Із 1 січня в Євросоюзі повноцінно запрацював механізм CBAM – вуглецеве мито на імпорт продукції з високою CO₂-інтенсивністю. Це вже призвело до втрати клієнтів і скорочення виробництва на українських металургійних підприємствах, повідомляє Delo.ua у середу, 28 січня.
Так, у коментарі виданню генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг Мауро Лонгобардо повідомив, що через CBAM додаткова вартість доступу на ринок ЄС для продукції підприємства становить $60-90 за тонну. Реакція ринку була миттєвою – усі європейські клієнти припинили замовлення.
“Ми витратили три роки на формування наших позицій у Європі як заміну інших ринків, втрачених через війну. Але тепер, внаслідок цього рішення, експорт 1,25 млн тонн, запланований на 2026 рік не відбудеться. А це майже половина річного виробництва”, – заявив Лонгобардо.
Вказано, що з 26 січня компанія була змушена закрити блюмінговий цех – через дію CBAM та високі ціни на електроенергію. Робота виробництва на мінімальному рівні може спричинити ланцюгову зупинку інших переділів, простій персоналу та подальше зростання собівартості продукції.
“Це відбувається на тлі високих цін на електроенергію та воєнних збитків – попри понад $1 млрд підтримки з боку материнської компанії. Нам терміново потрібна підтримка уряду у вигляді справедливо регульованої ціни на енергоносії”, – додав Лонгобардо.
У пресслужбі компанії Метінвест підтвердили, що CBAM суттєво ускладнив імпорт української продукції до ЄС, створивши додаткові адміністративні та фінансові бар’єри. При цьому ціна CBAM-сертифікатів на перший квартал 2026 року досі невідома.
“Щоб зберегти присутність на ключових європейських ринках, група була змушена перелаштувати процеси й адаптуватися до ризиків CBAM. Основна проблема в тому, що українська промисловість через війну перебуває у значно гірших умовах, ніж будь-який інший експортер до ЄС”, – кажуть у компанії.
У Метінвесті також звернули увагу на те, що великі світові виробники сталі можуть переорієнтовувати продукцію з вищою вуглецевою інтенсивністю на треті ринки, постачаючи до ЄС “чистішу” продукцію. Українські компанії такої гнучкості не мають – через критичну залежність від європейського ринку та відсутність альтернативних виробничих потужностей.
Категорія: Новини бізнесу
-
Європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС – ЗМІ
-
Ціна золота рекордно зросла через слабкий долар
Світові ціни на золото вперше в історії перевищили $5300 за трійську унцію. Про це свідчать дані на біржі Comex 28 січня.
Так, таном на 13:00 за київським часом котирування квітневих ф’ючерсів на золото на біржі Comex підвищилися приблизно на 4%, до $5326,5 за унцію. З початку цього року дорогоцінний метал подорожчав на 22%.
Ф’ючерси на срібло дорожчають на 7,5%, до $113,9 за унцію, на платину – на 5,5%, до $2676 за унцію, паладій – на 3,9%, до $1954 за унцію.
Як пишуть західні агентства, підтримку дорогоцінним металам надають послаблення долара та посилення геополітичної напруженості.
Індекс DXY, який показує динаміку долара щодо шести основних світових валют, за останні п’ять днів втратив 2,6%. Напередодні президент США Дональд Трамп заявив, що не стурбований падінням долара і вважає його не надто серйозним.
“Ціни на золото зростають у дуже сильній зворотній кореляції з доларом після відповіді Трампа на питання про долар, який показав, що у Білому домі є консенсус щодо подальшого ослаблення курсу американської валюти”, – заявив старший ринковий аналітик OANDA Келвін Вонг в коментарі для Reuters. -
Євро дорожчає в обмінниках, долар знижується
Курс гривні трохи зріс відносно долара, але знову помітно впав щодо євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 27 січня.
Так, середній курс продажу долара впав на 5 копійок і перебуває на рівні 43,23 гривні. Курс продажу євро зріс на 28 копійки і сягнув 51,76 гривні.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 42,64 гривні, а євро – по 50,90 гривні.
На міжбанку американська валюта впала у ціні на 2 копійки і перебуває на рівні 42,79-42,82 грн/долар купівля-продаж.
У вівторок Нацбанк знизив офіційний курс долара на середу майже на 17 копійок – 42,9563 гривень. У свою чергу курс євро зріс на 16 копійок і сягнув рекордного рівня у 51,2297 гривень. -
Boeing зафіксував рекордну квартальну виручку з 2018 року
У 2025 році річна виручка компанії Boeing сягнула $89,5 млрд, що на 35% більше, ніж роком раніше. Виручка за четвертий квартал зросла на 57% – до $23,9 млрд проти 2024 року, коли компанія зазнала значних втрат через страйк працівників і інцидент із літаком Alaska Airlines. Про це пише FT у вівторок, 27 січня.
Boeing зафіксував другий поспіль квартал із позитивним вільним грошовим потоком. Фінансовий директор компанії Джей Малаве заявив, що у 2026 році компанія очікує річний позитивний грошовий потік у межах $1-3 млрд.
Виручка підрозділу комерційних літаків у четвертому кварталі зросла майже на 140% – до $11,4 млрд. Зростанню сприяло рішення Федерального авіаційного управління США у жовтні підвищити ліміт виробництва літаків 737 Max із 38 до 42 одиниць на місяць.
Чистий прибуток компанії за четвертий квартал становив $8,22 млрд, зокрема завдяки продажу активів цифрового авіаційного підрозділу інвестфонду Thoma Bravo за $10,55 млрд. Без урахування цієї угоди збиток на акцію становив $1,91, що перевищило очікування аналітиків.
Гендиректор Boeing Келлі Ортберг повідомив, що своєчасність постачання літаків 737 Max у 2025 році зросла утричі порівняно з 2024 роком. Він також заявив, що компанія очікує сертифікації моделей 737 Max 7 і 737 Max 10 упродовж цього року.
У 2025 році компанія отримала 1 075 чистих замовлень, перевершивши Airbus за цим показником уперше за десятиліття.
Водночас підрозділ оборонної та космічної техніки Boeing також зафіксував зростання виручки у четвертому кварталі на 37% – до $7,4 млрд. Нагадаємо, у 2019 році під час заключного етапу навантажувальних випробувань літак Boeing 777X розвалився на частини. У серпні 2025 року Boeing поставила 57 літаків – найвищий показник серпневих поставок з 2018 року, коли компанія передала замовникам 64 авіалайнери.
-
Нацбанк знову встановив рекордний курс євро
Національний банк України вдруге поспіль зміцнив курс гривні відносно долара, але знизив його щодо євро до історичного мінімуму. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 27 січня.
Так, офіційний курс долара у середу становитиме 42,9563 гривень (-0,1690). У свою чергу курс євро теж зріс і другий день поспіль оновив історичний максимум – 51,2297 гривень (+0,1650). З початку січня євро подорожчало на 1,44 грн.
На міжбанківському ринку американська валюта прискорила зниження, впала на 17 копійок і тепер перебуває на рівні 42,79-42,84 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах середній курс продажу долара впав на 8 копійок і тепер складає 43,29 гривні. Курс продажу євро знизився на 3 копійки – 51,44 гривні. -
В Індії очікують на скорочення закупівлі російської нафти
Імпорт російської нафти в Індію, третього за обсягом покупця нафти у світі, очікувано продовжить скорочуватися, повідомив міністр енергетики країни Гардіп Пурі. Про це пише Bloomberg у вівторок, 27 січня.
За його словами, постачання з Росії вже знизилися до 1,3 млн барелів на добу порівняно з середнім показником 1,8 млн барелів минулого року. Пурі акцентував, що це відбувається в умовах ринкової кон’юнктури, без обов’язкових директив уряду.
Міністр додав, що індійські компанії самостійно ухвалюють рішення щодо закупівель російської нафти та наразі мають можливість диверсифікувати постачальників, купуючи нафту у 41 країни. Крім того, компанії прагнуть збільшити обсяги постачання з Канади та США.
Раніше Сполучені Штати посилили тиск на закупівлі Індією російської нафти, запровадивши додаткові мита. Попри це, обсяги постачань залишаються стабільними частково через привабливу знижку на російську нафту.
Зокрема партії російської нафти Urals з постачанням до індійських портів у лютому продавалися з рекордними знижками до еталонного Brent, одними з найбільших з 2022 року на тлі посилення західних санкцій.
За їхньою оцінкою, лютневі партії Urals з доставкою до індійських портів були реалізовані з дисконтом $10 за барель до Brent – знижка зросла на $3-5 за барель порівняно з рівнем осені минулого року і близька до максимального історичного рівня. Знижки на російську нафту для Китаю сягнули рекорду – ЗМІ
-
Україна збільшить імпорт газу з Польщі
З початку лютого з Польщі в Україну поетапно збільшать потужності для імпорту газу до 18,4 млн куб. м на добу. Про це повідомв перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль у Телеграм у вівторок, 27 січня.
За його словами, оператор ГТС Польщі Gaz-System і Оператор ГТС України узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
“Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – заявив урядовець.
За його словами, польський напрямок забезпечує доступ України до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
“У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG”, – додав Шмигаль і подякував польським партнерам за послідовну підтримку України.
Раніше у вівторок стало відомо, що Україна залучає 85 млн євро для закупівлі газу через інструменти ЄБРР. Кошти надаються у межах гранту для підтримки енергетичної стабільності. -
Метінвест переміг у двох номінаціях світової HR премії
Група Метінвест здобула одразу дві відзнаки престижної міжнародної премії International Brilliance Awards у Лондоні. Найвищу нагороду – Brilliance Award у номінації Корпоративний добробут – отримано за екосистему реінтеграції ветеранів війни в Україні, інформує пресслужба компанії у вівторок, 27 січня.
“Проєкт спрямований на комплексну підтримку демобілізованих співробітників і базується на принципах системності, відповідальності та внутрішньої справедливості. Він охоплює п’ять ключових напрямів: психологічну та фізичну реабілітацію, соціальну підтримку, професійну адаптацію і перенавчання, підготовку керівників команд до повернення ветеранів у колективи, а також допомогу мобілізованим працівникам і членам їхніх родин”, – йдеться у повідомленні.
У компанії розповіли, що за час повномасштабної війни до Сил оборони долучилися близько 11 тис. співробітників Метінвесту, майже 1 тис. з них уже повернулися до роботи, а за останні місяці до компанії приєдналися понад 100 демобілізованих захисників.
Другу відзнаку – Silver Award у номінації Залучення та утримання, – отримала комплексна програма розвитку талантів на закордонних підприємствах Метінвесту. Вона орієнтована на формування кадрового резерву, розвиток лідерського потенціалу та посилення міжнародної співпраці через навчання, менторство й обмін експертизою.
За даними холдингу, після запуску програми плинність кадрів знизилася на 2,2%, зокрема серед менеджерів середньої ланки та високопотенційних фахівців. Крім того, 20% учасників були залучені до стратегічних проєктів на рівні групи, а 10% отримали підвищення.
“Здобути міжнародне визнання на такій престижній платформі – це підтвердження того, що людиноцентричність для нас не декларація, а щоденна практика”, – прокоментувала директорка зі сталого розвитку та взаємодії з персоналом групи Метінвест Тетяна Петрук.
Дивіться фото: Метінвест переміг у двох номінаціях світової HR премії International Brilliance Awards вручають із 2014 року. Нагорода об’єднує компанії, стартапи та некомерційні організації з усього світу, а проєкти оцінює незалежне міжнародне журі з фокусом на реальний соціальний ефект, сталість рішень і відповідальність бізнесу перед суспільством. -
ЗМІ дізнались про наслідки перебоїв зі світлом для металургії
Тривалі відключення підприємств гірничо-металургійного комплексу від енергомереж можуть призвести до серйозних економічних і техногенних наслідків, оскільки такі виробництва не здатні працювати на альтернативних джерелах живлення. Про це пише Економічна правда з посиланням на коментар компанії Метінвест.
Там нагадали, що металургійні та гірничі підприємства мають безперервні технологічні цикли і потребують стабільного промислового електропостачання великої потужності.
“Виробничі процеси ГМК технічно неможливо замінити децентралізованими рішеннями без ризику зупинення виробництва, аварій та незворотних пошкоджень обладнання”, – зазначили в Метінвесті.
Вказано, що на відміну від підприємств торгівлі чи сфери послуг, автономні генератори для таких об’єктів не є рішенням.
В ОП Укрметалургпром попередили, що тривале знеструмлення підприємств ГМК матиме масштабні наслідки для економіки. Галузь навіть в умовах війни формує значну частку валового внутрішнього продукту України – 7,2% у 2024 році разом із суміжними секторами, а також забезпечує понад 15% експорту та суттєві валютні надходження.
Крім того, у ГМК працюють понад 63 тис. осіб, а разом із суміжними галузями – близько 400 тис. працівників. У 2024 році металургія та гірничодобувний сектор згенерували близько 36 млрд грн податкових надходжень, а сукупний мультиплікаційний ефект для економіки оцінюється у 180 млрд грн, особливо в регіонах присутності підприємств.
Окрему загрозу становлять техногенні ризики. Підприємства ГМК належать до об’єктів підвищеної небезпеки та потребують безперервного електропостачання для запобігання аваріям і катастрофам. Також металургійні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні роботи соціальної та комунальної інфраструктури на місцях.
Наразі ситуація з енергопостачанням залишається вкрай складною: через масовані атаки РФ на енергетичну інфраструктуру активи Метінвесту в Запорізькій та Дніпропетровській областях упродовж останніх місяців неодноразово вимушено призупиняли роботу. Але, завдяки частковій наявності власної генерації та оперативним діям персоналу, вдалося уникнути техногенних катастроф і відновити виробництво після ліквідації наслідків аварійних відключень. -
ЄС та Індія уклали історичну угоду про вільну торгівлю
Європейський Союз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі. Про це повідомила пресслужба ЄС у вівторок, 27 січня. ЄС та Індія щорічно торгують товарами та послугами на суму понад 180 мільярдів євро, забезпечуючи близько 800 000 робочих місць у ЄС. Очікується, що ця угода подвоїть експорт товарів з ЄС до Індії до 2032 року за рахунок скасування або зниження тарифів на 96,6% товарів, які експортуються з ЄС до Індії. Загалом зниження тарифів дозволить заощадити близько 4 мільярдів євро на рік на митах на європейську продукцію. “Сьогодні ЄС та Індія творять історію, поглиблюючи партнерство між найбільшими демократіями світу. Ми створили зону вільної торгівлі з населенням 2 мільярди людей, і обидві сторони отримають економічну вигоду. Ми дали світові зрозуміти, що співпраця, заснована на правилах, як і раніше, приносить відмінні результати”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Свою чергою прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді наголосив, що люди у всьому світі називають цю угоду “матір’ю всіх угод”. “Ця угода відкриє величезні можливості для 1,4 млрд людей в Індії та мільйонів людей у Європі”, – сказав він.
В ЄС зазначили, що від договору насамперед отримають вигоду сільське господарство, автомобілебудування та сфера послуг. Так, мита на автомобілі з ЄС поступово знижуватимуться зі 110% до 10%, а на автозапчастини вони будуть повністю скасовані через п’ять-десять років. Тарифи від 44% на техніку, 22% на хімічні речовини та 11% на фармацевтичні препарати також будуть переважно скасовані. Мита на вина з Євросоюзу знизяться зі 150% до 75%, тарифи на оливкову олію – з 45% до 0%. Також повністю скасують індійські мита на перероблені продукти, такі як макарони та шоколад. Угода також надасть компаніям із ЄС привілейований доступ до індійського ринку послуг, в т.ч. ключових секторів, таких як фінансові послуги та морський транспорт.Офіційне підписання угоди між Індією та ЄС відбудеться після юридичної перевірки, яка, як очікується, триватиме від п’яти до шести місяців.
Роботу над угодою ЄС та Індія розпочали у 2007 році. Переговори неодноразово заходили в глухий кут і припинилися в 2013 році. У 2022 році дискусія відновилася.