Категорія: Новини бізнесу

  • В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%

    В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%

    В Україні зафіксовано 35 471 борг із заробітної плати у 2025 році, що на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року. Такими є дані Opendatabot.
    Загалом заборгували працівникам 1 983 компанії. Найчастіше боржниками є державні підприємства – 11 562 (33%), акціонерні товариства – 10 308 (29%) та товариства з обмеженою відповідальністю – 6 298 (18%).
    За кількістю проваджень лідирує Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4 063 відкриті справи. На другому місці Карпатнафтохім з 1 188 провадженнями, а далі Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – Інжиніринг – 1 015.
    Найбільше заборгували підприємства у Сумській області – 6 305; у Києві – 3 784; у Дніпропетровській області – 2 456.
    Раніше ЗМІ писали, що на окупованому Донбасі десятки підприємств не виплачують зарплати.
    Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати”

  • Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці

    Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці

    Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
    “Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
    Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
    В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
    “Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
    Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень.

  • Свириденко представила план дій нового уряду

    Свириденко представила план дій нового уряду

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко представила проєкт Програми дій уряду, котрий містить 12 пріоритетів. Про це вона повідомила у Фейсбук у понеділок, 18 серпня.
    За її словами, проєкт Програми базується на чотирьох опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова.
    На цій основі визначили 12 пріоритетів, котрі пообіцяли перетворювати на конкретні рішення.
    Безпека та оборона – ціль, щоб половина бюджету озброєнь йшла українським виробникам, плануємо запуск Defence City і спільні виробництва зі світовими компаніями як Rheinmetall, BAE Systems та інші.
    Євроінтеграція – готові розпочати переговори про вступ з ЄС за шістьма кластерами до кінця року.
    Антикорупція – від самого початку роботи цього уряду перезавантажили роботу БЕБ, АРМА та Митниці. Плануємо цифрові сервіси е-Нотаріат, е-Суд, ЦНАП 2.0.
    Добробут – це допомога тим, хто потребує допомоги.
    Зокрема в уряді запланували компенсації за зруйноване житло, зміни в пенсійній системі та наданні соціальних послуг. Планують 75 млрд грн на розвиток прифронтових регіонів у 2025-2026 роках. Також очікують, що 180 000 родин отримають підвищену допомогу при народженні дитини, а також 100 000 родин з дітьми до 3-х років охопить програма єЯсла та єСадок до 2026 року.
    Ветеранська політика – планується ухвалення Кодексу законів про Захисників та Захисниць, запуск ветеранських просторів, житлові сертифікати, гранти для ветеранського бізнесу.
    Макрофінанси та реформи – Україна має запевнення від партнерів щодо підтримки у 37,4 млрд доларів у 2026-2027 році.
    “Очікуємо місію МВФ, з високою долею вірогідності будемо мати нову програму. Також плануємо новий Митний кодекс”, – прокоментувала Свириденко.
    Бізнес – до кінця 2026 року уряд має намір залучити понад 5 млрд євро через різні інструменти (UIF, G2G, ППП), перший проєкт Американсько-Українського фонду відбудови оцінюють в 100 млн доларів. На політику Зроблено в Україні передбачимо 55 млрд грн. Бізнес матиме 5 років без перевірок і суттєву дерегуляцію. Також, за словами прем’єрки, уряд очікує понад 12 млрд грн від приватизації, зокрема санкційних активів, а також запуск агрохабів Grain Ukraine та Food from Ukraine, планується масштабний національний проєкт зі зрошення.
    Здоров’я та спорт – уряд обіцяє підвищити зарплати лікарів первинки й екстренки до 35 тис. грн, також запроваджують додаткові стимули для медиків у селах та прифронтових регіонах. Окремо запускається щорічний чекап для українців 40+, відкривають 200 Центрів ментального здоров’я, майже 300 реабілітаційних просторів, а також е-Кабінет пацієнта й е-Ліцензію.
    “У спорті залучимо 3 млн українців до масових проєктів, створимо Olympic Lab і запровадимо ініціативу ЄС Молодіжна гарантія”, – додала Свириденко.
    Освіта і наука – 100 тис. учителів і 50 тис. вихователів підвищать кваліфікацію, відкривають 500 садків. Також планується реформа фінансування вищої освіти та науки. Запускають ScienceCity, гранти для 2000 молодих дослідників і STEM-аспірантуру. До 2026 року мають намір профінансувати 10 спільних науково-технічних проєктів із бізнесом, а система Мрія охопить 1,1 млн дітей.
    Відбудова – створюють Фонд Відновлення та комплексний план відбудови. У фокусі – житло, енергетика й інфраструктура: 10 проєктів у ЖКГ, 5 – у транспорті, 4 – у житлі.
    “Запускаємо програму ВідновиДім, спеціальні програми для повернення українців із житлом, роботою й соцпідтримкою, а також механізм множинного громадянства”, – зазначила глава уряду.
    Культура – вже цього року планують розпочати реставрацію щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, тоді як до 2026-го інвестують 500 млн грн в її збереження й відновлення. Також, за словами Свириденко, планують гранти для креативних індустрій, внесення всіх об’єктів національного значення до реєстру та оцифрування 100 тис. музейних експонатів.
    Зимова стабільність – уряд планує накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей, захист енергооб’єктів.
    Раніше Свириденко повідомила, що Кабмін готує аудит усіх державних видатків. Планує значне скорочення бюрократичних процедур.
    Найменший Кабмін. Уряд Свириденко

