Категорія: Новини бізнесу

Нацбанк підняв курс долара другий день поспіль

Національний банк України знизив курс гривні відносно долара другий день поспіль. Про це свідчать дані на сайті регулятора у середу, 20 серпня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,3782 гривень за 1 долар (+0,0225 грн). У свою чергу офіційний курс євро знизився і у четвер становитиме 48,1684 гривень за 1 євро (-0,1557 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні 6 копійок і подешевшала до 41,31-41,34 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс долара залишився на рівні 41,60 гривень, а євро стабілізувався на позначці 48,60 гривень.

20.08.2025
Рада ухвалила збільшення видатків на 40 млрд

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №13439-3 про зміни до держбюджету на 2025 рік, який передбачає збільшення невійськових видатків на понад 40 млрд грн. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк у Телеграм в середу, 20 серпня.
За його даними, законопроєкт підтримали 229 народних обранців.
Згідно з документом, серед основних змін – 25,7 млрд грн на поповнення резервного фонду держбюджету для непередбачуваних військових і гуманітарних видатків та 4,3 млрд грн для збільшення видатків Мінцифри.
Так, Мінцифри виділено 1,4 млрд грн на нову програму закупівлі спеціальної техніки, дронів та обладнання для тестування в бойових умовах, а також 2,8 млрд грн – для фінансування грантів на розвиток виробництва у сфері defense tech.
Крім того, передбачено 4,6 млрд грн на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів – на прифронтових територіях, 3,2 млрд грн – на закупівлю лікарських засобів для лікування онкологічних, рідкісних орфанних захворювань, вірусних гепатитів, гемофілії тощо.
На розбудову мережі військових ліцеїв виділяється 1,5 млрд грн субвенції місцевим бюджетам, а на підтримку ветеранів війни і їхніх родин – 1,2 млрд грн. Окремо 1 млрд грн перерозподілено на будівництво нового житла або реконструкцію приміщень для проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
Ці додаткові видатки збалансовано за рахунок скорочення інших невійськових видатків на 36,7 млрд грн, з яких 33,6 млрд грн – скорочення обслуговування державного боргу.
Також передбачене переспрямування частини податку на прибуток банків із бюджету Києва до загального фонду держбюджету на суму 8 млрд грн.

20.08.2025
Укрзалізниця запускає п’ять додаткових “осінніх” поїздів

АТ Укрзалізницяпоінформувала про призначення п’яти додаткових поїздів, котрі курсуватимуть у різні куточки України. Про це пресслужба перевізника повідомила у середу, 20 серпня.
Додаткові поїзди цієї осені:
№ 249/250 Київ – Львів
відправлення з Києва та Львова: 27, 28 серпня.
№ 220/219 Київ – Дніпро
відправлення з Києва та Дніпра: 25, 28, 30, 31 серпня.
№ 159/160 Київ – Трускавець
Відправлення з Києва та Трускавця: 1, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 19, 20, 21, 26, 27, 28 вересня та 3, 4, 5 жовтня.
№ 218/217 Чоп – Львів
Відправлення з Чопа та Львова: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29 вересня.
Додатковий поїзд № 284/283 Ужгород – Київ
Курсуватиме через день з 1 вересня і до початку нового графіку руху на 2026 рік.
Поїзд підв’язаний у Києві під швидкісні поїзди Харківського та Дніпровського напрямків, тож стане в нагоді, якщо з Харкова або Дніпра раптом на потрібну дату не залишилось вільних місць у Західному напрямку.

20.08.2025
В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
Серед основних причин називають:
сезонність виробництва продукції рослинництва;
несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.

Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.

20.08.2025

Курси долара і євро стабільні в обмінниках

Курс гривні стабілізувався відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 20 серпня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, а курс євро становить 48,60 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,60 гривень.
На міжбанку американська валюта просіла на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,34-41,37 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні на середу після його падіння до мінімуму з початку квітня до рівня 41,3557 гривень за 1 долар (+0,0968 грн). Офіційний курс євро становить 48,3241 гривень за 1 євро (+0,1502 грн).

Xiaomi збільшила квартальну виручку на третину

Xiaomi повідомила про зростання виручки у другому кварталі 2025 року на 30,5% – до 116 млрд юанів ($16,16 млрд). Основною причиною приросту стали постачання смартфонів, особливо в країни Південно-Східної Азії, де компанія вийшла на перше місце серед виробників, повідомляє Reuters. В Європі Xiaomi посіла другу позицію, а у світовому рейтингу залишилася третьою з часткою 14,7%.
Чистий скоригований прибуток Xiaomi зріс на 75,4% у річному вимірі – до 10,8 млрд юанів, перевищивши середні прогнози аналітиків. Загальні поставки смартфонів у світі збільшилися на 0,6% і склали 42,4 млн одиниць. Водночас виручка від цього сегменту скоротилася на 2,1% -до 45,5 млрд юанів через зниження середньої ціни продажу.
Президент компанії Лу Вейбін знизив прогноз поставок на рік: очікуваний обсяг скорочено до 175 млн смартфонів замість 180 млн. Він визнав, що зростання глобального ринку виявилося нижчим за очікування й може скласти лише 0,1-0,2%.
Автомобільний бізнес компанії також демонструє зростання: за квартал він приніс 20,6 млрд юанів, що більше ніж у попередньому. У другому кварталі Xiaomi доставила понад 81 тис. електромобілів, тоді як у першому -близько 76 тис. Компанія вивела на ринок другий електрокар YU7, але його продажі ще не відобразилися у фінансових результатах.
Попри інвестиції понад 30 млрд юанів у дослідження й розробку, напрям електромобілів залишається збитковою, хоча квартальний чистий збиток зменшився до 0,3 млрд юанів. Лу Вейбін висловив упевненість, що вже у другій половині року бізнес зможе показати прибутковість на місячному або квартальному рівні.
Акції компанії, що торгуються у Гонконзі, у вівторок закрилися зі зниженням на 1,2%, до 52,4 гонконзького долара. Водночас від початку року їхня вартість зросла на 52%.
Xiaomi інвестує близько $7 млрд у розробку процесорів

Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка

Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
“Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
“Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста.

РФ втратила 13% потужностей НПЗ через атаки дронів

Атаки українських дронів у серпні зупинили щонайменше чотири великі російські нафтопереробні заводи, що призвело до втрати 13,5% потужностей і рекордного зростання цін на бензин. Про це свідчать підрахунки The Moscow Times.
Через пошкодження і зупинку підприємств Росія втратила близько 44,3 млн тонн річних потужностей – це 13,5% від загального обсягу.
Так, 2 серпня після удару БПЛА зупинився Новокуйбишевський НПЗ Роснафти потужністю 8,3 млн тонн на рік. 11 серпня зупинив прийом сировини Саратовський НПЗ компанії потужністю 5,8 млн тонн на рік. Тоді як 15 серпня зупинився найбільший на півдні Росії Волгоградський НПЗ Лукойл потужністю 14,8 млн тонн на рік. Того ж дня після атаки дронів припинив прийом нафти на переробку Самарський НПЗ Роснафти потужністю 8,5 млн тонн на рік.
Крім того, 2 серпня близько половини потужностей зупинив НПЗ в Рязані, найбільший із заводів Роснафти.
Відтак, трохи менше ніж за три тижні втрачено 44,3 млн тонн річної потужності НПЗ -13,5% від загального показника по країні, який становив 328 млн тонн на рік.
Тоді як ремонт пошкоджених заводів ускладнений санкціями, адже західне обладнання для російських НПЗ перебуває під обмеженнями з 2022 року.
Тим часом, біржові ціни на бензин за підсумками торгів у вівторок продовжили зростати, збільшившись до закриття вчорашнього дня майже на один процент – нові рекордні значення.
Загалом, від початку року бензин А-92 подорожчав на 40%, а А-95 – на 50%. На біржі в Москві 19 серпня ціни досягли історичних максимумів – 71,97 тис. і 81,34 тис. рублів за тонну відповідно.
Як ми вже писали, оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво.
Додамо, що бензин у Росії продовжує стрімко дорожчати на російському оптовому ринку, попри рішення уряду повністю заборонити експорт бензину.

НБУ почав підвищувати курс долара

Національний банк України знизив курс гривні відноно долара, після того як американська валюта впала до мінімуму з квітня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 19 серпня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,3557 гривень за 1 долар (+0,0968 грн). А офіційни курс євро теж зріс і становитиме у середу 48,3241 гривень за 1 євро (+0,1502 грн).
На міжбанку американська валюта додала у ціні 11 копійок і зросла до 41,37-41,40 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара був стабільним і залишився на рівні 41,60 гривень.

Названо витрати України на оборону за сім місяців

Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано: