Надходження від видобутку нафти і газу до російського бюджету продовжують стрімко скорочуватися. У серпні компанії сплатили 505 млрд рублів – на 35% менше, ніж торік. Про це інформує TMTз посиланням на Мінфін РФ.
За результатами восьми місяців надходження від нафти і газу зменшилися на 20%, або на 1,5 трлн рублів. Темпи скорочення прискорюються: з січня по квітень падіння становило 14%, до кінця травня – 14,4%, до кінця червня – 17%, вже у липні – 17,7%.
У серпні надходження від рентної плати на нафту скоротилися на 34% проти минулого року, рентна плата на газ зменшилася удвічі, тоді як експортні мита на вуглеводні впали на 45%.
Початково в бюджеті закладали 10,94 трлн рублів надходжень від енергоресурсів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту. Через падіння цін на нафту та зміцнення рубля очікується скорочення надходжень майже на чверть, до 8,32 трлн рублів.
Через провал потоків сировинної ренти дефіцит бюджету РФ зростає: на кінець липня він досяг 4,9 трлн рублів. За результатами року “діра” у казні перевищить навіть збільшений план Мінфіну, який наразі становить 1,7% ВВП.
Інші доходи Кремля також перебувають під ризиком через швидке сповільнення економіки. Тож аналітики попереджають про подальше підвищення податків, навіть якщо бойові дії проти України припиняться.
Тим часом, джерела Reuters повідомляють, що РФ планує скоротити експорт нафти з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у вересні до близько 1,9 млн барелів на добу з приблизно 2,0 млн у серпні.
Завершення ремонтів на низці НПЗ наприкінці серпня – на початку вересня дозволить збільшити переробку, що має призвести до зменшення обсягів експорту сировини. Водночас зміни в термінах ремонтів та зовнішні фактори можуть істотно скоригувати план відвантажень на вересень.
У серпні експорт і транзит нафти з західних портів РФ зріс на 200 тис. барелів на добу через атаки безпілотників, які вивели з ладу частину НПЗ, звільнивши додаткові обсяги для експорту.
За підрахунками Reuters, у вересні обсяг виведених з роботи потужностей НПЗ РФ може скоротитися приблизно на 0,22 млн барелів на добу порівняно з серпнем, що зменшить доступні для експорту ресурси. Потужності первинної переробки на НПЗ РФ у вересні можуть знизитися до 5,5 млн тонн після рекордного серпня – 6,4 млн тонн.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Нафтові доходи РФ обвалились на третину
Категорія: Новини бізнесу
-
В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів
-
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує. -
Податкові перевірки бізнесу скоротилися майже на третину
Державна податкова служба України у серпні зменшила кількість фактичних перевірок майже на третину порівняно з липнем завдяки запровадженню мораторію. Про повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух у Facebook у середу,
За її словами, у липні провели трохи більше 3,6 тис. фактичних перевірок, а в серпні їх кількість зменшилася до 2,3 тис. – більш як на третину. При цьому результативність перевірок збережено.
“Змінюємо філософію проведення перевірок. Бо мораторій – це не про повну заборону, а обмеження. Активно застосовуємо ризик-орієнтований підхід”, – зазначила Карнаух.
Вона підкреслила, що ДПС перевіряє лише там, де є найбільші ризики та висока ймовірність порушень. Визначено близько 80 ризиків для оцінки необхідності проведення перевірок. Перевірки також залишаються обов’язковими для суб’єктів, які займаються обігом підакцизних товарів.Нагадаємо, 24 липня Кабінет міністрів затвердив план реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність. Нацбанк вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в бізнесі. На це вплинули жвавий споживчий попит, стабільна ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги та сезонні чинники.
-
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
CША експортували рекордний обсяг скрапленого газу
США у серпні експортували 9,33 млн тонн (12,9 млрд куб м) скрапленого природного газу (LNG), що стало новим історичним максимумом. Про це повідомляє Reuters.
Це перевищує попередній рекорд, встановлений у квітні (9,25 млн тонн), а також липневий показник у 9,1 млн тонн.
Зростання експорту пов’язане із завершенням планового технічного обслуговування на низці заводів, а також із нарощуванням виробництва на об’єкті Plaquemines компанії Venture Global. Цей завод, другий за потужністю у США (27,2 млн тонн на рік), у серпні експортував 1,6 млн тонн – 17% від загального обсягу американського експорту.
