Категорія: Новини бізнесу

  • Кабмін визначив терміни приватизації двох держбанків

    Кабмін визначив терміни приватизації двох держбанків

    Уряд України визначив плани щодо приватизації двох державних банків – Сенс Банку та Укргазбанку. Ця ініціатива має на меті зменшення участі держави у банківському секторі, сприяючи розвитку конкурентного ринку та підвищенню ефективності банківської системи. Згідно з проєктом Програми діяльності Кабінету міністрів, планується прийняти постанову щодо залучення радника для продажу пакетів акцій цих банків до 31 жовтня 2025 року. Після підготовки угод та оцінки активів установ, у 2026 році заплановано розпочати процес приватизації Сенс Банку та Укргазбанку.

  • Там, де лікування стає життям: партнерство України та Литви

    Там, де лікування стає життям: партнерство України та Литви

    Україна має понад 936 тисяч ветеранів, які потребують підтримки. Проте лише 366 тисяч осіб отримали реабілітацію до кінця 2024 року, хоча потреба була більшою. ВОЗ попереджає про зростання потреб у травматології та реабілітації. Литва допомагає Україні, модернізуючи центри та надаючи медичну допомогу. Наприкінці 2025 року понад 144 тисячі пацієнтів отримали допомогу, з них 56 тисяч у стаціонарах. Одна з історій – про Ярослава, який отримав поранення хребта та з лікуванням в Литві повернувся до активного життя. Литва також розпочала програму реабілітації військових в Україні, щоб покращити можливості реабілітації у країні. Програма також підтримує сім’ї постраждалих, допомагаючи їм повернутися до повноцінного життя після травм.

  • Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА

    Моршинська і Юнігран: бізнес критикує прозорість конкурсів АРМА

    У інвестиційній компанії Геологічна інвестиційна група виникли скарги на Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА). Компанія заявила, що АРМА не надала достатньої інформації щодо активів груп компаній Моршинська та Юнігран, що може підірвати процес продажу цих активів. Геологічна інвестиційна група хотіла взяти участь у конкурсах на управління активами, але не отримала необхідної інформації від АРМА. Компанія стверджує, що подібна ситуація вже виникала з компанією Керамбуд, де виявили збитки через недостатню оцінку активів. Геологічна інвестиційна група вимагає від АРМА чесної та відкритої оцінки активів, а також сподівається на реформу агентства за новим законом, який має набути чинності в 2026 році.

  • Моршинська і Юнігран: бізнес критикує непрозорість конкурсів АРМА

    Моршинська і Юнігран: бізнес критикує непрозорість конкурсів АРМА

    Інвестиційно-консалтингова компанія Геологічна інвестиційна група заявила, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), не надає необхідну інформацію про активи компаній Моршинська та Юнігран. Це призвело до ситуації, де конкурси на управління цими активами проводяться недостатньо прозоро, що може наслідувати подібні проблеми, які були з Керамбудом. Група стверджує, що без чесної оцінки активів ризикують виникнути фінансові проблеми. Вони також наголошують на потребі реформування АРМА, яке має відбутися згідно з новим законом №4503-IX, що набуде чинності 30 січня 2026 року.

  • Долар стабілізувався в обмінниках, євро подорожчав

    Долар стабілізувався в обмінниках, євро подорожчав

    Курс гривні стабілізувався відносно долара в обмінних пунктах, але знизився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 23 вересня.
    Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,55 гривень, а курс євро зріс на 15 копійок до 49,05 гривень.
    Сьогодні обмінники купують долар у середньому по 41,00 гривень, а євро – по 48,05 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,37-41,40 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні четвертий день поспіль до рівня 41,3811 гривень за 1 долар (+0,1309 грн). Офіційний курс євро становить 48,7304 гривень за 1 євро (+0,3089 грн).

  • Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США

    Єгипетський мільярдер інвестує до $50 млрд в інфраструктуру США

    Найбагатша людина Єгипту Нассеф Савіріс планує вкласти до $50 млрд в інфраструктурні проекти у США. Про це повідомляє Financial Times.
    Зазначається, що на інфраструктурних інвестиціях у США сфокусується компанія, утворена в результаті об’єднання його виробника хімікатів і добрив OCI Global з будівельною Orascom Construction його сім’ї.
    “Ми хочемо зосередити наступний етап нашого бізнесу на області, де ми бачимо найбільші можливості – інфраструктуру”, – заявив мільярдер.
    Передбачається, що об’єднаний бізнес, серед іншого, виграє від різкого зростання витрат на дата-центри. Компанія планує найближчим десятиліттям інвестувати в американську інфраструктуру як власний капітал, так і кошти партнерів.

  • НБУ підняв курс долара четвертий день поспіль

    НБУ підняв курс долара четвертий день поспіль

    Національний банк України знизив курс гривні відносно долара четвертий день поспіль. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 22 вересня.
    Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,3811 гривень за 1 долар (+0,1309 грн). Офіційний курс євро зріс біль суттєво і становитиме 48,7304 гривень за 1 євро (+0,3089 грн).
    На міжбанку американська валюта додала у ціні 6 копійок і зросла до рівня до 41,37-41,40 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінниках долар зріс до 41,55 гривень, а євро впав до 48,95 гривень.

  • Іран поставляє РФ газові турбіни замість Siemens – ЗМІ

    Іран поставляє РФ газові турбіни замість Siemens – ЗМІ

    Іран зміг досягти успіхів в кількох виробничих секторах, попри десятиліття перебування під санкціями. Найвідомішим товаром, який він став постачати Росії після її вторгнення в Україну, стали безпілотники Shahed. Тепер і електрику на російських електростанціях вироблятимуть за допомогою іранського обладнання. Про це повідомляє видання bne Intellinews.
    Іранська компанія MAPNA нещодавно поставила в Росію свою першу вдосконалену газову турбіну MGT-70 в межах укладеної в 2022 році домовленості про експорт 40 таких апаратів.
    Іранське обладнання має замінити турбіни німецької Siemens, які остання з початку війни перестала постачати та обслуговувати в Росії.
    Газотурбінні установки забезпечують один із основних способів виробництва електрики на електростанціях, додатково також виробляють теплову енергію (пар), підвищуючи загальну енергоефективність.
    Іранське постачання включає турбіну, генератори, електрообладнання та послуги з ремонту.
    Раніше голова ГУР Кирило Буданов зазначив, що на масштаби військової допомоги Росії не вплинула ескалація конфлікту на Близькому Сході, оскільки Тегеран здебільшого постачає Москві компоненти, а не готове озброєння.
    Путін розповів, чому не допомагає Ірану у війні з Ізраїлем

  • У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги

    У Дії з’явилась функція оформлення базової соцдопомоги

    Українські сім’ї тепер можуть отримати базову соціальну допомогу через сервіс Дія. Ця допомога об’єднує п’ять видів державної підтримки в одну, спрощуючи процес отримання допомоги для сімей у складних життєвих ситуаціях. Розмір допомоги залежить від базової величини, яка наразі складає 4 500 грн. Щоб скористатися цією послугою, потрібно мати біометричний документ та верифікований податковий номер. Сервіс також дозволяє оформити допомогу для малозабезпечених сімей, одиноких матерів та дітей, чиї батьки не сплачують аліменти. Проєкт стартував як пілотний у липні 2025 року і планується розширити його на постійній основі.

  • Видобуток нафти в Анголі виріс до мільйона барелів на день

    Видобуток нафти в Анголі виріс до мільйона барелів на день

    У серпні середньомісячний видобуток нафти в Анголі знову перевищив мільйон барелів на день, після того, як вперше за понад два роки випав нижче цього показника. За даними Bloomberg, у серпні видобуток нафти у країні становив 1,03 мільйона барелів на день, що є зростанням порівняно з липнем, коли було видобуто 998 757 барелів на день. Уряд Анголи встановив ціль підтримувати видобуток на рівні близько мільйона барелів на день після виходу з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК). Країна покинула ОПЕК у грудні 2023 року через недосягнення очікуваної стелі видобутку, яку отримала від організації. Зараз Ангола планує розпочати наступний раунд ліцензування нафтових родовищ.