Набула чинності оновлена торговельна угода між Україною та Європейським союзом. Про це повідомила Європейська комісія в прес-релізі, опублікованому в середу, 29 жовтня.
“Відсьогодні ЄС та Україна матимуть вигоду від покращеної, стабільної, справедливої та постійної торговельної системи з набранням чинності Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною”, – мовиться в повідомленні.
Оновлена ПВЗВТ забезпечує додаткову, взаємовигідну лібералізацію торгівлі, водночас повністю враховуючи чутливість певних сільськогосподарських секторів ЄС.
“Вона дуже відчутно ілюструє непохитну відданість ЄС підтримці України. Водночас вона обмежує імпорт чутливої сільськогосподарської продукції в ЄС”, – наголошується в заяві.
Оновлена угода спрямована на розширення торговельних потоків. Угода забезпечує баланс між забезпеченням чіткої системи правил для підтримки вирішальної торгівлі України з ЄС.
“Для найбільш чутливих товарів, таких як цукор, птиця, яйця, пшениця, кукурудза та мед спостерігається лиш незначне збільшення порівняно з початковою Угодою про повну та всеохоплюючу зону вільної торгівлі. Для інших продуктів було внесено покращення на користь обох сторін, виходячи з наших взаємодоповнюючих ринків. І, нарешті, для деяких нечутливих продуктів було погоджено повну лібералізацію”, – деталізували в ЄК.
Ще одним важливим напрямком зазначено узгоджені стандарти виробництва: новий доступ до ринку обумовлений поступовим приведенням України до стандартів виробництва ЄС, таких як добробут тварин, використання пестицидів та ветеринарних препаратів.
“Україна щорічно звітуватиме про свій прогрес у цьому відношенні. Цей підхід відповідає логіці процесу вступу України до ЄС та прийняття acquis ЄС”, – наголошується в пресрелізі.
Обидві сторони домовилися про вивчення заходів, спрямованих на допомогу українським експортерам у виході на їхні традиційні ринки в третіх країнах.
Категорія: Новини бізнесу
-
Оновлена торговельна угода Україна-ЄС набула чинності
-
Індійський мільярдер закуповує підсанкційну російську нафту – ЗМІ
Енергетичне підприємство, що належить індійському промисловцю і власнику металургійної імперії Лакшмі Мітталу, закуповувало російську нафту, доставлену на танкерах під санкціями США. Про це свідчить розслідування Financial Times.
Аналіз супутникових знімків, суднових трекерів і митних даних показав, що нафтопереробний завод Guru Gobind Singh Refinery в місті Батхінда (штат Пенджаб), співвласником якого є Міттал, у 2025 році отримав як мінімум чотири російські партії сирої нафти на 280 млн доларів. Вантаж був доставлений з включеними до американського списку санкцій.
Перевезення нафти проходило з липня до вересня. Усі танкери застосовували “обманні практики” — відключали транспондери чи передавали неправдиві координати.
Хто саме організував постачання нафти на підсанкційних судах, залишається невідомим.
Розслідування з’явилося на тлі посилення тиску Вашингтона на Нью-Делі. Адміністрація Дональда Трампа на тім тижні запровадила санкції проти Роснафти та Лукойлу, прагнучи обмежити експорт російської нафти в Індію.
Схеми з посередниками, які б купувати нафту в Роснефти і перепродувати її, індійською владою не розглядаються. -
Компанія з Нової Зеландії таємно страхувала “тіньовий флот” РФ – ЗМІ
Компанія Maritime Mut№ual з Нової Зеландії страхувала танкери, які перевозили підсанкційну нафту з Росії та Ірану, на десятки мільярдів американських доларів. Про це свідчить журналістське розслідування інформагентства Reuters.
Компанією понад два десятиліття керує 75-річний британець Пол Ранкін та члени його сім’ї. Вони страхують все: від буксирів до поромів та вантажних суден.
Новозеландський страховик також допоміг в торгівлі іранською та російською нафтою на десятки мільярдів доларів, надаючи суднам, що обходять західні санкції, страхування, необхідне їм для заходу в порти.
Дослідницький центр CREA полічив, що судна, застраховані Maritime Mutual, перевезли іранську нафту та енергетичні продукти на суму щонайменше 18,2 млрд доларів США та російську нафту й енергетичні продукти на суму 16,7 млрд доларів США з моменту набрання чинності санкцій (у листопаді 2018 року проти Ірану та у грудні 2022 року проти Росії).
Багато з цих суден належать до так званого “тіньового флоту” – танкерів, які перевозять санкціоновані вантажі з таких країн, як Іран, Росія та Венесуела, приховуючи вантаж фальшивими місцями розташування, документами та іменами.
Розслідування Reuters виявило, компанія з міста Окленд у певний момент застрахувала майже кожен шостий танкер “тіньового флоту”, на який наклали санкції США, ЄС та Велика Британія.
Maritime Mutual в коментарі для Reuters заявила, що “категорично заперечує” будь-які дії, що порушують чинні міжнародні санкції, а також додержує “політики нульової толерантності” до порушень санкцій.
Однак Maritime Mutual не коментувала розслідування агентства. Крім того, сам Ранкін члени його родини не відповіли на запити про коментарі. -
Тіньовий флот Росії зупинився після санкцій США
Танкер із “тіньового флоту” Росії, який пррямував до Індії, зупинився через запроваджені Сполученими Штатами санкції. Про це повідомляє Bloomberg.
Судно, що вирушило з Балтійського порту з вантажем російської нафти, розвернулося та стало в дрейф. Ймовірно, цей незвичний маневр здійснили після того, як США запровадили санкції проти Роснафти та Лукойла. Через це індійські нафтопереробні заводи тимчасово призупинили закупівлі російської нафти.
Танкер Furia 20 жовтня завантажив у Приморську 730 тисяч барелів нафти від Роснафти та вирушив у дорогу, вказавши пунктом призначення порт Сікка в індійському штаті Гуджарат. Там розташовані нафтопереробні заводи приватної компанії Reliance Industries і державної Bharat Petroleum. Очікувалося, що судно прибуде туди в середині листопада. Однак у вівторок, проходячи між Данією та Німеччиною, Furia розвернулася, пройшла невелику відстань, різко знизила швидкість і зупинилася, свідчать дані сервісів Kpler і Vortexa.
Після введення санкцій США, згідно з якими всі транзакції з Лукойлом і Роснафтою мають бути завершені до 21 листопада, індійські НПЗ почали зупиняти закупівлі російської нафти. Reliance, головний імпортер сировини з Росії, який отримує нафту за довгостроковим контрактом із Роснафти, заявив, що дотримуватиметься санкцій.
Державні нафтопереробні заводи також почали згортати постачання, які зазвичай переходять у власність покупця після розвантаження в його порту. Тим часом Reliance минулого тижня збільшила замовлення на близькосхідну нафту. Російським постачальникам тепер доведеться шукати нових покупців або чекати, доки буде знайдено способи обійти санкції.
Танкер Furia внесений до чорних списків Європейського Союзу та Великої Британії.
-
Курси долара і євро почали знижуватись
Курс гривні трохи зміцнився відносно долара і євро в обмінних пунктах піля тривалого зниженн. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 29 жовтня.
Так, середній курс продажу долара впав на 3 копійки і склав 42,28 гривні, а євро подешевшав на 5 копійок до 49,35 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,69 гривні, а євро – по 48,64 гривні.
На міжбанку американська валюта додала в ціні 1 копійку і перебуває на рівні 41,95-41,98 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара на середу на 1 копійку – до 42,0831, а курс євро практично не змінився і становить 48,9784 гривні. -
Apple увійшла до трійки компаній з ринковою вартістю у $4 трлн
Американський технологічний гігант Apple став третьою компанією у світі, чия ринкова вартість досягла 4 трлн доларів США. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що акції Apple Inc. зросли на 0,4%, досягши ринкової вартості в 4 трильйони доларів, що робить виробника iPhone третьою публічною компанією в історії, яка досягла цієї позначки після Nvidia та Microsoft.
Акції компанії з каліфорнійського міста Купертіно зросли більш ніж на 56% з квітневого мінімуму.
Загалом компанія набрала близько 1,4 трильйона доларів США ринкової вартості, у той час, як оптимізм щодо оновленої лінійки iPhone та послаблення митного тиску позитивно вплинули на ціну акцій компанії за останні місяці.
Як вважає аналітик Wedbush Securities Ден Айвз, попри те, що Apple поки що не досягла успіху в розвитку штучного інтелекту, досягнення клубу за ринкової капіталізації в 4 трильйони доларів є переломним моментом. -
Rheinmetall і Болгарія збудують завод з виробництва пороху і снарядів
Болгарія та європейський оборонний гігант Rheinmetall у вівторок, 28 жовтня, уклали угоду про будівництво заводу для виробництва пороху і 155-мм артилерійських снарядів. Про це повідомляє Reuters.
Йдеться про угода на суму понад 1 млрд. Офіційні особи заявили, що проєкт є важливим для Болгарії та Європи в цілому, оскільки регіон прагне модернізувати свої оборонні можливості після вторгнення Росії в Україну.
Зазначається, що проєкт буде спільним підприємством Rheinmetall і болгарської компанії VMZ, в якому німецька компанія буде володіти 51% акцій, а VMZ – 49%. Болгарія профінансує свою частку за допомогою кредиту в рамках європейського механізму SAVE для стимулювання інвестицій в оборону.
Контракт був підписаний генеральним директором Rheinmetall Арміном Паппергером і директором VMZ Іваном Гецовим на церемонії в Раді міністрів у Софії.
“Підписанням цього контракту ми позначаємо початок стратегічного партнерства між болгарською державою та німецьким технологічним концерном, яке змінить майбутнє болгарської оборонної промисловості”, – заявив прем’єр-міністр Росен Желязков після церемонії підписання.
За словами Паппергера, завод буде побудовано протягом 14 місяців, і що Болгарія зробить значний внесок у задоволення потреб Європи та НАТО у боєприпасах. -
Україна виконала план із закачування газу
У підземних сховищах газу (ПСГ) України накопичено 13,2 млрд кубометрів “блакитного палива”, що відповідає планам уряду. Про це сказав голова правління Нафтогазу Сергій Корецький на брифінгу, повідомляє Укрінформ у вівторок, 28 жовтня.
“Нафтогаз, згідно з розпорядженням уряду, накопичив 13,2 млрд кубометрів газу в підземних сховищах. Тобто, на 100% виконав поставлене урядом завдання”, – заявив він.
Корецький розповів, що компанія витратила на закачування газу близько 1 млрд доларів власних коштів та близько 1,5 млрд доларів залученої допомоги від партнерів. Такий обсяг фінансування був зумовлений потребою збільшити імпорт газу через наслідки російських атак на газовидобуток.
Наразі Нафтогаз оцінює свою потребу в коштах для продовження імпорту газу в 1,9 млрд євро.
“Значну частину ми вже забезпечили”, – зауважив керівник компанії.
Він додав, що Нафтогаз продовжує відновлювати видобуток. Цей процес не може бути одночасним і швидким, але він триває постійно.
Також Корецький повідомив, що Україні до кінця опалювального сезону 2025/2026 років для сталого його проходження потрібно додатково імпортувати трохи більше 4 млрд кубів газу. -
У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК
Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн. -
НПЗ Індії призупинили нові замовлення на російську нафту – ЗМІ
Нафтопереробні заводи Індії не робили нових замовлень на закупівлю російської нафти з моменту введення американських санкцій, бо чекають на роз’яснення від уряду та постачальників. Про це, посилаючись анонімні джерела, повідомляє інформаційне агентство Reuters у вівторок, 28 жовтня.
Деякі нафтопереробні заводи звертаються до спотових ринків, щоб задовольнити свої потреби в нафті. Державна компанія Indian Oil оголосила тендер на закупівлю нафти, а конгломерат Reliance Industries збільшив обсяги закупівель на спотових ринках.
“Ми повинні переконатися, що наші закупівлі не пов’язані з організаціями, що потрапили під санкції, оскільки банки не будуть здійснювати платежі”, – зазначило третє джерело.
Іще одне джерело повідомило, що компанія чекає, чи зможе вона отримати вантажі від трейдерів або організацій, що не потрапили під санкції.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, за перших дев’ять місяців 2025 року Індія закуповувала 1,9 млн барелів нафти на день, що становить 40% від загального обсягу експорту Росії.
Reuters у четвер, 23 жовтня, повідомило, що індійські нафтопереробні заводи готові різко скоротити імпорт російської нафти, щоб дотриматися нових санкцій США.
Як відомо, Трамп планує зберегти 50% мита на індійський імпорт поти, поки Індія купує російську нафту.
Індія почала скуповувати нафту з Іраку та Катару – Bloomberg