Категорія: Новини бізнесу

  • Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни

    Стало відомо, в яку суму Україна оцінила втрати від війни

    Україна оцінює збитки від розпочатої Росією війни в 800 млрд доларів. Проєкт мирної угоди передбачає, що країна отримає кошти на відновлення з різних джерел. Про це повідомив президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами, передає Інтерфакс-Україна. Дев’ятий пункт проєкту плану з припинення війни в Україні перебачає створення кілької фондів для вирішення питань відновлення української економіки, метою буде залучення 800 млрд доларів за рахунок акціонерного капіталу, грантів, боргових зобов’язань, внесків приватного сектору.
    “800 мільярдів доларів – це наша загальна оцінка втрат від цієї російської війни. Це те, про що ми говоримо з партнерами”, – сказав Зеленський.

    Згідно з підпунктом А дев’ятого пункту, США та європейські країни створять фонд капіталу і грантів з цільовим розміром 200 млрд доларів для прозорого та ефективного інвестування в Україну. Однак президент, зазначив, що цільовий розмір у 200 млрд доларів є предметом для розмови, оскільки невідомо, чи погодиться Європа.

    “Бо коли ми кажемо 200 – Америка з Європою. Тобто Америка має на увазі: вони – 100 і Європа – 100. Ми до кінця не знаємо, як буде. Ми бачимо перемовний процес України і США, і також радників з національної безпеки деяких держав. Але вони за Європу ще їх позицію повністю по всьому не сказали, і це може змінитись”, – пояснив Зеленський.
    Згідно з підпунктом B, для післявоєнної відбудови України буде застосовано широкий спектр капіталовкладень та інших фінансових інструментів. У підпункті С йдеться про те, що Україна впроваджує найкращі світові стандарти для залучення прямих іноземних інвестицій. Згідно з підпунктом D, Україна залишає за собою право на компенсацію за завдані збитки.

  • Укрзалізниця призначила 16 додаткових поїздів на свята

    Укрзалізниця призначила 16 додаткових поїздів на свята

    Укрзалізниця на період Різдвяних та Новорічних свят призначиладодаткові поїзди. Пріоритетним обрано карпатський напрямок – для відпочинку та реабілітації військових, а також подорожей родин із дітьми. Про це у вівторок, 23 грудня, повідомили у пресслужбі перевізника.
    Загалом призначено 16 додаткових поїздів, а також залучили причіпні вагони та збільшили періодичність регулярних рейсів. У січні частина цих маршрутів буде доступна за програмою підтримки “3000 км Україною”.
    Додаткові поїзди з Києва та Одеси:

  • № 255/256 Київ – Рахів;
  • № 271/272 Київ – Івано-Франківськ;
  • № 237/238 Київ – Ужгород;
  • № 159/160 Київ – Трускавець;
  • № 249/250, № 289/290, № 291/292, № 741/742, № 777/778 – Київ – Львів;
  • № 220/219 Київ – Дніпро;
  • № 248/247, № 265/266 – Київ – Одеса;
  • № 197/198 Київ – Ковель;
  • № 168/167 Одеса – Львів.
  • УЗ звернула увагу на два рейси з максимально зручними стиковками у Львові:

  • Поїзд №291 Київ – Львів: має 35-хвилинну стиковку з поїздом №157/158 Львів – Чоп (курсує через Славсько, Воловець, Сваляву, Мукачево).
  • Поїзд №289 Київ – Львів: прибуває о 07:40, що дозволяє о 10:51 пересісти на сучасний дизель-поїзд Львів – Ворохта через Яремче та Буковель.
  • Призначено додаткові швидкісні поїзди:

  • № 720/719 Київ – Харків;
  • № 755/756 Київ – Луцьк.
  • Для мешканців Придніпров’я додано причіпні вагони Дніпро – Львів, які курсуватимуть у складі поїзда № 032/031 Запоріжжя – Перемишль.
    В Укрзалізниці також нагадали про функцією автовикупу у мобільному застосунку на випадок, якщо квитків не вистачило. Система автоматично придбає квиток, щойно він з’явиться.

