Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України. Тепер Україна може експортувати більше пшениці, цукру, ячменю і м’яса птиці до ЄС без сплати мита. Це сталося в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Україна втратила режим “торгового безвізу” з ЄС, але зараз веде переговори щодо поглибленої зони вільної торгівлі. Наразі угода охоплює 40 товарів і повинна бути ухвалена кваліфікованою більшістю держав-членів ЄС. На жаль, за оцінками Національного банку України, країна може втратити близько 800 мільйонів доларів після відновлення квот для української агропродукції, яка буде експортуватися до країн ЄС.
Категорія: Новини бізнесу
-
Постачальника продуктів до НГУ викрили на несплаті 9 млн податків
Директорці компанії з Полтави, яка займається постачанням продуктів харчування, пред’явили підозру у ухиленні від сплати понад 8,9 млн гривень податків. Компанія отримувала прибуток від військових частин Національної гвардії України та приватних компаній, але директорка не вказувала ці доходи у податкових деклараціях. У результаті було виявлено, що вона ухилилася від сплати податків. Проведена експертиза підтвердила завдані бюджету збитки. Директорці оголошено підозру у свідомому ухиленні від сплати податків, і зараз триває досудове розслідування, під час якого встановлюються інші особи, які могли бути причетні до порушення.
-
Аграрії наблизилися до збору першого мільйона тонн зерна
На початку липня 2025 року вже завершили жнива в дев’яти областях України, де було обмолочено 331,9 тис. гектарів та намолотили 865,7 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур. Найбільше пшениці та ячменю було зібрано в Одеській області. Окрім того, сільгоспвиробники з Миколаївської, Одеської, Запорізької і Херсонської областей зібрали 71,6 тис. тонн ріпаку. У порівнянні з попереднім роком, жнива в 2025 році відстають від минулорічних у 4,3 рази.
-
Курси долара і євро стабілізувалися в обмінниках
У п’ятницю, 4 липня, курс гривні в обмінних пунктах відносно долара і євро залишився стабільним. Середні ціни на продаж долара склали 41,95 гривень, а на євро – 49,60 гривень. Сьогодні в обмінниках можна купити долар за 41,45 гривень і євро за 48,60 гривень. На міжбанку курс долара також стабільний і коливається між 41,75 і 41,78 гривень за 1 долар. Вчора Нацбанк встановив курс долара до гривні на рівні 41,7239 гривень за 1 долар, що на 0,0877 гривень менше, а курс євро піднявся до 49,1758 гривень за 1 євро, що на 0,0430 гривень більше.
-
Nvidia обігнала Microsoft та стала найдорожчою компанією у світі
У червні компанія Nvidia стала найдорожчою у світі, обійшовши Microsoft за капіталізацією, яка складає $3,86 трлн. Це зростання було підтримане інвесторами, які виявляють зростаючий інтерес до штучного інтелекту та чіпів Nvidia. Хоча Nvidia ще не досягла рекордної капіталізації Apple у $3,92 трлн, вона вже обійшла Microsoft. Інші гіганти технологічного ринку, такі як Meta, Broadcom і Amazon, також показали зростання вартості своїх акцій. Аналітики прогнозують, що вже цього літа Nvidia та Microsoft можуть досягти капіталізації понад $4 трлн, а далі можливо буде й рубіж у $5 трлн через революцію штучного інтелекту.
-
НБУ знову підняв євро, але опустив курс долара
Національний банк України встановив нові курси валют на завтра. Курс гривні відносно долара став сильнішим і склав 41,7239 гривень за 1 долар, що на 0,0877 гривень менше, ніж раніше. Проте курс гривні відносно євро знизився і тепер становить 49,1758 гривень за 1 євро, що на 0,0430 гривень більше, ніж попередньо. На міжбанкі курс долара впав до 41,75-41,75 грн/долар, а в обмінних пунктах він склав 41,95 гривень. Курс євро також знизився і становить 49,60 гривень.
-
Ощадбанк виграв апеляцію щодо компенсації Росією $1,5 млрд збитків
Апеляційний суд у Парижі підтвердив рішення від 2018 року, за яким Росія повинна компенсувати $1,5 мільярда доларів українському державному банку Ощадбанку через збитки, спричинені анексією Криму. Додатково, суд вирішив, що Росія повинна сплатити ще EUR300 тис. на судові витрати. Голова Ощадбанку Сергій Наумов наголосив, що це рішення – частина стратегії банку з компенсації збитків від агресії. У банку впевнені, що Росія буде змушена сплатити не лише компенсацію, але й відсотки. Банк також збирає докази для стягнення компенсації за нові збитки, що виникли внаслідок вторгнення, яке почалося у 2022 році.
-
Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає виплати з державного бюджету відповідно до угоди зі США про використання надр на території України. Ця угода стосується створення американо-українського інвестиційного фонду відбудови. Згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, Україна буде сплачувати половину від отриманих доходів від видобутку корисних копалин та реалізації продукції за новими угодами. Ці кошти будуть направлятись до спеціального фонду державного бюджету і перераховуватись до Фонду відбудови.
-
Фінтех-джунглі: виживання на межі хаосу у високоризиковому середовищі
У останні два роки регіони Латинської Америки та Центрально-Західної Азії стикаються зі значним регуляторним тиском у платіжній сфері. Вимагається дотримання нових ліцензійних умов, обмеження на офшорні операції, посилення контролю за протидією відмиванню коштів та підвищення фінансових вимог для платіжних сервісів. Наприклад, у Бразилії гральний бізнес отримав можливість функціонувати, але за жорсткими умовами, включаючи високі вартості ліцензій та суворий державний нагляд. У свою чергу, Азербайджан вимагає ліцензію для всіх платіжних сервісів та впровадження нових технічних стандартів. Це призводить до змін у платіжному бізнесі, зокрема до підвищення комісій та обмеження вибору сервісів. Компанії тепер мають пристосовуватися до місцевих умов, будувати індивідуальні рішення та швидко реагувати на зміни. У високоризиковій фінтех-індустрії важливо мати команду, яка може швидко реагувати на стресові ситуації, приймати ризики та працювати в умовах постійних змін. Команди, які успішно працюють у цій сфері, часто складаються з екстравертних інтуїтивів, які вміють адаптуватися до нововведень та гнучко реагувати на потреби ринку.
-
Україна отримала можливість збільшити експорт електрики
Міненерго та Укренерго оголосили про збільшення максимальної потужності експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС з 650 МВт до 900 МВт. Це дозволить полегшити балансування української енергосистеми, забезпечить додатковий прибуток для українських електростанцій і допоможе у боротьбі з профіцитом генерації електроенергії. Новий ліміт на експорт діятиме до 1 серпня і буде переглядатися щомісячно. Важливо, щоб енергосистема працювала збалансовано, тому експорт електроенергії буде здійснюватися лише за умови профіциту потужності в енергосистемі.