Прем’єр-міністр Денис Шмигаль провів зустріч з місією Міжнародного валютного фонду (МВФ), де обговорили подальшу співпрацю. Протягом програми EFF Україна отримала близько 10,1 млрд доларів, а зараз готується до восьмого перегляду програми, що може принести транш в розмірі близько 500 млн доларів США. Прем’єр підкреслив, що уряд продовжує реформи в економіці, зокрема удосконалення управління публічними інвестиціями та митницею, а також покращення інвестиційного клімату. Також обговорили відновлення України та залучення фінансового сектору, а також інвестиції у відбудову та використання російських активів.
Категорія: Новини бізнесу
-
Угорщина і Сербія реалізують “нафтовий міст” з Росії
Угорщина та Сербія планують спорудити нафтопровід до 2027 року для транспортування російської нафти до Сербії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що трубопровід на угорській території буде довжиною 180-190 км. Обидві країни також планують збільшити пропускну здатність електромереж між собою. У Сербії вже затверджено план будівництва частини нафтопроводу від Хоргоша до Нового Саду з пропускною здатністю 5,5 млн тонн нафти на рік. Загальна довжина трубопроводу перевищить 300 км і з’єднає Новий Сад з нафтопроводом Дружба в Угорщині.
-
ЗМІ пояснили причини подорожчання ціни на газ в Європі
Європейські ціни на газ збільшуються через несподіване скорочення видобутку газу на найбільшому норвезькому родовищі Тролль. Базові ф’ючерси на газ продовжують підвищуватися протягом чотирьох тижнів поспіль. Трейдери хвилюються через тривалість технічного обслуговування у Норвегії та зростання глобального попиту на газ. Родовище Тролль стикається з проблемами з електропостачанням, що призвело до збоїв у видобутку. Норвегія стала ключовим постачальником газу до Європи після припинення імпорту з Росії, але останні перешкоди підкреслюють нестабільність ринку. Європейський Союз працює над планами заборонити імпорт російського газу до 2027 року, але Угорщина блокує ці плани. Вартість газу в Європі швидко зростає.
-
Нацбанк планує змінити дизайн гривні
Концепція дизайну української гривні, яка була затверджена більше 30 років тому, виявилася застарілою. Національний банк України висловив бажання розпочати дискусію про зміну вигляду грошей. Голова НБУ Андрій Пишний вважає, що гроші повинні відображати історію та досягнення країни, а також відображати її сучасні цінності, зокрема у відношенні до Росії. Зараз починається обговорення нового дизайну гривні, який має відповідати потребам та цінностям сучасних українців. Нацбанк не планує миттєво змінювати вигляд гривні, але пропонує почати пошук нового дизайну, який буде відображати період змін у житті України.
-
Нідерланди звинуватили Бельгію у “крадіжці вітру”
У Нідерландах виникла суперечка через вітроелектростанції у Північному морі. Заявляється, що бельгійські турбіни поруч уповільнюють вітер, що негативно впливає на ефективність голландських вітропарків. Експерти закликають ЄС узгодити правила для розміщення таких турбін, проводити спільні дослідження і координувати майбутні проекти, щоб уникнути проблем з “крадіжкою вітру”. Північне море є однією з провідних європейських зон для розвитку офшорної вітроенергетики, і планується значне збільшення потужностей у найближчі роки.
-
“Податок на Google” приніс бюджету 7 млрд – Гетманцев
Надходження до державного бюджету від іноземних IT-компаній, які надають електронні послуги в Україні, зросли на 1,8 мільярда гривень у порівнянні з попереднім роком і склали майже 7 мільярдів гривень за перші п’ять місяців 2025 року. Це стало можливим завдяки збільшенню обсягу оподатковуваних послуг на 29,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Кількість платників ПДВ серед цих компаній зросла до 136, серед яких найбільші гравці глобального цифрового ринку. Крім того, компанії, які надають послуги таксі, також сплачують податки – Bolt і Uklon перерахували до бюджету 4,4 млн євро, а OnlyFans сплатив 0,8 млн доларів. Разом з тим, “податок на Google” приносить до бюджету України значні кошти – 3,5 мільярда за квартал.
-
Трамп обвалив ринок РФ на 100 мільярдів рублів
Президент США Дональд Трамп зробив різкі заяви про російського президента Путіна, назвавши його божевільним і погрожуючи посиленням санкцій проти Росії через удари по Україні. Ці заяви спричинили обвал російського ринку: індекс Мосбіржі впав на 1,51%, інші компанії також втратили вартість акцій. Аналітики попереджають, що другий квартал може бути ще гіршим через падіння цін на нафту та високу вартість кредитів для корпорацій.
-
Інвестори втрачають оптимізм щодо миру в Україні
Одна з популярних інвестиційних стратегій на ринку країн, що розвиваються, яка полягає в ставках на повернення Дональда Трампа до президентського крісла, не виправдала себе. Це призвело до понад 10% збитків для інвесторів, які мають доларові облігації України в 2025 році. Такий показник виявився найгіршим серед усіх ринків країн, що розвиваються. Причиною такої ситуації стали згасаючі сподівання на те, що Трамп виконає свої обіцянки та допоможе укласти мирну угоду.
Раніше очікування на перемир’я зробили українські боргові папери вельми прибутковими, але зараз інвестори знижують свій оптимізм. Інші хедж-фонди тепер віддають перевагу іншим облігаціям, які менш чутливі до геополітичних ризиків. Є деякі прогнози, що бойові дії в Україні триватимуть до кінця 2025 року.
Східноєвропейські ринки, навпаки, демонструють значний ріст. Це пов’язано з очікуваннями миру, який може принести стабільність та інвестиції. Однак перспектива невиконання Трампом своїх обіцянок щодо допомоги Європі може мати негативні наслідки для регіону.
Український ринок облігацій показує, як геополітичні ризики можуть впливати на фінансові ринки. Нещодавні події затримки мирних переговорів можуть мати серйозні наслідки для економіки країни.
-
В Україні обмежать операції торговців з валютними облігаціями
З 30 червня в Україні вводиться нове правило, згідно з яким депозитарні установи повинні проводити операції з облігаціями державних позик, які номіновані в іноземній валюті, лише за дорученням або повідомленням Національного банку України. Ця ініціатива призначена для контролю за оборотом валютних цінних паперів під час воєнного стану. Інвестиційні фірми також зобов’язані дотримуватися нового механізму розрахунків під час укладання угод щодо купівлі-продажу облігацій, номінованих в іноземній валюті. Це рішення має вступити в силу негайно та стосується всіх інвестиційних операцій з валютними цінними паперами.