, що треба буде латати дірку в бюджеті. В Росії вже розпочалася велика податкова реформа. У вересні поточного року Мінфін запропонував підняти податок на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22%. Це базовий податок, який сплачують виробники майже всіх товарів та послуг, а також імпортери. “Підвищити податок збираються насамперед, щоб знайти гроші “на фінансування оборони та безпеки”, – йшлося у пресрелізі Мінфіну РФ. Прямий наслідок підвищення ПДВ – це прискорення інфляції. “Підвищення податку може прискорити зростання цін на 0,6-0,7 процентних пунктів”, – вважає заступник голови Банку Росії Олексій Заботкін. Щоправда, Міністерство економічного розвитку не змінює прогноз щодо інфляції: чиновники чекають на темпи зростання цін на рівні 4%. Таким чином, вони припускають, що ціни в 2026 р. зростатимуть набагато повільніше, ніж нинішня ситуація – у вересні інфляція склала майже 8%.
Проте російські експерти вважають, що підвищення податків торкнеться кожного. “Підвищення ПДВ торкнеться кожного. Зростання цін буде ще складніше утриматими. Це означає, що Центробанк проводитиме ще жорсткішу грошово-кредитну політику. Значить, ні про яке суттєве зниження ключової ставки, про яке мріють і говорять багато хто, мова вже навряд чи піде. І, отже, особливого поштовху для зростання економіки від грошово-кредитної політики чекати не доводиться”, – констатує Ольга Шаміна, доцент, кандидат економічних науку Вищій школі журналістики та масових комунікацій СпбДУ в коментарі російській службі Бі-бі-сі. Це друге підвищення податків у Росії після початку війни з Україною. З 1 січня 2025 р. в Росії зросли ПДФО та податок на прибуток. Крім того, влада скасувала деякі податкові пільги, наприклад, ліміти за спрощеною системою оподаткування, а також підвищила акцизи на тютюн, алкоголь і нафтопродукти у 2025 р.
Росіяни нарешті відчують на своїй кишені, скільки коштує війна, яку їх країна розв’язала в Україні.
У коментарі російській службі Бі-бі-сі російський економіст на умовах анонімності сказав, що бюджет, прийнятий у першому ситання – очікуваний у поточних умовах. Вони намагаються виконати всі доручення керівництва: соціальні зобов’язання не на шкоду видаткам на “оборону та безпеку”. Натомість на шкоду економіці та пересічним громадянам. З іншого боку, може, звичайні громадяни раптом усвідомлюють, що платять за геополітику зі своєї кишені.
Вікторія Хаджирадєва -

ЄС відклав рішення щодо використання 140 млрд євро активів Росії – ЗМІ
Європейський союз вирішив відкласти прийняття рішення про використання 140 мільярдів євро заморожених активів Центрального банку Росії для допомоги Україні до грудня. Таке рішення було ухвалено після того, як Бельгія, де знаходиться більшість цих активів, вимагала гарантій, що не несе ризику пов’язаного з кредитами. Лідери ЄС звернулися до Європейської комісії з проханням підготувати варіанти рішень, які розглядатимуться на наступному саміті. Головна мета полягає в досягненні остаточної угоди до кінця року.
-

Паралімпіада-2026 відбудеться без російських спортсменів
Росію виключили з участі в Паралімпійських іграх-2026. Президент Міжнародного паралімпійського комітету оголосив, що представників Росії не буде на Іграх у Мілані. Це пов’язано з тим, що російські спортсмени і команди не можуть брати участь у міжнародних змаганнях через рішення інших спортивних організацій. Хоча дозволено участь у змаганнях зі следж-хокею. Раніше МПК відновив статус російського паралімпійського руху, але деякі федерації перешкодили участі російських спортсменів. Україна виступає за недопуск параспортсменів з РФ та Білорусі до Ігор-2026.
-

Сіярто повідомив, чи буде зустріч Трампа з Путіним у Будапешті
Адміністрація Дональда Трампа планує організувати саміт з російським президентом Путіним у Будапешті. Міністр закордонних справ Угорщини повідомив про це після зустрічі з держсекретарем США Рубіо. Він сказав, що підготовка триває, і основне питання – це лише терміни проведення саміту, а не наміри. Також було відомо, що Трамп і Путін провели телефонну розмову і узгодили майбутню зустріч. Хоча точна дата ще не оголошена, президент США заявив, що зустріч відбудеться найближчим часом. Спершу ЗМІ повідомляли про можливе скасування саміту через ускладнення під час переговорів, але угорська сторона це спростувала, залишаючи надію на проведення зустрічі.
-

Рютте підтримав ідею Трампа щодо України
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримав заклик президента США Дональда Трампа до України та Росії “зупинитися там, де вони є” для початку реальних переговорів. Рютте вважає це послання простим, але необхідним, і повністю підтримує Трампа. Він вирушив до США на зустріч з президентом для обговорення ситуації в Україні. Трамп в свою чергу заявив, що мир в Україні “наближається”.
-

РФ запускає по Україні щораз більше дронів – британська розвідка
За даними британської розвідки, у вересні російські окупанти збільшили кількість ударних безпілотників, що використовуються проти України. Якщо у серпні їх було близько 4100, то в вересні їх кількість перевищила 5500. У серпні можливо було скорочено атаки для створення враження готовності до переговорів. За даними розвідки, станом на 21 жовтня Росія випустила понад 3000 безпілотників. У вересні проведено чотири масовані атаки з використанням стратегічних бомбардувальників. Росія також запустила понад 70 новітніх крилатих ракет AS-23a KODIAK на територію України. Мета атак – завдати шкоди українській критичній інфраструктурі, зокрема енергетичній системі, перед зимовим сезоном.
-

Каллас анонсувала 20-й пакет санкцій проти РФ
Європейський Союз планує розпочати роботу над 20-м пакетом санкцій проти Росії після ухвалення 19-го пакета. Висока представниця ЄС у закордонних справах та з питань оборони Кая Каллас заявила, що це не буде останнім пакетом санкцій. Вона наголосила на необхідності накладення нових санкцій на Росію, які б зменшили її можливості відправляти кошти на війну. Каллас також зазначила, що ЄС планує прийняти широкомасштабний пакет санкцій цього тижня. Крім того, в ЄС розглядають можливість повного відмови від російської енергії назавжди, а не лише під час конфлікту в Україні.