  • Токіо визнали найкращим містом для дистанційної роботи

    Токіо визнали найкращим містом для дистанційної роботи

    Токіо очолив рейтинг найкращих міст для поєднання дистанційної роботи з відпочинком у 2025 році, підготований швейцарською International Workplace Group (IWG).
    Японська столиця отримала перше місце завдяки високій швидкості інтернету, розвиненій транспортній інфраструктурі, безпеці, різноманіттю культурного життя та нещодавньому запуску спеціальних віз для іноземців, котры працюють дистанційно.
    Додатковою перевагою є близькість до гірських масивів, пляжів та національних парків. За оцінкою IWG, місто ідеально підходить для тих, хто прагне працювати у міських умовах із можливістю вибратися на природу.
    До топ-10, окрім Токіо, увійшли: Ріо-де-Жанейро, Будапешт, Сеул, Барселона, Пекін, Лісабон, Рим, Париж та Валлетта.
    “Завдяки впровадженню гібридних графіків і розвитку хмарних технологій люди отримали свободу вибору місця та часу для роботи, яке їм найбільше підходить. Ця тенденція збережеться. Надання працівникам можливості гнучкої та дистанційної роботи, особливо в літні місяці, не лише покращує баланс між роботою та особистим життям, запобігає вигоранню, але й значно підвищує продуктивність праці”, – зазначив засновник і CEO IWG Марк Діксон.

  • Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ

    Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ

    Оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво. Про це повідомляє The Moscow Times.
    На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі вартість бензину Аі-92 у понеділок, 18 серпня, досягла 71,5 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 80,43 тисяч рублів за тонну. За день котирування зросли на 1,33% та 2,2% відповідно, а з початку року ціна 92-го бензину злетіла на 38%, а 95-го – на 49%.
    Уряд РФ запровадив повну заборону на вивіз бензину з країни до кінця серпня, а потім вирішив продовжити його до кінця вересня.
    В Росії з початку місяця через нальоти БпЛА зупинилися Новокуйбишевський НПЗ Роснефти (2 серпня), Саратовський НПЗ Роснефти (11 серпня) та Волгоградський НПЗ Лукойла – найбільший на півдні Росії і входить до топ-10 країни. Їхня сумарна потужність становить 29,8 млн тонн на рік — а це 11% від фактичного обсягу нафтопереробки в Росії, який минулого року, за оцінками Reuters, становив 267 млн тонн.
    З 2 серпня половину потужностей зупинив Рязанський НПЗ – найбільший у Роснефти, паливо якого постачає зокрема московський регіон. Атак дронів зазнали також Сизранський НПЗ, Слов’янський НПЗ та Афіпський НПЗ
    Через брак бензину щонайменше в двох регіонах Росії паливо на АЗС вже почали продавати лишень підприємствам та організаціям за картками.
    В окупованому Криму бензин АІ-95 зник з більшості заправок, а на тих, де він ще є, продаж здійснюється переважно за талонами.
    Повністю зник із продажу Аі-95 у містах Краснокаменськ та Борзя Забайкальського краю.
    Міненерго РФ запевняє, що ситуація “перебуває під контролем”: обсяги виробництва, що випали через ремонти на нафтозаводах, компенсує загальне збільшення нафтопереробки.

  • Курс долара стабілізувався, євро – знизилось

    Курс долара стабілізувався, євро – знизилось

    Курс гривні не змінився щодо долара в обмінних пунктах, але зміцнився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 18 серпня.
    Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,40 гривень.
    Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,40 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,21-41,24 грн/долар купівля-продаж.
    У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,3401 гривень за 1 долар (-0,1099 грн). Офіційний курс євро становить 48,3059 гривень за 1 євро (-0,1346 грн).
    Також стало відомо, що за період 11-15 серпня Нацбанк продав на міжбанку 607,8 млн доларів, що на 230 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор купив лише 60 тис. доларів.
    Раніше стало відомо, що євро став основною валютною для нових заощаджень українців. За даними НБУ, чиста купівля доларів становила в липні 17 млн доларів, а євро – 312 млн у доларовому еквіваленті.

  • Курс долара стабілізувався, євро – знизився

    Курс долара стабілізувався, євро – знизився

    Курс гривні не змінився щодо долара в обмінних пунктах, але зміцнився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 18 серпня.
    Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,40 гривень.
    Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,40 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,21-41,24 грн/долар купівля-продаж.
    У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,3401 гривень за 1 долар (-0,1099 грн). Офіційний курс євро становить 48,3059 гривень за 1 євро (-0,1346 грн).
    Також стало відомо, що за період 11-15 серпня Нацбанк продав на міжбанку 607,8 млн доларів, що на 230 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор купив лише 60 тис. доларів.
    Раніше стало відомо, що євро став основною валютною для нових заощаджень українців. За даними НБУ, чиста купівля доларів становила в липні 17 млн доларів, а євро – 312 млн у доларовому еквіваленті.

  • У Криму почали продавати бензин за талонами

    У Криму почали продавати бензин за талонами

    У тимчасово окупованому Криму через дефіцит бензину автозаправки обмежили продаж АІ-95. Про це повідомляє The Moscow Times у неділю, 17 серпня.
    За даними місцевих жителів, цей вид пального зник з більшості АЗС, водночас на тих, де він ще є, продажі здійснюються переважно за талонами від компаній.
    Ціна на АІ-95 також різко зросла: на деяких заправках вона досягла 69,95 рубля за літр. За даними моніторингових ресурсів, зростання вартості на окупованому півострові прискорилося з 7 серпня.
    Зауважується, що у Краснодарському краї РФ середня ціна становить 65 рублів, тоді як по всій Росії – 63 рублі за літр.
    Зростання вартості бензину в Росії пов’язують із дефіцитом пального запасів через регулярні атаки дронів Сил оборони на російські нафтопереробні заводи.

  • Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів

    Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів

    Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
    Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
    Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
    Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
    У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
    У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
    Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
    Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
    Раніше Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
    Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США

  • Нафта дешевшає після саміту на Алясці

    Нафта дешевшає після саміту на Алясці

    Нафтові ринки готуються до стриманої реакції цін після відкриття на тлі зустрічі президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром путіним на Алясці. Про це інформує Reuters у неділю, 17 серпня.
    Трамп заявив, що метою є повноцінна мирна угода для України, а не лише припинення вогню.
    Він також повідомив, що після розмов із Путіним утримається від запровадження мит проти країн, зокрема Китай, котрі купують російську нафту. Раніше глава білого дому погрожував обмеженнями проти Москви та вторинними санкціями щодо країн, зокрема Китаю та Індії, що імпортують російську нафту, якщо не буде зроблено кроків до завершення війни.
    “Це означатиме, що російська нафта продовжуватиме надходити без перешкод, що має негативно вплинути на ціни на нафту.Варто зазначити, що, на нашу думку, вплив цього буде мінімальним, і ціни, ймовірно, зазнають лише невеликого падіння в найближчому майбутньому в результаті цієї новини”, – зазначив аналітик ICIS Аджай Пармар.
    Ринок також очікує на результати зустрічі у Вашингтоні між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським. За словами джерела Reuters, на переговори запрошені й європейські лідери.
    “Учасники ринку стежитимуть за коментарями європейських лідерів, але поки що ризики перебоїв у постачанні з Росії залишатимуться обмеженими”, – сказав аналітик UBS Джованні Стауново.
    У п’ятницю Brent закрився на рівні $65,85 за барель, тоді як американський WTI – $62,80, що майже на $1 нижче показників напередодні переговорів на Алясці.
    Після запровадження західних санкцій, включно із забороною морських перевезень та ціновими обмеженнями на російську нафту, Росія переорієнтувала постачання до Китаю та Індії.
    Як відомо, головною темою переговорів Трампа і Путіна на Алясці стала російська війна проти України. За підсумками саміту президент США заявив, що поки немає угоди щодо припинення вогню, але начебто “є дуже хороші шанси дійти згоди”.
    Вже сьогодні вранці Трамп провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. За їх підсумками Зеленський анонсував візит у Вашингтон 18 серпня.
    Газ в Європі здешевшав до мінімуму перед самітом на Алясці