Дефіцит кадрів у промисловості можна подолати лише в партнерстві бізнесу та держави – адже навіть якщо зарплати будуть вище ринкових, працівники потребуватимуть державних житлових програм та бронювання. Про це сказала директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук на форумі Створення кадрового резерву для ключових галузей економіки України, який відбувся в Києві, повідомила пресслужба компанії у понеділок, 27 жовтня.
За словами Петрук, на підприємствах Метінвесту нині відкрито близько 4 тисяч вакансій, а понад 8 тисяч працівників служать у ЗСУ. Загалом із 2014 року через армію пройшли понад 11 тисяч співробітників компанії, з яких близько тисячі вже повернулися до роботи.
“Ми готові брати на роботу всіх ветеранів. Це не проєкт, а частина нашого сьогодення. Ми відчуваємо нестачу не лише кількісно, а й за якістю спеціалістів”, – зазначила вона.
Наразі Метінвест співпрацює з Міністерством ветеранів у межах програми працевлаштування військових, а також пропонує конкурентну оплату праці – вищу за середню по регіону, розповіла вона. Але цього недостатньо, щоб повернути людей.
“Ми готові навчати за власний кошт, але бізнес не може робити все сам. Потрібні державні програми соціального житла, підтримка у бронюванні кадрів і стабільна освітня політика. Тільки спільно ми створимо win-win ситуацію – для бізнесу, працівників і держави”, – наголосила Петрук.
Метінвест також співпрацює з Міністерством освіти і науки, допомагаючи узгоджувати освітні програми з реальними потребами ринку праці. У компанії вже спланували потребу у фахівцях на п’ять років уперед та сформували корпоративне замовлення для відкритого групою вишу Метінвест Політехніка.
“Ми проаналізували освітні програми й визначили, які спеціальності нам знадобляться для розвитку компанії. Це дозволить готувати фахівців, які відповідатимуть потребам економіки майбутнього”, – заявила Петрук.
Вона розповіла, що підприємства Метінвесту, які працюють у прифронтових регіонах – Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському – нині працевлаштовують усіх охочих. А планування виробництва тепер залежить не від наявності сировини, а від кількості людей. Тож тепер компанія перебудувала систему підготовки кадрів, скоротивши терміни навчання.
Категорія: Новини бізнесу
-
У Метінвесті розповіли, як подолати брак кадрів у промисловості
-
ЗМІ оцінили наслідки можливого підняття тарифів Укренерго
Національна енергетична компанія (НЕК) Укренерго оприлюднила проєкти нових тарифів на передачу електроенергії на 2026 рік. Пропонується збільшити тариф на 24%, з 686,23 до 848,52 грн/Мвт·год, повідомляє видання Українські новини.
Журналісти проаналізували структуру тарифу і у них “виникає багато питань до обґрунтованості розрахунків”.
За їхніми даними, в тариф без жодних пояснень закладаються фінансові витрати Укренерго у розмірі 7,2 млрд грн і ще 3,9 млрд грн на погашення боргів компанії. Матеріальні витрати підвищено на 31%, хоча прогнозований рівень інфляції втричі нижче.
“НЕК Укренерго не дуже приховує перекладання своїх проблем на плечі споживачів. В пояснювальній записці до тарифу прямо вказується, що рішення про збільшення тарифів прийнято у зв’язку зі “зменшенням обсягів передачі та відпуску електричної енергії”. Простими словами, українські підприємства почали менше купувати електроенергії, тому виникла необхідність компенсувати недоотриманий прибуток за рахунок тих, хто поки що тримається на плаву”, – йдеться у публікації.
Загалом, за попередніми розрахунками Українських новин, додаткове навантаження на бізнес сягне понад 12,6 млрд грн.
“Це не просто цифри – це зменшення інвестицій, скорочення виробництва, втрати робочих місць і зростання цін на товари”, – пишуть журналісти.
За їхніми оцінками, в першу чергу, це відіб’ється на металургії, машинобудуванні, хімічній промисловості, “що і так працюють на межі рентабельності”.
“З огляду на те, що рішення про піднятті тарифів несе системні ризики для економіки, необхідно дуже серйозно підійти до питання перегляду тарифів”, – пропонують автори публікації.
На їхню думку, по-перше, до кінця військового стану необхідно встановити мораторій на підняття тарифів. А по-друге, державний регулятор НКРЕКП “повинен детально перевірити обґрунтованість розрахунків тарифу та дослідити діяльність НЕК Укренерго, провести аудит її витрат для виявлення резервів оптимізації”.
“Якщо не провести ці заходи, то вітчизняні металургія, хімпром, машинобудівники та інші енергоємні підприємства банально не зможуть продовжувати свою роботу, а Україна за рік-два вийде з “індустріального клубу” держав”, – прогнозує видання. -
ЗМІ пояснили, чи запрацюють нові санкції США проти Росії
Думка ринку нафти полягає в тому, що західні санкції проти російського експорту не дуже ефективні, бо ринок швидко знаходить способи зберігати потік поставок. Будь-які нові заходи лишень ненадовго підштовхують ціни нагору, після чого ефект розсіюється на тлі практично безперервних потоків. Про це повідомляє у своєму матеріалі інформаційне агентство Reuters.
Історія може повторитися і з санкціями Трампа проти Лукойлу та Роснефти, оголошеними на тому тижні.
Два нафтові гіганти РФ виробляють близько 5% світового видобутку нафти — приблизно 5,3 млн. барелів на добу, з яких на експорт йде близько 3,5 млн. б/с. Світовий бенчмарк Brent у моменті підскочив майже на 9% після оголошення нових заходів, досягнувши 24 жовтня 3-тижневого піку $66,78 за барель.
Стрибок відчутний, але не такий, яким міг бути, якби ринок серйозно чекав на ризик втрати до 3,5 млн б/д на морському ринку.
ЗМІ припускає, що російські експортери зможуть обійти нові санкції, задіявши тіньовий флот танкерів, посередників та банківські схеми, які не використовують долар США.
Водночас нові санкції підвищують ризики для переробників у Китаї та Індії – єдиних великих покупців російської нафти. Імовірно, вони вимагатимуть більших знижок, щоб продовжувати імпорт.
Крім того, використання тіньового флоту та трейдерів-посередників збільшує вартість доставки російської нафти. Відключення російських нафтових компаній від доларової банківської системи також накладає додаткові витрати.
Західні санкції поки що не помітно впливають на готовність президента Володимира Путіна завершити конфлікт, і навряд чи призведуть до істотного скорочення обсягів експорту. Але вони ускладнюють Росії продаж нафти, а прибуток на барель може знизитися.
Багато залежатиме від того, чи вдасться Трампу укласти торгові угоди з Індією та Китаєм і чи ввійде російська нафта до пакету переговорів.
Поки що російська нафта, швидше за все, продовжить текти на ринок. Головний ризик для ринку в тому, що вона все більше перетворюється на політичний інструмент в умовах широкої розбудови світової торгівлі при Трампі. -
Курс гривні знижується на початку тижня
Курс гривні продовжив зниження відносно долара і євро на початку нового робочого тижня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в понеділок, 27 жовтня.
Так, середній курс продажу долара зріс на 16 копійок і досяг 42,31 гривень, курс євро піднявся на 22 копійки і тепер становить 49,32 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,70 гривні, а євро – по 48,61 гривень.
На міжбанку американська валюта втратила у ціні 13 копійок і перебуває на рівні 41,91-41,94 грн/долар купівля-продаж.
В п’ятницю Нацбанк підвищив курс долара до рівня 41,9969 гривень за 1 долар (+0,0999 грн). Вищим курс був 29 січня – 42,0195 грн/долар.
Офіційний курс євро зріс ще більше і становить 48,7668 гривень за 1 євро (+0,2166 грн).
Також стало відомо, що за період 20-24 жовтня Нацбанк продав на міжбанку 641,65 млн доларів, при цьому купив 500 тися доларів. Це на 38,4 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня.
Раніше у Нацбанку пояснили, чому дешевшає гривня. Там запевнили, що ситуація контролюється, а коливання курсу гривні зумовлені ринковими та сезонними факторами. -
Міністр фінансів США сказав, коли Трамп і Сі укладуть угоду щодо TikTok
США та Китай досягли остаточної домовленості щодо TikTok і готуються офіційно закріпити угоду 30 жовтня 2025 року у Кореї. Про це заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, повідомляє TechCrunch.
Бессент зробив заяву під час візиту до Малайзії, де торгові представники США та Китаю також повідомили про рамкову домовленість щодо тарифів і постачання рідкісноземельних металів.
