Національний банк України випустив монету під назвою Українська бавовна. БПЛА Vampire, присвячену потужному багатоцільовому дрону Vampire з серії Збройні Сили України. Про це у понеділок, 7 липня, повідомила пресслужба Нацбанка.
Зазначається, що на аверсі монети зображено понівечену поверхню землі з характерними кратерами від вибухів. У лівій частині композиції розміщено шанці, що підкреслює оборонний характер спротиву. Праворуч – підбитий ворожий танк, який палає, символізуючи успішне знищення ворожої техніки. Над цією динамічною картиною поля бою в польоті завис силует дрона Vampire.
На реверсі монети зображено гексакоптер Vampire у ключовий момент виконання бойового завдання – у польоті під час скидання боєприпасу. Фоном слугує стилізована хмара з блискавками, що символізують міць, швидкість та невідворотність ударів, завдаваних цим безпілотником. У верхній частині монети – напис Vampire.
Дизайн монети створили художники Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.
Номінал монети – 5 гривень, тираж – до 75 000 штук (у сувенірному пакованні).
З 8 липня пам’ятну монету Українська бавовна. БПЛА Vampire можна буде придбати в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Vampire, який росіяни через нищівну силу ударів прозвали Баба Яга, – високоточний безпілотний літальний апарат нового покоління, розроблений українською компанією SkyFall у 2022 році для забезпечення потреб Сил безпеки й оборони у відсічі повномасштабної російської агресії проти України.
Перший такий дрон піднявся у повітря рівно три роки тому, 6 липня 2022 року. Він має шість гвинтів, може нести 15 кг боєзаряду чи іншого вантажу, підійматися на висоту до 500 метрів і має рекомендовану дальність польоту до 15 км.
Цей український гексакоптер зарекомендував себе як високоефективний засіб ураження, дистанційного мінування та гуманітарної допомоги.
Завдяки універсальності, технологічності та бойовій надійності його активно використовують підрозділи Сил безпеки й оборони України, а понад мільйон проведених бойових операцій засвідчують його ефективність та надійність.
Автор: admin
-
НБУ випустив монету на честь БПЛА Vampire
-
За період війни в РФ за загадкових обставин померло 20 чиновників – ЗМІ
З початку війни з Україною Росію охопила низка загадкових смертей серед чиновників різних рівнів та сфер діяльності. За останні три роки кількість таких випадків сягнула вже двох десятків, причому обставини багатьох із них залишаються незрозумілими. The Moscow Times у понеділок, 7 липня, склало перелік цих дивних випадків.
Останній інцидент стався у понеділок, коли стало відомо про смерть двох співробітників Міністерства транспорту: Роман Старовойт, керівник відомства, наклав руки на себе, а його колега, заступник начальника відділу Андрій Корнійчук, помер від серцевого нападу.
Список дивних смертей розпочався ще у 2022 році. Від квітня до липня того року загинули чотири чиновники, пов’язані із силовими структурами. Серед них – колишній керівник Служби зовнішньої розвідки В’ячеслав Трубніков, генерал-майор ЗЗР Лев Соцков, який застрелився з нагородного пістолета, а також Олексій Огарьов, колишній співробітник адміністрації президента, якого знайшли мертвим. Закінчує цей ряд проректор Російської митної академії Залім Керефа, який перерізав собі вени у камері слідчого ізолятора.
У 2022 році не обійшлося і без загибелі цивільних посадовців. Голова Чебоксарів Олег Кортунов помер від серцевого нападу, а депутат Павло Антов загинув у грудні, випавши з вікна в індійському готелі. Двоє співробітників Корпорації з розвитку Далекого Сходу та Арктики теж пішли з життя: Іван Печорін загинув під час падіння з катера, а Ігор Носов помер від інсульту.
Черговий сплеск смертей серед силовиків стався у 2023 році. У лютому в Петербурзі загинула начальник фінвідділу Західного військового округу Марина Янкіна, випавши з 16-го поверху, а заступника Головного управління МВС Володимира Макарова знайшли із вогнепальним пораненням голови. У травні під час польоту з Куби помер заступник міністра науки Петро Кучеренко, який раніше у приватних розмовах висловлював критику щодо війни. Сергій Філатов, екскерівник адміністрації Бориса Єльцина, помер у серпні.
2024 рік також не став винятком. У лютому у Петрозаводську випав з вікна Артур Пряхін, керівник карельського відділення антимонопольної служби, а в листопаді в колонії знайдено мертвим колишнього керівника управління власної безпеки СКР Михайла Максименка.
Нова хвиля смертей охопила першу половину цього року. Щомісяця надходили повідомлення про трагічну загибель: у січні в Таїланді знайшли мертвим заступника начальника адміністрації Владивостока Константина Клюєва, у лютому застрелився Євген Головатий, який обіймав посаду заступника голови управління “П” МВС, а в березні помер під час гри в хокей Ігор Рожнєв.
Це продовжує викликати чисельні питання не лише серед експертів та журналістів, а й серед частини суспільства. Офіційні версії нерідко залишають багато питань без відповідей, що лише підсилює відчуття невизначеності й підозри.
Раніше повідомлялося, що в будівлі Мінтрансу РФ раптово помер чиновник. “На робочому місці” помер заступник начальника відділу земельного фонду Андрій Корнійчук.
Додамо, що 4 липня в Москві загинув віцепрезидент державної компанії Транснєфть Андрій Бадалов: він “випав із вікна”.
-
Трамп відклав термін впровадження мит
Президент США Дональд Трамп перенесе запровадження підвищених тарифних мит на три тижня. Про це під час брифінгу у понеділок, 7 липня, повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт.
Вона зазначила, що Трамп підпише відповідний указ до кінця понеділка. За словами речниці, перенесення дати впровадження тарифів з 9 липня на 1 серпня має дати більше часу для укладення торговельних угод.
Левітт попросили прокоментувати опубліковані Трампом листи до Японії та Південної Кореї, в яких він оголошує про повернення 25-відсоткових тарифів проти цих країн з 1 серпня.
Речниця Білого дому сказала, що в найближчі дні аналогічні листи від президента США отримає ще близько дюжини країн.
“Сьогодні президент також підпише указ, яким термін (повернення тарифів. – ред.), встановлений на 9 липня, буде перенесено на 1 серпня”, – зазначила вона.
Як уточнила Левітт, у листах до країн будуть вказані “взаємні тарифні ставки”, які застосовуватимуться до них, якщо не буде укладено торговельної угоди.
Раніше у США анонсували багато тарифних угод найближчим часом. Зазначалося, що адміністрація Трампа зосередилася на 18 важливих партнерах, на яких припадає 95% торгівельного дефіциту США.
Також повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
Чергова аварія “тіньового” танкера РФ: соцмережі пишуть про підрив
У Ленінградській області РФ вибух на танкері з аміаком Eco Wizard у порту Усть-Луга розглядається як ймовірна диверсія. Про це в понеділок, 7 липня, пише російський Telegram-канал Baza.
У повідомленні йдеться, що під час обстеження пошкодженого судна експерти виявили дві пробоїни на території машинного відділення, розміром, приблизно, метр на півтора. Характер дефектів, а саме загнутий всередину метал навколо отворів, може вказувати на вплив зовнішньої сили.
Повідомляється також, що танкер прибув із Антверпена, але не пройшов належний огляд при заході у порт. Співробітники Усть-Луги пояснили цей пропуск несприятливими погодними умовами, через які перевірка стала неможливою.
Нагадаємо, днями в порту російського Усть-Луга стався витік аміаку з танкера. Попри запевнення російської влади про “незначущість” інциденту, на місце прибув міністр транспорту (який, до слова, сьогодні, 7 липня, застрелився з нагородного пістолета). У Центрі протидії дезінформації пояснили, що через санкції РФ не має доступу до якісного обслуговування флоту, технічний стан суден не контролюється належно, що призвело до п’ятого інциденту.
Як повідомлялося раніше, “тіньовий” танкер Росії Vilamoura з близько мільйоном барелів нафти, що вибухнув біля берегів Лівії, ймовірно, постраждав через спрацювання мінного пристрою.
-
На Сумщині від обстрілу загинув чоловік
У Юнаківській громаді Сумської області внаслідок російського обстрілу загинув мирний мешканець. Про це увечері, 7 липня, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.
“Особу загиблого наразі встановлюють експерти. Ворог цинічно й нещадно б’є по прикордонних селах, по мирних людях”, – зазначив він.
Григоров нагадав, що залишатися на цих територіях – небезпечно. Він закликав усіх, хто ще не виїхав, не зволікати з рішенням та не ризикувати життям.
Також у понеділок повідомлялося, що російські війська атакували околиці Сумської громади ударним безпілотником. Внаслідок обстрілу по об’єкту цивільної інфраструктури двоє осіб зазнали поранень.
Окрім того, у Хотінській громаді на Сумщині виявили тіла 48-річного та 60-річного чоловіків, які загинули внаслідок ворожих обстрілів. -
В Кабміні спрогнозували строки 18-го пакета санкцій ЄС
Країни-члени ЄС цього тижня ймовірно досягнуть домовленості стосовно схвалення 18-го пакету антиросійських санкцій. Про це у понеділок, 7 липня, розповіла віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“За моєю інформацією, цього тижня все ж таки дійдуть згоди європейські країни щодо 18-го пакету санкцій – разом із Словаччиною і Угорщиною”, – зазначила вона.
При цьому Стефанішина нагадала, що коли ухвалювалося рішення щодо 17-го пакету, Угорщина не голосувала за нього до останнього.
“Навіть була майже одна доба, коли ці санкції не були введені в дію. Розуміючи такий ризик, низка країн Європейського Союзу… розпочали юридичну роботу щодо виведення тіла заморожених російських суверенних активів з-під санкцій і з-під зобов’язання кожні пів року домовлятись про необхідність їх збереження”, – розповіла Стефанішина.
Вона зауважила, що Угорщина настільки знецінила цей дискурс, що мова почала йти не про те, як користуватися замороженими активами, а про те, що вони мають залишитися замороженими.
“Розуміючи, що тут Росія може втратити контроль і цю кнопку вето Угорщини, звичайно, Угорщина стала більш договороздатною в контексті цього рішення. Тому ми маємо оптимізм, але, звісно, це сильно підважує взагалі довіру до санкцій і знижує їхній елемент тиску”, – додала віцепрем’єрка.
Стефанішина наголосила на важливості радикального політичного лідерства в Євросоюзі.
“Має бути жорстка проактивна позиція і щодо розширення, і щодо санкцій, і щодо обороноздатності на рівні Євросоюзу. Це не має бути питанням дискусії, це має бути питанням умов. І без цього ЄС, на жаль, втрачатиме, якщо така політична рішучість не буде на рівні загальноєвропейському, а на рівні окремих лідерів”, – акцентувала вона.
При цьому Стефанішина зауважила, що для України це – питання виживання. -
Хусити атакували танкер у Червоному морі, є жертви
У водах Червоного моря зазнав атаки грецький суховантаж Eternity C під прапором Ліберії. Унаслідок нападу загинули двоє членів екіпажу, у понеділок, 7 липня, повідомляє Ekathimerini.
Судно перебувало за 50 морських миль від столиці Ємену, контрольованої хуситами, і прямувало до Джедди в Саудівській Аравії. За даними компанії Cosmoship, яка керує суховантажем, спочатку повідомлялося про серйозні поранення у двох членів екіпажу та зникнення ще двох. До того ж пошкодження містка судна призвели до проблем зі зв’язком.
