Уряд України схвалив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, які будуть надаватися у користування через аукціони або конкурси. Ця ініціатива визначає правила використання надр, які є важливими для економіки та безпеки країни. Також була скасована попередня постанова уряду, яка регулювала це питання.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Метінвесті назвали головні умови відновлення промисловості України
Комерційний директор групи Метінвест, Дмитро Ніколаєнко, на конференції в Римі висловив думку, що для відновлення промисловості України потрібні безпека, гарантії та страхування інвестицій. Він наголосив на важливості металургійної промисловості, яка має синергетичний ефект і сприяє розвитку інших сфер економіки. Метінвест представив дві ініціативи з відновлення інфраструктури – підземне укриття та модульне рішення для зведення житла та соціальної інфраструктури. При цьому основними перешкодами залишаються питання безпеки, гарантій та страхування інвестицій. Метінвест активно інвестує в українську економіку, зокрема у виробництво “зеленої” сталі з української сировини. Компанія також відзначена як найкращий роботодавець для ветеранів та студентів, з третиною ветеранів, які повернулися до роботи на підприємства великого бізнесу.
-
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60%
У червні експорт рідкісноземельних металів з Китаю досяг найвищого рівня з 2009 року. Це свідчить про зростаючий попит на ці матеріали, які використовуються для виготовлення потужних магнітів. КНР почала контролювати експорт рідкісних металів у квітні через торговельне протистояння зі США. Це вплинуло на постачання магнітів, які використовуються у світовій автомобільній галузі. Китай виробляє близько 90% світових магнітів, решту випускають Японія та Німеччина. Контроль Китаю розповсюджується на сім з 17 рідкісноземельних металів та магніти, які містять навіть незначні кількості контрольованих матеріалів. У той же час, китайський експорт рідкісноземельних металів до США знизився на 34,5% порівняно з попереднім роком, а загальний експорт зменшився на 61%.
-
Україна подвоїла імпорт електроенергії за тиждень
За даними профільного видання ExPro, з 7 по 11 липня імпорт електроенергії в Україну збільшився удвічі, до 44 тис. МВт·год, порівняно з попереднім тижнем. У той же час обсяги експорту скоротилися до 32,2 тис. МВт·год. Найбільше імпорту припадає на вечірні години пікового навантаження, коли може перевищувати 1 ГВт. Це важливо для забезпечення стабільності енергосистеми. У зв’язку з цим, імпорт стає важливою складовою для енергосистеми під час годин пікового споживання. Також зазначається, що розвиток аукціонів на доступ до міждержавного перетину стає більш актуальним для прогнозування імпорту. Укренерго повідомило, що споживання електроенергії в Україні зросло, а добовий максимум споживання також збільшився. Також розглядається можливість відключень влітку.
-
У ЄС близькі до погодження 18 пакету санкцій – ЗМІ
Представники країн Європейського союзу наближаються до узгодження нового пакету санкцій проти Росії, який включатиме зниження граничної ціни на нафту. За даними Reuters, всі елементи пакета вже узгоджені, але одна з країн ЄС має технічні застереження щодо нового значення. Представники сподіваються досягти повної угоди до понеділка, перед зустріччю міністрів закордонних справ у Брюсселі наступного дня. Також вони домовилися про введення динамічного цінового механізму для обмеження цін на російську нафту. Зазначається, що ціна на нафту буде плаваючою і становитиме 15% нижче від ринкової ціни сирої нафти за останні три місяці. Словаччина, яка була найбільш сумнівною стосовно запропонованих заходів, все ще очікує додаткових гарантій від Європейської комісії щодо занепокоєнь щодо поступового зменшення поставок російського газу. Раніше було повідомлено про те, що ЄС розглядає нові форми санкцій проти Росії, включаючи прив’язку ціни на нафту до світових ринкових цін.
-
Курси долара і євро знизились на початку тижня
Курс гривні трохи зріс відносно долара і євро на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 14 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,95 гривень, курс євро впав теж на 5 копійок до 49,25 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,45 гривень, а євро – по 48,25 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта додала в ціні 1 копійку і перебуває на рівні 41,76-41,80 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,7842 гривень за 1 долар (-0,0390 грн). Офіційний курс євро становить 48,8416 гривень за 1 євро (-0,1334 грн).
Також стало відомо, що за минулий тиждень НБУ продав понад 678 млн доларів на міжбанку, що трохи більше показника позаминулої неділі (661 млн доларів). -
Вартість Bitcoin вперше перевищила $122 тисячі
Криптовалюта Bitcoin продовжує зростати у ціні і оновила історичний рекорд, сягнувши понад $122 тисячі. Про це свідчать дані CoinDesk у понеділок, 14 липня.
Так, сьогодні зранку сама популярна киптовалюта додала у ціні 3,68% і станом на 10:30 за Києвом коштує 122 314 доларів. З грудня минулого року Bitcoin подорожчав на понад 30%.
Дорожчають і інші популярні криптовалюти: Ethereum вже додав близько 1,5%, а XRP і Solana – 2,7%.
” Bitcoin подолав $120 тис., але справжня перевірка чекає на рівні $125 тис. Підтримка в області $112 тис. і будь-який відкат виглядають швидше купівельною можливістю, а не розворотом”, – заявила аналітик BTC Markets Рейчел Лукас у коментарі для Bloomberg.
Як пише агентство, одним із факторів останнього ралі стала масова ліквідація “ведмежих” позицій минулого тижня: ті, хто ставив на падіння біткоїну, втратили понад $1 млрд. Також підтримкою послужили очікування криптотижня в Конгресі США, де законодавці повинні обговорити і, можливо, проголосувати за ключові законодавчі ініціативи в галузі цифрових активів. -
На відновлення України залучили додаткових €3,6 млрд – Кулеба
Під час конференції з відновлення України (URC2025), яка відбулась 10-11 липня в Римі, було досягнуто домовленостей із партнерами на загальну суму у 3,6 млрд євро. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба в Телеграм у неділю, 13 липня.
“На конференції із відновлення України команда Мінрозвитку провели низку зустрічей та підписали важливих документів – це фінансові домовленості на 3,6 млрд євро. Кошти узгоджено у вигляді інвестиційних угод, меморандумів, протоколів і спільних заяв, що були підписані, анонсовані або засвідчені. Вони спрямовуються на реалізацію масштабних проєктів у сферах житла, транспорту, енергетики, теплопостачання, медицини, освіти, інфраструктури, а також підтримки громад на місцях”, – написав Кулеба.
Він додав, що ще майже 200 млн євро – вартість угод, які були підписані безпосередньо українськими громадами та регіонами з іноземними партнерами.
За словами Кулеби серед основних проєктів, це угоди з Банком розвитку Ради Європи на 200 млн євро для компенсацій за зруйноване житло внаслідок війни у межах програми єВідновлення. Ще 80 млн євро підуть на перший етап виплат компенсацій для внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій. Окрема програму пільгової іпотеки для ветеранів та їх сімей з очікуваним обсягом у 60 млн євро.
Ще на 1,5 млрд євро підписаний меморандум із урядом Італії про відкриття доступу України до італійських фінансових механізмів.
“Для українських громад це означає нові можливості: страхове покриття для проєктів, щоб банки могли кредитувати без додаткових ризиків; пільгові кредити для муніципальних ініціатив із мінімальними відсотками та довгими строками; грантові компоненти та спеціальні умови для закупівлі товарів і послуг в італійських компаній, що дозволяє залучати технології й досвід, пряма підтримка малого і середнього бізнесу. Цей інструмент дозволятиме громадам реалізовувати складні проєкти впевнено, із захистом від фінансових ризиків і з доступом до ресурсів. Мова йде про новий формат партнерства, який планується масштабувати і на інші країни”, – розповів віце-прем’єр.
Ще один важливий документ – угода з Європейським інвестиційним банком на 134 млн євро на відновлення критичної транспортної інфраструктури: доріг, мостів, логістичних вузлів у регіонах для сполучення між громадами, який дає змогу евакуювати, доставити гуманітарну допомогу, підтримати логістику.
Мінрозвитку також підписало Меморандум з Агентством розвитку промисловості Польщі про реалізацію проєктів з реконструкції та розбудови КПП Ягодин, а також ремонт об’їзної дороги міста Львова та траси Краківець-Львів-Шегині. Орієнтовна сума потенційного залучення – 200 млн євро.
Погоджено два проєкти з ЄБРР для Укрзалізниці: 44 млн євро на створення мережі газової генерації та 10 млн євро на покращення доступності вокзалів. Уряд Італії передасть Україні пʼять радіолокаційних систем та супутнє обладнання для підтримки базових функцій інфраструктури спостереження Украероруху.
“Це все – конкретні рішення, які матимуть результати в містах та селах України. Також важливо, що громади та регіони самостійно підписували угоди з іноземними урядами, бізнесом та фондами. Загальна сума домовленостей, укладених на місцевому рівні складає майже 300 млн доларів”, – зазначив Кулеба.
Серед угод, які були підписані на рівні громад та регіонів:- 116 млн дол затверджено зі Світовим банком в рамках прокєту RePower електро- і теплопостачання в семи містах – Миколаїв, Харків, Суми, Кривий Ріг, Кременчук, Славута, Чернігів;
- грант від Італії на 32,5 млн євро для збереження культурної спадщини Одеського регіону, 6 млн євро на відновлення та реконструкцію зрошувальних систем Одещини;
- ще 30 млн євро від Італії на реконструкцію дитячої лікарні в Одесі та 2,5 млн євро технічної допомоги на медичне обладнання;
- грант від Нідерландів на 35,5 млн євро на будівництво нової міської лікарні в Житомирі.
Раніше Олексій Кулеба повідомив, що в Україні стартує проєкт створення муніципального орендного житла. Він розповів, що проєкт “відкриє можливість створити сталі механізми забезпечення житлом у країні, що переживає затяжну війну та масштабні внутрішні переміщення”.
Також стало відомо, що Сумська область отримала додаткові 200 млн грн. За словами Олексія Кулеби, фінансування направили до 25 громад регіону. Місту Суми адресовано майже 48 млн грн. -
В Україні спрогнозували подальше зростання цін на яблука
Яблука та груші нового врожаю подорожчають щонайменше на 10-15% проти минулого сезону через втрати великої частки врожаю весною. Про це повідомляє Agrotimes, посилаючись на директора корпорації Вінницясадвинпром Сергія Бойчука.
Садівники залишилися сам на сам із труднощами, котрі виникли через весняні заморозки.
“Ми зверталися і до страхових компаній, однак, на жаль, наразі вони не готові йти нам назустріч у цьому питанні. Проте ці проблеми існують, і мовчати про них не можна”, – зазначив Бойчук.
Він додав, що для збереження садівництва в Україні потрібні спільні зусилля держави, науковців, а також фінансових інституцій.
На думку фахівця, лише такий підхід дозволить виробити дієві механізми підтримки, адаптації та розвитку цієї галузі сільського господарства. -
Харків отримає $33 млн на підтримку енергетики
Світовий банк скерує Харкову понад 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов напередодні, 12 липня.
“Це другий етап програми RePower, і ми змогли отримати це фінансування завдяки успішному виконанню першої частини проєкту, підписаного торік на конференції з відновлення України в Берліні”, – розповів мер.
Терехов уточнив, що отримане фінансування дасть можливість зробити ще один сильний крок уперед. Місто отримає додаткові 8,5 мегават власної генерації – сучасні когенераційні установки, які будуть встановлені у найвразливіших районах.
Він пояснив, що там, де найвищий ризик відключень, вони забезпечуватимуть тепло і світло лікарням, школам, котельням і житловим будинкам – навіть у повному блекауті.