Директор з маркетингу групи Метінвест Володимир Жуков на Українсько-японському форумі в Токіо висловив обурення обмежувальними заходами, проблемами з фінансуванням та загороджувальними митами, які ускладнюють відновлення промисловості України після вторгнення Росії. Він зазначив, що важлива міжнародна співпраця для уникнення негативних наслідків внаслідок впровадження європейського вуглецевого податку. Також Жуков поділився досвідом компанії у залученні фінансування під час війни, вказавши на високі відсоткові ставки через країновий ризик. Міністр Олексій Соболев зазначив про законопроект щодо створення агентства, яке компенсуватиме витрати на страхування воєнних загроз для компаній, що працюють в Україні.
Категорія: Новини бізнесу
-
Євросоюз надасть Україні додаткові 1,6 млрд євро
Європейський союз отримав третій переказ надзвичайних доходів у розмірі 1,6 млрд євро зі заморожених активів Центрального банку Росії. Більшість цих коштів будуть використані для підтримки України. Це вже третій раз, коли Європейський союз отримує такі кошти для допомоги Україні. Попередні два перекази також були спрямовані на підтримку країни. Цього разу 95% коштів буде використано через механізм кредитного співробітництва з Україною, а решта – через Європейський фонд миру. Така підтримка допоможе Україні погасити позики від ЄС та інших кредиторів.
-
Експорт Німеччини до України зріс на 30%
У першому півріччі німецький експорт до України збільшився майже на третину, до понад 4,6 мільярда євро. У той же час український експорт до Німеччини впав на 4,5%, до трохи більше ніж 1,5 мільярда євро. Голова Комітету з питань східноєвропейських економічних відносин Катріна Клаас-Мюльхойзер наголосила, що підтримка та відновлення України залишаються важливими завданнями для європейської політики та бізнесу. Вона вважає це довгостроковим зобов’язанням перед майбутньою державою-членом ЄС, що приносить вигоди обом сторонам.
-
Ціни на літій різко зросли через закриття шахти в Китаї
Ціни на літій, який потрібен для виробництва акумуляторів, раптово зросли через закриття однієї з найбільших літієвих шахт у Китаї. Компанія CATL підтвердила закриття своєї шахти Jianxiawo після закінчення терміну ліцензії. Це родовище забезпечує близько 6% світового видобутку літію. Зупинка шахти очікується триватиме щонайменше три місяці. Ціни на літій на ф’ючерсній біржі Гуанчжоу різко зросли. Китайські компанії Tianqi Lithium та Ganfeng Lithium показали зростання акцій на 19% і 21% відповідно. Австралійські видобувники літію також продемонстрували різке зростання. Глобальний надлишок пропозиції літію ускладнюється обмеженнями у попиті на електромобілі, зокрема через скасування пільг для цієї галузі президентом США Трампом. Також у січні в Китаї були виявлені нові поклади літію, що дозволило країні піднятися на друге місце за запасами цього металу.
-
Азербайджан виділив Україні допомогу після атак РФ
Президент Азербайджану Ільхам Алієв виділив 2 мільйони доларів гуманітарної допомоги для України після російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Ці кошти будуть спрямовані на підтримку української енергосистеми, яка постраждала від атак. Гроші з резервного фонду Азербайджану будуть передані міністерству енергетики України для закупівлі та відправлення електрообладнання. Це рішення було ухвалене в рамках двосторонніх та багатосторонніх угод між Баку та Києвом, з урахуванням принципів гуманізму. Також варто відзначити, що це не перший раз, коли Азербайджан надає допомогу Україні в умовах агресії з боку Росії.
-
Tesla планує постачати електроенергію британцям
Компанія Tesla, заснована Ілоном Маском, подала заявку на отримання ліцензії для постачання електроенергії домогосподарствам у Великій Британії. Якщо заявку затвердить енергетичний регулятор Ofgem, Tesla зможе почати конкурувати з іншими постачальниками електроенергії на ринку та постачати електрику для будинків та бізнесу в Англії, Шотландії та Уельсі вже наступного року. Крім того, компанія Tesla займається виробництвом електромобілів, сонячної енергетики та зберіганням енергії. У Британії вже продано понад 250 тисяч електромобілів Tesla та десятки тисяч домашніх акумуляторів, що може стати підґрунтям для привертання нових клієнтів. Tesla також має сервіс Tesla Electric в Техасі, який дозволяє власникам електрокарів заряджати їх за зниженими тарифами та продавати електроенергію назад у мережу. Офіційне звернення до регулятора було зроблено наприкінці минулого місяця та розгляд заявки може зайняти до дев’яти місяців. Також варто відзначити, що Tesla зафіксувала падіння продажів автомобілів в Європі, що може бути пов’язане з політичною активністю самого Ілона Маска.
