Держава має стати арбітром між Укрзалізницею та бізнесом, інакше в умовах підвищення тарифу на вантажні перевезення це може призвести до зупинення роботи ще більшої кількості підприємств. Про це сказав керівник офісу гендиректора групи Метінвест Олександр Водовіз на конференції Ведення агробізнесу в Україні в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 15 грудня.
За його словами, уже два роки Метінвест отримує збитки і призупинив роботу Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату (ІГЗК) із 7 тисячами працівників. У такій ситуації підвищення тарифів на вантажні перевезення може стати критичним ударом по промисловості.
“Ми можемо конкурувати на певних ринках Єгипту: доставляємо туди нашу продукцію, отримуємо маржу $5-7 і зберігаємо присутність. Але підвищення тарифів робить постачання неможливим, і це змушує нас зупиняти доменну піч. Зупиняється піч – зупиняється ще один ГЗК”, – сказав Водовіз.
Він вважає, що лише держава може виступити арбітром між Укрзалізницею та бізнесом і знайти баланс між інтересами промисловості та національного перевізника, адже економічно вигідніше не підвищувати вантажні тарифи, а частково компенсувати збиткові пасажирські перевезення з бюджету.
Водовіз наголосив, що проблема полягає не у вантажних перевезеннях, які є прибутковими, а у тиску збиткового пасажирського сегмента. Торік його дефіцит становив 24 млрд грн. У країнах ЄС такі витрати покриваються бюджетними дотаціями, однак в Україні парламент не передбачив достатнього фінансування: “Якщо кошти не надійдуть, є ризик, що залізниця просто зупиниться. А без неї неможливо забезпечити роботу всієї економіки”.
Додатковою проблемою Водовіз назвав майже 525 малодіяльних вантажних станцій, які фактично утримуються за рахунок бізнесу: “Коли обсяги перевезень впали удвічі, підприємства змушені скорочувати людей. А тариф для нас це податок, що б’є по витратах. Держава має втрутитися й вирішити питання збиткової інфраструктури”.
Він також пояснив різницю у тарифах для різних категорій вантажів: дрібні аграрні партії у 8-10 вагонів проходять у середньому 15 станцій, тоді як маршрутні потяги з рудою – 1-2. Це створює різне навантаження на інфраструктуру, персонал і енергоресурси, а отже – різні витрати.
На думку Водовіза, нова модель тарифів має базуватися на європейському принципі справедливості: хто більше використовує інфраструктуру, той більше платить. Натомість чинна модель розподіляє витрати на всіх однаково, що створює дисбаланс між галузями.
“Справедливі тарифи можливі лише після реформи Укрзалізниці. Потрібен прозорий механізм тарифоутворення, який би відображав реальні витрати на конкретне перевезення”, – резюмував він.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Метінвесті закликали державу стати арбітром між Укрзалізницею і бізнесом
-
Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років
Автопромисловість Німеччини нині переживає найважчий квартал за останні 15 років. Про це свідчить аналіз консалтингової компанії EY, повідомляє таблоїд BILD.
З липня по вересень операційний прибуток Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz обвалився відразу на 76% – до 1,7 млрд євро.
Такі показники є найменшими з 2009 року. Втім, виручка та продаж загалом все ще порівняно стабільні.
Проте жодна інша країна з великим автомобільним виробництвом не показала такого слабкого результату.
Особливо болючими виявилися показники Китаю: продаж там упав на 9%, а частка Китаю в загальному обсязі збуту скоротилася з колишніх 39% до 29%. В КНР преміальні моделі продаються гірше, а в сегменті електромобілів покупці все частіше вибирають місцеві марки.
В Німеччині про скорочення вже оголосили концерни Bosch, Mercedes та Volkswagen.
У EY вважають такі заходи болісними, та все ж неминучими. -
Німецько-український бізнес-форум стартував у Берліні
У Берліні розпочався восьмий німецько-український бізнес-форум, присвячений економічній стійкості та розвитку двосторонньої співпраці. Про це повідомляє Укрінформ.
Форум проходить під гаслом “Стійкість у дії – партнерство в розвитку”.
Під час заходу основну увагу приділять питанням економічної стійкості, ролі приватного сектору у відбудові України, трансформації оборонної промисловості, а також перспективним секторам для подальшого розвитку двосторонньої співпраці.
Як зазначається, на форумі планується виступ канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко, участь президента Володимира Зеленського. Окрім того, очікують міністерок економіки та енергетики ФРН Катерину Райхе, розвитку та економічного співробітництва Рім Алабалі Радован. Серед учасників з України також представники міністерств, енергетичних компаній та інші.
Цьогоріч конференція зібрала понад 500 учасників. Українсько-німецькі бізнес-форуми проводяться регулярно почергово в обох країнах, однак в останні роки – лише в Берліні через повномасштабну війну РФ проти України. -
Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі
Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.
Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.
Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.
Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.
Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.
Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.
Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.
В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній. -
Один із найбільших НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ
Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Про це повідомляє Reuters.
На заводі, який розташований за 250 км від Москви і входить до топ-5 найбільших у Росії, внаслідок пожежі було пошкоджена установка АВТ-4, що забезпечує третину його потужності. Також ушкодження отримала нафтоналивна естакада.
Завод, який належить Роснефть і Газпрому випустив минулого року 2,6 млн тонн бензину, 4 млн тонн дизпалива і 4,7 млн тонн мазуту, та став другим великим НПЗ, що зупинив виробництво в грудн. Telegram-канал Astra повідомляє, що Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня. Внаслідок атаки на підприємстві було пошкоджено електрокабель. Роботу заводу було припинено на кілька годин. Це вже 10-та атака на цей завод з початку 2025 року.
Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії. Обсяг переробки нафти становить 4,8 млн тонн.
У листопаді ЗСУ щонайменше 14 разів використали дрони для ударів по російських НПЗ, побивши рекорд серпня, коли під нальоти БпЛА потрапили 12 заводів. Щонайменше три із них зупиняли виробництво палива, зокрема Рязанський НПЗ, який посідає третє місце у Росії за потужністю.Минулого року через атаки дронів обсяги нафтопереробки в Росії падали до 12-річного мінімуму – 266 млн тонн. За підсумками поточного року вони залишаться приблизно на цьому ж рівні. За січень-жовтень випуск на НПЗ скоротився на 3%, до 5,2 млн барелів на добу.
-
В Україні за рік закрилось 11 тис. компаній: стали відомі “довгожителі”
В Україні за неповний 2025 рік (11 місяців) закрилось 11 223 компанії. Сплеск закриттів припав на вересень, коли свою роботу припинили одночасно 1464 підприємства. Про це повідомляє Опендатабот, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру.
Найбільш життєздатними стали акціонерні товариства – середній вік закритих цьогоріч бізнесів сягнув 28 років та 7 місяців. Трохи відстали органи місцевого самоврядування – 27 років 10 місяців, та держпідприємства – 26 років та 7 місяців.
Найменші “строки життя” виявився у благодійних організацій: 5 років, обслуговуючих кооперативів — 7 років 5 місяців та ТОВ — 8,5 років.
Найбільш вразливими в цьому році виявилися громадські організації – 1498 закрилося. Середній “термін життя” ГО в Україні — 11 років.
Найчастіше компанії згортались у Києві — 1 289 припинень, або 12% від загальної кількості. Далі — Дніпропетровщина (824 закриття), Львівщина (772), Одещина (738) та Київщина (589).
Середній строк існування компаній, які припинили роботу, дуже різниться. Найдовше протримались підприємства сфери освіти – 23 роки та 10 місяців, охорони здоров’я – 23 роки й 7 місяців, а також ветеринарної діяльності – понад 22 роки.
“Наймолодшими” серед тих, що найчастіше закривались цьогоріч, виявилися компанії у сфері IT та охоронної діяльності, де середній вік становив близько 5 років.
Як ми вже писали, в третьому кварталі 2025 року реальний ВВП зріс на 2,1% у річному вимірі, що перевищує попередню оцінку Мінекономіки. В цілому за дев’ять місяців реальне зростання ВВП становить 1,3%.
В Україні прискорилося зростання ВВП -
Росія планує збудувати ЗПГ-термінал на Шрі-Ланці – ЗМІ
Росія та Шрі-Ланка почали переговори про створення в останній ЗПГ-терміналу. Про це заявила посол Шрі-Ланки в РФ Шобіні Гунасекера, повідомляє російська пропагандистська інформагенція ТАСС.
“По суті, ми почали переговори, особливо після візиту міністра. Ми розпочали деякі обговорення, йдуть попередні переговори… Як я вже говорила раніше, пропозиції були подані”, – заявила дипломатка.
Росія шукає нові ринку збуту зрідженого природного газу для підсанкційних проєктів, після відмови Європейського союзу від імпорту газу з РФ до листопада 2027 року.
За словами аналітиків, налагодити Росії постачання має почасти допомогти будівництво російських терміналів у країнах, що готові приймати ЗПГ з РФ під ризиком вторинних санкцій. -
Заморожені активи: РФ вимагає від Euroclear $230 млрд
Центральний банк Росії, який подав позов у суд Москви на бельгійський депозитарій Euroclear, вимагає від нього 18,2 трлн рублів (близько 229 млрд доларів). Про це повідомляють росЗМІ в понеділок, 15 грудня.
Російський Центробанк 12 грудня подав позов до московського суду через “незаконні дії депозитарію Euroclear, що завдають збитків”, а також через плани Європейської комісії використати заморожені активи РФ на фінансування України.
Сьогодні стало відомо, що позовна заява Центробанку РФ до Euroclear на 18,2 трлн рублів (близько 229 млрд доларів) надійшла до Арбітражного суду Москви.
-
В обмінниках триває зниження курсу гривні
Курс гривні продовжив зниження відносно долара і євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 15 грудня.
Так, середній курс продажу долара зріс на 2 копійки і сягнув 42,50 гривні, курс євро піднявся на 5 копійок – до 49,91 гривні.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,98 гривні, а євро – по 49,26 гривні.
Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 4 копійки і перебуває на рівні 42,23-42,26 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 8 копійок – 42,1936 грн. Євро впав на 5 копійок і сьогодні коштує 49,4678 грн.
Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ зменшив продажі на міжбанку до 895 млн доларів. Обяги продажів зменшилиь вперше за місяць.
Раніше ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела. -
Оголошено конкурс до наглядових рад енергокомпаній
Кабінет міністрів запустив відбір кандидатів до складу наглядових рад кількох стратегічно важливих енергетичних підприємств. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко в Telegram у понеділок, 15 грудня.
“Розпочинаємо наступний етап перезавантаження енергетичних підприємств. Відповідно до плану уряду, у понеділок запускаємо відбір кандидатів до складу наглядових рад низки стратегічно важливих енергетичних підприємств: ТОВ Оператор газотранспортної системи України, АТ Українські розподільні мережі, АТ Оператор ринку, ПАТ Центренерго, Енергетична компанія України, НАЕК Енергоатом, АТ Укренерго та АТ Укргідроенерго”, – написала вона.
Свириденко зазначила, що всі деталі перебігу відбору публікуватиме Мінекономіки.
За її словами, формування нового складу наглядових рад очікується у січні. Окрім цього, вона нагадала, що 12 грудня стартував конкурс на чотирьох незалежних членів наглядової ради НАК Нафтогаз.
“Запрошуємо доброчесних і фахових кандидатів подаватися. Головна наша мета – забезпечити прозорість, ефективність та контроль в управлінні компаніями енергетичного сектору”, – додала глава уряду.