Лікінський автобусний завод (ЛіАЗ) в Росії перевели на чотириденний робочий тиждень. Це вже четверте російське підприємство, котре скорочує виробництво автобусів. Про це пише російський ТГ-канал Mash.
Причиною стало падіння державних замовлень і зниження попиту на російську техніку.
Більшість працівників ЛіАЗу вже місяць працюють за скороченим графіком. Зарплати зменшились у середньому на 15%, що спричинило невдоволення серед персоналу. Окрім того, виплати здійснюються за різними схемами – погодинно, за виробітком або за фіксованим окладом.
Основна причина є низький попит на автобуси місцевого виробництва. Регіони Росії виділяють кошти на транспорт, втім, все частіше закуповують іноземну техніку – переважно китайські автобуси YUTONG або їхні аналоги. Зокрема, у Красноярському краї на закупівлю транспорту планують витратити 53 млн рублів. Лікінський автобусний завод – російський виробник автобусів і тролейбусів, заснований 1937 року, випускає автобуси з початку 1959 року, тролейбуси з 2007 року. Підприємство розташоване у місті Лікіно-Дульово, РФ. Генеральний директор – Дворецький Олександр Васильович.
Раніше про перехід на чотириденний графік повідомили Горьківський автозавод (ГАЗ) і АвтоВАЗ. Причинами назвали кризу на ринку комерційного транспорту, високу ключову ставку та конкуренцію з боку імпортних авто. На АвтоВАЗі прогнозують, що у 2025 році ринок легкових авто в Росії може скоротитися на 25% – до 1,1 млн одиниць.
Згодом про скорочення робочого тижня повідомив КамАЗ.
Категорія: Новини бізнесу
-
Четвертий автогігант Росії скорочує робочий тиждень
-
В Індії зупиняють закупівлю російської нафти – ЗМІ
Державні нафтопереробні заводи Індії зупинили імпорт російської нафти після заяв президента США Дональда Трампа, який пригрозив країні тарифами і штрафами за співпрацю з Росією. Про це повідомляє Reuters з посиланням на чотири джерела в галузі у четвер, 31 липня.
За їхніми словами, від російської нафти відмовилась в тому числі Indian Oil Corp – найбільша нафтова компанія країни, що управляє 10 з 20 НПЗ загальною потужністю 60 млн тонн на рік.
Також імпорт призупинили Hindustan Petroleum, Bharat Petroleum та Mangalore Refinery Petrochemical. Індійські НПЗ, за словами джерел, шукають заміну російській нафті на спот-ринку і стали закуповувати її у близькосхідних країн ОПЕК і в Західній Африці.
Агентство нагадує, що найбільшими покупцями російської нафти в Індії є приватні НПЗ – Reliance Industries і Nayara Energy. Остання з них потрапила під 18 пакет санкцій ЄС.
Напередодні Трамп анонсував тарифи і штрафи проти Індії з 1 серпня, бо ця країна купує в Росії багато нафти і зброї.
Тим часом в Індії заявили, що обійдуться без нафти з Росії, якщо поставки постраждають через вторинні санкції США. Пре це сказав індійський міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі.
А за даними Bloomberg, найбільший нафтопереробний завод Індії Reliance Industries, власником якого є мільярдер Мукеш Амбані, вже почав шукати альтернативу російській нафті. -
Казахстан доручив будівництво АЕС Китаю замість Росії
Китай побудує в Казахстані дві атомні електростанції. Про це під час повідомив перший віцепрем’єр Роман Скляр, інформуєOrda.kz. Нині триває розробка техніко-економічного обґрунтування та проєктно-кошторисної документації, тому називати вартість поки що зарано.
“Усі питання щодо міжурядової угоди та формату співпраці ще узгоджуються, далі документ має пройти ратифікацію в парламенті”, – пояснив Скляр.
Фахівці Агентства з атомної енергетики визначають місця розміщення майбутніх станцій – із доступом до води та можливістю підключення до електромереж.
Назву китайської компанії посадовець не уточнив, але, ймовірно, мовиться про China National Nuclear Corporation (CNNC). Раніше CNNC спільно із російським Росатомом очолювали консорціуми з будівництва ядерних об’єктів у Казахстані.
У червні 2024 року Агентство з атомної енергетики повідомляло, що першу з трьох запланованих станцій мав зводити Росатом. Її планували розмістити в Алматинській області на узбережжі озера Балхаш.
Вже до 2035 року Казахстан планує забезпечити 2,4 гігавата ядерних потужностей.
Сьогодні найбільший у світі виробник урану – Казахстан – не має жодної діючої АЕС і не споживає продукцію ядерного циклу. Нині запаси урану у країні становлять близько 15% світових, поступаючись лише Австралії.
Прихильники АЕС запевняли, що будівництво атомної електростанції, яка працюватиме на вітчизняному урані, разом із розвитком відновлюваних джерел енергії дадуть змогу не тільки розв’язати проблему енергодефіциту, а й достроково досягти обіцяної 2021 року президентом Токаєвим із трибуни ООН вуглецевої нейтральності. -
Тактичний одяг – надійність і стиль для активного проведення часу
Тактичний одяг від Killa, що рекомендується вам, – це поєднання міцності, функціональності і сучасного дизайну, адже він спочатку створений для професіоналів і любителів військового стилю. Відвідавши цей військовий торг, ви знайдете великий асортимент екіпіровки, у тому числі штани, куртки, сорочки та аксесуари для військових, які підійдуть для реальних бойових операцій, туризму, полювання чи повсякденного носіння в міських умовах.
Весь доступний для придбання тактичний одяг від Killa розроблений для екстремальних умов і здатний забезпечувати комфорт і захист. Інтернет-магазин Killa пропонує продукцію від провідних брендів, гарантуючи якість та практичність.
Переваги тактичного одягу:- Одяг шиється зі зносостійких тканин, таких як ріп-стоп, нейлон або суміші бавовни з поліестером, стійких до розривів, стирання та інтенсивних навантажень.
- Продуманий фасон забезпечує свободу рухів при бігу, лазні або тривалому носінні.
- Просторі кишені із застібками на блискавках чи липучках дозволяють зручно зберігати спорядження, гаджети чи інструменти.
- Деякі моделі виконані в камуфляжному малюнку або мають однотонне забарвлення для міських умов.
- Найчастіше такий одяг має водовідштовхувальне просочення, що захищає від дощу та вогкості.
Тактичний одяг – це вибір тих, хто цінує надійність і функціональність у будь-якій ситуації, віддає перевагу сучасному стилю, і зацікавлений у придбанні зручного екіпірування, здатного витримувати найжорсткіші умови.
Як замовити якісний тактичний одяг
Бажаючим придбати якісне екіпірування, військторг Killa пропонує можливість здійснення онлайн-покупок на найвигідніших для покупців умовах. На сайті доступний перевірений тактичний одяг для військових, страйкболістів, туристів та шанувальників мілітарі-стилю. Швидка доставка та зручний інтерфейс сайту роблять процес замовлення простим та комфортним. Переваги даного військовоторгу:- Широкий асортимент товарів включає куртки, штани, сорочки та аксесуари для різних сезонів і завдань, від літніх легких моделей до утеплених зимових варіантів.
- Представлено продукцію перевірених брендів, яка проходить суворий контроль, тим самим гарантується довговічність та відповідність високим стандартам.
- Весь тактичний одяг розроблений для носіння з розвантаженнями, рюкзаками або бронежилетами, що важливо для професіоналів та гравців у тактичні ігри.
- Оперативне відправлення по всій Україні дозволяє отримати замовлення в найкоротший термін, щоб ви могли почати використовувати екіпірування.
- Доступна вартість товарів дозволяє зробити максимально вигідну купівлю, витративши при цьому мінімум часу на пошук товару та оформлення замовлення.
Фахівці інтернет-магазину допоможуть вибрати одяг, що підходить для ваших завдань, будь то похід, полювання або повсякденне носіння.
Автор: Юрій Мирний
-
Стало відомо, де найбільше вирощують кавунів в Україні
Полтавщина перша серед регіонів за площами вирощування кавунів і динь – в області засіяли понад п’ять тисяч гектарів баштанних культур. Попри збільшення посівів, урожай очікується на рівні минулого року через холодну весну. Про це інформує Суспільне, посилаючись на дані департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА у четвер, 31 липня.
“Цьогоріч на Полтавщині засіяли понад п’ять тисяч гектарів кавунів та динь. Відтак регіон посів перше місце в Україні за площами вирощування баштанних культур”, – мовиться у публікації.
У регіоні засіяли кавунами на дві тисячі гектарів більше проти минулого року. Втім, збір баштанних очікується на рівні минулого року – близько 80 ц/га.
На врожайність баштанних вплинула холодна весна. Через несприятливі погодні умови навесні терміни масового дозрівання та збирання плодів зсунулися на два тижні. Зауважується, що масово плоди почнуть дозрівати з другої половини серпня.
“До 90-х за кліматичними умовами цей регіон був не для баштану. Було важко виростити. І можна було вирощувати тільки напівпарниковим методом, а зараз опадів все менше й менше. Одного року по Устивицькій сільській раді 48 міліметрів за все літо випало”, – розповів голова фермерського господарства Григорій Хан. -
Рада схвалила додаткові 412 млрд на оборону
Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроєкт №13573 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення видатків на оборону на 412,3 млрд грн. Про це стало відомо під час трансляції засідання парламенту на каналі Рада у четвер, 31 липня.
