Франція вирішила виділити значну суму – €717 мільйонів – для розвитку паризького оператора супутникового зв’язку Eutelsat, який є одним з основних конкурентів американської системи Starlink, створеної Ілоном Маском. Це рішення входить у загальну стратегію Парижа зміцнення автономії Європейського Союзу, особливо у зв’язку зі з verschärften Position der Trump-Administration gegenüber traditionellen Verbündeten in Europa. Після інвестиції державна частка Франції в Eutelsat збільшиться до 30%, у той час як британська – зменшиться до близько 8%. Євросоюз загалом підтримує своїх гравців у космічній галузі. Тільки що Єврокомісія надала дозвіл люксембурзькій компанії SES на придбання конкурента Intelsat за €2,8 млрд, щоб надати ще одній європейській компанії можливість розвивати угруповання телекомунікаційних супутників на низькій орбіті. Європейські компанії змушені конкурувати на фоні агресивного зростання глобального ринку у космічній галузі.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Міненерго розповіли, що відбувається з болгарськими блоками для ХАЕС
Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що питання закупівлі у Болгарії двох блоків для Хмельницької АЕС ще не вирішене. Він зазначив, що немає офіційної відмови, і зараз тривають переговори. Міненерго планує залучити МАГАТЕ до реалізації проєкту добудови ХАЕС. Галущенко вважає, що необхідно добудувати блоки №3-4 Хмельницької АЕС, а інше обладнання може втрата часу на 3-4 роки. Він також вважає, що внутрішньополітичні рухи в Болгарії, які затримали продаж реакторів Україні, можуть бути впливом Росії. Міністерство співпрацює з МАГАТЕ для підтримки реалізації проєкту та підштовхнення Болгарії до його втілення.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні Китай суттєво зменшив експорт рідкісноземельних товарів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Китай запровадив обмеження на експорт у відповідь на митні тарифи США. Незважаючи на заяви Трампа про вирішення проблеми, дані показують зворотній рух. Експорт рідкісноземельних товарів знизився майже удвічі порівняно з квітнем і на 61% у порівнянні з минулим роком. Німеччина й Вʼєтнам стали головними напрямками китайського експорту. Китай скасував мита для найбідніших країн.
-
Удари Ізраїлю по Ірану вплинуть на газопостачання в Україні – ЗМІ
Україна має найменші запаси газу за останні 11 років – лише 5,4 млрд кубометрів. Щоб поповнити запаси, необхідно терміново закачати в підземні сховища значні обсяги газу. У цьому році Україні доведеться імпортувати більше газу через проблеми з російською газовою інфраструктурою та геополітичні обставини, зокрема через удари Ізраїлю по газовій інфраструктурі Ірану. Намагаючись відновити видобуток, українські газовидобувні компанії стикаються з труднощами через війну та зупинення спецдозволів. Також українці можуть стикнутися з підвищенням цін на газ через ситуацію на світовому ринку. Уряд вже шукає можливості для імпорту газу з Польщі та інших джерел для забезпечення країни паливом на майбутнє.
-
Долар і євро на максимальних рівнях в обмінниках
Згідно з даними моніторингу ринку, в останній робочий день тижня курс гривні в Україні відносно долара та євро помітно знизився. Середній курс продажу долара зрос на 15 копійок і склав 42,00 гривень, що є найвищим показником з середини лютого. Курс євро також піднявся на 20 копійок і досяг рекордних 48,50 гривень. Сьогодні в обмінниках долар можна купити за 41,40 гривень, а євро – за 47,50 гривень. На міжбанкі курс долара зрос на 17 копійок і становить 41,82-41,86 гривень за долар. Національний банк вже другий день поспіль підвищує курс долара до 41,6854 гривень за долар і курс євро до 47,859 гривень за євро.
-
Microsoft планує нову хвилю масових звільнень – Bloomberg
Компанія Microsoft планує нову хвилю скорочень, яка може торкнутися тисяч працівників, особливо у відділі продажів. За даними Bloomberg, офіційне оголошення про це очікується на початку липня після закінчення фінансового року компанії. Це буде друга хвиля звільнень у 2025 році, після того, як у травні було звільнено близько 7 тисяч працівників, головним чином у відділах продуктів та інженерії. Крім того, Microsoft оголосила про намір передати продаж програмного забезпечення для малого та середнього бізнесу зовнішнім підрядникам. Це відбувається в контексті стратегії компанії з підвищення ефективності та скорочення витрат. Інвестори тиснуть на Microsoft, щоб зменшити витрати в інших сферах під час зростання витрат на розвиток ШІ та розширення дата-центрів. Microsoft зазвичай робить великі організаційні зміни наприкінці фінансового року, що завершується в червні. Компанія не коментує майбутні скорочення, але раніше зазначала, що переглядає свою організаційну модель для кращих інвестицій у сфери зростання.
-
Сирія вперше за 14 років здійснила платіж через SWIFT
Центробанк Сирії повідомив про здійснення першої міжнародної банківської операції через систему SWIFT після початку громадянської війни. Платіж було здійснено між сирійським та італійським банками 16 червня. Це стало можливим після понад десяти років санкцій та міжнародної ізоляції. Сирійські банки були відключені від SWIFT в 2011 році через дії режиму Башара Асада, але після його усунення від влади у 2024 році почалася нормалізація міжнародних відносин. Сирія зараз потребує значної міжнародної допомоги, оскільки більшість населення країни живе у бідності. Голова центрального банку Сирії вважає, що повернення до глобальної фінансової системи є ключем до відновлення економіки та інфраструктури країни.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Рубль “з’їдає” нафтові доходи Кремля
Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини залишаються під тиском через зміцнення національної валюти. Це знижує бюджетні надходження, особливо на тлі зростаючих витрат на війну проти України. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.
13 червня вартість російської нафти Urals перевищила $60 за барель, майже повністю відновившись після падіння на початку року. Проте за курсом Центрального банку Росії на той день експортери отримували лише близько 4 957 рублів за барель, що майже на 30% менше, ніж на початку 2025 року.
Це ставить Росію в невигідне становище порівняно з партнерами по ОПЕК+, як-от Саудівською Аравією, чия валюта прив’язана до долара. Для Кремля, чий бюджет на третину наповнюється за рахунок нафти й газу, а витрати переважно номіновані в рублях, це означає суттєве зменшення фінансових ресурсів.
Очікується, що бюджетний дефіцит Росії цього року перевищить початкові прогнози більш ніж утричі. Частково втрати нафтовиків компенсуються урядовими субсидіями РФ, однак зміцнення рубля знижує прибутковість експорту.
Від початку року рубль укріпився майже на 23% – до 78,72 за долар. Це пояснюється зокрема високими обліковими ставками Банку Росії та сподіваннями на м’якіший курс США щодо Москви.
Хоча нинішні ціни на нафту дозволяють компаніям вкладати у видобуток, самі виробники визнають, що курс рубля створює складнощі. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, ситуація “ускладнює життя” галузі. Тоді як глава Роснєфті Ігор Сєчін нещодавно розкритикував дії центробанку РФ, звинувативши в заниженні вартості нафти у рублях.
Аналітики поки не прогнозують повернення рубля до слабких позицій. У Freedom Finance Global зазначають, що високі відсоткові ставки й зростання цін на сировину стримують різке послаблення рубля. За їхніми оцінками, повернення до рівня 90-100 рублів за долар можливе лише за умови нового падіння цін на сировину та пришвидшення інфляції.