Європейська комісія висунула звинувачення американській компанії Meta Platforms Inc. (власниці Facebook та Instagram) і китайській ByteDance Ltd. (власниці TikTok) у порушенні зобов’язань щодо забезпечення аналітикам адекватного доступу до публічних даних відповідно до Закону про цифрові послуги (DSA). Про це мовиться у заяві ЄК у п’ятницю, 24 жовтня.
Попередні висновки ЄК свідчать, що процедури подання запитів на доступ до даних у Facebook, Instagram та TikTok є надмірно складними.
“У результаті експерти часто отримують неповні або недостовірні дані, які негативно впливають на проведення ними досліджень, наприклад, щодо того, чи піддаються користувачі, зокрема неповнолітні, впливу незаконного або шкідливого контенту”, – мовиться у заяві.
Регулятор попередньо встановив, що Facebook та Instagram не виконують вимоги DSA щодо надання користувачам простих механізмів повідомлення про незаконний контент і можливості ефективно оскаржувати рішення про модерацію.
Механізми повідомлення про незаконний контент на платформах Meta включають кілька зайвих кроків і додаткових вимог до користувачів. Крім того, як Facebook, так і Instagram використовують елементи інтерфейсу, що заплутують користувачів і заважають їм ефективно користуватися механізмом повідомлень.
Платформи наразі мають можливість усунути виявлені порушення. Водночас ЄК продовжить консультації з Європейською радою з цифрових послуг.
У разі підтвердження позиції регулятора Meta та ByteDance можуть бути оштрафовані на суму до 6% від їхнього глобального річного обороту.
Категорія: Новини бізнесу
-
Єврокомісія звинуватила Meta і TikTok у порушенні вимог прозорості
-
Курс долара на новому максимумі з початку року
Національний банк України знову знизив курс гривні відносно долара. Американська валюта сягнула нового максимуму з січня, свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю, 24 жовтня.
Так, офіційний курс долара на понеділок встановлено на такому рівні: 41,9969 гривень за 1 долар (+0,0999 грн). Вищим курс був 29 січня – 42,0195 грн/долар.
Офіційний курс євро зріс ще більше і становитиме 48,7668 гривень за 1 євро (+0,2166 грн).
На міжбанку американська валюта додала в ціні 14 копійок і сягнула рівня 42,04-42,07 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара зріс до 42,15 гривень, а євро – до 49,10 гривень.
Раніше у Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня. Там запевнили, що ситуація контролюється, а коливання курсу гривні зумовлені ринковими та сезонними факторами. -
В США підозрюють екс-керівника компанії в продажу Росії таємниць
Прокурори США звинуватили Пітера Вільямса, екс-керівника компанії, що є урядовим підрядником у сфері забезпечення федеральних агентств інструментами кіберрозвідки, в продажу комерційних секретів покупцеві в Росії. За “продаж таємниць” зловмисник одержав 1,3 млн доларів. Про це повідомляє інформаційне агентство Reuters, посилаючись на позов, поданому 14 жовтня до окружного суду США у Вашингтоні.
Прокурори заявили, що Вільямс викрав вісім комерційних таємниць двох неназваних компаній з квітня 2022 року по червень 2025 року з наміром продати ці таємниці покупцю з Росії.
У британських бізнес-реєстрах Вільямс зазначений як генеральний директор компанії L3Harris Trenchant з жовтня 2024 року до своєї відставки 21 серпня 2025-го.
Ця британська компанія розробляє хакерські інструменти, що підтримують операції з національної безпеки, і заявляє, що має контракти з урядом США. Вона є дочірньою компанією американського оборонного підрядника L3Harris.
Здобуття Росією інформації про хакерські інструменти, які використовують розвідувальні служби США та інших країн, створює загрозу потенційних атак на федеральні системи та покращує можливості для супротивників посилити власний захист.
Федеральні прокурори вимагають конфіскації його будинку у Вашингтоні, а також предметів розкоші, включаючи годинники та ювелірні вироби.
Інтернет-видання TechCrunch пише, що компанія L3Harris Trenchant тепер розслідує “витік хакерських інструментів”.
Reuters не вдалося взяти коментар у Вільямса, який у британських документах зазначений як громадянин Австралії, а в судовому позові – як резидент США.
Слухання про висунення обвинувачення та укладення угоди про визнання провини Вільямса призначено на 29 жовтня.
Як ми вже писали, IT-галузь США опинилася під загрозою через кібершпигунство з використанням “сексуальної війни” з боку РФ та КНР.
У Британії затримали трьох російських шпигунів -
Єдиний НПЗ Сербії ризикує зупинитися через санкції США
Санкції США проти компанії NIS, котра на 55% належить Газпрому та Газпром нафті, завадили сербській нафтовій групі отримати танкер із сирою нафтою, котрий міг би виграти час для єдиного нафтопереробного заводу Сербії, що ризикує зупинитися без нових постачань. Про це повідомляє Reuters у п’ятницю.
У Сербії залишилося лише кілька днів, перш ніж нафтопереробний завод NIS у Панчеві буде змушений припинити переробку сирої нафти.
Президент Сербії Александар Вучич ще 9 жовтня попередив, що без постачань НПЗ, який забезпечує більшість нафтопродуктів у країні, включно з бензином та авіаційним пальним, буде складно працювати після 1 листопада. Він додав, що запаси пального наразі повні і повинні забезпечити країну до кінця року:
Росія та Сербія продовжують шукати рішення для зняття санкцій США, які були оголошені у січні та вступили в силу 9 жовтня після закінчення останнього винятку. Вучич може бути змушений забезпечити додаткові поставки нафти на випадок холодної зими, коли в країні почнуться антиурядові протести.
Згідно з даними аналітичної групи Kpler, танкер Maran Helios, який перевозив 1 мільйон барелів казахстанської нафти марки KEBCO для NIS у Сербії, прибув до хорватського порту Омішаль 9 жовтня.
Однак паливо так і не потрапило до Сербії.
Хорватський оператор нафтопроводів Janaf заявив цього тижня, що 8 жовтня доставив усю нафту, яка належала NIS і перебувала в його системі.
За розрахунками Reuters, вантаж, який мала отримати NIS, міг би забезпечити роботу НПЗ приблизно на 10 днів.
Як відомо, в липні США обіцяли, що востаннє відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS.
Проте вже 27 серпня вшосте відтермінували санкції проти сербської нафтогазової компанії NIS, що перебуває у власності Росії.
Єдиний НПЗ Сербії залишився без нафти через санкції США -
В Україні обмолочено 73% зернових площ
Українські аграрії станом на 24 жовтня намолотили 37,560 млн тонн зернових та зернобобових культур з 8,400 млн га, що складає 73% площ, засіяних цими культурами. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Торік на аналогічну дату було намолочено 45,1 млн тонн зернових з 9,7 млн га, тобто цьогорічні показники відповідно нижчі на 16,7% та 13,4% переважно через більш пізній початок збирання кукурудзи.
Нині намолочено 7,71 млн тонн кукурудзи з 1,31 млн га, тоді як торік приблизно на цю дату – 15,4 млн тонн з 2,7 млн га.
Водночас врожай пшениці трохи більше минулорічного – 22,80 млн тонн з 5,05 млн га порівняно 22,30 млн тонн з 4,9 млн га, тоді як ячменю менший – 5,37 млн тонн з 1,35 млн га порівняно із 5,50 млн тонн з 1,41 млн га.
Врожай гороху значно більший – 662,3 тис. тонн з 271,5 тис. га порівняно із 465,3 тис. тонн з 212,2 тис. га минулого року, тоді як гречки та проса поки суттєво менший – відповідно 83,3 тис. тонн проти 126,9 тис. тонн та 61,5 тис. тонн проти 159,5 тис. тонн.
Врожай інших зернових та зернобобових цього року на 24 жовтня досяг 876,7 тис. тонн із 317,6 тис. га, тоді як минулого року він на цю дати становив 1,1 млн тонн.Серед лідерів збору:
- Одеська область – 3 798,8 тис. тонн з площі 1 144,1 тис. га.
- Полтавська область – 2 860,8 тис. тонн з площі 603,3 тис. га.
- Хмельницька область – 2 546,1 тис. тонн з площі 365,2 тис. га.
- Чернігівська область – 2 519,6 тис. тонн з площі 407,7 тис. га.
Олійних культур на 23 жовтня зібрано 1 1156,7 млн тонн. Зокрема:
- Соняшнику – 7 837,9 тис. тонн на площі 4 235,7 тис. га.
- Сої – 3 502,1 тис. тонн на площі 1 515,1 тис. га.
- Ріпаку – 3 318,8 тис. тонн на площі 1 275,6 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрано з 82% засіяних площ, сої – 70%, збір ріпаку завершений.
Цукрових буряків накопано вже 5 642,7 тис. тонн на площі 108,1 тис. га, що складає 55% засіяних площ.
-
Прибуток виробника винищувачів Gripen збільшився на 16%
Шведська оборонна компанія Saab готова збільшити виробництво винищувачів Gripen, якщо буде остаточно укладено угоду про постачання літаків Україні. Про це у п’ятницю заявив генеральний директор компанії Мікаель Юганссон, повідомляє Reuters.
Цього тижня Швеція підписала з Україною довгострокову угоду про співпрацю у галузі протиповітряної оборони, котра передбачає можливість експорту 100-150 нових Gripen E – найбільше потенційне замовлення на літаки в історії країни.
За словами Юганссона, Saab уже нарощує виробництво й невдовзі зможе випускати 20-30 літаків на рік, але для виконання українського контракту цей показник доведеться подвоїти. Водночас він уточнив, що угоду ще не підписано.
Акції Saab у п’ятницю зросли на 6,5%, а з початку року – на 124%, на тлі зростання оборонних витрат у НАТО та російсько-українською війни. Компанія також розглядає можливість виробництва Gripen за межами Швеції та Бразилії, зокрема у партнерстві з підприємствами в Україні, Європі або Канаді.
У третьому кварталі Saab продала чотири Gripen Таїланду на 5,3 млрд шведських крон.
Винищувач Gripen – це легкий одномоторний надзвуковий літак четвертого покоління, що перебуває на озброєнні з 1996 року й неодноразово модернізувався.
Saab також підвищила прогноз річного зростання продажів до 20-24%, попри незначне скорочення нових замовлень у третьому кварталі.
Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків.
Як відомо, 19 серпня 2024 року президент Володимир Зеленський відвідав Швецію. Він заявив, що українські льотчики вже почали участь в ознайомчому навчанні на JAS 39 Gripen і висловив бажання, щоб в України були такі літаки.
Після того офіційно повідомлялося, що Україна і Швеція домовляються про літаки Gripen. А на початку вересня стало відомо, що Швеція готова постачати Україні старі версії Gripen, а продаж більш сучасних моделей можливий лише після закінчення війни.
Україна придбає у Швеції до 150 винищувачів Gripen -
В Україні засекретили втрати газовидобутку
Україні терміново вирішує питання про додатковий імпорт газу через втрати видобутку. Точні обсяги втрат не оголошуються, сказала прем’єр-міністр Юлія Свириденко під час години запитань до уряду у Верховній Раді в п’ятницю, 24 жовтня.
“Повну відповідь я вам дам окремо, не на загал”, – сказала вона у відповідь за питання одного з нардепів про обсяги газу, які потрібно імпортувати.
Свириденко нагадала, що планувалось закачати 13,2 млрд кубометрів газу у сховища до початку опалювального сезону.
“Ця задача, ця позначка досягнута, і у нас такий обсяг був”, – запевнила очільниця уряду.
За її словами, втрати внутрішнього видобутку значні.
“Ви знаєте, що відбувалося з атаками на газову систему. Я не хочу казати на загал про втрати газовидобутку внутрішнього, але нам терміново потрібно вирішувати питання з додатковими обсягами імпорту газу”, – заявила Свириденко і пообіцяла надати депутатам інформацію по обсягах та по сумах.
Напередодні стало відомо, що Кабмін виділив 8,4 млрд гривень на додатковий імпорт газу в межах підготовки до опалювального сезону.
Як відомо, 16 жовтня росіяни здійснили чергову масовану атаку на газову інфраструктуру України. Це була вже шоста така атака лише з початку жовтня. Робота низки критично важливих обʼєктів була зупинена.
Раніше ЗМІ повідомили, що на початку жовтня Україна втратила до 60% видобутку газу за день. А в уряді заявили, що імпорт газу збільшать на 30% через російські удари. -
Стало відомо, які плани Росії зірвали удари по НПЗ
Українські удари по нафтопереробних заводах поставили під сумнів плани Росії щодо зниження ключової ставки. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 24 жовтня.
За даними видання, Росія може зупинити або уповільнити цикл зниження процентних ставок цього тижня, оскільки українські атаки на НПЗ та майбутнє підвищення податків посилюють інфляційні ризики.
Попри те, що економіка потерпає від високих витрат на запозичення, які Центральний банк почав знижувати лише в червні, команда голови ЦБ Ельвіри Набіулліної сигналізує про зростаючу обережність перед п’ятничною нарадою з питань політики.
Думки економістів щодо результатів зустрічі розділилися. Близько половини прогнозують зниження ключової ставки з поточного рівня 17%, тоді як решта не передбачає змін. За словами експертів, нещодавнє прискорення зростання цін та зростання інфляційних очікувань обмежують можливості для зниження ставок. На їхню думку, Центральний банк або залишатиметься на місці, або діятиме обережніше, знизивши ставку на півпункта після повного зниження у вересні.
-
Американці вимагають від Google додаткові $2,36 млрд після перемоги у суді
Користувачі Google в США, які виграли судовий процес минулого місяця і отримали $425 мільйонів у справі про порушення приватності, тепер вимагають ще $2,36 мільярда від компанії Alphabet. Вони вважають, що ця сума є недостатньою компенсацією за незаконно отриманий прибуток Google, який збирав дані про користувачів без їхньої згоди. Позивачі стверджують, що дії Google були умисними, шкідливими і порушували права користувачів. Google заперечує ці звинувачення і планує оскаржити рішення суду. У компанії наголошують, що дані були анонімізованими і користувачі мали повний контроль над ними. Суд має вирішити, чи повинна компанія відшкодувати частину прибутку, отриманого від цих дій.
-
Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки
Національний банк України погіршив прогноз зростання реального ВВП на 2025 рік до 1,9% з попередніх 2,1%, але покращив прогноз інфляції до 9,2% з попередніх 9,7%. Голова НБУ Андрій Пишний зазначив, що економіка зростатиме на 2,0% у 2026 році та на 2,8% у 2027 році. Він підкреслив, що дефіцит енергії та робочої сили обмежуватиме розвиток економіки, але очікується її прискорення в майбутньому завдяки інвестиціям у відбудову та євроінтеграцію. Щодо інфляції, споживча інфляція сповільнюється, а базова інфляція залишається високою через високі витрати бізнесу. НБУ планує знизити інфляцію до 5% завдяки гарним врожаям та стабільності валютного ринку, але цей процес можуть стримати додаткові витрати бізнесу через енергодефіцит та підвищення цін.