  • Mercedes виплатить $150 млн через фальсифікацію даних про викиди в США

    Mercedes виплатить $150 млн через фальсифікацію даних про викиди в США

    Mercedes-Benz досяг угоди з США у справі про маніпуляції з показниками шкідливих викидів дизельних автомобілів і погодився виплатити $149,6 млн, повідомляє Reuters.
    Американські регулятори заявляють, що компанія встановлювала на дизельні авто приховане програмне забезпечення, яке занижувало рівень викидів під час офіційних перевірок. У реальних умовах експлуатації такі автомобілі могли перевищувати допустимі норми забруднення у 30-40 разів.
    Угода охоплює 48 штатів США, а також Пуерто-Рико і округ Колумбія. У її межах Mercedes виплатить компенсації та здійснить низку заходів, спрямованих на запобігання подібним порушенням у майбутньому. Зокрема, власники та лізингоотримувачі автомобілів, які пройшли обов’язкові екологічні доопрацювання, отримають по $2 тис. за кожен транспортний засіб.
    За словами генерального прокурора штату Вірджинія Джейсона Міяреса, врегулювання поширюється на приблизно 39,6 тис. автомобілів у США, які станом на серпень 2023 року ще не були відремонтовані або остаточно зняті з експлуатації. Mercedes також зобов’язався покрити витрати на встановлення схваленого програмного забезпечення, надати розширену гарантію та виплатити компенсації споживачам.
    У компанії заявили, що фінансовий результат групи не постраждає, оскільки необхідні резерви під витрати на врегулювання вже сформовані. Остаточне набуття чинності угодою ще потребує затвердження судом.
    Розслідування проти Mercedes було розпочато у 2020 році на тлі подібного масштабного скандалу з Volkswagen, який обійшовся німецькому концерну більш ніж у $20 млрд штрафів і компенсацій після визнання маніпуляцій з екологічними тестами. Водночас Mercedes залишається під ризиком нових виплат – зокрема у Великій Британії, де проти нього та низки інших автовиробників подано колективний позов.

  • Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України

    Молдова скасує обмеження на імпорт зерна з України

    Режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжуватимуть, натомість країна повернеться до звичайного режиму імпорту. Про це повідомила міністерка сільського господарства Молдови Людмила Катлабуга, інформує Point.
    Чинна законодавча база більше не дозволяє продовжувати цей захід.
    “Згідно із Законом № 170, режим ліцензування імпорту зернових більше не передбачає продовження. Внаслідок цього ми перейдемо у звичайний режим”, – пояснила Катлабуга.
    Водночас влада збереже суворіший механізм моніторингу зернового ринку, щоб мати можливість оперативно втрутитися у разі виникнення серйозних дисбалансів. Своєю чергою, Асоціація фермерів у прес-релізі попередила, якщо режим ліцензування імпорту зернових з України не продовжать, місцевий ринок ризикує обвалитися.

  • Естонія профінансує відновлення енергетики України

    Естонія профінансує відновлення енергетики України

    Уряд Естонії ухвалив рішення передати додаткові два мільйони євро до Енергетичного фонду підтримки України для відновлення української енергетичної інфраструктури. Про це йдеться у заяві Міністерства клімату Естонії.
    Кошти підуть на покриття нагальних потреб українських енергетичних підприємств, зокрема закупівлю запасних частин, генераторів і палива, а також проведення аварійних ремонтних робіт.
    Міністр енергетики та екології Естонії Андрес Сутт наголосив, що підтримка допоможе Україні впоратися з можливими викликами в зимовий період.
    Таллінн нагадав, що країна раніше вже внесла до Фонду 620 тисяч євро за рахунок коштів Міністерства закордонних справ.
    Енергетичний фонд підтримки України був створений у межах угоди між Європейською комісією та Міненергетики України з метою мінімізації наслідків російських атак на критичну енергетичну інфраструктуру.

