Адміністрація Дональда Трампа веде переговори з Intel щодо можливого придбання частки в компанії урядом США, повідомляє Bloomberg, ссилаючись на джерела, обізнані з планом. Такий крок може допомогти реалізувати плани створення в Огайо найбільшого у світі центру з виробництва мікрочипів, який неодноразово відкладали через фінансові труднощі Intel.
Обговорення відбуваються після зустрічі президента з генеральним директором Intel Ліп-Бу Таном. Раніше Трамп публічно закликав до його відставки через підозри у конфлікті інтересів, пов’язаних із минулими контактами з Китаєм. Всього чотирма днями пізніше Трамп кардинально переглянув свою позицію та визнав успіх голови Intel після особистої зустрічі.
Intel, колись лідер галузі, останніми роками втрачає позиції та ринкову частку. Затримки в будівництві заводу в Огайо тривають, а сам проект перенесли на 2030-ті роки. Новий керівник компанії зосередився на відновленні фінансової стабільності, але перспективи залучення державних інвестицій можуть суттєво змінити ситуацію.
На тлі новини акції Intel у четвер зросли майже на 9%, завершивши торги з підвищенням на 7,4% і продовживши ріст після закриття ринку. У Білому домі заявили, що до офіційного оголошення будь-які припущення слід вважати спекуляціями.
Категорія: Новини бізнесу
-
Адміністрація Трампа розглядає купівлю частки Intel – Bloomberg
-
Гривня завершила тиждень зміцненням
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро на початок наступного тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’яницю, 15 серпня.
Так, офіційний курс долара у понеділок встановлено на рівні 41,3401 гривень (-0,1099). А євро впав більш суттєво і 18 серпня буде коштувати 48,3059 гривень (-0,1346 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні відразу 20 копійок і знизилась до 41,22-41,25 грн/долар купівля-продаж.
Тим часом у обмінниках середній курс продажу долара зменшився на 6 копійок до 41,60 гривень, а курс євро впав на 19 копійок – до 48,64 гривень. -
Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Зауважимо, Совкомфлот зафіксувала чистий збиток у розмірі $393 млн у першому кварталі 2025 року. -
Рожкова втратила посаду у Нацбанку
Катерина Рожкова втратила посаду першого заступника голови Національного банку України. На цю посаду призначили Сергія Ніколайчука, повідомив регулятор у п’ятницю, 15 серпня.
“Катерина Рожкова припиняє виконання повноважень першого заступника голови Національного банку в зв’язку із закінченням строку повноважень та звільненням з посади”, – йдеться у повідомленні.
Водночас кандидатуру Ніколайчука подав голова НБУ Андрій Пишний. На новій посаді він здійснюватиме керівництво за вертикаллю підпорядкування Фінансова стабільність, а також тимчасово – Монетарна стабільність.
У НБУ також додали, що тепер шукатимуть кандидата на вакантну посаду заступника голови.
Як відомо, Сергій Ніколайчук був заступником голови Нацбанку з липня 2021 року. А з 2004 до 2019 рр. він пройшов у центробанку шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Після цього його було призначено заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
У свою чергу Катерина Рожкова працює в банківській системі України з 1998 року. У 2009 році очолила департамент безвиїзного банківського нагляду Нацбанку, а з червня 2015 року до січня 2016 року – департамент банківського нагляду. Після цього вона стала членом правління та заступницею голови НБУ, з 15 червня 2018 року – першою заступницею голови.
Правління Нацбанку складається з семи осіб: голови, першого заступника та п’яти заступників голови. -
У Росії частка тіньових розрахунків за експорт перевищила 53%
Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.
Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%. Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.
Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у “внутрішньому контурі” та у валюті у “зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют “дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти “недружніх” країн припало 14,6%.
У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.
-
В Україні продовжують дешевшати кавуни
Поліпшення погодних умов в Україні дозволило виробникам кавунів відновити активнийзбір, що спричиняє збільшення пропозиції продукції на ринку. Про це повідомляють аналітики EastFruit.
За словами фермерів, цінова ситуація посилюється ще й тим, що основну частку пропозиції становить продукція великого калібру, попит на яку дуже слабкий. Гуртові компанії та роздрібні мережі скорочують закупівлі такого кавуна до мінімуму, посилаючись на вкрай невисокі темпи продажу в роздріб.
Так, на сьогодні ціни на баштанні вже опустилися до 5-15 грн/кг, що в середньому на 31% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.
“Негативну цінову динаміку виробники пояснюють різким збільшенням пропозиції цієї продукції на ринку. Через спекотну погоду темпи дозрівання рослин у полях суттєво прискорилися”, – зазначили аналітики.
Водночас посуха у південних областях негативно позначається на якості кавунів, що посилює темпи зниження цін.
Втім, зараз кавуни в Україні реалізуються в середньому на 78% дорожче, ніж у середині серпня 2024 року.
Своєю чергою, галузеві експерти не прогнозують помітного покращення ситуації на ринку. За їхніми словами, підвищити ціни вдасться лише власникам кавунів високої якості, а пропозиція такої продукції на ринку дуже обмежена. У той же час ціни на кавуни вагою від 5 кг будуть і надалі падати, оскільки фермери намагатимуться так прискорити темпи реалізації, щоб якнайшвидше розпродати обсяги. -
Газ в Європі здешевшав до мінімуму перед самітом на Алясці
Європейські ціни на природний газ впали майже до найнижчого рівня цього року напередодні історичного саміту між президентом США Дональдом Трампом та російським главою Володимиром Путіним. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 15 серпня.
Ф’ючерси на газ в Амстердамі знизилися приблизно на 10% з початку місяця, досягнувши у п’ятницю найнижчого рівня з травня. Хоча мало хто з трейдерів очікує швидкого відновлення постачань російського трубопровідного газу до Європи – навіть у разі домовленості про припинення вогню в Україні – будь-яке послаблення або посилення санкцій проти російської енергетики може суттєво вплинути на світові поставки.
Нині європейські ціни на газ залишаються вищими за рівні, що були до енергетичної кризи, яка почалася понад три роки тому після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Більшість постачань Європа отримує з віддалених країн, зокрема США та Катару, тоді як частка російського газу минулого року становила менше п’ятої частини. За ці ресурси Європа конкурує з великими азійськими споживачами.
Відновлення російських проєктів із виробництва зрідженого природного газу, деякі з яких перебувають під санкціями США, може збільшити глобальні обсяги постачання та полегшити залучення вантажів.
Напередодні зустрічі адміністрація Трампа закликала не завищувати очікування щодо прориву. Трамп розглядає цей саміт як підготовчий етап до другої, важливішої зустрічі, яка може включати участь президента України Володимира Зеленського та, ймовірно, деяких союзних держав. Без стійкого миру складно очікувати відчутного впливу на постачання енергоносіїв.
За оцінкою BloombergNEF, загальний обсяг російського ЗПГ може сягнути 50 млн тонн до 2030 року у разі зняття відповідних санкцій, що на 50% більше, ніж у 2024 році. Під обмеження наразі потрапляють виробничі потужності, включно з проєктом Arctic LNG 2 та двома меншими заводами з виробництва ЗПГ.
Старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень Клаудіо Штойер вважає, що ступінь будь-якого послаблення енергетичних санкцій залежатиме від масштабів припинення вогню під керівництвом Путіна та переконливих зобов’язань щодо відбудови на неокупованій українській території.
Водночас президент США попередив Москву, що готовий запровадити “дуже серйозні наслідки”, якщо Путін не погодиться на припинення вогню. Трамп уже подвоїв мита для Індії до 50% за закупівлі російської нафти.
Також він закликає Європу збільшити закупівлі ЗПГ у США, де в найближчі роки планують запустити кілька нових проєктів. ЄС зобов’язався повністю відмовитися від імпорту російських енергоресурсів до кінця 2027 року.