-
Долар стабілізувався у обмінниках, євро подорожчав
За даними моніторингу ринку, курс гривні став стабільним відносно долара в обмінних пунктах, але трохи знизився відносно євро. Середні цифри показують, що курс продажу долара залишився на рівні 41,65 гривень, а курс євро піднявся на 5 копійок і досяг рівня 48,65 гривень. На сьогодні ціни в обмінних пунктах складають 41,15 гривень за долар і 48,02 гривень за євро. На міжбанку долар втратив 2 копійки, залишившись на рівні 41,41-41,44 грн/долар купівля-продаж. Нацбанк знизив курс долара до рівня 41,3895 гривень за 1 долар і курс євро до 48,1939 гривень за 1 євро. Мінімальний курс долара зареєстровано з 19 квітня. Нацбанк також повідомив, що продав на міжбанку 842,6 млн доларів у період з 4 по 8 серпня, що на 203 млн доларів більше, ніж позаминулий тиждень. У той же час Нацбанк купив лише 50 тис. доларів. Дані Нацбанку показують, що в липні українці купили 17 млн доларів і 312 млн євро у доларовому еквіваленті, зробивши євро основною валютою для нових заощаджень.
-
Нафта дешевшає перед самітом на Алясці
На початку тижня світові ціни на нафту знову впали після рекордного падіння на минулому тижні. Жовтневі ф’ючерси на Brent на лондонській біржі ICE Futures втратили $0,64 до $65,95 за барель, а вересневі ф’ючерси на WTI на NYMEX втратили $0,69 до $63,19 за барель. Протягом минулого тижня ціни на нафту марки Brent впали на 4,4%, а WTI – на 5,1%. Ринок уважно спостерігає за зустріччю лідерів США та Росії на Алясці, оскільки це може вплинути на ситуацію в Україні.
-
Росія готується до ціни на нафту у $40 за барель – розвідка
Росія готується до зниження цін на нафту до $40 за барель через надлишок пропозиції, уповільнення економіки Китаю та збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 10 серпня.
Світові ціни на нафту наприкінці 2025 – на початку 2026 роках можуть впасти до 40-50 доларів за барель, – про це мовиться у звіті російського фонду Росконгрес. У розвідці нагадали, що нині барель коштує 66-68 доларів, втім, ринок переживає “нову цінову війну”.
“Нафтова угода ОПЕК+ тріщить по швах: Саудівська Аравія збільшує видобуток нафти, що створює надлишок пропозиції. Своє слово додають і експортери сланцевої галузі, які стрімко нарощують буріння, незважаючи на ціну”, – пояснили у СЗРУ.
Окрім того, додатковий тиск на ринок чинить уповільнення економіки Китаю, а також зростання експорту нафти з Бразилії, Гаяні та Норвегії. Тоді як геополітичні ризики, котрі раніше “підтягували” котирування на кілька доларів, тепер майже не впливають на ціни. Тож, як наслідок, пропозиція нафти у світі зростає швидше, ніж попит. -
ЄС планує подвоїти трафік високошвидкісних залізниць до 2030 року
Європейська комісія восени представить план розвитку високошвидкісних залізничних перевезень у Європі. Про це єврокомісар з транспорту Апостолос Дзідзікостас розповів в інтерв’ю The Guardian.
Проєкт передбачає “довгострокове бачення більш пов’язаної, ефективної та конкурентної мережі” залізниць у межах ЄС.
Дзідзікостас наголосив на необхідності координації планування, фінансування та впровадження інфраструктури і рухомого складу, здатного працювати “без кордонів”. Високошвидкісні залізниці мають конкурувати з авіаперельотами за комфортом, швидкістю і вартістю, зазначив він.
За словами єврокомісара, пасажири обиратимуть поїзд не лише через його екологічність, а й за зручність і доступність.
Проблемами залишаються різні стандарти колії, рухомого складу і систем сигналізації, а також слабка координація між країнами. Згідно з опитуваннями, 75% громадян ЄС віддали б перевагу потягу, якби сполучення між столицями було швидким і надійним.
Комісія має на меті подвоїти обсяг високошвидкісних перевезень до 2030 року та потроїти – до 2050-го, створивши мережу завдовжки понад 49 тисяч км, витративши 546 млрд євро.
Дзідзікостас зазначив, що для реалізації плану потрібен скоординований підхід до фінансування: поєднання коштів ЄС, національних інвестицій і приватного капіталу. Також важливо уніфікувати правила експлуатації та дати доступ новим операторам.
Він визнав, що авіаперевезення часто дешевші й зручніші для пасажирів, адже залізничний сектор недофінансований і потребує значних вкладень в інфраструктуру та рухомий склад.
“Я оптиміст і люблю потяги”, – додав єврокомісар. – Уявляю день, коли можна пообідати в Копенгагені, сідати на поїзд і на вечерю приїхати до Праги”.