Intel вирішила тимчасово відсунути споживчі процесори на другий план, щоб задовольнити стрімке зростання попиту на серверні чипи Xeon для дата-центрів і систем штучного інтелекту. Як повідомляє The Register, про це заявив фінансовий директор компанії Девід Зінснер під час обговорення фінансових результатів за четвертий квартал.
За словами топменеджера, Intel неправильно оцінила ринкову динаміку. Ще пів року тому великі клієнти сигналізували про намір скоротити закупівлі високоядерних процесорів, однак у третьому та четвертому кварталах попит на Xeon різко зріс. Зокрема, платформа Xeon 6 широко використовується як хост-процесор у GPU-системах на базі Nvidia DGX B200 і B300, а також у багатьох серверах з прискорювачами AMD Instinct.
Щоб упоратися з дефіцитом, Intel почала перерозподіляти виробничі потужності з клієнтських чипів на серверні. Водночас компанія запевняє, що повністю відмовлятися від споживчого сегмента не планує. Основний фокус у ньому зміщується на середній та преміальний сегменти, тоді як виробництво бюджетних процесорів може бути обмежене. Це означає, що дешеві ПК на базі молодших чипів Intel можуть стати менш доступними.
На рішення компанії вплинула і ситуація на ринку пам’яті. Великі виробники – Micron, SK Hynix і Samsung – також переносять передові виробничі лінії на випуск DRAM і HBM для AI-серверів. На цьому тлі ціни на споживчу пам’ять за останні місяці зросли більш ніж утричі, що додатково тисне на ринок ПК і знижує привабливість масових конфігурацій.
Зінснер зазначив, що обмеження з боку виробничих потужностей мають почати слабшати з другого кварталу фінансового року. Intel розраховує на підвищення виходу придатних кристалів, запуск додаткового обладнання та розширення виробництва за техпроцесами Intel 7, Intel 3 і Intel 18A. Частково ситуацію має поліпшити й нарощування випуску процесорів Core Ultra нового покоління Panther Lake, які активніше використовують техпроцес 18A.
На перший квартал 2026 року Intel прогнозує виручку в діапазоні $11,7-12,7 млрд, розраховуючи, що поступове зняття виробничих обмежень дозволить краще скористатися зростанням попиту на серверні рішення.
Категорія: Новини бізнесу
-
Intel скорочує випуск масових процесорів заради Xeon для ШІ дата-центрів
-
Золото наблизилося до $5 тис. за унцію
Ціни на золото завершують тиждень із найкращим результатом майже за 20 років на тлі ослаблення долара США та зростання попиту на захисні активи через кризу довкола Гренландії. Про це повідомляє Financial Times у п’ятницю, 23 січня.
Золото досягло рекордного рівня – майже $5 тис. за унцію, тоді як срібло вперше в історії перевищило позначку $100 за унцію.
За тиждень золото подорожчало більш ніж на 8%, що стало найбільшим тижневим зростанням із часів глобальної фінансової кризи 2008 року. Водночас індекс долара США щодо кошика основних валют, зокрема євро та фунта стерлінгів, знизився на 1,4%, що стало найгіршим тижневим результатом з травня минулого року.
Аналітики пов’язують зростання попиту на дорогоцінні метали з політичною напругою довкола Гренландії після погроз президента США Дональда Трампа запровадити мита проти європейських союзників у разі опору його вимогам. Ці заяви спричинили розпродаж на фондовому ринку США, після чого різка зміна позиції Білого дому призвела до часткового відновлення котирувань акцій.
Втім, долару не вдалося повністю відновити втрачені позиції. Ослаблення американської валюти, своєю чергою, зробило золото та срібло привабливішими для інвесторів, які купують метали в інших валютах.
Зростання цього тижня стало продовженням масштабного ралі на ринку дорогоцінних металів за минулі два роки, яке було зумовлене як інтересом інвесторів, так і закупівлями центральних банків з метою диверсифікації резервів і зменшення залежності від долара.
На тлі подій швейцарський франк, ще одна традиційна “тиха гавань”, подорожчав до долара на 1,9% – це найкращий тижневий показник із червня минулого року. Євро зріс на 1,5% – до понад $1,17.
-
S&P підвищило рейтинг України після реструктуризації боргу
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підняло кредитний рейтинг України після успішної реструктуризації боргових зобов’язань, які були прив’язані до економічного зростання. Рейтинг України був підвищений до рівня CCC+ з прогнозом “стабільний”. S&P вважає, що подальша реструктуризація невеликої частини боргу, яка ще перебуває у дефолті, не суттєво вплине на здатність України виконувати інші боргові зобов’язання. Це рішення було ухвалено після подібного кроку агентства Fitch Ratings у грудні. Реструктуризація передбачала ліквідацію ВВП-варантів, що були вважані “токсичними” для економіки. Українські облігації з нульовим купоном зросли у вартості, ставши одними з найкращих активів серед країн, що розвиваються.
-
Морським коридором експортовано 100 млн тонн зерна – Кулеба
Віцепрем’єр-міністр Олексій Кулеба повідомив, що українським морським коридором вже було перевезено 100 мільйонів тонн зерна. Він зазначив, що Росія спробує завадити українському експорту, але морський коридор продовжує працювати стабільно. У 2023 році через цей коридор було доставлено 168,9 мільйонів тонн вантажів, з них 100 мільйонів тонн – зерна. Це важливо для України та інших країн, які залежать від української агропродукції. Кулеба підкреслив, що це досягнення є результатом наполегливої роботи працівників портів, моряків, логістів та інших фахівців. Україна завдяки цьому залишається важливим гравцем на світовому ринку продовольства.
-
Уряд спростив продаж санкційного майна росіян
Уряд вирішив спростити процедуру продажу санкційних активів росіян, які перебувають у державній власності. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко оголосила цю нововведення. Тепер права вимоги за кредитами можуть бути включені до активу та продані разом з ним як один пакет. Якщо на першому аукціоні нічого не відбулось, автоматично запускається повторний аукціон з меншою ціною, а потім проводиться аукціон за голландською моделлю з поступовим зниженням ціни. Це допоможе прискорити продаж санкційних активів та збільшити надходження коштів. Також було затверджено перелік таких активів і орієнтовний графік їхнього продажу. Аукціони будуть проводитися вже з березня, а серед активів, що будуть виставлені на продаж, є об’єкти, такі як ТЦ Оушен Плаза, Миколаївський глиноземний завод, Калушський трубний завод, готель в Буковелі та інші. Усі зібрані кошти будуть направлені до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії для відновлення інфраструктури та підтримки людей.
-
E-ZOO — інтернет-магазин та 60 роздрібних магазинів як одне ціле!
Компанія E-ZOO почала як онлайн-проєкт із акцентом на зручність, великий вибір товарів і швидку доставку. Проте зараз вона розвинулася до повноцінної омніканальної мережі, яка об’єднує онлайн-продажі, фізичні магазини та пункти самовивозу. Кінець 2025 року було відкрито 59 роздрібних магазинів, а зараз їх кількість вже сягнула 60. У 2026 році планується відкриття магазинів у 12 областях та 29 населених пунктах України. E-ZOO активно розвиває омніканальну модель, розширюючи співпрацю з маркетплейсами та розвиваючи програму лояльності. Компанія також розширила асортимент, запропонувавши як міжнародні бренди, так і продукцію українських виробників. Зараз E-ZOO є національною мережею зоомагазинів з покриттям у 12 областях, онлайн-магазином, широким вибором брендів та послуг. Компанія прагне створити екосистему для власників домашніх тварин, де можна отримати все необхідне в одному місці, і продовжує активно розвиватися.
-
Курс гривні знижується наприкінці тижня
На кінець минулого тижня курс гривні в обмінниках впав відносно долара і євро. За даними моніторингу готівкового ринку, середні ціни на долар і євро трошки підвищилися. Зараз за 1 долар продають за 43,46 гривень, а за євро – за 50,99 гривень. У той же час, в обмінниках можна купити долар за 42,91 гривні і євро за 50,27 гривень. На міжбанку курс долара також зменшився і зараз становить 43,14-43,17 гривень за долар. Нацбанк встановив офіційний курс долара на середу у розмірі 43,1667 гривні, що на 1 копійку менше, ніж попереднього дня. Курс євро також знизився і тепер складає 50,5201 гривень.
-
В Україні надходження турзбору зросли на третину
У 2025 році до місцевих бюджетів України надійшло 359 млн гривень туристичного збору, що на 86 млн гривень більше, ніж у 2024 році. Лідерами з оплати цього податку стали місто Київ, Львівська область, Івано-Франківська область і Закарпатська область. У минулому році юридичні особи сплатили майже 200 млн гривень туристичного збору, що на 34,7% більше, ніж у 2024 році, а фізичні особи сплатили 159 млн гривень, що на 27,6% більше. Туристичний збір сплачується перед тимчасовим проживанням у готелях, хостелах та інших місцях розміщення. Ставку збору встановлюють місцеві ради, і вона становить до 0,5% мінімальної зарплати для громадян України та до 5% для іноземців.
-
ВАКС засудив фігуранта своєї першої справи
Вищий антикорупційний суд виніс вирок у справі про заволодіння коштами державного підприємства на суму понад 10 мільйонів гривень. Керівника іноземного товариства, який сприяв цьому, засудили до дев’яти років ув’язнення, а його спільника – до восьми років позбавлення волі та конфіскації майна. Ця справа є першою, за яку взявся Вищий антикорупційний суд з моменту свого створення у 2019 році. Рішення ВАКС було підтверджено Верховним судом. Також у новині йшлося про частковий арешт майна політичної діячки Юлії Тимошенко.
-
Ціни на газ у Європі злетіли на 50% за два тижні
У Європі за останні два тижні ціни на газ стрімко зросли і перевищили 500 доларів за 1000 кубометрів. Таке підвищення спричинене несподіваним холодом і снігопадами, які збільшили попит на енергоресурси. Запаси газу виявилися низькими, оскільки сховища не були заповнені на повну ємність. Ціни на газ у Європі дуже чутливі до погодних умов, проблем з постачанням та змін у попиті. Заповненість газових сховищ у ЄС впала до 48,4%, що нижче середнього значення за останні п’ять років. Ціни на газ стрімко зросли, але залишаються дешевшими, ніж у 2022 році.