Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства передбачає, що у 2025 році врожай в Україні збільшиться на 6% порівняно з попереднім роком, головним чином через зростання виробництва зернових культур. Міністр Олексій Соболев зазначив, що цьогорічний врожай очікується на 6% більшим, прогнозується близько 59 мільйонів тонн зернових культур. Водночас виробництво олійних культур залишиться на минулорічному рівні. Загалом, очікується врожай близько 79 мільйонів тонн зернових та олійних культур. Соболев також зазначив, що в 2025 році збір врожаю буде тривати довше, що може вплинути на економіку країни. Українські фермери також стикаються з негативними погодними умовами, які можуть вплинути на врожай пшениці, прогнозується його найнижчий рівень за останні 13 років.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Метінвесті оцінили вплив вуглецевого мита на економіку України
Керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз висловив обурення щодо впливу Європейського вуглецевого мита СВАМ на економіку України, яке почне діяти з 2026 року. Він підкреслив, що ця мита може призвести до серйозного зниження ВВП країни на 5% у 2026 році та на 10% у 2030 році, а також до втрати податкових надходжень та соціальних внесків. Водовіз закликав уряд шукати рішення, як відтермінувати введення цього мита для України через складне положення у країні. Він також звернув увагу на необхідність створення прозорої системи торгівлі квотами на викиди вуглецю, щоб підтримати українські підприємства у процесі декарбонізації.
-
У Болгарії готують продаж бургаського заводу Лукойл
У Болгарії планують ухвалити закон, який дозволить уряду взяти під контроль та продати нафтопереробний завод у Бургасі, що належить російській компанії Лукойл. Це рішення призначене для захисту заводу від американських санкцій, які спричинили руйнування бізнесу Лукойл після їх введення. Згідно з інформацією, законопроєкт передбачає можливість продажу заводу без участі чи скарги з боку Лукойл. Лідер правлячої партії ГЕРБ і колишній прем’єр-міністр Бойко Борисов заявив, що законопроєкт скоро буде внесений до парламенту. Експерти вважають, що такий крок спрямований на забезпечення енергетичної безпеки країни та запобігання кризі постачання. Нещодавно Лукойл оголосив про продаж своїх закордонних активів, включаючи можливу угоду щодо заводу у Бургасі.
-
Репараційний кредит для України: Бельгія назвала три умови
Єврокомісія зіткнулася з труднощами у виконанні плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів через протистояння з Бельгією. Прем’єр-міністр Бельгії висловив обурення та страх перед можливими фінансовими та юридичними ризиками для своєї країни. Бельгія вимагає твердих гарантій для захисту себе від цих ризиків та закликає інші країни ЄС поділити з нею цей ризик. У разі невирішення питання з репараційним кредитом, урядам доведеться надавати фінансову підтримку Україні самостійно. Бельгія пропонує альтернативні варіанти фінансування України, включаючи запозичення в ЄС. На думку європейських чиновників, наявність репараційного кредиту від ЄС відобразить стабільність української економіки та приверне інвесторів.
-
Rheinmetall інвестує 400 млн євро у завод в Литві
Німецький оборонний концерн Rheinmetall разом з міністерством економіки та інновацій Литви підписали угоду про створення в Литві центру компетенцій з виробництва зарядів для артилерійських снарядів калібру 155 мм. Цей новий проект оцінюється у понад 400 млн євро і передбачає створення спільного підприємства Rheinmetall та литовської компанії. Він буде виробляти приблизно 2 тис. тонн пороху. Планується, що переговорна група визначить технічні деталі заводу, місцезнаходження та потужності.
-
Китай призупинив дію частини мит на товари США
Китай вирішив призупинити на рік дію додаткових 24% мит на американські товари, які були введені у квітні. Проте 10% мита, також введені у відповідь на заходи, прийняті адміністрацією президента США Дональда Трампа, залишаться. Крім того, Китай відмінив мита до 15%, які стосувались деяких сільськогосподарських товарів з США з 10 листопада. Однак покупці сої з Китаю все ще повинні платити 13% мита, включаючи існуюче 3%-не базове мито. Це робить американську сою менш привабливою для китайських покупців порівняно з бразильськими аналогами. Такі дії спричинені торговельною війною між США та Китаєм, яка почалася за часів президента Трампа. Після зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном в Південній Кореї інвестори сподіваються на полегшення напруги, але є сумніви, щодо того, чи швидко відновиться торгівля соєю між країнами.
-
В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ
Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.
“Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.
Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.
За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.
-
В Україні зріс офіційний курс долара
Національний банк України знизив курс гривні відноно долара, але підвищив щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 4 листопада.
Так, офіційний курс долара завтра встановлено на рівні 42,0725 гривні за 1 долар (+0,0316 грн). Американська валюта дорожчає другий день поспіль.
Офіційний курс євро впав і в середу становитиме 48,3329 (-0,0940).
На міжбанку американська валюта додала в ціні 4 копійки і сягнула рівня до 42,05-42,08 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс продажу долара підвищився на 3 копійки до 42,24 гривні, а євро подешевшав на 4 копійки – 48,81 гривні. -
Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест
Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
“Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
“Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
“Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми. -
В Україні підвищать тариф на передачу електроенергії
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг планує підвищити тариф Укренерго на послуги із передачі з 1 січня 2026 року на 14,6% – до 786,74 грн/МВт-год. Таке рішення прийняли на засіданні регулятора у вівторок, 4 листопада, передає Укрінформ.
При цьому тарифна складова на виконання спецобов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел становитиме 358,11 грн/МВт-год.Крім того, НКРЕКП планує збільшити тариф на диспетчерське управління на 11,3% – до 110,15 грн/МВт-год.
Після остаточного затвердження нові тарифи почнуть діяти із 1 січня 2026 року. Як відомо, з 1 січня 2025 року тариф на передачу становить 686,23 грн/МВт-год, тариф на диспетчеризацію – 98,97 грн/МВт-год.