Стрімке зростання ринку штучного інтелекту дедалі частіше оголює несподівані “вузькі місця” у глобальних виробничих ланцюгах. Одним із таких обмежень виявилося спеціалізоване скловолокно для напівпровідникової промисловості, без якого неможливе масштабне виробництво сучасних ШВ-чипів. Як з’ясувалося у розслідуванні The Wall Street Journal, матеріал потрібної якості фактично постачає лише одна компанія у світі – японська Nittobo.
Історично Nittobo працювала з ткацьким обладнанням і технологіями обробки волокон, але саме ця експертиза дозволила їй раніше за конкурентів увійти в сегмент технічного скловолокна. За роки роботи компанія накопичила значну кількість ноу-хау та зайняла домінуючі позиції на ринку T-glass – спеціального типу скловолокна, яке використовується у виробництві напівпровідникових компонентів і друкованих плат.
T-glass застосовується в підкладках чипів як армувальний елемент. Він забезпечує структурну стабільність мікросхем під час роботи за високих температур, що є критично важливим для сучасних ШІ-прискорювачів та процесорів.
Різке зростання попиту змусило Nittobo переглянути цінову політику. Очікується, що вже цього року ціни на її продукцію зростуть щонайменше на 25%. При цьому Nittobo – не єдиний японський постачальник матеріалів для чипів, який іде на подорожчання. Компанія Resonac планує підвищити ціни більш ніж на 30% для частини свого асортименту.
Глобальна напівпровідникова індустрія також значною мірою залежить від менш очевидних японських виробників. Зокрема, компанія Ajinomoto, відома як виробник харчових добавок, постачає спеціальні плівки, що використовуються під час пакування чипів разом зі скловолокном T-glass.
Водночас ситуацію не можна зводити лише до спроби скористатися ШІ-бумом. Nittobo вже оголосила про плани до 2028 року утричі збільшити обсяги виробництва скловолокна, розпочавши масштабну інвестиційну програму наприкінці поточного року. Проте навіть такі темпи розширення не дозволять у короткостроковій перспективі повністю задовольнити потреби клієнтів.
У минулому фінансовому році Nittobo зафіксувала рекордний операційний прибуток у $104 млн. Аналітики зазначають, що японські компанії традиційно обережно ставляться до різкого нарощування виробничих потужностей, остерігаючись перегріву ринку. Усередині самої Nittobo ШІ-бум також не вважають достатньо довгостроковим трендом, щоб радикально змінювати масштаби бізнесу.
У результаті глобальне виробництво ШІ-чипів опинилося в залежності від вузького сегмента матеріалів, розширення якого відбувається значно повільніше, ніж зростає попит на штучний інтелект.
Категорія: Новини бізнесу
-
Виробництво ШІ-чипів зіткнулося з дефіцитом скла з Японії
-
ChatGPT готується до запуску реклами вже цього тижня
Основний продукт OpenAI, чат-бот ChatGPT, знову демонструє стабільне зростання аудиторії, перевищуючи 10% за місяць. Як повідомляє CNBC, про це співробітникам компанії повідомив генеральний директор OpenAI Сем Альтман. За його словами, наразі ChatGPT щотижня використовують понад 800 млн людей, а вже цього тижня компанія планує запустити нову модель чат-бота.
Окремо Альтман відзначив вибухове зростання Codex – інструменту OpenAI для програмування. За минулий тиждень його аудиторія збільшилася приблизно на 50%. Codex напряму конкурує з Claude Code від Anthropic, який за останній рік здобув широку популярність серед розробників. Нещодавно OpenAI представила нову модель GPT-5.3-Codex, а також окремий застосунок для комп’ютерів Apple.
OpenAI вже найближчим часом офіційно розпочне тестування рекламних оголошень у ChatGPT. Раніше компанія заявляла, що рекламні блоки будуть чітко марковані та з’являтимуться нижче відповідей чат-бота. В OpenAI також наголошують, що реклама не впливатиме на зміст відповідей. У довгостроковій перспективі компанія розраховує, що рекламні доходи забезпечуватимуть щонайменше половину її виручки.
Паралельно Сем Альтман і фінансова директорка OpenAI Сара Фрайар активно працюють з інвесторами напередодні завершення нового раунду фінансування, який може сягнути $100 млрд. -
У Приватбанку торік чистий прибуток впав на 27%
Приватбанк повідомив про завершення 2025 фінансову року зі скороченням чистого прибутку на 27,7% – до 29,1 млрд грн.
Зазначається, що попри зростання операційних доходів, фінансовий результат знизився через рекордні податкові відрахування до бюджету та масштабне технічне списання проблемних активів, пов’язаних із колишніми акціонерами.
Прибуток до оподаткування зріс на 8,4% і сягнув 88 млрд грн. Основним драйвером став чистий процентний дохід, який збільшився на 19% – до 79,9 млрд грн.
Але частку заробленого довелося віддати державі. Загальна сума податку на прибуток за рік склала 58,9 млрд грн, що на 44% більше, ніж роком раніше. Таке різке зростання пояснюється виконанням норм Податкового кодексу, через що банк нарахував додаткові податкові зобов’язання у розмірі 37,5 млрд грн.
Банк списав з балансу активи, пов’язані з колишніми власниками. Оскільки реальна вартість цих активів вже дорівнювала нулю, це рішення дозволило привести звітність у відповідність до реального стану справ.
У результаті частка непрацюючих кредитів (NPL) у загальному портфелі обвалилася з 59,4% до 10%. -
Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ
Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”. -
Трильйон рублів: атаки ЗСУ завдали рекордних збитків нафтовим компаніям РФ
Внаслідок ударів по російських нафтопереробних заводах, російські нафтовики зазнали збитків на понад 1 трлн рублів. Про це розповів заступник генерального директора страхового брокера Mains Євгеній Боровиков, передає TMT.
“За нашими оцінками, прямі збитки в нафтогазовій галузі від ударів БпЛА вже давно перевищили 100 млрд рублів, а спільно з втратою прибутку та непрямими збитками – понад 1 трлн рублів”, – повідомив він.
Згідно з підрахунками Bloomberg на основі заяв українських і російських офіційних осіб, у 2025 році Україна здійснила 120 атак на об’єкти російської нафтової галузі. Найбільше ударів припало на НПЗ – 81, морську інфраструктуру, включно з нафтовими та газовими родовищами, атакували 27 разів, тоді як трубопроводи й танкери – 8 і 4 рази відповідно. Рекордним місяцем за кількістю ударів по НПЗ став серпень (14 випадків), а за загальною кількістю атак – грудень 2025 року (24 випадки).
Минулого року трубопровідні постачання нафти на російські НПЗ знизилися до мінімуму за 15 років, за розрахунками агентства Argus. Підприємства отримали 228,34 млн тонн сировини, що на 1,6% менше порівняно з попереднім роком. Загальна переробка нафти в РФ у 2025 році скоротилася на 1,7% – до 262,3 млн тонн.
У зв’язку з цим у 2025 році збитковість страхування ризиків “терактів” та диверсій перевищила 100%, збільшившись у кілька разів, повідомили учасники ринку. Вони пов’язали це з ростом кількості страхових випадків, що призвело до значного підвищення тарифів та франшиз.
У грудні 2025 року глава Міноборони РФ Андрій Бєлоусов заявляв, що ефективність російських сил ППО становить у середньому 97%. За його даними, минулого року Україна збільшила середньомісячну кількість випущених по РФ БпЛА до 3700 одиниць.
Колишній глава Служби безпеки України Василь Малюк повідомляв, що українські військові у 2025 році завдали близько 160 результативних ударів по об’єктах нафтовидобутку та нафтопереробки на території РФ. Найбільше цілей було уражено у вересні та жовтні, зокрема шість НПЗ, два нафтотермінали, три нафтобази та дев’ять нафтоперекачувальних станцій.
-
Світові продажі чипів у 2025 році зросли на 25%
Світові продажі напівпровідників у 2025 році зросли на 25,6% і досягли $791,7 млрд. Про це повідомляється у пресрелізі Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA).
Зокрема, обсяг постачання у четвертому кварталі становив $236,6 млрд, що на 37,1% перевищило показник аналогічного періоду 2024 року. Порівняно з третім кварталом продажі зросли на 13,6%.
У грудні реалізація зросла на 2,7% порівняно з попереднім місяцем – до $78,88 млрд.
“У 2025 році світова напівпровідникова промисловість досягла рекордного рівня продажів – майже $800 млрд, а у 2026 році прогнозується близько $1 трлн”, – зазначив президент і генеральний директор SIA Джон Ньюфер.
Він зауважив, що напівпровідники є основою практично всіх сучасних технологій, а нові технології, такі як штучний інтелект, “інтернет речей”, 6G, автономне водіння та інші, й надалі стимулюватимуть високий попит на чипи.
У 2025 році продажі чипів у Північній та Південній Америці зросли на 30,5%, у Китаї – на 17,3%, у Європі – на 6,3%, в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та інших країнах – на 45%. Водночас у Японії продажі знизилися на 4,7%.
У грудні продажі чипів у Північній та Південній Америці зросли на 27,1% у річному вимірі, у Європі – на 17%, у Китаї – на 34,1%, в АТР – на 76,4%. Лише в Європі було зафіксовано зниження – на 8,4%.
SIA об’єднує близько 99% американських представників напівпровідникової галузі та приблизно 66% виробників чипів з інших країн.
-
Виконувачкою обов’язків глави Оператора ГТС стала Наталія Бойко
Наглядова рада ТОВ Оператор ГТС (ОГТС) України на своєму засіданні 7 лютого 2026 року ухвалила рішення про призначення Наталії Бойко виконуючою обов’язки генерального директора. Про це повідомив Оператор ГТС на своєму сайті.
Перед цим рішенням Наглядової ради заступницю генерального директора Наталію Бойко було включено до складу Дирекції ОГТСУ.
Нині до складу Дирекції входять: Наталія Бойко, Владислав Медведєв, Борис Любич, Катерина Коваленко та Олександр Тимофєєв.
Бойко свого часу була заступницею голови наглядової ради Нафтогазу.
Раніше ЗМІ з посиланням на джерела писали, що міністр енергетики Денис Шмигаль просуває Бойко на посаду очільника Оператора ГТС. -
У Раді оцінили обсяг тіньової економіки в Україні
Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар. -
Криптобіржа Bithumb помилково перерахувала користувачам Bitcoin на $44 млрд
Південнокорейська криптобіржа Bithumb у суботу постала перед найбільшим в історії криптовалют операційним інцидентом. Під час маркетингової акції з розподілу бонусних балів через технічний збій на рахунки 695 користувачів помилково зарахували біткоїни на $44 млрд (близько 620 000 BTC). Про це повідомив Reuters.
Згідно з офіційною заявою платформи, замість нарахування бонусних балів в еквіваленті 2000 вон ($1,37) система переказала частині учасників по 2000 BTC.
Технічний відділ біржі виявив аномалію через 35 хвилин. Упродовж цього часу доступ до облікових записів отримувачів заблокували. Представники Bithumb підтвердили, що наразі успішно повернуто понад 99,7% помилково переведених активів.
Інцидент спричинив короткостроковий шок у локальному біржовому стакані Bitcoin: на тлі спроб окремих користувачів реалізувати активи курс BTC на Bithumb знижувався на 17% – до 81,1 млн вон, тоді як на глобальних майданчиках ціна залишалася стабільною. Наразі спред ліквідували.
Попри масштаб цифр, у Bithumb наголошують, що інцидент не зачепив кошти інших клієнтів і не вплинув на загальну платоспроможність платформи.
Регулятори Південної Кореї вже запросили звіт щодо заходів із запобігання таким інцидентам у майбутньому.
Нагадаємо, Bitcoin опинився на межі ключового рівня $70 000, показуючи, що падіння найбільшої у світі криптовалюти не зупиняється.
Раніше, у жовтні 2025 року, криптовалютний ринок обвалився на близько 150 мільярдів доларів за добу після нової хвилі зниження активів, спровокованої зростанням напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пекіном. -
Гетманцев: Обсяг тіньової економіки в Україні перевищує трильйон гривень
Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар.