Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Про це повідомила українська компанія у понеділок, 28 липня.
“Також уперше тестову поставку газу здійснюють Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон”, – йдеться у повідомленні.
Як розповів голови правління Нафтогазу Сергій Корецький, йдеться про невеликий за обсягом, але стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці.
“А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України”, – додав він.
Категорія: Новини бізнесу
-
Україна вперше отримає газ з Азербайджану
-
США та Китай проведуть переговори щодо тарифів
У понеділок, 28 липня, економічні посадовці США та Китаю відновлять торговельні переговори. Зустріч пройде у Стокгольмі. Про це пише Reuters.
Китай має до 12 серпня досягти довгострокової угоди про мита з адміністрацією президента Дональда Трампа після того, як у травні та червні Пекін і Вашингтон уклали попередні угоди про припинення тижневої ескалації взаємних мит і заборони на експорт рідкісних металів.
Переговори в Стокгольмі відбудуться одразу після укладення Трампом найбільшої торговельної угоди з Європейським Союзом, яка передбачає 15% мита на більшість товарів, що експортуються з ЄС до США.
У переговорах між США і Китаєм не очікується подібного прориву, але аналітики вважають, що ймовірним є продовження на 90 днів перемир’я щодо мит і експортного контролю, досягнутого в середині травня.
Нагадаємо, 27 червня Трамп заявив, що США підписали торгову угоду з Китаєм, не надавши подальших подробиць.
Ця домовленість стала результатом попередніх переговорів у Женеві на початку травня, після яких обидві сторони погодилися відкласти масове підвищення мит, що загрожувало паралізувати значну частину торгівлі між країнами. Євро та нафта підскочили після торгової угоди США та ЄС
-
Євро та нафта підскочили після торгової угоди США та ЄС
Євро зміцнився після новин про тоговельну угоду між США та Європейським Союзом. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 28 липня.
Курс євро досяг 1,1753 долара, подорожчав на 0,1% після початкового зростання на 0,3%.
На зустрічі в Шотландії президент США Дональд Трамп і глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили, що тариф на імпорт товарів з ЄС становитиме 15% – удвічі менше, ніж планувалося раніше. Трамп повідомив, що ЄС планує інвестувати близько 600 млрд доларів у США, а також значно збільшити закупівлі американської енергії та озброєнь.
Незважаючи на домовленість, багато хто в Європі вважає тариф у 15% занадто високим. Євросоюз розраховував на повне скасування тарифів.
Головний стратег Mizuho Securities Шокі Оморі, заявив, що зобов’язання з інвестицій призведуть до відтоку капіталу з Європи і в підсумку зміцнять долар щодо євро.
“У сукупності слабкі перспективи зростання і погіршення платіжного балансу сприяють поступовому зниженню пари євро/долар, незважаючи на тимчасовий підйом”, – сказав він. Видання також зазначає, що після підписання торговельної угоди між США та ЄС ціни на нафту зросли. Угода запобігла більшій торговельній війні між двома союзниками, на яких припадає майже третина світової торгівлі, і може обмежити попит на паливо.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 20 центів, або 0,29%, до 68,64 долара за барель, тоді як ціна на американську нафту марки West Texas Intermediate зросла на 15 центів, або 0,23%, до 65,31 долара за барель.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося.
-
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
Мерц прокоментував укладення торгівельної угоди США та ЄС
Угода про торгівлю між США і Європейським Союзом дала змогу уникнути ескалації трансатлантичних торгівельних відносин. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, передає Deutsche Welle.
“Це дало змогу запобігти торговому конфлікту, який міг би сильно вдарити по експортноорієнтованій економіці Німеччини”, – наголосив політик. Мерц зазначив, що першорядне значення угода відіграє для автомобільної промисловості, оскільки тарифи Трампа будуть знижені з 27,5% до 15%.
“Усі виграють від стабільних і передбачуваних торгівельних відносин із доступом на ринок для обох сторін – як по цей бік Атлантики, так і по той, як підприємства, так і споживачі”, – заявив канцлер Німеччини.
Нагадаємо, 27 липня США та ЄС уклали торгівельну угоду. Імпортне мито США для ЄС становитиме 15% (як і мито ЄС для США), а не 30%, як у разі, якби угоди досягти не вдалося.
-
США та Євросоюз уклали торговельну угоду
Сполучені Штати Америки та Європейський Союз уклали торговельну угоду, яка фіксує імпортне мито на рівні 15%. Про це пише Politico в неділю, 27 липня.
Про угоду повідомив журналістам президент США Дональд Трамп після зустрічі з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн на своєму гольф-курорті у Тернберрі в Шотландії.
“Це наймасштабніша з усіх угод”, – заявив американський лідер.
За словами Трампа, Євросоюз погодився на закупівлю американських енергоресурсів на суму 750 млрд доларів, а також інвестуватиме ще 600 млрд доларів у військове обладнання та відкриття ринків для безмитної торгівлі.
Мито на імпорт з ЄС, зокрема на автомобілі, становитиме 15%. Угода не охоплює фармацевтичну продукцію. Сталь та алюміній й далі обкладатимуться митом у 50%.
Переговори стали результатом двотижневого загострення, спричиненого листом Трампа до фон дер Ляєн, в якому він пригрозив підвищити мита на більшість товарів з ЄС до 30%, якщо угоди не буде укладено до 1 серпня.
-
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Катар пригрозив ЄС зупинкою постачання газу
Катар погрожує припинити постачання скрапленого природного газу (СПГ) до країн Євроосюзу у відповідь наєвропейський закон про належну ретельність щодо примусової праці та шкоди довкіллю. Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист уряду Катару владі Бельгії.
