За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
“Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.
Категорія: Новини бізнесу
-

У Метінвесті назвали суму сплачених податків у 2025 році
-

Tesla втрачає позиції на європейському ринку електромобілів
Продажі електромобілів Tesla в Європі у січні продовжили падіння. Зокрема у Франції реєстрації впали на 42%, тоді як у Норвегії – на 88%. Про це пише Bloomberg у понеділок, 2 ютого.
За даними французької автоасоціації PFA, у січні у Франції продажі Tesla впали до 661 авто, що стало найнижчим показником за понад три роки.
У Норвегії – єдиному ринку в Європі, де Tesla добре зарекомендувала себе минулого року (+41% реєстрацій) – реєстрація авто у січні впала на 88%.Попит на автомобілі Tesla знизився у більшості країн Європи у 2025 році, частково через критику діяльності Ілона Маска у США та його підтримку правих політиків у країнах, зокрема Німеччині та Великій Британії. Крім того, Tesla постає перед посиленою конкуренцією від європейських виробників, таких як Volkswagen AG і Stellantis NV, а також китайських компаній, серед яких BYD.
Франція торік була третім за величиною ринком реєстрацій електромобілів у Європі після Німеччини та Великої Британії. У січні Tesla продала там менше автомобілів, ніж бренди Volkswagen AG Cupra або Jeep від Stellantis NV.
Єдиним винятком минулорічного падіння продажів Tesla в Європі була Норвегія, де реєстрації зросли на 41%, частково через поспішні покупки перед змінами в державній політиці щодо податкових пільг. У січні уряд Норвегії посилив правила щодо звільнення від ПДВ, що призвело до загального падіння продажів галузі на 76%.
За даними Європейської асоціації автовиробників, у 2025 році продажі Tesla в Європі знизилися на 27%, тоді як загальні реєстрації електромобілів на батареях зросли на 30%.
-

Обмінники оновили курси валют на початку лютого
Курс гривні стабілізувався відносно долара і зміцнився відносно євро в обмінних пунктах на початку останнього місяця зими. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 2 лютого.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 43,18 гривні. Курс продажу євро впав на 14 копійок і опинився на рівні 51,40 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 42,60 гривні, а євро – по 50,62 гривні.
На міжбанку американська валюта піднялася у ціні на 11 копійок і перебуває на рівні 42,93-42,96 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 3 копійки – 42,81 гривень. Курс євро впав на 22 копійки і тепер становить 51,02 гривень.
Також тало відомо, що у лютому НБУ не придбав у резерви жодного долара, натомість витративши понад 3,5 млрд доларів на підтримку гривні. Лише за останній день тижня на міжбанку було продано майже 860 млн доларів.
Раніше ЗМІ повідомляли, що МВФ тисне на Україну з вимогою девальвувати гривню. Девальвація може призвести до зростання номінальних доходів бюджету. Однак прогнозовані вигоди є обмеженими, стверджували джерела.
У свою чергу детально розбирався, чому впав курс гривні на початку 2026 року. -

Золото і срібло продовжують стрімко дешевшати
Ціни на дорогоцінні метали продовжили різке падіння у понеділок, перекреслюючи рекордне зростання останніх місяців. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 2 лютого.
Так, спотова ціна на золото впала на 10%, втративши майже 25% від історичного максимуму, досягнутого минулого четверга. На момент написання новини метал торгувався на рівні $4565 за унцію.
Срібло впало на 15%, слідуючи за рекордним внутрішньоденним падінням у п’ятницю. Поточна ціна – близько $75 за унцію. Платина та паладій також знаходяться в “червоній зоні”.
Вказано, що тригером для масового розпродажу стала новина про намір президента США Дональда Трампа висунути Кевіна Уорша на посаду голови ФРС. Трейдери вважають Уорша жорстким борцем із інфляцією, що призвело до зміцнення долара та зниження привабливості активів, номінованих в американській валюті.
Крім того, за даними Goldman Sachs, попереднє вибухове зростання цін на золото штучно підігрівалося рекордною скупкою кол-опціонів, що створювало механічний імпульс для подорожчання. Наразі волатильність ламає ризик-моделі трейдерів, змушуючи їх скорочувати позиції.
“Це ще не кінець”, – попередив Роберт Готтліб, колишній трейдер дорогоцінних металів в JPMorgan. За його словами, ринок був перенасичений, і небажання інвесторів брати на себе нові ризики обмежить ліквідність.
Подальший напрямок ринку багато в чому залежить від поведінки китайських інвесторів. З одного боку, наближення Місячного Нового року стимулює фізичний попит: минулими вихідними покупці масово скуповували ювелірні вироби та зливки в Шеньчжені. З іншого боку, висока волатильність перед канікулами може змусити трейдерів фіксувати збитки та виходити з активів.
Аналітики зазначають, що падіння цін може знизити дефіцит срібла на внутрішньому ринку Китаю, оскільки спекулятивний ажіотаж спадає. -