Plaquemines продовжує будівництво, але вже у вересні очікується запуск усіх 18 виробничих ліній, що може ще більше збільшити обсяги.
Європа залишилася головним напрямком експорту американського LNG – 6,16 млн тонн, або 66% від загального обсягу. Це більше, ніж у липні, коли було постачено 5,25 млн тонн (58%).
Експорт до Азії у серпні знизився до 1,47 млн тонн, порівняно з 1,8 млн тонн у липні. Поставки до Латинської Америки знизилися до 0,69 млн т (1,0 млрд куб м) або 7% від загального обсягу.
Близько 0,37 млн т (0,5 млрд куб м) американського LNG у серпні не мали кінцевого отримувача і були доступні для біржових контрактів.
-
В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ
Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з фракції Європейська солідарність на своєму каналі в Telegram у середу, 3 вересня.
“Рада затвердила указ президента про вилучення 1592 видів залізничних вагонів, які належать резидентам РФ”, – написав народний обранець.
Законопроєкт № 13442 про затвердження указу президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у цілому підтримали 263 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту, додав Гончаренко. -
Ціна золото оновлює рекорди на тлі політичної невизначеності
Ціни на золото продовжують рекордно зростати на тлі очікування зниження ставок Федеральної резервної системи США та посиленого попиту інвесторів і центральних банків. Про це повідомляє Reuters у середу, 3 вересня.
Аналітики прогнозують, що спотова ціна золота, яка досягла рекорду у $3 527,5 за унцію, може коливатися в межах $3 600–$3 900 у коротко- та середньостроковій перспективі, тоді як у 2026 році потенційно досягти $4 000 за унцію, якщо економічна та геополітична невизначеність збережеться.
Цього року золото подорожчало більш ніж на 34%. Середні прогнози ціни на 2025 рік постійно зростали: з $2 756 в січні до $3 065 у квітні та $3 220 у липні, за даними опитування Reuters. Підтримку цінам надає слабкий долар, очікування зниження ставок ФРС, відхід інвесторів від американських активів та економічна невизначеність, пов’язана з митами. Крім того, політичні заяви Дональда Трампа та ризики щодо незалежності ФРС сприяли подальшій закупівлі золота.
“Підтримує золото негативний прогноз щодо долара, заснований на очікуваннях зниження ставок ФРС, відтоку інвесторів з американських активів і невизначеності через тарифи”, – пояснив старший аналітик ActivTrades Рікардо Евангеліста.
На зростання попиту також впливають геополітична напруженість на Близькому Сході і між Росією та Україною, а також активні закупівлі центробанків, особливо в країнах, що розвиваються. Зокрема у липні Центробанк Китаю дев’ятий місяць поспіль збільшував золоті резерви.
“Найсильнішим фактором залишається можливе втручання в роботу ФРС і сумніви в статусі долара як захисного активу”, – зазначив аналітик Julius Baer Карстен Менке.
За даними World Gold Council, центробанки планують збільшувати частку золота в резервах і скорочувати доларові активи протягом найближчих п’яти років.
“Поєднання зростання цін на золото і накопичення центробанками призвело до різкого збільшення його частки в резервах”, – наголосив аналітик Deutsche Bank з дорогоцінних металів Майкл Хсю.
Як повідомлялося, золото стало другим за популярністю активом у міжнародних резервах світових Центробанків у 2024 році, обійшовши євро.
Долар відіграв позиції після п’яти днів падіння -
Нацбанк вивчає питання переходу на євро
Нацбанк наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, однак вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – зазначив він.
За словами Ніколайчука, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.
“Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зазначив представник НБУ.
Він додав, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.
“Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – сказав заступник голови Нацбанку.
За словами Ніколайчука, послаблення долара на міжнародному ринку цього року частково підвищило конкурентоспроможність українських експортерів.Водночас істотного впливу на торговельний баланс від змін валютних курсів не очікується. -
Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів. -
Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют
Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
“Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:- визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
- право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
- публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
- біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
- постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
- захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
- визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати:
- доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) щодо податку на додану вартість:
не є об’єктом оподаткування ПДВ:- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
- продажу та обміну NFT;
- продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”.