Укроборонпром під час виставки оборонної промисловості MSPO-2025 у польському Кельце уклав низку контрактів із міжнародними партнерами. Про це напередодні повідомив гендиректор компанії Герман Сметанін у Фейсбук.
Так, одне з підприємств Укроборонпрому уклало контракт про постачання критичних компонентів для виробництва боєприпасів з польською компанією, що входить до Polska Grupa Zbrojeniowa. Сторони також вели переговори щодо довгострокової співпраці у цій сфері.
Представники Укроборонпрому та польської Wojskowe Zaklady Lotnicze працювали над домовленістю про ремонт техніки.
Були також проведені перемовини щодо проєкту з виробництва комплектуючих для одного з виробів українського заводу.
“В перспективі це дасть підсилення одного з конвенційних видів озброєння, яке давно довело свою ефективність на полі бою”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, було укладено довгостроковий логістичний контракт із європейським постачальником. Йдеться про значну кількість виробів, яка забезпечить виробництво важкого озброєння на заводі Укроборонпрому упродовж двох років.
Вдалося підписати документи з турецькою компанією щодо постачання пробної партії засобів навігації. Сторони обговорили також подальший розвиток співпраці та перспективні проєкти.
Категорія: Новини бізнесу
-
Укроборонпром уклав кілька контрактів у Польщі
-
Голова Сбербанку оголосив фактичну зупинку економіки Росії
Економіка Росії у другому кварталі 2025 року фактично зупинилася – тепер в РФ спостерігається стан “технічної стагнації”. Про це на Східному економічному форумі у Владивостоці заявив голова найбільшого банку РФ Сбербанку Герман Греф, повідомляє провладне російське інформагентство Интерфакс.
“Другий квартал фактично можна розглядати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують досить явні симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок”, – оголосив посадовець.
На його думку, до цього призвели поєднання геополітичних чинників, коливання курсу рубля і падіння цін на сировинних ринках.
Головним фактором, що обмежує зростання, залишається ключова ставка ЦБ і нині вона становить 14%, і цього рівня недостатньо для стимулювання кредитування.
Він вважає, що пожвавлення економіки можливе тільки при зниженні ставки нижче 12%, а інакше ризики рецесії, тобто падіння економки зростатимуть.
Греф підкреслив, що важливою є навіть не номінальна ставка, а реальна, яка в Росії тепер є однією з найвищих у світі.
За його словами, російська економіка залишається під тиском безлічі факторів. Серед них – санкції, невизначеність на світових ринках і зростання витрат для бізнесу. Без коригування фінансової політики економіка ризикує надовго застрягти в зоні стагнації.
Міжнародний валютний фонд очікує, що після двох років військового буму російська економіка повернеться до звичного стану стагнації та продовжить накопичувати відставання як від країн, що розвиваються, так і від розвинених країн.
За прогнозом МВФ за липень 2025 року, поточного року темпи зростання російського ВВП сповільняться до 0,9% і до 1,0% у 2026 році. У 2024 році зростання було на рівні з 4,1%. -
В Росії заявили про прискорення обвалу нафтогазових доходів
Надходження від видобутку нафти і газу до російського бюджету продовжують стрімко скорочуватися. У серпні компанії сплатили 505 млрд рублів – на 35% менше, ніж торік. Про це інформує TMTз посиланням на Мінфін РФ.
За результатами восьми місяців надходження від нафти і газу зменшилися на 20%, або на 1,5 трлн рублів. Темпи скорочення прискорюються: з січня по квітень падіння становило 14%, до кінця травня – 14,4%, до кінця червня – 17%, вже у липні – 17,7%.
У серпні надходження від рентної плати на нафту скоротилися на 34% проти минулого року, рентна плата на газ зменшилася удвічі, тоді як експортні мита на вуглеводні впали на 45%.
Початково в бюджеті закладали 10,94 трлн рублів надходжень від енергоресурсів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту. Через падіння цін на нафту та зміцнення рубля очікується скорочення надходжень майже на чверть, до 8,32 трлн рублів.
Через провал потоків сировинної ренти дефіцит бюджету РФ зростає: на кінець липня він досяг 4,9 трлн рублів. За результатами року “діра” у казні перевищить навіть збільшений план Мінфіну, який наразі становить 1,7% ВВП.
Інші доходи Кремля також перебувають під ризиком через швидке сповільнення економіки. Тож аналітики попереджають про подальше підвищення податків, навіть якщо бойові дії проти України припиняться.
Тим часом, джерела Reuters повідомляють, що РФ планує скоротити експорт нафти з портів Приморськ, Усть-Луга та Новоросійськ у вересні до близько 1,9 млн барелів на добу з приблизно 2,0 млн у серпні.
Завершення ремонтів на низці НПЗ наприкінці серпня – на початку вересня дозволить збільшити переробку, що має призвести до зменшення обсягів експорту сировини. Водночас зміни в термінах ремонтів та зовнішні фактори можуть істотно скоригувати план відвантажень на вересень.
У серпні експорт і транзит нафти з західних портів РФ зріс на 200 тис. барелів на добу через атаки безпілотників, які вивели з ладу частину НПЗ, звільнивши додаткові обсяги для експорту.
За підрахунками Reuters, у вересні обсяг виведених з роботи потужностей НПЗ РФ може скоротитися приблизно на 0,22 млн барелів на добу порівняно з серпнем, що зменшить доступні для експорту ресурси. Потужності первинної переробки на НПЗ РФ у вересні можуть знизитися до 5,5 млн тонн після рекордного серпня – 6,4 млн тонн.
Як відомо, іноземні нафтові танкери тимчасово не допускаються до завантаження в головних чорноморських портах Росії через нові правила.
Додамо, що РФ може втратити 19 млрд доларів доходів через нову стелю цін на нафту. Нові санкції Євросоюзу, які включають гнучку стелю цін на російську нафту, можуть позбавити російський бюджет кожного п’ятого рубля запланованих нафтогазових доходів.
Нафтові доходи РФ обвалились на третину -
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує. -
Податкові перевірки бізнесу скоротилися майже на третину
Державна податкова служба України у серпні зменшила кількість фактичних перевірок майже на третину порівняно з липнем завдяки запровадженню мораторію. Про повідомила в.о. голови ДПС Леся Карнаух у Facebook у середу,
За її словами, у липні провели трохи більше 3,6 тис. фактичних перевірок, а в серпні їх кількість зменшилася до 2,3 тис. – більш як на третину. При цьому результативність перевірок збережено.
“Змінюємо філософію проведення перевірок. Бо мораторій – це не про повну заборону, а обмеження. Активно застосовуємо ризик-орієнтований підхід”, – зазначила Карнаух.
Вона підкреслила, що ДПС перевіряє лише там, де є найбільші ризики та висока ймовірність порушень. Визначено близько 80 ризиків для оцінки необхідності проведення перевірок. Перевірки також залишаються обов’язковими для суб’єктів, які займаються обігом підакцизних товарів.Нагадаємо, 24 липня Кабінет міністрів затвердив план реалізації рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки бізнесу державними органами й загалом на будь-яке втручання державних структур у підприємницьку діяльність. Нацбанк вперше за рік зафіксував оптимістичні настрої в бізнесі. На це вплинули жвавий споживчий попит, стабільна ситуація в енергетиці, надходження міжнародної фінансової допомоги та сезонні чинники.
-
У Метінвесті озвучили наслідки підвищення тарифів Укрзалізниці
Підвищення тарифів на перевезення, ініційоване Укрзалізницею, може призвести до зупинки ще одного гірничо-збагачувального комбінату (ГЗК) в Україні. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз, повідомила пресслужба компанії.
Він нагадав, що Метінвест – найбільша приватна компанія в Україні, а її основний контрагент – Укрзалізниця. Ця компанія є монополістом, тому спілкування з нею “надзвичайно важке”.
За словами Олександра Водовоза, “профільне міністерство, на жаль, не виступає арбітром між державним монополістом і бізнесом, фактично підтримуючи позицію Укрзалізниці”.
“Чому не можна підвищувати тарифи? Бо потрібно розуміти наслідки. Ви підвищуєте тарифи – це зупинка роботи ще одного ГЗК. Ви підвищили тариф – ми до одного зі світових ринків вже не можемо постачати через вартість логістики. Доведеться зменшувати виробництво. Все просто”, – сказав Водовіз.
Він зазначив, що в умовах війни для підприємств гірничо-металургійну промисловість (ГМК) мова йде вже не про розвиток, а про виживання, і тому державна політика має бути зваженою та стратегічною.
Раніше в Метінвесті оцінили ініціативу Укрзалізниці “гармонізувати” тарифи на вантажні перевезення. У компанії поясили, чому ці тарифи не можуть бути уніфікованими. -
CША експортували рекордний обсяг скрапленого газу
США у серпні експортували 9,33 млн тонн (12,9 млрд куб м) скрапленого природного газу (LNG), що стало новим історичним максимумом. Про це повідомляє Reuters.
Це перевищує попередній рекорд, встановлений у квітні (9,25 млн тонн), а також липневий показник у 9,1 млн тонн.
Зростання експорту пов’язане із завершенням планового технічного обслуговування на низці заводів, а також із нарощуванням виробництва на об’єкті Plaquemines компанії Venture Global. Цей завод, другий за потужністю у США (27,2 млн тонн на рік), у серпні експортував 1,6 млн тонн – 17% від загального обсягу американського експорту.
Plaquemines продовжує будівництво, але вже у вересні очікується запуск усіх 18 виробничих ліній, що може ще більше збільшити обсяги.
Європа залишилася головним напрямком експорту американського LNG – 6,16 млн тонн, або 66% від загального обсягу. Це більше, ніж у липні, коли було постачено 5,25 млн тонн (58%).
Експорт до Азії у серпні знизився до 1,47 млн тонн, порівняно з 1,8 млн тонн у липні. Поставки до Латинської Америки знизилися до 0,69 млн т (1,0 млрд куб м) або 7% від загального обсягу.
Близько 0,37 млн т (0,5 млрд куб м) американського LNG у серпні не мали кінцевого отримувача і були доступні для біржових контрактів.
-
В Україні дозволили примусово вилучати власність РФ
Верховна Рада затвердила указ президента про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко з фракції Європейська солідарність на своєму каналі в Telegram у середу, 3 вересня.
“Рада затвердила указ президента про вилучення 1592 видів залізничних вагонів, які належать резидентам РФ”, – написав народний обранець.
Законопроєкт № 13442 про затвердження указу президента Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 липня 2025 року Про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів у цілому підтримали 263 народних депутатів на пленарному засіданні парламенту, додав Гончаренко. -
Ціна золото оновлює рекорди на тлі політичної невизначеності
Ціни на золото продовжують рекордно зростати на тлі очікування зниження ставок Федеральної резервної системи США та посиленого попиту інвесторів і центральних банків. Про це повідомляє Reuters у середу, 3 вересня.
Аналітики прогнозують, що спотова ціна золота, яка досягла рекорду у $3 527,5 за унцію, може коливатися в межах $3 600–$3 900 у коротко- та середньостроковій перспективі, тоді як у 2026 році потенційно досягти $4 000 за унцію, якщо економічна та геополітична невизначеність збережеться.
Цього року золото подорожчало більш ніж на 34%. Середні прогнози ціни на 2025 рік постійно зростали: з $2 756 в січні до $3 065 у квітні та $3 220 у липні, за даними опитування Reuters. Підтримку цінам надає слабкий долар, очікування зниження ставок ФРС, відхід інвесторів від американських активів та економічна невизначеність, пов’язана з митами. Крім того, політичні заяви Дональда Трампа та ризики щодо незалежності ФРС сприяли подальшій закупівлі золота.
“Підтримує золото негативний прогноз щодо долара, заснований на очікуваннях зниження ставок ФРС, відтоку інвесторів з американських активів і невизначеності через тарифи”, – пояснив старший аналітик ActivTrades Рікардо Евангеліста.
На зростання попиту також впливають геополітична напруженість на Близькому Сході і між Росією та Україною, а також активні закупівлі центробанків, особливо в країнах, що розвиваються. Зокрема у липні Центробанк Китаю дев’ятий місяць поспіль збільшував золоті резерви.
“Найсильнішим фактором залишається можливе втручання в роботу ФРС і сумніви в статусі долара як захисного активу”, – зазначив аналітик Julius Baer Карстен Менке.
За даними World Gold Council, центробанки планують збільшувати частку золота в резервах і скорочувати доларові активи протягом найближчих п’яти років.
“Поєднання зростання цін на золото і накопичення центробанками призвело до різкого збільшення його частки в резервах”, – наголосив аналітик Deutsche Bank з дорогоцінних металів Майкл Хсю.
Як повідомлялося, золото стало другим за популярністю активом у міжнародних резервах світових Центробанків у 2024 році, обійшовши євро.
Долар відіграв позиції після п’яти днів падіння -
Нацбанк вивчає питання переходу на євро
Нацбанк наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, однак вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.
“Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність. Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – зазначив він.
За словами Ніколайчука, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.
“Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зазначив представник НБУ.
Він додав, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.
“Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – сказав заступник голови Нацбанку.
За словами Ніколайчука, послаблення долара на міжнародному ринку цього року частково підвищило конкурентоспроможність українських експортерів.Водночас істотного впливу на торговельний баланс від змін валютних курсів не очікується.