Категорія: Новини бізнесу

  • Аналітики прогнозують здорожчання нафти після ударів по Ірану

    Аналітики прогнозують здорожчання нафти після ударів по Ірану

    Через ракетні удари США по ядерних об’єктах Ірану аналітики очікують зростання цін на нафту до $80-100 за барель. Про це повідомляє Reuters у неділю, 22 червня.
    Поки що фінансові ринки не зреагували на ситуацію, позаяк були зачинені на вихідні, однак криптовалюти вже зазнали втрат: Ethereum подешевшав на понад 5%, водночас Bitcoin втратив 1%.
    Першу реакцію очікують із відкриттям торгів у понеділок.
    “Нафта, безсумнівно, підскочить у ціні на тлі перших новин, але, ймовірно, за кілька днів стабілізується. З цією демонстрацією сили та повним знищенням ядерного потенціалу вони втратили всі важелі впливу і, ймовірно, натиснуть на кнопку “втечі” до мирної угоди”, – вважає Джеймі Кокс, керівний партнер Harris Financial Group.
    Особливо тривожить аналітиків можливість перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світової нафти. Позаяк у разі жорсткої відповіді Ірану ціна може сягнути $100 за барель – про це попереджають, зокрема, в MST Marquee. Інші експерти, як-от F/M Investments, очікують короткострокового стрибка до $80.
    На думку аналітиків Eastspring Investments, загострення конфлікту може спровокувати перебої в постачанні енергоносіїв до Азії, посилити інфляційний тиск і вплинути на економічне зростання в регіоні.
    Через високі геополітичні ризики інвестори можуть шукати безпечні активи, включно з доларом США, тоді як ризикові активи на азійських ринках – втратити вартість.
    Раніше стало відомо, що Іран розпочав термінове вивезення нафти з країни на тлі загрози нових ударів з боку Ізраїлю та приєднання США до військових дій у регіоні. Тегеран поспішає розвантажити свої резервуари й максимально швидко продати нафту.
    Ціни на нафту підскочили на тлі атаки Ізраїлю на Іран

  • Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік

    Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік

    У 2024 році обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною вперше в історії перевищив обсяги торгівлі Німеччини з Росією. Радник посольства України в Берліні Віталій Іващук повідомив, що ці торговельні відносини стрімко розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних та міжміських партнерств. За даними німецької статистики, Україна випередила Росію як торговельний партнер Німеччини у 2024 році. Найбільш перспективними галузями для німецького бізнесу є відновлення, енергетика, IT-сфера, цифровізація та оборонно-промисловий комплекс.

  • Ірландія закрила свою останню ТЕС

    Ірландія закрила свою останню ТЕС

    Ірландія закрила свою останню вугільну електростанцію, Moneypoint, в графстві Клер після 40 років роботи. Це означає кінець епохи вугілля в країні та початок більш чистого енергетичного майбутнього. Відтепер станція буде в резерві до 2029 року для надзвичайних ситуацій, але може працювати на мазуті. Також станцію перетворять для використання в рамках енергетичного переходу. Це відбувається в контексті зростання використання відновлюваної енергії та зменшення використання вугілля в Європі. Італія також планує закрити дві вугільні електростанції, а Іспанія розглядає варіанти демонтажу або переобладнання своїх станцій на газові. Такі дії сприяють зменшенню використання вугілля в енергетиці і збільшенню частки відновлюваної енергії в енергобалансі Європи.

  • На Apple подали до суду її акціонери

    На Apple подали до суду її акціонери

    Акціонери подали колективний позов до федерального суду проти компанії Apple у зв’язку з тим, що, за їхньою думкою, компанія приховувала інформацію про терміни впровадження нових функцій штучного інтелекту у Siri. Інвестори стверджують, що ця затримка вплинула на продажі iPhone і, відповідно, на ринкову вартість Apple. У позові вимагається компенсація для інвесторів, які понесли збитки протягом року, а сума компенсації наразі не вказана.

  • Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії

    Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.

  • Долар і євро подолали нові максимуми в Україні

    Долар і євро подолали нові максимуми в Україні

    Національний банк України встановив нові курси валют: долар подорожчав до 41,8335 гривень за один долар, а євро досягло історичного максимуму на рівні 48,2006 гривень за один євро. На міжбанку долар подорожчав на 18 копійок, а в обмінниках його курс піднявся до 42,00 гривень. Курс євро також зрос на 20 копійок, до 48,50 гривень.

  • В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна

    В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна

    У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз уже намолотили 34,8 тис. тонн з нового врожаю, який вирощували на площі 14,2 тис. гектарів. Головними культурами, які збирають, є ячмінь і горох. За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, урожайність ячменю складає 24,9 ц/га, а гороху – 15,2 ц/га. Очікується, що найбільший обсяг збору зерна буде на початку липня, коли до жнив долучаться ще декілька областей України. У цьому році площа, на якій вирощували ранні зернові та зернобобові культури, складає понад 11 млн гектарів. Проте, через несприятливі погодні умови та воєнні ризики, врожайність може бути нижчою, ніж у попередні роки. Україні прогнозують найнижчий врожай пшениці за останні 13 років.

  • Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів

    Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів

    Іран почав терміново вивозити нафту з країни через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливості втручання США в конфлікт у регіоні. Щоб максимально швидко продати нафту, Тегеран поспішає розвантажити свої резервуари. Експорт іранської нафти зросло після минулих ударів на 44%. Ціни на нафту зросли після атаки Ізраїлю на Іран. Танкери, що вивозять нафту, не затримуються біля острова, а одразу після завантаження виходять у море. Це дозволяє Ірану уникнути серйозних втрат і продовжити експорт. Тактика розосередження танкерів була використана раніше, і це дозволяє Ірану швидко вивозити нафту і уникнути ударів. Трамп підтримує можливий удар по Ірану, але відкладає його реалізацію, сподіваючись на дипломатичне рішення конфлікту. Іран погрожує ударити у відповідь “усюди, де знайде цілі”, якщо США приєднаються до атак.

  • Єврогрупа підтримала приєднання Болгарії до єврозони

    Єврогрупа підтримала приєднання Болгарії до єврозони

    Міністри фінансів країн єврозони підтримали рекомендацію про перехід Болгарії на євро. Цю новину повідомив глава Єврогрупи. Європейська комісія та Європейський центральний банк дали позитивну оцінку виконанню Болгарією критеріїв для вступу до єврозони. Рекомендація полягає в тому, що Болгарія має прийняти євро з 1 січня 2026 року. Рішення повинна буде ухвалити Рада ЄС з економіки та фінансів 20 червня, після чого це питання буде розглянуто на засіданні Євроради у червні, а у липні будуть ухвалені відповідні правові акти. Таким чином, Болгарія може стати 21-м членом єврозони з початку 2026 року.

  • Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink

    Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink

    Франція вирішила виділити значну суму – €717 мільйонів – для розвитку паризького оператора супутникового зв’язку Eutelsat, який є одним з основних конкурентів американської системи Starlink, створеної Ілоном Маском. Це рішення входить у загальну стратегію Парижа зміцнення автономії Європейського Союзу, особливо у зв’язку зі з verschärften Position der Trump-Administration gegenüber traditionellen Verbündeten in Europa. Після інвестиції державна частка Франції в Eutelsat збільшиться до 30%, у той час як британська – зменшиться до близько 8%. Євросоюз загалом підтримує своїх гравців у космічній галузі. Тільки що Єврокомісія надала дозвіл люксембурзькій компанії SES на придбання конкурента Intelsat за €2,8 млрд, щоб надати ще одній європейській компанії можливість розвивати угруповання телекомунікаційних супутників на низькій орбіті. Європейські компанії змушені конкурувати на фоні агресивного зростання глобального ринку у космічній галузі.