Відповідне рішення підтримали 332 депутати. Законопроєкт був поданий сьогодні керівництвом Ради на заміну аналогічному проєкту №13439-3, який раніше ухвалили в першому читанні. З попереднього документа прибрали деякі додаткові видатки.
Згідно з ухваленим документом, 115 млрд грн спрямовується на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони, 216 млрд грн – на закупівлю та виробництво озброєння, військової техніки і дронів. Решта коштів покриє інші потреби війська.
Крім того, законопроєкт передбачає новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року: 60% надходжень спрямовуватиметься Міноборони на закупівлю дронів, зброї та військової техніки, 30% – Держспецзв’язку на дрони, 10% – на потреби бригад.
Фінансування планується забезпечити за рахунок збільшення залучення коштів від ОВДП на 184,9 млрд грн, перевиконання власних доходів бюджету на 147,5 млрд грн, зменшення витрат на погашення ОВДП на 65,1 млрд грн та зменшення видатків на обслуговування боргу на 11,2 млрд грн. -
Microsoft обігнала Apple за ринковою вартістю
Компанія Microsoft після закриття торгів перевищила $4 трлн ринкової капіталізації, ставши другою компанією після NVIDIA у “клубі $4 трлн”. Про це пише CNBC.
Зазначається, що зростання відбулося після квартального звіту, який перевершив очікування: акції піднялися на 8%, а ринкова вартість компанії сягнула приблизно $4,1 трлн. Якщо тенденція збережеться, Microsoft офіційно приєднається до NVIDIA, яка вперше досягла цієї позначки на початку липня.
Microsoft повідомила про 18% зростання доходів – найвищий темп за понад три роки, зумовлений розвитком хмарного бізнесу Azure. Вперше Microsoft розкрила доларовий виторг Azure тазаявила, що разом з іншими хмарними сервісами вона перевищила $75 млрд у 2025 фінансовому році, що на 34% більше за минулий рік. Від початку року акції Microsoft зросли на 22%, випередивши індекс S&P 500.
Як відомо, NVIDIA та Microsoft найбільше заробили на бумі штучного інтелекту й обігнали Apple за вартістю на ринку. Apple тепер третя з $3,2 трлн і падінням акцій на 17% цього року, бо інвестори бояться, що вона відстає у ШІ. Відеокарти NVIDIA лежать в основі великих мовних моделей Microsoft, OpenAI, Google та Meta. У 2025 році акції NVIDIA зросли на 33%, а свій новий фінансовий звіт компанія покаже наприкінці серпня. -
Долар і євро впали в обмінних пунктах
Курс гривні зміцнився відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 31 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 41,90 гривень, а курс євро впав на 30 копійок до 48,40 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,40 гривень, а євро – по 47,50 гривень.
На міжбанку американська валюта знизилась на 2 копійки і перебуває на рівні 41,70-41,73 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,7662 гривень за 1 долар (-0,0224 грн). Загалом у липні курс долара зріс на 12 копійок.
Офіційний курс євро становить 48,1481 гривень за 1 євро (-0,0759 грн). За місяць курс знизився на 64 копійки. -
Рада розгляне новий законопроєкт на 400 млрд
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання. -
Рада розгляне новий законопроєкт про оборону
Верховна Рада планує розглянути новий законопроєкт №13573 щодо суттєвих змін до державного бюджету-2025. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа у Фейсбук в четвер, 31 липня.
За її словами, законопроєкт був сьогодні зареєстрований після консультацій керівництва парламенту та фракцій, які відбулись напередодні.
Законопроєкт передбачає збільшення видатків на сектор оборони на 412,3 млрд грн:- 115 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців усіх Сил оборони;
- 216 млрд грн — на закупівлю та виробництво озброєння, техніки та дронів;
- решта – на інші потреби армії.
Також в законопроєкті передбачено новий розподіл ПДФО з 1 серпня 2025 року:
- 60% – Міністерству оборони на дрони, зброю та техніку;
- 30% – Держспецзв’язку на дрони;
- 10% – безпосередньо на потреби бригад ЗСУ.
Фінансування змін відбуватиметься за рахунок:
- додаткового розміщення ОВДП (+184,9 млрд грн),
- перевиконання доходів бюджету (+147,5 млрд грн),
- скорочення витрат на погашення та обслуговування боргу (76,3 млрд грн разом).
За словами Підласої, цей законопроєкт має вирішити критичну проблему серпневих виплат військовим, оскільки попередній законопроєкт №13439-3 наразі не може бути розглянутий.
У свою чергу Еконімічна правда з посиланням на джерела в Раді повідомляє, що раніше ухвалений у першому читанні законопроєкт зі змінами до бюджету наразі заблокований, оскільки парламентські фракції відмовляються його підтримувати з різних міркувань.
“Наприклад, група Довіра вимагає підписання закону з соєвими правками, ЄС – виключити норму про вилучення 8 млрд з міста Києва, Голос – призначення голови митниці”, – пише видання.