За його словами, сторони погодили всі деталі ще минулого місяця під час переговорів у Мадриді, після чого президент Дональд Трамп підписав указ для спрощення транзакції.
“Моє завдання було переконати китайську сторону схвалити угоду, і ми успішно цього досягли за останні два дні”, – зазначив Бессент в інтерв’ю CBS.
Згідно з умовами указу, американські операції TikTok, включно з алгоритмом рекомендацій, вихідним кодом і модерацією контенту, перейдуть під контроль нової ради директорів. За безпеку платформи відповідатиме компанія Oracle, очолювана союзником Трампа Ларрі Еллісоном. Серед інвесторів нового спільного підприємства також Fox Corp, Andreessen Horowitz і Silver Lake Management.
Як відомо, угода завершує тривале протистояння між США та китайським власником TikTok – компанією ByteDance, яку зобов’язали або продати застосунок, або зіштовхнутися з його забороною в країні. -
Молдова і Румунія зробили Україні “подарунок” до опалювального сезону
Молдова вирішила вдвоє знизити тариф на транзит газу в Україну на період опалювального сезону 2025-2026 років. Про це повідомив сайт Національної агенції з регулювання енергетики Молдови.
Затверджені зміни передбачають, що протягом шести місяців (листопад 2025 р. – квітень 2026 р.) тариф на транспортування газу буде знижено на 50%.
Це спільна ініціатива операторів газотранспортних систем Греції, Болгарії, Румунії, Молдови та України.
У повідомленні зазначається, що 50% зниження тарифів на транспортування газу запровадив також і румунський оператор газотранспортної системи.
“Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України…
Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції в Україну та сприяючи диверсифікації маршрутів і джерел постачання”, – йдеться в повідомленні. -
США підготували нові санкції проти Росії – ЗМІ
Адміністрація президента США Дональда Трампа підготувала додаткові санкції проти ключових галузей російської економіки, у разі коли хазяїн Кремля Володимир Путін зволікатиме з припиненням війни. Про це повідомляє інформагентство Reuters, посилаючись на двох американських посадовців.
Представники США повідомили європейським колегам, що підтримують використання ЄС заморожених російських активів для закупівлі американської зброї для Києва, а Вашингтон провів попередні внутрішні переговори про використання російських активів, що знаходяться в США.
Один американський посадовець повідомив, що він хотів би, щоб європейські союзники зробили “наступний великий крок” щодо Росії, який може полягати в додаткових санкціях або митах.
Другий співрозмовник, обізнаний з внутрішньою динамікою адміністрації, повідомив, що Трамп, імовірно, зробить паузу на кілька тижнів і оцінить реакцію Росії на оголошення санкцій, які спрямовані проти нафтових компаній Лукойл і Роснєфть.
Деякі з додаткових санкцій, які підготували США, спрямовані проти банківського сектора Росії та інфраструктури, що використовується для постачання нафти на ринок.
За словами одного із них, на тому тижні українські посадовці запропонували США нові санкції. Серед конкретних пропозицій були заходи щодо відключення всіх російських банків від доларової системи з американськими партнерами. Проте не ясно, наскільки серйозно розглядаються конкретні вимоги України.
Сенат США також відновлює спроби ухвалити давно заблокований двопартійний законопроєкт про санкції.
За словами джерел, Трамп готовий підтримати цей пакет. Однак співрозмовник попередив, що така підтримка цього місяця малоймовірна.
Як ми вже писали, акції нафтових компаній Роснєфть та Лукойл раптово впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них.
ЗМІ дізналися, хто переконав Трампа запровадити санкції проти РФ -
Акції Роснєфті та Лукойла обвалилися після санкцій США
Акції найбільших нафтових компаній Росії Роснєфть та Лукойл різко впали на Московській біржі після введення санкцій США проти них. Про це у п’ятницю, 24 жовтня повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що за останні два дні – в четвер і п’ятницю – сукупна капіталізація компаній зменшилася на 424 мільярди рублів, що еквівалентно $5,2 мільярда.
Акції Роснєфті на 20:11 (за московським часом) торгувалися по 389,85 рубля за штуку, що на 3% нижче рівня до введення санкцій. Під час торгів ціна акцій знизилась до 383,15 рубля, що є мінімумом з травня 2023 року. В результаті ринкова вартість компанії скоротилася на 127 мільярдів рублів або $1,56 мільярда.
Акції Лукойла за два дні втратили 7,2% своєї вартості, що становить 297 мільярдів рублів (або $3,66 мільярда за офіційним курсом ЦБ).
Основний акціонер Лукойла, найбагатший російський мільярдер Вагіт Алекперов, який володіє 28% акцій компанії, за два дні втратив 83 мільярди рублів, що еквівалентно трохи більше ніж мільярд доларів.
Підсумки першого півріччя показали, що обидві компанії вже зазнали значних фінансових втрат: прибуток Роснєфті знизився втричі, а Лукойла – удвічі.
Введення санкцій Мінфіну США ще більше ускладнить ситуацію для цих нафтових гігантів: зменшиться кількість контрагентів через побоювання вторинних санкцій, а це може призвести до скорочення поставок на зовнішні ринки, вважають аналітики Альфа-банку.
Під санкції США потрапили не лише самі Роснафта та Лукойл, а й численні їхні дочірні компанії: 30 компаній, що належать Роснафті та 6 – Лукойлу. Американські санкції також можуть призвести до згортання торгових операцій Лукойла через його підрозділ в Дубаї (Litasco Middle East), а Роснєфть може зіткнутися з проблемами з постачаннями до Індії. Нагадаємо, США ввели нові санкції проти провідних російських нафтових компаній, закликавши Москву невідкладно погодитися на припинення бойових дій. Санкції спрямовані на дві найбільші нафтові компанії Росії – Роснєфть і Лукойл. Також до санкційного списку додано 30 дочірніх структур Роснефти та Лукойлу.Побачимо через пів року: Трамп висловився про санкції проти РФ
-
ЗМІ: Дрони “зупинили” роботу великого НПЗ Росії
Рязанський НПЗ – четвертий за величиною нафтопереробним заводом Росії – зупинив установку первинної перегонки нафти після атаки українських дронів. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на свої джерела в галузі.
Співрозмовники ЗМІ зазначили, що переробна установка CDU-4 вчора, 23 жовтня, була терміново зупинена після того, як загорілася після атаки дронів.
Її потужність становить 80 000 барелів на день – близько чверті загальної потужності заводу.
Нафтова компанія Роснефть, яка володіє нафтопереробним заводом, на запит про коментар не відповіла. Джерела агентства повідомили, що НПЗ все ще переробляє нафту, але в менших обсягах.
Одне з джерел повідомило, що також були зупинені деякі сусідні установки, зокрема реформер, вакуумний гідроочисник газойлю та каталітичний крекінг.
Торік Рязанський нафтопереробний завод переробив 13,1 млн тонн нафти. Він виробив 2,3 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного палива та 4,2 млн тонн мазуту. -
Apple програла справу у Великій Британії на $2 млрд
Судовий трибунал з питань конкуренції Великої визнав, що Apple зловживала своїм домінуючим становищем на ринку, стягуючи з розробників надмірні комісії за продажі в App Store, повідомляє Reuters. Це рішення, за попередніми підрахунками, може коштувати американській компанії близько $2 млрд.
Суд дійшов висновку, що з жовтня 2015 по грудень 2020 року Apple фактично усунула конкурентів у сфері розповсюдження мобільних додатків і «стягувала надмірні та несправедливі платежі» з розробників. Позов подала від імені мільйонів користувачів iPhone та iPad британська науковиця Рейчел Кент, яка звинуватила компанію у створенні штучної монополії.
Юристи Кент заявили, що Apple підтримувала “100-відсоткову монополію” на ринок додатків, змушуючи розробників погоджуватися на комісію у 30%, хоча справедлива ставка мала б становити приблизно 17,5%. Суд визнав, що половину цих переплат зрештою доводилося оплачувати поживачам.
В Apple заявили, що оскаржуватимуть рішення, назвавши його “помилковим тлумаченням процвітаючої та конкурентної екосистеми App Store”. Представник компанії наголосив, що магазин додатків забезпечує розробникам успіх, а користувачам – безпечний і надійний спосіб знаходити застосунки та здійснювати покупки.
Оцінка збитків, за попередніми підрахунками, може сягнути £1,5 млрд (приблизно $2 млрд). Наступного місяця відбудеться окреме слухання, на якому визначать методику розрахунку компенсацій та розглянуть запит Apple на дозвіл апеляції.