  • Сербія домовилася про постачання газу з Росії

    Сербія домовилася про постачання газу з Росії

    Сербія домовилася з Росією стосовно продовження постачання газу до кінця березня. Про це заявив сербський президент Александар Вучич, повідомляє місцеве медіа РТС.
    Сербія матиме і електроенергію, і достатньо газу для майбутнього зимового сезону, запевнив сербський лідер.
    “Ми домовилися про продовження поставок газу ще на три місяці, до 31 березня, щоб люди могли бути впевнені і спати спокійно”, – заявив він.
    У Белграді мали надію укласти новий довгостроковий договір на постачання газу ще в травні 2025 року.
    Представники Газпрому обговорюють продаж частки в компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка нині перебуває під санкціями США, угорській національній компанії MOL.
    Вучич наголосив, що сербське керівництво не має заперечень проти цього.
    “Угорці – наші друзі. Ми просто маємо закінчити якомога швидше, до 15 січня”, – заявив голова держави. NIS – найбільша нафтова компанія Сербії, після кількох затримок з початку жовтня перебуває під санкціями США.

  • Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

    Росіянам ускладнюють доступ до банків за кордоном

    Банки Вірменії, Сербії, Казахстану, Таджикистану, Оману та низки інших країн різко посилили контроль щодо клієнтів, пов’язаних із Росією. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 23 грудня.
    Зазначається, що під перевірки потрапляють як фізичні, так і юридичні особи; у низці випадків фінансові установи призупиняють операції або закривають рахунки.
    Формальна мета – запобігти відмиванню коштів, шахрайству та порушенню нормативних вимог, але фактичний ефект значно ширший. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на відповідність законам, внутрішнім регламентам і міжнародним стандартам.

    Банки ретельно перевіряють походження коштів, економічну доцільність транзакцій, особливо міжнародних переказів і валютних операцій. Клієнтів дедалі частіше зобов’язують надавати додаткові документи, що підтверджують довгострокове проживання, офіційне працевлаштування або ведення бізнесу. За відсутності таких підтверджень рахунки блокують або платежі відхиляють.

    Посилення контролю відбувається на тлі рішення Європейської комісії від 3 грудня про включення РФ до переліку країн високого ризику зі “стратегічними недоліками” у сфері протидії відмиванню коштів і фінансуванню тероризму. Це рішення фактично змушує фінансові установи третіх країн застосовувати посилені заходи перевірки до будь-яких операцій, пов’язаних із російськими резидентами.
    Ключовим драйвером такої політики є побоювання банків потрапити під вторинні санкції США та ЄС, а також прагнення мінімізувати репутаційні ризики.

    “У результаті формується режим поступової фінансової ізоляції росіян, який виходить далеко за межі формального санкційного поля. Навіть у країнах, що офіційно не приєдналися до санкцій, будь-який зв’язок із російським капіталом дедалі частіше розглядається як неприйнятний ризик”, – зазначили в розвідці.

  • WhatsApp поскаржився на обмеження роботи сервісу в РФ

    WhatsApp поскаржився на обмеження роботи сервісу в РФ

    WhatsApp у вівторок поскаржився на обмеження свого сервісу в Росії, звинувативши владу у спробі позбавити понад 100 мільйонів росіян права на приватне спілкування перед святами. Про це пише Reuters 23 грудня.
    Заява WhatsApp з’явилася після повторного попередження Роскомнадзору про те, що месенджер буде повністю заблокований на території Росії, якщо не виконає вимоги привести свої послуги у відповідність із російським законодавством.
    “Обмежуючи доступ до WhatsApp, російський уряд прагне позбавити понад 100 мільйонів осыб права на приватне спілкування прямо перед святковим сезоном… Ми маємо намір боротися за наших користувачів, адже примус людей переходити на менш безпечні та афілійовані з державою додатки призведе лише до зниження рівня безпеки для росіян”, – заявив представник WhatsApp.
    Робота месенджера в РФ активно блокується з серпня. Більшість користувачів з Росії вже не мають доступу до дзвінків, деякі також скаржаться на проблеми з надсиланням текстових повідомлень.
    Раніше представники WhatsApp пообіцяли зробити все можливе, щоб у громадян РФ залишився доступ до дзвінків у месенджері після початку блокувань з боку російської влади.

  • Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Через вуглецквий податок Україна може втратити ринок ЄС – Метінвест

    Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (СВАМ) у ЄС може стати одним із найсерйозніших ударів по українській промисловості у 2026 році. Про це заявив керівник Проєктного офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз під час конференції Україна та світ попереду 2026, організованої NV та The Economist у Києві.

    За його словами, Метінвест, який до 2022 року був найбільшим приватним інвестором країни та щороку вкладав 1 млрд доларів у модернізацію виробництва, сьогодні працює в режимі виживання. Компанія втратила підприємства в Маріуполі, а кількість працівників скоротилася з 120 тисяч до 50 тисяч. Через лави ЗСУ пройшли понад 11 тисяч співробітників групи.

    На цьому тлі ключову загрозу для експорту та економіки становить екологічне мито СВАМ, яке має запрацювати для України вже з 2026 року. Цей механізм зобов’язує імпортерів сталі та інших енергоємних товарів сплачувати додатковий вуглецевий податок залежно від рівня викидів. Для української металургії це означає додаткові витрати у розмірі 50-100 євро на кожну тонну сталі – тобто, фактично втрату конкурентоспроможності на європейському ринку, який є основним для України.

    Водовіз наголосив, що без змін підходів ЄС СВАМ може призвести до різкого падіння експорту, зупинки виробництв і втрати робочих місць у секторі, який забезпечує критично важливі валютні надходження та до 10% ВВП країни. Частина металургійних підприємств працює за кількадесят кілометрів від лінії фронту, і будь-яке додаткове фінансове навантаження може стати для них критичним.

    Наразі Метінвест вивчає можливість інвестування у виробництво HBI – низьковуглецевого продукту, який може мати попит у Євросоюзі. Однак такі проєкти потребують мільярдних вкладень і гарантій безпеки. Ситуацію додатково ускладнює кадрова криза.

    Крім того, гострим залишається питання енергостійкості: обстріли енергетичної інфраструктури регулярно призводять до зупинки комбінатів і багатомільйонних збитків. Метінвест розвиває власну генерацію – сонячні та вітрові проєкти, резервні системи й локальні енергетичні рішення.

    Як відомо, Єврокомісія не передбачила виняток для України у СВАМ, хоча країна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами, і вони забезпечують близько 2% українського ВВП. 81% українського експорту сталі йде саме до ЄС.

    Нагадаємо, раніше бізнес закликав владу до переговорів з Європою щодо вуглецевого мита.

  • Fitch підвищив кредитний рейтинг України

    Fitch підвищив кредитний рейтинг України

    Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підвищило довгостроковий рейтинг України за облігаціями в іноземній валюті (LTFC IDR) з Restricted Default до CCC.
    Це відбулося після того, як Україна оголосила про домовленість з кредиторами про обмін ВВП-варантів.

    Як зазначається, оновлення рейтингу відображає нормалізацію відносин України з більшістю зовнішніх комерційних кредиторів, завершену реструктуризацію боргових зобов’язань та нову підтримку ЄС у вигляді кредиту обсягом 90 млрд євро.

    Рейтинг CCC відображає значний кредитний ризик через війну та макроекономічні й фіскальні наслідки, проте враховує керовану структуру виплат зовнішнього боргу, значні валютні резерви та підтримку з боку ЄС.
    Кредитний рейтинг Restricted Default (обмежений дефолт) тримався з серпня 2024 року після того, як країна почала реструктуризацію боргу за єврооблігаціями. Україна вже реструктурувала 94% суверенного комерційного боргу.
    Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти