Категорія: Новини бізнесу

  • Трамп запустить мобільний оператор Trump Mobile

    Трамп запустить мобільний оператор Trump Mobile

    Президент США Дональд Трамп анонсував запуск свого власного мобільного сервісу Trump Mobile, який буде працювати на базі існуючих бездротових мереж і використовуватиме американське обладнання. Новий сервіс був представлений в Trump Tower у Нью-Йорку його синами. Trump Mobile буде користуватися моделлю MVNO, отримуючи послуги від однієї з трьох найбільших мереж США та надавати їх абонентам. Тарифи сервісу включатимуть безлімітні дзвінки у більш ніж 100 країн, а також планується створення кол-центру у США. Крім того, компанія подала заявку на використання торгової марки “Trump” у телекомунікаційних послугах. Треба відзначити, що це не перший випадок, коли Трамп займається медійним бізнесом, оскільки його платформа Truth Social вже має мільйони активних користувачів.

  • Євро знову перевищив психологічну позначку в Україні

    Євро знову перевищив психологічну позначку в Україні

    Національний банк України встановив офіційний курс долара і євро до гривні на понеділок, 16 червня. Курс долара становить 41,5306 гривень за 1 долар, що на 0,0840 грн вище, ніж раніше. Курс євро піднявся до 48,0675 гривень за 1 євро, що на 0,3749 грн більше, ніж попередньо. На міжбанку курс долара також зросла до 41,58-41,61 грн/долар, а в обмінниках він залишився стабільним на рівні 41,65 гривень.

  • Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів

    Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів

    Чотири північні країни – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік зазначив, що це спільний крок у напрямку посилення безпеки північної Європи, який передбачає спільні закупівлі боєприпасів, збільшення виробничих потужностей та спільне накопичення запасів. Ця угода базується на давньому партнерстві між країнами і спрямована на створення ще більш єдиної та стійкої оборонної системи в рамках Північного регіону.

  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    Національний банк України підтримав облікову ставку на рівні 15,5%, несмотря на високу інфляцію у травні. Усі 11 членів Комітету з монетарної політики НБУ підтримали це рішення. Регулятор очікує поступове зниження інфляції, яке може розпочатися в червні. Більшість учасників дискусії вважають, що травневе зростання цін є тимчасовим і може бути зменшене новими врожаями та іншими факторами. Однак існують ризики для цін, такі як можливі втрати врожаїв та геополітична нестабільність. Фінансові аналітики прогнозують зниження інфляції до 6-7% до кінця 2026 року. Наступний огляд облікової ставки заплановано на липень, коли НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до циклу зниження ставок. Раніше НБУ тричі підвищував облікову ставку, а останній раз це сталося у березні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і є показником економічного стану країни.

  • НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі

    Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку розглядають можливість зм’якшення процентної політики у другій половині 2025 року, але зараз вони схильні до більш обережних рішень. Усі 11 членів Комітету підтримали таке рішення, оскільки інфляція весною перевищила 15%, перевершивши прогнозовану траєкторію через погодні умови та вплив на врожаї. Є сталий інфляційний тиск через високий споживчий попит та витрати бізнесу. Після стабілізації цін та зменшення ризику високої інфляції прогнозується відновлення циклу зниження облікової ставки. Проте деякі члени Комітету не виключають можливості відтермінування зниження ставки через поточні інфляційні тренди та ризики, пов’язані з війною та погодними умовами. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки та макропрогнозу заплановано на липень. НБУ вирішить, чи готовий він повернутися до циклу зниження монетарної політики у другій половині 2025 року. НБУ підвищував облікову ставку тричі поспіль, але зараз вона залишається на рівні 15,5% річних.

  • ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    Європейська комісія планує внести нові заходи для повної відмови від використання російського вугілля та ядерного палива. Ці заходи спрямовані на зменшення залежності Євросоюзу від постачань з Росії. Проте, для досягнення повної незалежності потрібно значні інвестиції у сумі €241 млрд та десятиліття на їх впровадження. Деякі країни, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. У документі йдеться про поступове припинення використання російського ядерного палива до 2030-х років, але це потребуватиме значних зусиль у розвитку внутрішнього ядерного ланцюга постачань. Для забезпечення безпеки постачань також розглядаються альтернативні джерела, такі як Казахстан, Канада та Нігер, але існують певні труднощі, зокрема в конверсії урану. Угорщина й Словаччина виступають проти відмови від російського палива, стверджуючи, що це може призвести до зростання цін та загрожувати енергетичній безпеці. Єврокомісія також розглядає можливість використання відмови від російського ядерного палива як торгової міри замість санкцій.

  • Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

    Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

    У червні в Україні ціни на м’ясо значно зросли, але вартість овочів та яєць знизилася. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, ціни на овочі минулого врожаю продовжують підвищуватися. Найбільше зростання цін відбулося на м’ясо, зокрема на яловичину та курятину. Водночас, ціни на овочі нового врожаю стали дешевшими, а на старі підвищилися. Ціни на молочні продукти залишилися стабільними, а на бакалійні товари трохи знизились. В цілому, ринок продовольства в Україні показує різні тенденції в ціновій динаміці різних продуктів.

  • Курси долара і євро стабільні на початку тижня

    Курси долара і євро стабільні на початку тижня

    Курс гривні в обмінниках залишився стабільним у порівнянні з доларом і євро на початку нового робочого тижня. Продаж долара в середньому коштує 41,65 гривень, а євро – 48,25 гривень. Сьогодні в обмінниках можна купити долар за 41,15 гривень, а євро – за 47,25 гривень. На міжбанку курс долара трохи знизився і зараз становить 41,46-41,50 грн/долар. Нацбанк встановив офіційний курс долара на рівні 41,4466 гривень за 1 долар та євро – 47,6926 гривень за 1 євро. Крім того, НБУ зменшив продажі валюти на міжбанку на $53 млн за минулий тиждень.

  • Росія незаконно перевантажує нафту у відкритому морі поблизу Греції – ГУР

    Росія незаконно перевантажує нафту у відкритому морі поблизу Греції – ГУР

    За повідомленням пресслужби Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Росія здійснює незаконне перевалювання нафти у відкритому морі біля Греції. Танкер типу Афрамакс без західного страхового покриття здійснює перевантаження нафти між суднами поблизу узбережжя Греції та Кіпру. Ці операції створюють екологічну загрозу і дозволяють Росії уникати міжнародного контролю та санкцій. Українська розвідка розповіла про “тіньовий флот” РФ, який використовується для постачання підсанкційної нафти та участі в гібридній війні. Російські танкери з цього флоту навіть супроводжуються військовими кораблями у Фінській затоці.

  • Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
    За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
    Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
    Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
    Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
    Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
    “Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
    Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
    Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
    У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
    Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
    Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
    “Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
    Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
    “Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
    Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.