Наглядова рада компанії Укренерго призначила нового голову правління. На цю посаду обрали Віталія Зайченка, який працював у компанії з 1990 року і має великий досвід у сфері управління енергетичною системою. Міністр енергетики Герман Галущенко висловив впевненість, що під керівництвом Зайченка Укренерго очікує результативне розвиток та плідна співпраця з міжнародними партнерами. Зайченко вже з 1 липня почне працювати на новій посаді. Його професіоналізм вже виявився корисним у складні часи, коли російське вторгнення загрожувало енергетичній системі України, і він допоміг зберегти керованість енергосистемою країни.
Категорія: Новини бізнесу
-
Канада запустила LNG-термінал із виходом у Тихий океан
У Канаді розпочав роботу перший великий завод з виробництва зрідженого природного газу (СПГ) для експорту. Про це повідомили представники проєкту LNG Canada, який веде компанія Shell. Першу партію зрідженого газу планують відправити до середини року. Завод розташований у місті Кітімат та є першим у Північній Америці з прямим доступом до Тихого океану. Це дозволить скоротити час доставки газу до азійських ринків порівняно з американськими терміналами. Після повного запуску завод зможе експортувати до 14 мільйонів тонн газу на рік. Запуск виробництва відбувся на одній з ліній заводу, що має потужність 5,6 мільйона тонн на рік. Судно, яке перевозить першу партію газу, очікується у порту Кітімат 29 червня. LNG Canada – це спільний проєкт компаній Shell, Petronas, PetroChina, Mitsubishi Corporation та Kogas. Цей термінал може зменшити експорт газу Канади до США, оскільки відкриває нові можливості для енергетичних компаній. Також у Канаді будуються ще два СПГ-термінали, які планують завершити до 2027-2028 років. У 2024 році Канада експортувала до США в середньому 8,6 мільярда кубічних футів газу на добу.
-
Глава МВФ розповіла про наслідки ударів по Ірану
Директор-розпорядник Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва вважає, що удари США по Ірану можуть призвести до широкомасштабних наслідків, які виходять за межі енергетики. Вона стверджує, що це може призвести до зростання глобальної невизначеності, що може вплинути на економічні перспективи у великих країнах. Ці удари вже вплинули на ціни на енергоносії, і можуть мати подальші наслідки. Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію проти іранських об’єктів, які можуть бути пов’язані з ядерною програмою Ірану. США також здійснили удари по ядерних об’єктах в Ірані. Такі події спричинили занепокоєння щодо майбутнього ситуації в регіоні та в світі загалом.
-
Нафта підскочила до п’ятимісячного максимуму
Ціни на нафту 23 червня підскочили до найвищого рівня з січня, на тлі того, як дії США на вихідних щодо приєднання до Ізраїлю в атаці на ядерні об’єкти Ірану посилили побоювання щодо постачання, повідомляє Reuters.
Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на $1,52 або 1,97% до $78,53 за барель за 05:03 за Гринвічем. Американська нафта марки West Texas Intermediate зросла на $1,51 або на 2,04% до $75,35.
Обидва контракти підскочили більш ніж на 3% раніше під час сесії до $81,40 і $78,40 відповідно, досягнувши п’ятимісячних максимумів, перш ніж втратити частину прибутку.
Зростання цін відбулося після того, як президент США Дональд Трамп заявив, що він “знищив” основні ядерні об’єкти Ірану. Тегеран є третім за величиною виробником сирої нафти у ОПЕК.
Як відомо, з 13 червня Армія оборони Ізраїлю проводить військову операцію під назвою Народ, як лев, основною метою якої є знищення іранських об’єктів, задіяних у збагаченні урану та потенційному виробництві ядерних боєголовок у майбутньому.
Після того як було завдано ударів по частині таких об’єктів, кілька днів тому Ізраїль звернувся до США з проханням ліквідувати інші цілі, розташовані глибоко під землею та в гірській місцевості, оскільки в розпорядженні ізраїльської армії відсутнє озброєння, здатне ефективно вразити ці укріплені позиції.
Напередодні американські ВПС завдали ударів по трьох ядерних об’єктах в Ірані, включно з Фордо. Згодом Трамп зробив відеозверненн, в якому заявив, що про знищення ядерних об’єктів Ірану. -
Аналітики прогнозують здорожчання нафти після ударів по Ірану
Через ракетні удари США по ядерних об’єктах Ірану аналітики очікують зростання цін на нафту до $80-100 за барель. Про це повідомляє Reuters у неділю, 22 червня.
Поки що фінансові ринки не зреагували на ситуацію, позаяк були зачинені на вихідні, однак криптовалюти вже зазнали втрат: Ethereum подешевшав на понад 5%, водночас Bitcoin втратив 1%.
Першу реакцію очікують із відкриттям торгів у понеділок.
“Нафта, безсумнівно, підскочить у ціні на тлі перших новин, але, ймовірно, за кілька днів стабілізується. З цією демонстрацією сили та повним знищенням ядерного потенціалу вони втратили всі важелі впливу і, ймовірно, натиснуть на кнопку “втечі” до мирної угоди”, – вважає Джеймі Кокс, керівний партнер Harris Financial Group.
Особливо тривожить аналітиків можливість перекриття Ормузької протоки, через яку транспортується близько 20% світової нафти. Позаяк у разі жорсткої відповіді Ірану ціна може сягнути $100 за барель – про це попереджають, зокрема, в MST Marquee. Інші експерти, як-от F/M Investments, очікують короткострокового стрибка до $80.
На думку аналітиків Eastspring Investments, загострення конфлікту може спровокувати перебої в постачанні енергоносіїв до Азії, посилити інфляційний тиск і вплинути на економічне зростання в регіоні.
Через високі геополітичні ризики інвестори можуть шукати безпечні активи, включно з доларом США, тоді як ризикові активи на азійських ринках – втратити вартість.
Раніше стало відомо, що Іран розпочав термінове вивезення нафти з країни на тлі загрози нових ударів з боку Ізраїлю та приєднання США до військових дій у регіоні. Тегеран поспішає розвантажити свої резервуари й максимально швидко продати нафту.
Ціни на нафту підскочили на тлі атаки Ізраїлю на Іран -
Україна вперше обійшла Росію за обсягом торгівлі з Німеччиною за рік
У 2024 році обсяг торгівлі між Україною та Німеччиною вперше в історії перевищив обсяги торгівлі Німеччини з Росією. Радник посольства України в Берліні Віталій Іващук повідомив, що ці торговельні відносини стрімко розвиваються не лише на міждержавному рівні, а й у формі міжрегіональних та міжміських партнерств. За даними німецької статистики, Україна випередила Росію як торговельний партнер Німеччини у 2024 році. Найбільш перспективними галузями для німецького бізнесу є відновлення, енергетика, IT-сфера, цифровізація та оборонно-промисловий комплекс.
-
Ірландія закрила свою останню ТЕС
Ірландія закрила свою останню вугільну електростанцію, Moneypoint, в графстві Клер після 40 років роботи. Це означає кінець епохи вугілля в країні та початок більш чистого енергетичного майбутнього. Відтепер станція буде в резерві до 2029 року для надзвичайних ситуацій, але може працювати на мазуті. Також станцію перетворять для використання в рамках енергетичного переходу. Це відбувається в контексті зростання використання відновлюваної енергії та зменшення використання вугілля в Європі. Італія також планує закрити дві вугільні електростанції, а Іспанія розглядає варіанти демонтажу або переобладнання своїх станцій на газові. Такі дії сприяють зменшенню використання вугілля в енергетиці і збільшенню частки відновлюваної енергії в енергобалансі Європи.
-
На Apple подали до суду її акціонери
Акціонери подали колективний позов до федерального суду проти компанії Apple у зв’язку з тим, що, за їхньою думкою, компанія приховувала інформацію про терміни впровадження нових функцій штучного інтелекту у Siri. Інвестори стверджують, що ця затримка вплинула на продажі iPhone і, відповідно, на ринкову вартість Apple. У позові вимагається компенсація для інвесторів, які понесли збитки протягом року, а сума компенсації наразі не вказана.
-
Голова Сбєрбанку визнав “ідеальний шторм” в економіці Росії
Глава Сбербанку РФ, Герман Греф, виступаючи на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, заявив про складну економічну ситуацію в Росії, яку він назвав “ідеальним штормом”. Він вказав на проблеми, такі як високі реальні ставки, які гальмують інвестиції, недооцінений курс рубля, зростання дефіциту бюджету та низьку продуктивність праці. Інші представники влади також визнали проблеми в економіці, хоча деякі з них вважають, що це лише тимчасове явище. Президент РФ, Володимир Путін, вважає, що стратегічною метою є перехід до збалансованого зростання та запобігання рецесії. Він закликав до розумної бюджетно-податкової та грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримку економічного зростання та збереження стабільності. Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини зазнають тиску через зміцнення національної валюти.
-
Долар і євро подолали нові максимуми в Україні
Національний банк України встановив нові курси валют: долар подорожчав до 41,8335 гривень за один долар, а євро досягло історичного максимуму на рівні 48,2006 гривень за один євро. На міжбанку долар подорожчав на 18 копійок, а в обмінниках його курс піднявся до 42,00 гривень. Курс євро також зрос на 20 копійок, до 48,50 гривень.