Апеляційний суд у Парижі підтвердив рішення від 2018 року, за яким Росія повинна компенсувати $1,5 мільярда доларів українському державному банку Ощадбанку через збитки, спричинені анексією Криму. Додатково, суд вирішив, що Росія повинна сплатити ще EUR300 тис. на судові витрати. Голова Ощадбанку Сергій Наумов наголосив, що це рішення – частина стратегії банку з компенсації збитків від агресії. У банку впевнені, що Росія буде змушена сплатити не лише компенсацію, але й відсотки. Банк також збирає докази для стягнення компенсації за нові збитки, що виникли внаслідок вторгнення, яке почалося у 2022 році.
Категорія: Новини бізнесу
-
Угода про надра: Зеленський підписав закон про виплати з бюджету
Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає виплати з державного бюджету відповідно до угоди зі США про використання надр на території України. Ця угода стосується створення американо-українського інвестиційного фонду відбудови. Згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, Україна буде сплачувати половину від отриманих доходів від видобутку корисних копалин та реалізації продукції за новими угодами. Ці кошти будуть направлятись до спеціального фонду державного бюджету і перераховуватись до Фонду відбудови.
-
Фінтех-джунглі: виживання на межі хаосу у високоризиковому середовищі
У останні два роки регіони Латинської Америки та Центрально-Західної Азії стикаються зі значним регуляторним тиском у платіжній сфері. Вимагається дотримання нових ліцензійних умов, обмеження на офшорні операції, посилення контролю за протидією відмиванню коштів та підвищення фінансових вимог для платіжних сервісів. Наприклад, у Бразилії гральний бізнес отримав можливість функціонувати, але за жорсткими умовами, включаючи високі вартості ліцензій та суворий державний нагляд. У свою чергу, Азербайджан вимагає ліцензію для всіх платіжних сервісів та впровадження нових технічних стандартів. Це призводить до змін у платіжному бізнесі, зокрема до підвищення комісій та обмеження вибору сервісів. Компанії тепер мають пристосовуватися до місцевих умов, будувати індивідуальні рішення та швидко реагувати на зміни. У високоризиковій фінтех-індустрії важливо мати команду, яка може швидко реагувати на стресові ситуації, приймати ризики та працювати в умовах постійних змін. Команди, які успішно працюють у цій сфері, часто складаються з екстравертних інтуїтивів, які вміють адаптуватися до нововведень та гнучко реагувати на потреби ринку.
-
Україна отримала можливість збільшити експорт електрики
Міненерго та Укренерго оголосили про збільшення максимальної потужності експорту електроенергії з України та Молдови до країн ЄС з 650 МВт до 900 МВт. Це дозволить полегшити балансування української енергосистеми, забезпечить додатковий прибуток для українських електростанцій і допоможе у боротьбі з профіцитом генерації електроенергії. Новий ліміт на експорт діятиме до 1 серпня і буде переглядатися щомісячно. Важливо, щоб енергосистема працювала збалансовано, тому експорт електроенергії буде здійснюватися лише за умови профіциту потужності в енергосистемі.
-
Долар і євро почали дешевшати в обмінних пунктах
Сьогодні курс гривні в обмінних пунктах відновив зростання стосовно долара і євро. Середні ціни на долар і євро зменшилися, а тепер можна купити долар по 41,45 грн і євро по 48,60 грн. В обмінках продаж цих валют відбувається за 41,95 грн за долар і 49,70 грн за євро. На міжбанку долар також подешевшав і коштує 41,72-41,76 грн за долар. Вчора Національний банк знизив курс долара до 41,8116 грн і євро до 49,1328 грн.
-
Google виплатить $314 млн за незаконне використання даних користувачів
Компанія Google повинна виплатити $314 млн штрафу після того, як журі суду в Сан-Хосе (штат Каліфорнія) визнало її винною в незаконному зборі даних користувачів Android через мобільну мережу. Як повідомляє Bloomberg, рішення винесено за підсумками групового позову, поданого ще у 2019 році.
Позивачі стверджували, що смартфони на Android були запрограмовані передавати дані на сервери Google навіть тоді, коли пристрій не був підключений до Wi-Fi, що призводило до використання платного мобільного трафіку без згоди користувачів.
За словами адвокатів, ці дані Google використовувала для розширення рекламних можливостей та покращення картографічних сервісів у власних інтересах.
Представник компанії Жозе Кастаньєда заявив, що Google категорично не згодна з рішенням і подасть апеляцію. Він підкреслив, що обговорювані передачі даних потрібні для безпеки, продуктивності та стабільності Android-пристроїв, а їх обсяг менший, ніж передача одного фото. Кастаньєда також наголосив, що користувачі погоджуються на такі дії, приймаючи умови використання та налаштування пристроїв.
“Ми вдячні присяжним за рішення, яке чітко підтвердило обґрунтованість наших звинувачень і серйозність порушень з боку Google”, – заявив адвокат позивачів Марк Валленстайн.
Позов стосувався лише жителів Каліфорнії, але у федеральному суді вже готується паралельна справа для користувачів Android по всій країні. Початок розгляду заплановано на початок 2026 року. -
Bentley оновила логотип
Bentley офіційно представила оновлений варіант свого логотипа. Він дебютує на капоті електричного конпецт-кара, прем’єра якого запланована на 8 липня – в один день з відкриттям нової дизайн-студії компанії в Крю, Велика Британія.
Це п’яте оновлення емблеми за 106-річну історію бренду – і водночас найбільш кардинальне. Новий логотип зберігає впізнавану форму, але тепер крила стали більш гострими та геометричними, а нижні пір’їни зникли. Фото: Bentley Еволюція логотипів Bentley Оновлену емблему розробили всередині компанії під керівництвом директора з дизайну Робіна Пейджа. Переможну концепцію запропонував дизайнер інтер’єрів Янг Нам у межах внутрішнього конкурсу, після чого її доопрацювала спеціальна команда.
Новий символ стане першим кроком у ширшому перезапуску стилю Bentley. Концепт-кар, який отримає оновлену емблему, не планують запускати в серійне виробництво, але він вплине на майбутні моделі марки. У компанії натякають, що шоукар натхненний одним із культових Bentley минулого, але подробиць поки не розкривають. -
Долар і євро впали після рекордного зростання
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро після їхньго рекордного зростання. Про це свідчать дані на сайті регулятора в середу, 2 липня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,8116 гривень за 1 долар (-0,0075 грн). А курс євро становитиме 49,1328 гривень за 1 євро (-0,2765 грн).
На міжбанку американська валюта подешевшала на 4 копійки до 41,81-41,84 грн/долар купівля-продаж порівняно із закриттям ринку у вівторок.
На готівковому ринку курс долара піднявся до 42 гривень, курс євро зріс до 49,70 гривень. -
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні
У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
“Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
Найбільшими покупцями золота у травні стали:- Казахстан – 7,4 тонни
- Туреччина – 6,4 тонни
- Польща – 6,2 тонни
- Китай – 1,9 тонни
- Чехія – 1,6 тонни
- Киргизстан – 1,3 тонни
- Камбоджа – 1 тонна
Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції. -
Київ просить КНР переглянути умови зернового кредиту часів Януковича
Уряд України ініціював переговори з Ексімбанком Китаю щодо реструктуризації боргу за державними гарантіями на 1,5 мільярда доларів, який був залучений ще у 2012 році. Відповідна ініціатива зафіксована у проєкті змін до державного бюджету на 2025 рік (№13439), поданому до Верховної Ради.
Мова про кредит, наданий АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України” (ДПЗКУ) під гарантії уряду в межах міжурядової угоди між Україною та КНР. За класифікацією китайської сторони, борг визнаний офіційним двостороннім зобов’язанням.
У документі зазначено, що кредитор ще у грудні 2024 року погодився на переговори, однак повідомив, що процес може бути тривалим. У зв’язку з цим уряд України пропонує тимчасово зупинити платежі за зобов’язаннями до моменту досягнення домовленостей про нові умови запозичення.
“Тимчасове зупинення здійснення платежів планується запровадити за гарантійним зобов’язанням держави щодо відповідних боргових зобов’язань ДПЗКУ на строк до вчинення такого правочину (правочинів) та зміни умов відповідного запозичення”, – мовиться у пояснювальній записці.
У 2012 році Україна та Китай уклали угоду про кредитну лінію на 3 млрд доларів, яка передбачала поставки 5 млн тонн зерна щорічно. У 2013 році ДПЗКУ отримала 1,5 млрд доларів під державні гарантії. Зобов’язання виконувались частково: за понад десять років Україна поставила лише близько 6 млн тонн зерна, що стало підставою для китайської сторони подати позов до Лондонського арбітражу.
Станом на початок 2022 року залишок боргу становив близько 900 млн доларів.
У червні повідомлялося, що переговори України з приватними кредиторами щодо реструктуризації боргу у понад 20 млрд доларів не дали результату. Якби компромісу не вдалося досягнути, то вже у серпні Україні могла оголосити дефолт. 18 липня Верховна Рада схвалила зупинку виплат за зовнішнім боргом.
Реструктуризація боргу України: оприлюднено деталі