Ціни на нафту різко впали
Ціни на нафту у понеділок, 2 лютого, впали майже на 5% після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що Іран “демонструє серйозність до перемовин” із Вашингтоном. Про це повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 3,30 долара, або 4,8%, до 66,02 долара за барель, тоді як американська нафта марки West Texas Intermediate впала на 3,23 долара, або майже на 5%, до 61,98 долара за барель.
Падіння цін на нафту на майже 5% стало найстрімкішим зниженням ціни за одну сесію за останні понад шість місяців.
Зазначається, що контракти на обидві марки нафти різко падають з багатомісячних максимумів, оскільки ризики військового удару США по Ірану зменшилися після останніх коментарів Трампа.
Нагадаємо, 31 січня Трамп заявив, що Іран “демонструє серйозність до перемовин” зі США. Міністр закордонних справ країни Аббас Арагчі заявив, що угоди зі США ще можна досягти, і запобігти збройному протистоянню. Ультиматум Трампа. Армада США біля Ірану
-

Bitcoin впав нижче $80 000
Bitcoin у суботу різко впав нижче позначки $80 000, досягнувши мінімальних значень з квітня 2025 року, у межах загального зниження цифрових активів. Про це пише Bloomberg.
Зниження відбулося на тлі низької ліквідності та обмеженого попиту на купівлю, що поглибило падіння криптовалюти, яка втратила понад 30% своєї вартості.
Під час торгів у Нью-Йорку Bitcoin подешевшав на 10%, до $75 709,88. Інші токени зазнали ще більших втрат: Ether, друга за капіталізацією криптовалюта, впала на 17%, Solana – на понад 17%.
За даними CoinGecko, продажі знизили загальну капіталізацію ринку криптовалют приблизно на $111 млрд за 24 години. За даними Coinglass, за той самий період було ліквідовано близько $1,6 млрд довгих і коротких позицій, переважно за Bitcoin та Ethereum, більша частина – за чотири години.
Bitcoin не показав відновлення навіть після ослаблення долара у січні, під час рекордного зростання золота та після різкого зворотного руху цін на золото і срібло. Затримки з ухваленням нових правил для крипторинку у США також знизили інтерес до цифрових активів.
Водночас відсутність активного попиту поставила під сумнів роль Bitcoin у портфелях інвесторів. Криптовалюта, яка раніше розглядалася як інструмент для швидкого зростання та захисту від девальвації, зараз не виконує жодної з цих функцій. Відтік коштів з ETF триває, геополітичні ризики не стимулюють попит, тоді як традиційні “безпечні активи” залишаються у металах та готівці.
На курс Bitcoin також можуть впливати напруження між Ізраїлем та Іраном. Головнокомандувач армії Ірану повторно попередив, що Тегеран може вдарити по Ізраїлю, у той час як Дональд Трамп погрожує потенційними атаками США по Ісламській Республіці.
-