Європа цього року продовжує активно поповнювати запаси газу, які нині заповнені майже на 73%.
Зауважимо, у разі успішних переговорів, до кінця наступного тижня планується тристороння зустріч за участю Трампа, Путіна і президента України Володимира Зеленського. У разі провалу сьогоднішніх переговорів, Трамп заявив про готовність ввести проти Росії нові санкції. -
Долар і євро знизились наприкінці тижня
Курс гривні зміцнився відносно долара і євро в обмінних пунктах в останній робочий день тижня. Про це свідчать дані моніторингу ринку в п’ятницю, 15 серпня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 3 копійки до 41,64 гривень, курс євро впав на 13 копійок до 48,68 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,11 гривень, а євро – по 48,04 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта втратила у ціні 9 копійок і перебуває на рівні 41,42-41,45 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара на п’ятницю до рівня 41,4500 гривень (-0,0649 грн). Офіційний курс євро сьогодні становить 48,4405 гривень за 1 євро (-0,2067 грн). -
Торговий дефіцит України перевищив $18,5 млрд
За перші шість місяців 2025 року Україна експортувала товарів на 20,0 млрд доларів, що на 4,2% менше проти аналогічного періоду минулого року. Імпорт становив 38,6 млрд дол. Про це повідомила Державна служба статистики.
“За І півріччя 2025р. експорт товарів становив 20044,9 млн.дол., або 95,8% порівняно із І півріччям 2024р., імпорт – 38557,1 млн.дол., або 115,6%”, – мовиться у повідомленні.
Негативне сальдо за півріччя становило 18,51 млрд дол., тоді як у першому півріччі 2024-го – 12,43 млрд дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту знизився до 0,52 проти 0,63 роком раніше.
Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 221 країни світу.
Найактивніше протягом півріччя Україна нарощувала проти періоду минулого року експорт електричних машин – на 12,9% (до 1,25 млрд дол.), чорних металів – на 5,0% (до 1,54 млрд дол.), жирів та олій тваринного або рослинного походження – на 2,6% (до 3,16 млрд дол.).
Тоді як експорт зернових культур скоротився на 24,2% проти першого півріччя 2024 року (до 3,99 млрд дол.).
Зауважується, що основний приріст імпорту до показника минулого року забезпечили постачання електричних машин – на 70,7% (на загальну суму 5,56 млрд дол.), палива мінерального, нафти і продуктів переробки – на 21% (5,14 млрд дол.), засобів наземного транспорту, крім залізничного, – на 7,7% (4,19 млрд дол.), ядерних реакторів, котлів і машин – на 7,3% (3,35 млрд дол.). -
Росія поступилася Казахстану в рейтингу ВВП на душу населення
Росія втрачає позиції у світовому рейтингу за рівнем життя. За даними Міжнародного валютного фонду, у 2025 році країна опустилася на 71-ше місце за ВВП на душу населення – ключовим показником економічної активності та добробуту громадян.
Цього року, за оцінками МВФ, ВВП на душу населення в Росії становитиме $14 060 – на $530 (3,5%) менше, ніж торік. За рік країна втратила три позиції у світовому рейтингу, тоді як від початку повномасштабної війни – шість.
Вперше за минулі роки Росію обігнав Казахстан: його показник зріс із $14 150 до $14 770, тоді як ще три роки тому країна відставала майже на третину ($11 480 проти $15 560 у РФ).
Попереду Росії також опинилися Аргентина (70-те місце, $14 360) та Туреччина (67-ме місце, $16 710), котра обійшла РФ ще у 2023 році й збільшила відрив.
За прогнозами МВФ, у найближчі роки Росія продовжить втрачати позиції. У 2026 році її ВВП на душу населення зросте лише на $100 – до $14 360, що дозволить Аргентині та Китаю випередити РФ. У 2027 році країна опуститься на 74-те місце, пропустивши вперед Туркменістан, а до 2030-го – ще й Суринам, Чорногорію, Санта-Люсію, Маврикій та Малайзію, опинившись на 77-й позиції.