Наглядова рада компанії Укргідроенерго прийняла рішення 28 травня 2025 року задовольнити заяву Ігоря Сироти про звільнення з посади генерального директора. Тимчасово обов’язки керівника компанії виконуватиме Богдан Сухецький. Укргідроенерго заявило, що продовжує працювати у звичайному режимі, виконуючи всі виробничі процеси та зобов’язання перед партнерами. Ігоря Сироту призначено на посаду голови правління у 2011 році, а потім на посаду генерального директора. Богдан Сухецький, який тимчасово виконуватиме обов’язки генерального директора, раніше працював заступником генерального директора з комерційної діяльності.
Категорія: Новини бізнесу
-
Нафтові доходи Росії впали до дворічного мінімуму
Ціни на російську нафту досягли найнижчого рівня з квітня 2023 року, хоча Росія намагалася уникнути можливих обмежень з боку G7. Обсяг експорту нафти з РФ трохи зменшився, але загальна вартість постачань стала найнижчою за понад два роки. Країни G7 розглядають можливість знизити граничну ціну російської нафти, але через наявну ціну нафти Urals ці обмеження можуть бути неефективними. Санкції проти російських танкерів майже не впливають на експорт, оскільки покупці з Китаю та Індії приймають вантажі незалежно від цього. Вартість експорту Росії знизилася, проте ціни на російську нафту піднялися трохи. Україна пропонує встановити граничну ціну на російську нафту на рівні 30 доларів за барель.
-
Долар і євро впали після тривалого зростання
Національний банк України впровадив заходи для зміцнення курсу гривні порівняно з доларом і євро після того, як вони зростали протягом чотирьох днів поспіль. Офіційний курс долара на завтра складатиме 41,5903 гривень, що на 0,0855 гривень менше, ніж раніше. А курс євро становитиме 47,0761 гривень, що на 0,2343 гривень менше. На міжбанку долар подешевшав на 9 копійок до 41,56-41,60 гривень за долар порівняно із попереднім закриттям ринку. В обмінних пунктах курс долара залишився стабільним і склав 41,80 гривень.
-
На будівництві Миколаївського водогону зекономили 2,5 млрд грн – Кулеба
Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що вартість будівництва Миколаївського водогону була знижена на понад 2,5 мільярда гривень. За його словами, початкова вартість проекту становила 8,7 мільярда гривень, проте завдяки ретельному аналізу та виправленню помилок витрати скоригували до 6,2 мільярда гривень. Нова версія проєкту передбачає усі необхідні елементи для ефективного функціонування водогону навіть у воєнний час. Зараз водогін побудований на 70%, і передбачається, що в серпні понад пів мільйона мешканців Миколаєва отримають доступ до води. Зекономлені кошти планують використати на інші інфраструктурні проекти у сфері водопостачання, що дозволить забезпечити водою ще близько 100 тисяч людей.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомили, що компанії, які належать Роману Мілешку, можуть ухилюватися від сплати податків. Зокрема, ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа показують аномально низькі витрати на зарплати своїх працівників, в порівнянні з іншими компаніями авіагалузі. Журналісти вважають, що це може свідчити про використання схем ухилення від сплати податків, наприклад, виплати “у конвертах”. За оцінками, компанії Мілешка могли недоплатити державі майже 400 млн гривень за останні три роки. Крім того, ці компанії також фігурували у розслідуваннях через недотримання оборонних контрактів та інші порушення, пов’язані з контактами в РФ або російськими структурами.
-
Долар і євро стабілізувалися в обмінниках
Сьогодні курс гривні стабілізувався в обмінних пунктах відносно долара і євро. Продаж долара коштує близько 41,80 гривень, а євро – 47,60 гривень. При цьому купують долар за 41,30 гривень, а євро – за 46,80 гривень. На міжбанку долар подешевшав на 4 копійки і тепер коштує близько 41,62-41,65 гривень. Нацбанк у четвертий день поспіль підняв курс долара до 41,6758 гривень за долар і євро до 47,3104 гривень.
-
Час відповідати новим європейським вимогам: як бізнесу підготуватись до NIS2, GDPR і ISO 27001
Якщо раніше кіберзахист був «рекомендованим», то сьогодні це стає умовою співпраці з партнерами з ЄС, особливо в критичних і технологічних секторах.
У 2025 році повноцінно починає діяти нова директива ЄС з кіберстійкості — NIS2. Вона доповнює вже відомі вимоги GDPR щодо захисту персональних даних та стандарти ISO 27001 з управління інформаційною безпекою. Разом вони формують нову реальність для бізнесу, що працює з європейськими замовникамиабо планує вихід на міжнародний ринок.
У цій статті ви знайдете короткий огляд ключових вимог і чекліст, який допоможе оцінити готовність вашої компанії. Що вимагають NIS2, GDPR і ISO 27001? NIS2 зобов’язує компанії з критичних і важливих секторів забезпечити управління кіберризиками, захист мереж і систем, контроль доступів і готовність до реагування на кіберінциденти. Це обов’язковий стандарт для організацій, які працюють з енергетикою, транспортом, фінансами, охороною здоров’я, цифровими послугами.
GDPR вимагає законної, прозорої та безпечної обробки персональних даних громадян ЄС. Компанії повинні інформувати користувачів, запитувати згоду на обробку, забезпечувати право на видалення та захищати дані від витоку чи знищення.
Зі свого боку ISO 27001 встановлює міжнародний стандарт управління інформаційною безпекою. Це не регуляторна вимога, але визнаний у світі підхід до впровадження політик безпеки, технічного захисту, контролю доступу та безперервного вдосконалення процесів захисту інформації. Чекліст для самоперевірки Щоб оцінити готовність компанії до роботи на ринку ЄС та проходження перевірок, необхідно провести оцінку за кількома ключовими параметрами:- Політики та управління:
- Чи затверджені у вашій компанії політики інформаційної безпеки?
- Чи визначено відповідальних осіб за управління безпекою та захист персональних даних?
- Чи проводить ваша компанія регулярну оцінку кіберризиків?
- Технічний захист:
- Чи впроваджено багатофакторну автентифікацію для доступу до систем і даних?
- Чи шифруєте ви трафік між системами та захищаєте канали обміну даними?
- Чи контролюєте ви доступ користувачів і адміністраторів до критичних ресурсів?
- Реагування на інциденти:
- Чи має ваша компанія формалізований план реагування на кіберінциденти?
- Чи ведете ви журнали подій, доступів і змін у системах?
- Чи готові ви повідомляти регуляторам або партнерам про серйозні інциденти у визначені строки?
- Робота з персональними даними (GDPR):
- Чи інформуєте ви користувачів про те, як і для чого обробляєте їхні дані?
- Чи маєте ви процеси обробки запитів на видалення або зміну персональних даних?
- Чи обробляєте ви дані на законних підставах або на основі згоди користувачів?
- Аудит і вдосконалення:
- Чи проводите ви регулярні внутрішні або зовнішні аудити безпеки?
- Чи оновлюєте політики та процеси відповідно до змін законодавства та бізнесу?
Важливо розуміти: відповіді на ці питання — перший крок до побудови стійкого та захищеного бізнесу, що має конкурентні переваги та готовий до виходу на міжнародну арену. Що робити, якщо під час аналізу знайдено вади? Якщо під час самоперевірки ви виявили слабкі місця, найкращий час для їх усунення — зараз. IT Specialist, компанія, що надає професійні послуги у сфері ІТ та кібербезпеки на українському та закордонному ринках, допомагає бізнесу:
- провести аудит відповідності NIS2, GDPR і ISO 27001;
- розробити та впровадити політики безпеки;
- впровадити технічні рішення для управління доступами, моніторингу й захисту даних;
- забезпечити супровід і підтримку на постійній основі.
Звертайтеся до IT Specialist, щоб дізнатися, як підготувати ваш бізнес до нових вимог і забезпечити стабільну співпрацю з міжнародними партнерами.
-
Україні погодили €50 млн від Ради Європи на житло для переселенців
Україна та Банк розвитку Ради Європи (CEB) підписали кредитну угоду на суму €50 мільйонів для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про це повідомляє The Council of Europe Development Bank.
Новий проєкт передбачає надання понад 1 100 пільгових іпотечних кредитів для родин ВПО. Умови іпотеки – фіксована ставка 3% річних, термін погашення до 30 років. Також передбачена можливість подання заявки через Дію.
Програма вже викликає значну зацікавленість: понад 35 000 родин перебувають у списку кандидатів.
У майбутньому співпраця між CEB та Україною передбачатиме окремі іпотечні програми для інших категорій постраждалих громадян, зокрема для ветеранів війни.
Це вже другий кредит CEB на підтримку житлового сектору України. Першу позику у €100 мільйонів підписали у 2024 році – вона передбачала компенсацію за зруйноване житло через житлові сертифікати. За цією програмою вже понад 7 600 українців отримали житло.
CEB також продовжить підтримувати механізм компенсації – затверджене додаткове фінансування на €100 мільйонів. -
Нацбанк учетверте поспіль підвищив курс долара
Національний банк України знову знизив курс гривні по відношенню до долара і євро. Ця тенденція триває вже чотири дні поспіль. Офіційний курс долара на завтра становить 41,6758 гривень, що на 0,1051 гривень більше, ніж попереднього дня. Євро буде коштувати 47,3104 гривень, що на 0,0154 гривень більше, ніж попереднього дня. На міжбанкі курс долара також зросла на 6 копійок – до 41,66-41,69 грн/долар порівняно з попереднім днем. В обмінниках курс долара збільшився на 10 копійок і становить 41,80 гривень.
-
БЕБ викрило підпільний НПЗ потужністю 100 тонн палива за добу
Бюро економічної безпеки в Україні виявило та закрило підпільний нафтопереробний завод у місті Кривий Ріг, який виробляв понад 100 тонн контрафактного пального щодня. На заводі виготовляли бензин та дизель, змішуючи їх з низькоякісними нафтовими компонентами. Це пальне потім реалізовували через автозаправні станції, які мали ліцензії, але не подавали звітності до ДПС та використовували фальшиві документи. Під час обшуків на заводі та станціях було знайдено документи, гроші та пальне на суму понад 4 млн гривень. З початку року Бюро вилучило контрафактне пальне та обладнання на суму 650 млн грн і скасувало ліцензії 35 АЗС.