Росія втратить половину доходів від енергоресурсів – ЗМІ
Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну економічні труднощі РФ стають дедалі очевиднішими. Про це мовиться у внутрішній аналітичній записці, підготовленій урядом Німеччини, передає Bild.
У документі, з яким ознайомилося видання, зазначається, що негативні тенденції в російській економіці посилюються, тоді як держава дедалі гірше справляється зі спробами їх згладити. При цьому не мовиться про прогноз економічного краху, однак наведені дані свідчать: продовжуючи війну, російська влада ставить економіку країни у вразливе становище.
Найбільше, як зазначається в документі, страждає ключова для Росії галузь – експорт нафти. Через падіння світових цін і санкції доходи від енергоресурсів різко скоротилися і цього року можуть становити лише близько 22% усіх надходжень до російського бюджету – проти колишніх 40-50%.
Водночас бюджет РФ фактично став воєнним: близько 40% усіх видатків спрямовуються на безпеку та оборону. Паралельно Росія дедалі більше залежить від Китаю, звідки, за оцінками Берліна, надходить до 87% критично важливих для військової промисловості товарів.
Своєю чергою, резервний фонд РФ скоротився приблизно до 42 млрд євро (майже вдвічі порівняно з початком війни) і може бути вичерпаний протягом року.
Додаткового удару по Москві завдала ситуація на нафтовому ринку. Індія оголосила про скорочення закупівель російської нафти на 28%. За даними Bloomberg, через це Росія змушена зберігати на танкерах близько 140 млн барелів непроданої сировини.
-

Трамп назвав країну, яка купуватиме нафту Венесуели
Індія купуватиме нафту у Венесуели. Про це повідомив президент США Дональд Трамп журналістам ввечері 31 січня під час польоту до Флориди. Американський лідер також закликав Китай укласти угоду про купівлю нафти у Венесуели.
“Китай може прийти та укласти чудову угоду з нафти. Знаєте, ми будемо раді бачити їх. Ми вже уклали угоду: Індія купуватиме венесуельську нафту замість того, щоб купувати її в Ірану. Тож ми вже погодили концепцію угоди. Але Китай також може це робити”, – заявив Трамп.
За словами американського президента, США ще не обговорювали з Венесуелою те, як розподілятиметься прибуток від продажу нафти.
“Вони (Венесуела – ред.) виконують чудову роботу… Вони будуть заробляти більше, ніж будь-коли. І це буде вигідно для нас. Я думаю, що Венесуела справді впорається”, – наголосив рчільник Білого дому.
На думку Трампа, угоду про купівлю нафти захоче підписати й Куба.
Нагадаємо, американський президент заявив, що Сполучені Штати розпочали переговори з керівництвом Куби. Секретна зброя США. Як оглушили охоронців Мадуро
-

Військовий бюджет РФ “тріщить” на тлі мирних перемов – ЗМІ
Росія зіткнулася з серйозними фінансовими труднощами у фінансуванні війни проти України. На тлі переговорів це звужує Кремлю можливості затягувати війну без економічних наслідків. Про це заявляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на інформацію своїх джерел.
Російський уряд готується до перевищення запланованого дефіциту бюджету, якщо військові витрати знову зростуть.
Зараз Москва шукає додаткові доходи в обсязі до 1,2 трлн. рублів, щоб утримати дефіцит у межах запланованих 1,6% ВВП.
Ціна російської нафти Urals залишається нижчою за закладену в бюджет, а курс рубля суттєво міцніший за прогнозний.
В таких умовах доходи від нафти і газу можуть виявитися більш ніж на два трильйони рублів меншими за очікувані, що погіршить дефіцит.
Торік Кремль був змушений переглянути бюджетні показники. Покривати нестачу коштів намагаються рекордними обсягами внутрішніх запозичень. Але вони стають все дорожчими.
Попри це, Кремль на тлі економічного тиску не демонструє готовності знизити свої територіальні вимоги в переговорах щодо України і досі вимагає “передати” Донбас.
Джерела відзначають, що поєднання бюджетних обмежень, санкцій і невизначених перспектив доходів від енергоресурсів поступово послаблює позиції Росії і звужує російському диктатору Володимиру Путіну “вікно можливостей” для продовження війни без серйозних внутрішніх економічних наслідків.