Так, у листі ще від 21 травня міністр енергетики Катару Саад аль-Каабі заявив, що країна реагує на директиву ЄС про належну ретельність у сфері корпоративної стійкості (CSDDD). Ця директива вимагає від великих компаній, що працюють в ЄС, виявляти та вирішувати проблеми з правами людини та навколишнім середовищем у своїх ланцюгах постачання.
“Простіше кажучи, якщо до директиви не буде внесено подальших змін, держава Катар та компанія QatarEnergy не матимуть іншого вибору, окрім як серйозно розглянути альтернативні ринки за межами ЄС для нашого СПГ та інших продуктів, які пропонують більш стабільне та сприятливе бізнес-середовище”, – йдеться в листі.
Речник представництва Бельгії при ЄС відмовився коментувати цей лист.
Тим часом речник Єврокомісії підтвердив отримання листа від Катару. За його словами, зараз законодавці та уряди країн ЄС ведуть переговори щодо внесення змін до директиви.
На початку цього року Брюссель вже запропонував зміни до директиви, щоб зменшити вимоги, зокрема шляхом відтермінування її запуску на рік – до середини 2028 року – та обмежити перевірки, які компанії повинні будуть проводити у своїх ланцюгах поставок.
Компанії, які не виконуватимуть вимоги, можуть зіткнутися зі штрафами у розмірі до 5% від світового обороту. Але Катар заявив, що ці зміни є недостатніми.
Зазначається, що Катар є третім за величиною у світі експортером скрапленого природного газу (СПГ) після США та Австралії. З початку вторгнення Росії в Україну у 2022 році країна поставляв від 12% до 14% СПГ в Європу. -
Укрзалізниця анонсувала нові рейси на серпень
У наступному місяці Укрзалізниця продовжить курсування додаткових поїздів на низці напрямків. Про це компанія повідомила у суботу, 26 липня.
Так, додаткові рейси стосуються маршрутів між Києвом, Одесою, Вінницею та Кривим Рогом.
Поїзди курсуватимуть у визначені дати:- Поїзд №708/707 Одеса – Вінниця вирушатиме з Одеси та Вінниці 1 та 3 серпня.
- Поїзди №740/739 Київ – Кривий Ріг і №753/754 Кривий Ріг – Київ будуть у дорозі 31 липня, а також 2, 4, 6, 8 та 10 серпня.
- Поїзд №275/276 Київ – Вінниця курсуватиме 1 та 3 серпня.
На всіх маршрутах використовуватимуться купейні вагони з місцями для сидіння.
При цьому вартість квитків не включає комплекти білизни, тому пасажирам слід звертати увагу на відповідну позначку при виборі місць.
Квитки вже доступні на офіційних ресурсах Укрзалізниці. Що стосується поїздів до/з Кривого Рогу, то продаж буде відкрито найближчим часом.
Раніше цього тижня стало відомо, що Укрзалізниця запускає поїзд, який об’єднає південь і захід України. Тепер з Миколаєва до Івано-Франківська можна буде доїхати напряму.
Також повідомлялося, що Укрзалізниця вводить верифікацію через Дію на п’ять популярних поїздів.
Укрзалізниця показала нові вагони від українського виробника -
Російська металургія стрімко втрачає прибутки через санкції
Найбільші сталеливарні компанії Росії повідомляють про стрімке падіння прибутків. Причинами називають зростання кредитних ставок, скорочення внутрішнього попиту та санкції, які обмежують доступ до зовнішніх ринків.Про це повідомляє The Moscow Times у п’ятницю, 25 липня.
Магнітогорський металургійний комбінат – один з найбільших у Європі й другий за обсягами виробництва у РФ – за результатами першого півріччя знизив прибуток у 9 разів, до 5,6 млрд рублів. Виторг компанії, що належить мільярдеру Віктору Рашнікову (статки $9,6 млрд, за даними Forbes), скоротився на третину, тоді як показники EBITDA – більш ніж удвічі.
Грошовий потік ММК став від’ємним: у другому кварталі витрати перевищили надходження на 4,9 млрд рублів.
Сєвєрсталь мільярдера Олексія Мордашова (статки $28,5 млрд) також завершила півріччя з негативним грошовим потоком у 29,1 млрд рублів. Виторг групи, що об’єднує вісім заводів, зменшився на 16% у річному вимірі, водночас чистий прибуток скоротився удвічі, до 15,5 млрд рублів.
Вже третій квартал поспіль компанія не виплачує дивіденди та повідомляє про різке падіння попиту на сталь у РФ – на 15% цього року після зниження на 6% торік.
“Металургія почувається дуже погано”, – охарактеризував ситуацію економіст Микола Кульбака. За його словами, санкції вдарили по сировинному експорту РФ, і внутрішнього споживання недостатньо, оскільки російська економіка поступово стагнує.
Темпи зростання ВВП сповільнилися втричі, тоді як обсяги будівництва впали майже на третину – до мінімуму за минулі три роки.
Прогноз споживання на цей рік для росіян досить песимістичний, оскільки попит на сталь у РФ може впасти з 43-45 млн тонн до 39 млн тонн.
Уряд Росії розглядає можливість зниження податків для металургів, заявив у червні міністр промисловості та торгівлі РФ Антон Аліханов. Мова, зокрема, про коригування формули акцизу на рідку сталь.
Аналітики ПСБ вважають, що гіпотетичне відновлення ринку можливе не раніше кінця 2025 – початку 2026 року.