СвітОгляд – міжнародні новини в деталях

Категорія: Новини бізнесу

  • Glovo через збій списував “щедрі” чайові: що кажуть у компанії

    Glovo через збій списував “щедрі” чайові: що кажуть у компанії

    У середу, 11 лютого, десятки користувачів сервісу доставки Glovo в мережі розповіли про некоректне зняття значних сум чайових для кур’єрів. Вони зазначили, що без попередження з їхніх банківських карток списували кошти в розмірі від кількох сотень до десяти тисяч гривень.

    За словами клієнтів, після оформлення замовлення сума чайових автоматично збільшувалась. Замість запланованих 50-100 гривень списувались значно вищі суми. Багато з них помічали це лише в банківських застосунках після завершення транзакцій.

    Так, користувачка Threads bagatogranna_ опублікувала допис зі скриншотом замовлення, на якому видно, що застосунок списав 5175 гривень. На її скаргу підтримка Glovo повернула лише 1171,44 грн, та пояснила, що решту суми “технічно не можуть” повернути.

    Схожі випадки широко обговорювались іншими постраждалими користувачами. Люди повідомляли про відсутність прозорості та неповне повернення грошей.

    Після резонансу в соцмережах Glovo опублікувала заяву на своїй Facebook-сторінці, визнавши технічний збій і запевнивши, що всі некоректно списані кошти будуть компенсовані в повному обсязі.

    “Зафіксовано технічний збій у роботі платформи, через який у частини користувачів в різних країнах було некоректно списано суму чайових для кур’єрів. Ми щиро перепрошуємо за цю ситуацію та розуміємо ваше обурення. Наші технічні спеціалісти вже усунули цю помилку”, – повідомили в компанії.

    Раніше повідомлялося, що у всіх польських пунктах пропуску, що межують зі Львівською та Волинською областями, стався технічний збій у роботі бази даних прикордонної служби Польщі. У Cloudflare стався повторний збій

  • Лукойл втратив контроль над НПЗ в Європі

    Лукойл втратив контроль над НПЗ в Європі

    Французька нафтова компанія TotalEnergies взяла на себе повне управління нафтопереробним заводом Zeeland у Нідерландах, втім, не придбала 45% акцій заводу, що належать російській компанії Лукойл. Про це повідомляє Reuters.

    Як зауважив генеральний директор TotalEnergies Патрік Пуянн, угода з Лукойл дозволяє TotalEnergies тимчасово управляти заводом. За умовами домовленості Total постачає всю сиру нафту, оплачує операційні витрати та отримує весь вихід продукції заводу.

    Він уточнив, що ця схема є частиною існуючої акціонерної угоди і діятиме до того часу, поки Лукойл не знайде покупця для своєї частки.

    Міністерство фінансів США запровадило санкції проти Лукойл у жовтні минулого року з метою тиску на Росію, що змусило компанію розпочати продаж міжнародних активів, початково оцінених приблизно у 22 мільярди доларів.

    Російська компанія придбала свою 45%-ву частку в Zeeland у Total приблизно за 725 мільйонів доларів у 2009 році під час державного візиту тодішнього президента Росії Дмитра Медведєва до Нідерландів, що широко сприймалося як розширення впливу Москви у північно-західній Європі.

    Раніше осійська нафтова компанія Лукойл, яка потрапила під санкції США, знайшла покупця на свої закордонні активи. Ним став американський інвестиційний фонд Carlyle. Нагадаємо, США ввели санкції проти Лукойлу у жовтня 2025 року. Після цього компанія розпочала пошук покупця на закордонні активи. Спочатку вона хотіла продати їх швейцарському нафтотрейдеру Gunvor, але США заблокували угоду.

  • Amazon готує запуск ще 4 500 супутників

    Amazon готує запуск ще 4 500 супутників

    Федеральна комісія зі зв’язку США (FCC) схвалила запит Amazon на розгортання 4 500 супутників, розширивши заплановане угруповання компанії, котра прагне конкурувати зі SpaceX Ілона Маска. Про це повідомляє CNBC.

    Після схвалення FCC загальна кількість запланованих Amazon супутників на низькій навколоземній орбіті становитиме близько 7 700.

    Із квітня минулого року компанія вивела на орбіту понад 150 супутників, використовуючи ракети різних операторів запусків. Amazon заявляла, що планує розпочати надання супутникового інтернету через сервіс Leo вже цього року. Проєкт анонсували у 2019 році.

    Згідно з повідомленням, наступна партія супутників належить до другого покоління орбітальних систем і працюватиме на висоті до приблизно 650 км. Додаткові супутники забезпечать підтримку більшої кількості частотних діапазонів і розширять географію покриття Leo.

    FCC зазначила, що Amazon має запустити 50% схвалених супутників до 10 лютого 2032 року, решту – до 10 лютого 2035 року.

    Компанія також працює над виконанням окремого дедлайну, встановленого FCC, щодо розгортання 1 600 супутників першого покоління до липня 2026 року. Наприкінці минулого місяця Amazon звернулася до регулятора з проханням продовжити цей термін до липня 2028 року або повністю його скасувати. FCC поки не ухвалила рішення стосовно цього запиту.

    Компанія пояснила, що ймовірно не зможе дотриматися встановленого строку через затримки, які не залежать від неї, зокрема через тимчасовий дефіцит ракет для виведення супутників на орбіту.

    Amazon інвестувала $10 млрд у створення свого сервісу інтернету. Leo має конкурувати зі Starlink компанії SpaceX, яка має понад 9 000 супутників на орбіті та близько 9 млн клієнтів.

  • Курс євро оновив історичний максимум в Україні

    Курс євро оновив історичний максимум в Україні

    Національний банк України знизив курс гривні відносно долара і опустив його щодо євро до чергового історичного мінімуму. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 10 лютого.
    Так, офіційний курс долара у середу становитиме 43,0904 гривень (+0,0637). У свою чергу курс євро теж зріс і втретє на поточному тижні оновив історичний максимум – 51,2517 гривень (+0,1370). Попередній рекордний пік був 30 січня – 51,24 грн.
    На міжбанківському ринку американська валюта зрола лише на 1 копійку і тепер перебуває на рівні 43,09-43,12 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінних пунктах середній курс долар перебуває на рівні 43,10-43,19, а євро − 51,35-51,50 грн.

  • Зрушень в детінізації немає: ЗМІ критикують роботу БЕБ з новим керівником

    Зрушень в детінізації немає: ЗМІ критикують роботу БЕБ з новим керівником

    Бюро економічної безпеки за півроку роботи з новим керівником не показало значущих результатів у боротьбі з тіньовою економікою, які б помітив бізнес і профільні фахівці, стверджує видання Forbes Ukraine.
    “Бюро економічної безпеки півроку працює з новим керівником. З серпня 2025 року орган очолює ексдетектив НАБУ Олександр Цивінський. Його кандидатуру активно підтримували під час конкурсу, сподіваючись на посилення протидії економічним злочинам. Втім, очіĸування бізнес-спільноти від Цивінсьĸого не справдились. Адже, за словами учасників ринку, їм потрібні реальні результати у боротьбі з нелегальним сегментом, а не лише комунікації та численні інтерв’ю”, – говориться в публікакції.
    При цьому видання вказує, що публічно його співрозмовники у політичних та бізнесових колах говорять, що Цивінському потрібно більше часу, але на умовах анонімності висловлюють критику результатів роботи БЕБ.
    “Детінізація, зоĸрема, загальмувала в тютюновій галузі – продаж нелегальної продуĸції після падіння з 25,7% до 12,6% в 2024р. у 2025-му зріс до 17,8%”, – цитує Forbes Ukraine неназваного депутата з еĸономічно-фінансового блоĸу Верховної Ради і додає, що “аналогічна ситуація і на інших ринках”.
    За інформацією видання, суттєвих поĸращень в детінізації економіки також не фіксують представники ритейлу.
    “Натомість більшість співрозмовників відзначають публічну активність директора Бюро економічної безпеки. Однак ці зміни у взаємодії з БЕБ торĸнулись не всіх”, – пише автор матеріалу, і додає, що “аĸтивної співпраці з бізнес-асоціаціями чомусь немає”, посилаючись на коментар голови Центру захисту бізнесу Спілĸи уĸраїнсьĸих підприємців Анастасію Гурсьĸу.
    “Пресслужба Торгово-промислової палати повідомила, що з БЕБ останнім часом не взаємодіяла. А Європейсьĸа бізнес асоціація (ЕВА) взагалі утрималась від ĸоментарів на цю тему”, – пише Forbes Ukraine.
    А ось топ-менеджери велиĸих тютюнових ĸомпаній, за даними видання, закликають керівника БЕБ змінити пріоритети та сконцентруватись на боротьбі з сірим тютюновим ринĸом.
    “Обмін інформацією і ĸомуніĸація – це добре, але ми хочемо працювати в легальному полі й не ĸонĸурувати з нелегальною продуĸцією”, – цитує Forbes Ukraine представниĸа бізнесу, яĸий попросив не вĸазувати свого імені через чутливість теми.
    Своєю чергою, президент Comfy Ігор Хижняĸ в коментарі виданню “висловив сподівання, що підхід БЕБ з часом трансформується у відчутний системний ефеĸт для еĸономіĸи”.

  • Держстат оцінив рівень інфляції на початку року

    Держстат оцінив рівень інфляції на початку року

    За підсумками січня зростання споживчих цін в Україні прискорилося до 0,7% з 0,2% у грудні та 0,4% у листопаді. Про це повідомив Держстат у вівторок, 10 лютого.
    Відомство нагадало, що у січні 2025 року зростання споживчих цін становило 1,2%, тому в річному вимірі інфляція за підсумками січня цього року зменшилася до 7,4% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
    Зазначається, що у січні поточного року базова інфляція також зросла до 0,4% з 0,1% у грудні та 0,3% у листопаді. Але з урахуванням того, що в січні-2025 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція також уповільнилася – до 7,0% з 8,0% за підсумками грудня та 9,3% за підсумками листопада.
    На споживчому ринку в січні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 0,8%. Найбільше (на 14,7%) подорожчали овочі. На 2,6-0,6% зросли ціни на продукти переробки зернових, фрукти, рибу та продукти з риби, соняшникову олію, яловичину, молоко та молочні продукти, хліб, безалкогольні напої.
    Водночас на 7,7% подешевшали яйця, на 2,2-0,5% знизилися ціни на свинину, масло, м’ясо птиці, цукор, рис, сало.
    Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,1%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,6%.
    Одяг і взуття подешевшали на 4,8%, зокрема, одяг – на 5,7%, взуття – на 3,5%.
    Ціни на транспорт зросли на 1,2% переважно через подорожчання пального та мастил на 1,4% і проїзду в автодорожньому й залізничному пасажирському транспорті на 1,3% та 1,0% відповідно.
    У сфері зв’язку ціни зросли на 4,3%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 33,0% та мобільний зв’язок на 6,1%.

  • Потужність газової генерації в Україні сягнула 1,4 ГВт

    Потужність газової генерації в Україні сягнула 1,4 ГВт

    В Україні від початку повномасштабної війни введено в експлуатацію 1,4 ГВт газової розподіленої генерації, з яких 1,1 ГВт приєднано до електричних мереж, 0,3 ГВт встановлено для забезпечення власних потреб. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики у вівторок, 10 лютого.

    “Лише у січні цього року в Україні введено 192 МВт нових потужностей”, – зазначили у відомстві.

    Майже 60% наявних потужностей побудували приватні інвестори, решту – державні та комунальні підприємства за власні кошти та з використанням міжнародної донорської допомоги. В межах Фонду підтримки енергетики у громадах, зокрема прифронтових, реалізовано проєкти сумарною потужністю 196 МВт.

    “Наразі на різних стадіях реалізації перебуває близько 3 ГВт нових проєктів. Ключова ціль на цей рік – повністю покрити споживання об’єктів критичної інфраструктури у кожному регіоні розподіленою генерацією”, – наголосили в Міненерго.
    У підготовлених змінах до Стратегії розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року визначено цільові потреби у 2,2-2,7 ГВт додаткових гарантованих генеруючих потужностей із розділенням їх за кожним регіоном України.

  • Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд

    Товарообіг України у січні досяг $9,9 млрд

    Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України у вівторок, 10 лютого.

    “Протягом січня 2026 року в Україну імпортували товарів на суму 6,7 млрд доларів, а експортували – на 3,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт склав 4,4 млрд доларів, що становить 66% загальних обсягів імпортованих товарів. Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні 2026 року склало 0,50 дол/кг”, – йдеться у повідомленні.

    Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України – Китай (1,9 млрд доларів), Туреччина (703 млн доларів), Польща (623 млн доларів). Експортували з України найбільше до Польщі (на 358 млн доларів), Туреччини (на 276 млн доларів), Італії (на 232 млн доларів).
    У загальних обсягах ввезених у січні 2026 року товарів 69% склали такі категорії товарів:

  • машини, устаткування та транспорт – 2,7 млрд доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 14,8 млрд гривень, що складає 24% надходжень митних платежів);
  • паливно-енергетичні – 1,1 млрд доларів(при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 26,6 млрд грн, що складає 43% надходжень митних платежів);
  • продукція хімічної промисловості – 869 млн доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 7,1 млрд гривень, що складає 11% надходжень митних платежів).

    • До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли: продовольчі товари (2 млрд доларів), метали та вироби з них (286 млн доларів), машини, устаткування та транспорт (253 млн доларів).

    У січні 2026 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 187,1 млн гривень.

  • У Метінвесті розповіли про тонкощі впровадження штучного інтелекту

    У Метінвесті розповіли про тонкощі впровадження штучного інтелекту

    Впровадження штучного інтелекту (ШІ, АІ) в бізнесі часто закінчується провалом не через слабкість технологій, а через неготовність самих компаній. Про це розповів директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк.
    “У 2026 році бізнес входить у нову фазу використання ШІ. Якщо раніше інструменти на кшталт ChatGPT сприймалися як розширений пошук або генератор текстів, то нині з’явилися AI-агенти та технології computer use, які здатні самостійно працювати з програмами: відкривати ERP-системи, аналізувати звіти, перевіряти пошту й виконувати завдання без класичних інтеграцій. Водночас саме це створює нові ризики”, – попередив експерт.
    Баланюк застерігає: найбільша помилка – підхід “technology-first”, коли компанії спочатку купують ліцензії та складні рішення, а вже потім думають, навіщо вони потрібні. У такому разі ШІ стає не інструментом ефективності, а “множником проблем”, який лише прискорює та масштабує наявний безлад у процесах.
    Практика показує, що реальну вигоду від ШІ отримує лише невелика частина компаній. Вони дотримуються принципу, за яким лише близько 10% успіху залежить від самих алгоритмів, 20% – від якості даних та інфраструктури, і аж 70% – від роботи з людьми та перебудови бізнес-процесів. Без цього навіть найсучасніші рішення не дають позитивного результату.
    Перед впровадженням AI-функцій Баланюк радить спочатку спростити й стандартизувати процеси, прибрати зайву бюрократію, а для рутинних задач використовувати простіші та дешевші інструменти – автоматизацію або скрипти. Лише після цього має сенс залучати ШІ до складних рішень, прогнозування чи автономної роботи з системами.
    Ключову роль у цьому процесі відіграє бізнес-аналітик. Сьогодні це не просто людина, яка описує вимоги, а фахівець, що має відфільтровувати технологічний хайп і визначати, де ШІ справді створює цінність, а де компанія лише “грається в інновації”.
    Баланюк наголошує: штучний інтелект не зможе “вилікувати” бізнес, навпаки – яскраво підсвітить всі слабкі місця. Тому без попереднього аудиту процесів, роботи з даними та підготовки команд спроби швидко впровадити ШІ можуть призвести не до прориву, а до дорогого й швидкого руйнування системи.

  • Куба вперше з 2015 року залишилися без імпорту нафти

    Куба вперше з 2015 року залишилися без імпорту нафти

    Куба вперше за десять років провела місяць без імпорту нафти. Країна стикається з дефіцитом усього, від газу для приготування їжі до води та електроенергії. Про це пише Bloomberg.

    Рішення Мексики припинити всі поставки нафти на Кубу стало новим ударом для Куби. Мексика була головним постачальником нафти для Гавани після того, як у січні президент США Дональд Трамп наказав заарештувати лідера Венесуели Ніколаса Мадуро і припинив постачання палива з країни.

    Щомісячні поставки сирої нафти з Мексики допомагали Кубі виробляти достатню кількість бензину, щоб задовольнити попит приблизно на місяць. У січні імпорт нафти на острів вперше з 2015 року досяг нульового рівня.

    Обсяги поставок перебували під загрозою з грудня 2025 року, коли США розпочали морську блокаду з метою переслідування “тіньових флотів”, що транспортують нафту з Венесуели та Росії. Минулого року майже 80% потреб Куби в імпортованій нафті задовольняли Мексика і Венесуела.

    Нагадаємо, через дефіцит авіаційного палива Куба повідомила авіакомпаніям, що вони не зможуть заправлятися на острові протягом наступного місяця. Паливна криза на Кубі призвела до проблем у російських туристів. Деяких із них почали переселяти з п’ятизіркових готелів.