Ціни на нафту раптово впали після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про досягнення перемир’я між Іраном та Ізраїлем. Це зменшило страхи щодо можливих перебоїв у поставках нафти з Близького Сходу, який є ключовим регіоном для видобутку нафти. Ціни на ф’ючерси на Brent впали на 2,9%, до 69,40 долара за барель, а на WTI – на 3,0%, до 66,50 долара. Аналітики вважають, що якщо угода буде виконана, ринок нафти може повернутися до стабільного стану. Також була заява про те, що Ізраїль та Іран погодилися на перемир’я, але згодом ізраїльські кореспонденти повідомили про ракетний обстріл з боку Тегерану.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Перській затоці утворився затор із 1000 суден
Судноплавство в Перській затоці переживає складну ситуацію через загрози Ірану перекрити Ормузьку протоку. У результаті виникли затори з майже тисячу суден, а також проблеми з GPS, що підвищили ризики аварій. Керівники судноплавних компаній повідомляють про обмеження руху суден у зв’язку з цими проблемами. Ормузька протока є важливим маршрутом для транспортування нафти та газу, і будь-яке перекриття її може вплинути на світову торгівлю енергоносіями. Ситуація ускладнюється загрозами Ірану закрити протоку після конфліктів з США.
-
Україна отримала $190 млн на ремонт мостів і доріг
Україна отримала позику у розмірі 190 мільйонів доларів від Світового банку для реалізації проєкту DRIVE. Ці кошти будуть використані на модернізацію інфраструктури, відновлення мостів, покращення транспортної системи та розвиток дорожньої галузі в Україні. Цей проєкт передбачає також реформу національних автомобільних доріг і автомобільного транспорту, а також підтримку у догляді за дорогами державного значення. Уряд Японії підтримує цей фонд, який спрямований на збереження та покращення дорожньої інфраструктури в Україні.
-
Ціни на нафту відреагували на удар по базах США
Ціни на нафту впали через те, що атаки Ірану на американські військові об’єкти в Катарі виявилися менш серйозними, ніж очікували інвестори. Ф’ючерси на нафту марки West Texas Intermediate (WTI) знизилися на понад 4%, опустившись до рівня менше 72 доларів за барель, а Brent опустився до приблизно 76 доларів після ранкового зростання. Інформація про запуск Іраном ракет викликала короткочасне занепокоєння щодо закриття Ормузької протоки, якою проходить значна частина світових морських поставок нафти. Однак ці удари не завдали значних пошкоджень. Іран попередив про закриття повітряного простору над Дохою та надав вказівки для укриття, що може свідчити про бажання уникнути подальшої ескалації конфлікту.
-
Італія заморозила активи російських олігархів на $2,6 млрд
Італія заблокувала активи російських олігархів на суму близько 2,3 мільярда євро після вторгнення Росії в Україну. Серед заморожених активів – банківські рахунки, вілли, яхти та автомобілі. Загалом, станом на кінець червня 2023 року, вартість заблокованих російських активів становила 2,5 мільярда доларів. Також Італія затримала активи іранської компанії через підтримку Іраном війни Росії проти України. Уряд країни несе витрати на утримання заморожених активів, а до лютого 2024 року витрати становили 31,7 млн євро. Країни ЄС можуть конфіскувати активи або повернути їхнім власникам, якщо вони компенсують витрати на утримання.
-
Санкції змусять Росію купувати алмази у самої себе
У 2025 році уряд Росії планує закуповувати алмази за допомогою бюджетних коштів, щоб підтримати державну корпорацію Алроса, яка стала об’єктом західних санкцій та втратила більшість свого експорту. Заступник міністра фінансів РФ Олексій Моїсеєв заявив про це із посиланням на російські ЗМІ. У бюджеті Росії на наступні три роки передбачено 154 мільярди рублів на закупівлю дорогоцінних каменів для Держфонду дорогоцінних металів і каменів РФ, половина з яких буде витрачена на алмази. Компанія Алроса потребує підтримки через введені санкції, які призвели до стрімкого зниження продажів, втрат та збитковості. Закупівля алмазів за рахунок державних коштів дозволить компанії отримати підтримку в розмірі близько 26 мільярдів рублів у 2025 році.
-
Apple обдумує придбання ШІ-стартапу Perplexity – Bloomberg
Компанія Apple розглядає можливість придбання стартапу Perplexity AI, який спеціалізується на штучному інтелекті. Головною метою угоди є посилення позицій Apple в цій галузі технологій і пошук альтернативи у випадку припинення співпраці з Google. Поки що переговори знаходяться на ранній стадії, і не відомо, чи призведе це до офіційної пропозиції від Apple. Угода з Google щодо встановлення його пошуковика на пристроях Apple також опинилася під загрозою через антимонопольне розслідування у США. Представники Perplexity AI заявили, що не мають інформації щодо переговорів, а Apple утримується від коментарів.
-
Курс долара знову зріс, євро – відступив від максимуму
Національний банк України протягом чотирьох днів поспіль підвищує курс долара до гривні. Офіційний курс долара встановлено на рівні 41,8702 гривень за 1 долар, що є зростанням на 0,0367 гривень. Курс євро знизився до 48,0209 гривень за 1 євро, що на 0,1797 гривень менше. На міжбанкі курс долара впав до 41,88-41,91 грн/долар купівля-продаж. В обмінних пунктах курс долара становить 42,15 гривень, а євро – 48,65 гривень. НБУ збільшив чисті валютні інтервенції на 23,7%, до 724,0 млн доларів, що є рекордним показником за місяць. Також Нацбанк розглядає можливість зниження облікової ставки, яка наразі становить 15,5%.
-
Укренерго отримало нового керівника
Наглядова рада компанії Укренерго призначила нового голову правління. На цю посаду обрали Віталія Зайченка, який працював у компанії з 1990 року і має великий досвід у сфері управління енергетичною системою. Міністр енергетики Герман Галущенко висловив впевненість, що під керівництвом Зайченка Укренерго очікує результативне розвиток та плідна співпраця з міжнародними партнерами. Зайченко вже з 1 липня почне працювати на новій посаді. Його професіоналізм вже виявився корисним у складні часи, коли російське вторгнення загрожувало енергетичній системі України, і він допоміг зберегти керованість енергосистемою країни.
-
Канада запустила LNG-термінал із виходом у Тихий океан
У Канаді розпочав роботу перший великий завод з виробництва зрідженого природного газу (СПГ) для експорту. Про це повідомили представники проєкту LNG Canada, який веде компанія Shell. Першу партію зрідженого газу планують відправити до середини року. Завод розташований у місті Кітімат та є першим у Північній Америці з прямим доступом до Тихого океану. Це дозволить скоротити час доставки газу до азійських ринків порівняно з американськими терміналами. Після повного запуску завод зможе експортувати до 14 мільйонів тонн газу на рік. Запуск виробництва відбувся на одній з ліній заводу, що має потужність 5,6 мільйона тонн на рік. Судно, яке перевозить першу партію газу, очікується у порту Кітімат 29 червня. LNG Canada – це спільний проєкт компаній Shell, Petronas, PetroChina, Mitsubishi Corporation та Kogas. Цей термінал може зменшити експорт газу Канади до США, оскільки відкриває нові можливості для енергетичних компаній. Також у Канаді будуються ще два СПГ-термінали, які планують завершити до 2027-2028 років. У 2024 році Канада експортувала до США в середньому 8,6 мільярда кубічних футів газу на добу.