Категорія: Новини бізнесу

Як утримувати клієнтів із CRM: досвід iPlan і NetHunt

Тут вирішують деталі: швидкість відповіді, пам’ять про попередні запити, доречна комунікація й увага в потрібний момент.
У статті на прикладі iPlan — української компанії з фінансового плануваннярозберемо сценарії використання NetHunt CRM, щоб будувати довірливі відносини із клієнтами. Ба більше, дамо практичні поради, які можна застосувати у власних процесах — від роботи з вхідними заявками до реактивації сплячих клієнтів. Автоматизуйте оброблення заявок Коли клієнт залишає запит, кожна хвилина затримки між заповненням форми та відповіддю менеджера знижує шанс на подальшу взаємодію. Відповідь упродовж перших 5 хвилин підвищує ймовірність конверсії у 21 раз, а 78 % клієнтів обирають компанію, яка відповіла першою. Тож зволікання напряму зменшує ваш прибуток.
У iPlan процес раніше виглядав так:
заявки надходили через Google Форми → планерам доводилося вручну імпортувати контакти → перевіряти, чи всі дані перенесено.

Після переходу на NetHunt CRM усе автоматизувалося:

дані з форми одразу потрапляють у CRM, ручного перенесення з боку команди.

Планер бачить нове звернення в системі миттєво й може написати клієнту за лічені хвилини — поки інтерес ще «теплий», а запит актуальний. Об’єднуйте основні канали комунікації Клієнтів дратує, коли їм доводиться кілька разів повторювати один і той самий запит. Довіра з’являється тоді, коли компанія пам’ятає попередні розмови й продовжує спілкування з урахуванням історії взаємодії.
У iPlan для цього об’єднали ключові канали комунікації — Telegram, WhatsApp та Instagram — у NetHunt CRM. Уся переписка з клієнтом зберігається на його картці, а не в особистих месенджерах співробітників.
Це зручно, адже:

при передачі клієнта іншому спеціалісту контекст не губиться, і новий планер одразу бачить повну історію спілкування;
менеджери можуть писати клієнтам прямо з CRM;
у роботі стає менше хаосу, дублювань і втрати важливої інформації.

Вчасно та доречно нагадуйте про себе Повернення сплячих клієнтів — один із найефективніших способів зростання. Людина вже знайома з компанією, довіряє бренду й колись проявляла інтерес. Важливо нагадати про себе вчасно й запропонувати корисний контент, а не чергову нав’язливу розсилку.
У iPlan цей процес автоматизували. Якщо лід не проявляє активності пів року, NetHunt CRM запускає ланцюжок із трьох листів. Це не разова спроба достукатися, а поступовий прогрів, який повертає інтерес без тиску.
При цьому працює така логіка:

якщо клієнт не відкриває листи, розсилка автоматично зупиняється. Так iPlan не перевантажує людину повідомленнями й не псує враження від бренду.

Окрема цінність — у контенті.

Клієнти отримують практичні інструкції з інвестування: залежно відїхнього місцезнаходження. Це робить комунікацію персональною та корисною, а не формальною.

Автоматизуйте контроль роботи з заявками без ручних перевірок Найчастіше проблеми виникають не через погану роботу менеджерів, а через звичайні дрібниці — хтось забув змінити статус заявки ліда, не відповів вчасно.
У iPlan це вирішили за допомогою автоматизації. Налаштували просте правило: якщо статус заявки не змінюється протягом доби, система автоматично надсилає повідомлення в чат із нагадуванням «Заявка потребує уваги».
Керівництву не потрібно постійно перевіряти кожну заявку вручну — процес під контролем автоматично. А клієнти отримують відповідь вчасно, що напряму впливає на якість сервісу й довіру до компанії. CRM має допомагати команді, а не обтяжувати роботу. Якщо система одразу виглядає складною, співробітники уникають її. Набагато ефективніше, коли CRM дає змогу почати з простих сценаріїв і поступово розширювати використання функціоналу в міру росту бізнесу.
Саме так NetHunt CRM працює в iPlan. Компанія почала з базових функцій, протестувала гіпотези й лише потім додавала складніші автоматизації. У результаті CRM стала інструментом розвитку, а не джерелом стресу: команда звикла до системної роботи без тиску, а бізнес отримав можливість масштабувати процеси тоді, коли був до цього готовий.

27.01.2026

Україна отримає €85 млн на додаткові закупівлі газу

Україна отримає через інструменти ЄБРР 85 млн євро, які будуть витрачені на закупівлю додаткового обсягу газу. Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністра енергетики Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 27 січня.
“85 млн євро через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується”, – написав він.
За словами Шмигаля, про це йшла мова під час бесіди з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.
“Поінформував ЄБРР про важку ситуацію в енергосистемі України через пошкодження, завдані російськими ударами. Наразі ремонтні бригади працюють над повернення світла і тепла. Роботи ідуть цілодобово”, – додав урядовець.
Також вказано, що продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР українських компаній Укренерго й Укргідроенерго допомогає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло.

До бюджету торік надійшло понад 14,4 млрд грн “податку на Google”

У 2025 році “податок на Google” приніс до бюджету понад 14,4 млрд гривень. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Зазначається, що сплачено 150,1 млн євро та 177,4 млн доларів США.
Найбільшими платниками податку залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
Як повідомляється, коло платників розширюється. У 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів. З початку 2026 року – ще 5 компаній. Загалом в Україні вже 150 нерезидентів – платників ПДВ у сфері електронних послуг.
У податковій службі нагадали, що обов’язок реєстрації платником ПДВ для нерезидентів виникає у разі, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання електронних послуг в Україні перевищує суму, еквівалентну 1 млн гривень.

Курс євро подолав психологічний рубіж в Україні

Національний банк України трохи зміцнив курс гривні відносно долара, але суттєво знизив його щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 26 січня.
Так, офіційний курс долара у вівторок становитиме 43,1253 гривень (-0,0138). У свою чергу курс євро різко зріс і оновив історичний максимум – 51,0647 гривень (+0,4108). З початку січня євро подорожчало на 1,27 грн.
На міжбанківському ринку американська валюта впала на 15 копійок і тепер перебуває на рівні 42,96-43,01 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс продажу долара впав на 3 копійки і тепер складає 43,42 гривні. Курс продажу євро знизився менше ніж на 1 копійку – 51,42 гривні.

Польща пожалілася в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Рада ЄС з питань сільського господарства у понеділок, 26 січня, на вимогу Польщі, Угорщини, Словаччини та Австрії розгляне питання стосовно угоди про вільну торгівлю з Україною. Про це повідомляє Європейська правда з Брюсселя, посилаючись на лист, поданий Польщею у Раду ЄС 22 січня 2026 року, та порядок денний Ради ЄС з питань сільського господарства.
Чотири країни вимагають захистити європейських фермерів від “негативного впливу” імпорту української аграрної продукції.
Питання буде розглянуте на засіданні Ради ЄС з питань сільського господарства 26 січня після 16:00 за київським часом, зазначає ЗМІ.
Четвірка держав наполягає на впровадженні суворіших захисних інструментів для підтримки європейських фермерів.
Ключові претензії та вимоги щодо України:

Індія купує російську нафту з рекордним дисконтом – ЗМІ

Партиї російської нафти Urals з постачанням до індійських портів у лютому продавалися зі знижками до еталонного Brent, одними з найбільших з 2022 року на тлі посилення західних санкцій. Про це повідомили два джерела у галузі агентству Reuters.

За їхньою оцінкою, лютневі партії Urals з доставкою до індійських портів були реалізовані з дисконтом $10 за барель до Brent – знижка зросла на $3-5 за барель порівняно з рівнем осені минулого року і близька до максимального історичного рівня.

Наприкінці 2025 року США запровадили жорсткі санкції проти російського енергетичного сектора, поширивши їх на провідні нафтові компанії – Лукойл та Роснефть, а також встановили додаткове 25% мито на імпорт індійських товарів.

За минулі два місяці Індія скоротила закупівлі Urals, тоді як Китай стрімко нарощує імпорт російської нафти.

Один із трейдерів зазначив, що значні знижки на сорт можуть привабити індійські нафтопереробні заводи, проте наголосив, що Індія шукає альтернативу Urals через тиск Заходу.

Indian Oil Corp, найбільший нафтопереробник країни, закупив близько 7 млн барелів не російської нафти для завантаження своїх НПЗ у березні, включно з партіями від бразильської Petrobras, щоб замінити сировину з РФ, повідомили джерела.

З 2023 року Urals став основним сортом нафти для індійських НПЗ після того, як Москва переорієнтувала потоки в Азію через заборону на імпорт російських енергоресурсів країнами ЄС.
Знижки на російську нафту для Китаю сягнули рекорду – ЗМІ

Курс долара стабілізувався, євро дорожчає

Курс гривні стабілізувався відносно долара, але впав відносно євро в обмінних пунктах на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 26 січня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 43,45 гривні. Курс продажу євро зріс відразу на 43 копійки і сягнув 51,43 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 42,90 гривні, а євро – по 50,63 гривні.
На міжбанку американська валюта піднялася у ціні на 3 копійки і перебуває на рівні 43,15-43,18 грн/долар купівля-продаж.
У середу Нацбанк знизив офіційний курс долара на середу на 7 копійок – 43,1759 гривень. Таким чином американська валюта втретє поспіль відступила від рекордної позначки, встановленої 16 січня.
У п’ятницю Нацбанк знизив офіційний курс долара на 3 копійок – 43,14 гривень. Курс євро зріс на 13 копійок і тепер становить 50,65 гривень.

Польща пожалілися в Раду ЄС на агроімпорт з України – ЗМІ

Євросоюз остаточно відмовився від російського газу

Країни Європейського Союзу в понеділок, 26 січня, остаточно схвалили план щодо заборони імпорту російського газу до кінця 2027 року. Про це повідомляється на сайті Європейської ради.

Країни ЄС схвалили закон на зустрічі в Брюсселі. Угорщина та Словаччина проголосували проти, однак рішення було ухвалене кваліфікованою більшістю (72% держав-членів ЄС, що представляють 65% населення – ред.).

Згідно з регламентом, імпорт російського трубопровідного газу та скрапленого природного газу до ЄС буде заборонено через шість тижнів після набрання чинності закону. Для чинних контрактів держав-членів діятиме перехідний період.

Згідно із планом, Євросоюз остаточно припинить імпорт російського зрідженого природного газу до кінця 2026 року, а трубопровідного газу – до 30 вересня 2027 року.

Країнам дозволяється відтермінувати заборону щонайпізніше до 1 листопада 2027 року у тому випадку, якщо вони мають труднощі з заповненням своїх газових сховищ газом з-за кордону напередодні зимового опалювального сезону.
У ЄС перевірятимуть країну видобутку газу, перш ніж дозволити імпорт газу на територію блоку.
За недотримання правил передбачені штрафи для фізичних та юридичних осіб.

Раніше повідомлялося, що Азербайджан розширює експорт газу до Європи. Компанія SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. За останні два тижні газ у Європі дорожчав найшвидшими темпами з жовтня 2023 року, ціна перевищила 500 доларів за 1000 кубометрів.

Опендатабот назвав регіони, де зосереджено найбільше бізнесменів

Власників бізнесу з річним доходом від 10 млн грн в Україні зареєстровано понад 67,6 тис. Понад один млрд грн заробляють 2% підприємців. Про це повідомив Опендатабот.
“67 651 бізнесмен в Україні володіє компаніями з доходом у понад 10 млн грн. Це 19% від загальної кількості власників бізнесу – серед тих, хто своєчасно подав фінансову звітність, таких нині нараховується понад 360 тисяч”, – йдеться в повідомленні.
80% бізнесменів в Україні одержують менш як 100 млн грн на рік. Тільки 2% бізнесменів мають дохід понад 1 млрд грн — це 1355 бізнесменів.
Лідером серед них є Рінат Ахметов, чиї компанії разом за підсумком 2024 року отримали близько 565,7 млрд грн доходу. На другому місці власник мережі ОККО Віталій Антонов – 151,7 млрд грн доходу. Третю сходинку зі 110,6 млрд грн посідає власник мережі МХП Юрій Косюк.
Загалом чоловіки складають 73% у переліку лідерів українського бізнесу. Єдина жінка, що увійшла в першу десятку, – власниця компаній WOG, КОМО та Галичина Світлана Івахів – 9-те місце з доходом 48,75 млрд грн.
Найбільше бізнесменів зосереджено у столиці – 22% загальної кількості. До трійки лідерів також входять Дніпропетровщина (10%) та Львівщина (8%). Разом з Київщиною та Одещиною виходить половина всіх бізнесменів країни.
Найменша концентрація бізнесменів у прифронтових Миколаївській (1%), Луганській (0,7%) та Херсонській областях (0,6%).
Більшість бізнесменів, що потрапили у топ 100, – 70% – мають українську реєстрацію. До п’ятірки також потрапили власники компаній з пропискою Кіпру, Великої Британії, США та Швейцарії.