У США суд ухвалив рішення в антимонопольній справі проти Google. Суддя округу Колумбія Аміт Мехта постановив, що компанія не зобов’язана продавати браузер Chrome і операційну систему Android. Натомість Google має поділитися частиною даних із конкурентами для посилення конкуренції на ринку пошуку. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що акції материнської компанії Alphabet зросли на 7,2% після публікації рішення. Інвестори позитивно сприйняли новину, оскільки Google також зможе продовжити робити багатомільярдні виплати Apple, які критикують антимонопольні органи. Папери Apple подорожчали на 3%.
Суд вважає, що конкуренцію Google посилюють компанії, які працюють зі штучним інтелектом.
“Тут суд просять зазирнути в кришталеву кулю і подивитися в майбутнє. Це не зовсім сильна сторона судді”, – заявив суддя.
За його словами, зростання популярності ChatGPT та інших рішень показує, що ШІ-компанії здатні конкурувати з Google краще, ніж традиційні розробники пошукових систем. Суддянаголосив, що в умовах появи нових технологій немає необхідності вимагати продажу Chrome або Android.
Як повідомляється, передача даних конкурентам стане для Google викликом, але збереження ключових продуктів знизило побоювання інвесторів.
На думку еспертів, це рішення відкриває нові можливості для розвитку чат-ботів і ШІ-пошуковиків. Користувачі поступово звикатимуть до нових сервісів, тому ризик для Google не є негайним.
Суд також дозволив Google продовжити виплати Apple та іншим виробникам пристроїв за використання пошукової системи за замовчуванням. За даними аналітиків Morgan Stanley, сума таких платежів Apple сягає 20 мільярдів доларів на рік.
У суді вважають, що в умовах зростання ШІ-рішень заборона на ці виплати не є необхідною. При цьому Google втратила право укладати ексклюзивні контракти, які заважали встановленню додатків конкурентів.
Категорія: Новини бізнесу
-
Google вдалося уникнути продажу Chrome і Android за рішенням суду
-
Рада розпочала врегулювання ринку криптовалют
Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт №10225-д, ухваливши зміни до Податкового кодексу щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
Відповідний документ підтримали 246 депутатів.
Податки будуть на рівні 18% НДФЛ +5% військового збору з прибутку від продажу віртуальних активів. Водночас у перший рік дії закону діятиме пільгова ставка 5% НДФЛ.
“Хто регулятор (НБУ чи НКЦПФР) досі не відомо”, – зазначив нардеп.
Втім, Железняк зауважив, що до другого читання проєкт може суттєво змінитися.
Як уточнив голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, законопроєктом передбачається:- визначення віртуального активу – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну).
Проєкт поділяє усі віртуальні активи на три основні категорії:
- токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно;
- токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти;
- інші віртуальні активи – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив’язквою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії.
- право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше.
- публічна пропозиція ВА вимагає оформлення “білої книги” – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації.
- біла книга є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги.
- постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів.
- захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації.
- визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.
Пропонується:
1) щодо податку на доходи фізичних осіб:- вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА;
- оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року;
- фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки;
- не оподатковувати:
- доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;
- вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи;
- збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями);
- для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО – 5%;
2) щодо податку на прибуток юридичних осіб:
- вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами);
- перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора;
3) щодо податку на додану вартість:
не є об’єктом оподаткування ПДВ:- операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:
- продажу та обміну NFT;
- продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги;
- послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах);
4) щодо спрощеної системи оподаткування:
- платникам єдиного податку заборонені операції з ВА;
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування.
5) в частині адміністрування:
- постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8);
- за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10% від встановленого розміру штрафу, протягом 2027-2029 років – 25% від встановленого розміру штрафу).
Передбачається, що зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року.
Мова про питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Він додав, що легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за за 2021-2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18%) та ще до 6,53 млрд грн від оподаткування доходів громадян. Віртуальні активи (ВА) не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону України “Про платіжні послуги”.
Раніше повідомляли, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи, який передбачає запровадження податків з криптовалют.
Також голова фінансового комітету Данило Гетманцев повідомив, що “протягом року людина може продати й задекларувати свій дохід від криптоактивів за ставкою 5% без підтвердження витрат на їх придбання в минулому”. -
Україна виділила на виплати Нацкешбеку рекордну суму
Українці в липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн. Україна в межах програми Національний кешбек виплатила 507 мільйонів гривень кешбеку для 3,6 мільйона українців, які відкрили спеціальні рахунки у застосунку Дія. Про це повідомляє Мінекономіки.
Відомство зазначає, що це найбільша сума за місяць від старту програми.
Загалом з моменту запуску програми держава витратила на виплати за програмою з державного бюджету близько 4 млрд гривень. -
Експорт української соняшникової олії впав до мінімуму за три роки
Згідно з оперативними даними, у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це інформує агентство АПК-Інформ у середу, 3 вересня.
Це стало другим найнижчим місячним показником за останні майже 14 сезонів.
Зауважується, що скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії.
Експерти відзначили, що зниження темпів експорту зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.
Усього за результатами 2024/25 МР з України експортували 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для минулих трьох сезонів.
Основними факторами, що обмежили експорт, стали менший урожай соняшнику у 2024 році та низька маржинальність його переробки.
Водночас постачання на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились.
До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%).
Раніше повідомляли, що Україна скоротила експорт агропродукції на понад 23%.
Цього року буде найгірший врожай за останнє десятиліття -
Курс долара зріс в обмінниках, євро – дешевшає
Курс гривні знизився відносно долара в обмінних пунктах, але зміцнився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу ринку у середу, 3 вересня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 10 копійок до 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,55 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,55 гривень.
На міжбанку американська валюта подорожчала на 7 копійок і зараз перебуває на рівні 41,42-41,45 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,3631 гривень за 1 долар (-0,0091 грн). Офіційний курс євро становить 48,1756 гривень за 1 євро (-0,2919 грн).
Напередодні стало відомо, що долар відіграв позиції на світових ринках після п’яти днів падіння. У свою чергу фунт і єна різко здешевшали на тлі занепокоєнь щодо бюджетної політики Британії та політичної нестабільності в Японії. Це відбулося напередодні повернення американських трейдерів з вихідного через День праці. -
TSMC захопила більше двох третин світового ринку чипів
У другому кварталі 2025 року глобальні доходи контрактних виробників напівпровідників зросли на 14,6% і досягли рекордних $41,7 млрд, повідомляє TrendForce. Левову частку цього ринку забрала TSMC, яка зміцнила своє домінування до 70,2%, заробивши понад $30 млрд за три місяці.
Майже три чверті доходів TSMC припадає на технології 7 нм і нижче, а виробництво за нормами 3 нм принесло близько чверті всієї виручки. Саме ці чипи лежать в основі графічних процесорів Nvidia Blackwell, процесорів AMD Zen 5 та комп’ютерів Apple з чипами серії M. Попит також підтримав ринок смартфонів, який відновився після кількох важких років, і підготовка виробників ПК до запуску восени нових ноутбуків із підтримкою ШІ. Фото: TrendForce Статистика ринку чипів у другому кварталі (2Q25), порівняно з першим (1Q25). TSMC змогла закріпити перевагу завдяки технологічному лідерству та розвинутим можливостям передового пакування, що є критично важливим для поєднання пам’яті та обчислювальних блоків. Це дозволило компанії задовольнити рекордний попит на чипи для центрів обробки даних і споживчої електроніки.
Конкуренти залишаються позаду. Samsung продемонстрував 9% зростання у цьому сегменті, однак його частка склала лише 7,2%. Серед ключових замовлень корейського виробника – процесори для смартфонів та головний чип нової Nintendo Switch 2. Китайська SMIC втратила 1,7% доходів і зупинилася на рівні 5,1% ринку через труднощі з виробництвом на передових техпроцесах. -
Курс гривні зміцнів після дводенного зниження
Національний банк України трохи зміцнив курс гривні відносно долара і євро після зниження лва дні поспіль. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 2 вересня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,3631 гривень за 1 долар (-0,0091 грн). Курс євро знизився більш суттєво і в середу становитиме 48,1756 гривень за 1 євро (-0,2919 грн).
На міжбанку американська валюта була стабільно і залишилася на рівні понеділка – 41,35-41,38 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долар подешевшав до 41,50 гривень, а курс євро піднявся до 48,70 гривень.
Раніше у вівторок стало відомо, що долар відіграв позиції на світових ринках після п’яти днів падіння. У свою чергу фунт і єна різко здешевшали на тлі занепокоєнь щодо бюджетної політики Британії та політичної нестабільності в Японії. Це відбулося напередодні повернення американських трейдерів з вихідного через День праці.
У НБУ заявили про “розрив” у фінансуванні України -
Росія влаштувала хаб у Вірменії для вивезення підсанкційних алмазів – ЗМІ
Алмази з Росії продовжують надходити на ринки ЄС та США, попри санкції країн G7 та Євросоюзу проти Алроси – найбільшого виробника в Росії та одного зі світових лідерів галузі. Про це повідомляють журналісти OCCRP (Проєкт розслідування корупції та організованої злочинності), а також кілька європейських медіа.
Ключовим транзитним хабом для обходу обмежень стала Вірменія, через яку поставляються дорогоцінні камені вартістю сотні мільйонів доларів.
Головним інструментом схеми стала створена в травні 2022 року в Росії перша алмазна компанія (First Diamond Company, FDC). Формально вона незалежна від Алроси, але її власники та топ-менеджери пов’язані з державною компанією: власницею виступає колишній співробітник відділу продажів Алроси Регіна Соболь, а першим гендиректором був Євген Цибуков, який раніше працював у московському підрозділі Алроса Diamonds.
FDC з кінця 2022 року почала активно експортувати алмази у Вірменію. За даними OCCRP, майже половина всіх каменів, що імпортуються в цю країну, має російське походження. Тільки з січня 2023 до березня 2024 року FDC вивезла алмазів більш ніж на 290 млн доларів.
Росія зберегла постачання через посередників в одному з найбільших гравців у світовій галузі — індійському ювелірному конгломерату KGK Group.
До 2022 KGK відкрито працювала з Алросою, але після початку війни він прибрав згадки про проєкти з Росією. Ключовим контрагентом FDC стала компанія Imperial Diamond.
Значні обсяги російської продукції йдуть через індійські компанії Gloria Gems Trading і Mohit Diamonds. Перша пов’язана з KGK Group та ювелірними будинками в Бельгії та ОАЕ, друга — колишній прямий партнер Алроси – постачає 20% продукції до США та 8% до Бельгії. Загальний оборот FDC з трьома найбільшими посередниками – Imperial Diamond, Gloria Gems Trading та Mohit Diamonds – перевищує 270 млрд рублів.
Алроса створила ще кілька компаній для обходу санкцій. Серед них Trading Horizons (зареєстрована в лютому 2024 року, її директорами стали колишні співробітники Алроси) та Diamond Trading House (DTH), започаткований у листопаді 2022 року співробітницею єдиної збутової компанії Алроси Оленою Смирновою. Формально незалежні вони перераховують виручку Алросі за агентським договором. Через ці структури алмази також потрапляють в Європу та США.
Як ми вже писали раніш, Алроса на тлі кризи в галузі призупинила розробку найменш рентабельних активів та скоротила персонал.
Експорт російських алмазів обвалився до мінімуму за понад 10 років -
Amazon інвестує $4,4 млрд у Новій Зеландії
Amazon.com Inc. планує інвестувати 7,5 млрд новозеландських доларів ($4,4 млрд) у розвиток хмарної інфраструктури в Новій Зеландії.Про це повідомляє преслужба компаніїу вівторок, 2 вересня.
Розвиток хмарних операцій Amazon в Новій Зеландії додасть близько 10,8 млрд новозеландських доларів до ВВП країни та щорічно забезпечуватиме в середньому понад тисячу робочих місць.
“Запуск операцій Amazon Web Services (AWS) у Новій Зеландії допоможе задовольнити зростаючий попит на хмарні сервіси по всій країні та надасть організаціям будь-якого розміру можливість прискорити їх цифрову трансформацію”, – мовиться у повідомленні.
Amazon також планує залучати та навчати місцевий персонал для роботи у ЦОД.
Цей крок є частиною довгострокових зобов’язань Amazon щодо розвитку цифрової інфраструктури та підтримки економічного зростання Нової Зеландії.
Крім Нової Зеландії, компанія планує розвивати операції AWS у Чилі, Саудівській Аравії та Європі.
Раніше ЗМІ писали, що Amazon скасувала замовлення на китайські товари після оголошення мит.
Apple та Amazon збільшили прибутки -
У Метінвесті розповіли, як готують фахівців для відбудови промисловості
Метінвест Політехніка, створена як корпоративний технічний університет, стала дієвим інструментом у боротьбі з кадровим голодом у групі Метінвест. Про це розповіла директорка з питань сталого розвитку компанії Тетяна Петрук на події Forbes University, повідомила преслужба Метінвесту у вівторок, 2 вересня.
За її словами, університет тісно інтегрований з виробничими процесами: студенти беруть участь у проєктах на підприємствах, проходять практику, а також мають доступ до міжнародних програм стажування.
“Уже запущено програми стажування в Болгарії, плануємо розширення у Великобританії. Університет підписав угоду з італійською компанією Danieli – світовим лідером у галузі сталеплавильного обладнання. Виш також має широку мережу партнерств з українськими та закордонними університетами”, – сказала Петрук.
Вон розповіла, що управління університетом відбувається через партнерство між бізнесом і освітою. Топменеджери компанії входять до наглядової ради, фахівці читають лекції та залучають студентів до дослідницької діяльності.
У пресслужбі зазначили, що сьогодні на підприємствах Метінвесту відкрито близько 4 тисяч вакансій. Їх планується заповнювати випускниками як Метінвест Політехніки, так і інших вишів.
“Це ключ до майбутньої відбудови країни, і протягом наступних п’яти років ми готові приймати всіх охочих працювати на наших підприємствах”, – резюмувала Петрук.
Раніше Метінвест увійшов до рейтингу найкращих роботодавців України – за ветеранську програму та програми перекваліфікації, які пропонує університет компанії Метінвест Політехніка.
Також у Метінвесті оцінили значення технічної освіти для України. У компанії вважають, що технічні спеціалісти – це питання національної безпеки нашої держави.