Цей напад став другим подібним інцидентом у Червоному морі за останні дні після шестимісячного затишшя. Хусити з осені 2023 року почали атакувати комерційні та військові судна, звинувачуючи їх у підтримці Ізраїлю через його військову кампанію в Газі.
Ситуація загострилася після рішення Дональда Трампа збільшити військову присутність США в регіоні та активізувати удари по позиціях хуситів у Ємені. Проте в травні президент Штатів оголосив про припинення обстрілів після заяв хуситів, що вони більше не атакуватимуть судна в Червоному морі.
Раніше єменське угруповання хуситів атакувало суховантаж у Червоному морі. Екіпаж корабля устиг евакуюватися після того, як судно отримало серйозні ушкодження внаслідок нападу – воно загорілося і почало тонути. Хусити взяли на себе відповідальність за напад, пояснюючи це “підтримкою палестинців” у Газі.
-
Стефанішина анонсувала відкриття усіх кластерів у переговорах з ЄС
До кінця року мають бути відкриті всі переговорні кластери стосовно вступу України в ЄС. Про це у понеділок, 7 липня, заявила віцепремʼєрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону.
“До кінця цього року мають бути відкриті всі переговорні напрямки, і це вже питання політичне, оскільки це переговори, це зобов’язання, це робота парламенту, яка має бути спланована, робота уряду. На сьогодні майже чотири тисячі людей задіяні в переговорних командах за всіма напрямками, тому ця умова нікуди не зникає. Зараз ми говоримо тільки про дату, коли буде відкритий перший фундаментальний блок переговорів. Це основне політичне рішення”, – розповіла вона.
За словами урядовиці, далі будуть більш технічні рішення.
“Із Данським головуванням (з 1 липня Данія розпочала головування у Раді ЄС – ред.) ми домовилися, що це буде забезпечено, як тільки будуть відкриті перші перемовини… До 1 січня відкриємо всі кластери”, – запевнила Стефанішина.
При цьому, зауважила вона, для відкриття переговорів не потрібні всі 27 голосів країн ЄС.
“Це була практика попередніх років, і сьогодні жоден з основних документів ЄС не передбачає зобов’язання ухвалювати це рішення одноголосно. Тому ми працюємо зараз в цьому напрямку, і дійсно абсолютно є логічною теза новообраного польського лідера, тому і є формат переговорів, а не лише політичне рішення про вступ”, – сказала вона.
Як зазначила віцепрем’єрка, намагання Угорщини блокувати відкриття кластерів про переговори про вступ України в ЄС стало “поштовхом” для пошуку інших рішень.
“Стало зрозуміло, що ні договір про створення Європейського Союзу, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської Ради, не мають зобов’язань, щоб це було одноголосне рішення. Одноголосне рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків”, – пояснила Стефанішина.
За її словами, переговори передбачають дискусії щодо умов українського членства майже за 35 напрямками – від питань стандартів в окремих сферах, (до прикладу, як аграрній, правовій), до базових налаштувань державності в країні, яка прагне стати членом ЄС.
Стефанішина додала, що Україна виконала всі умови щодо відкриття половини всіх переговорних напрямків, і готова відкривати вже в липні всі три кластери або починати з першого кластера разом з Молдовою. -
Аллегрі озвучив основне завдання Мілана на майбутній сезон
Головний тренер Мілана Массиміліано Аллегрі заявив, що команда має намір боротися за Лігу чемпіонів.
За словами спеціаліста, такий клуб, як Мілан, повинен думати виключно про потрапляння до головного єврокубкового турніру. “Думаю, що головна мета для такої команди, як Мілан – це грати в Лізі чемпіонів. Нам потрібно бути там за підсумками сезону. Нам необхідно вивести Мілан в Європу і особливо в Лігу чемпіонів – це те завдання, яке ми всі тримаємо в голові і яке можна досягти лише працею. Немає сенсу робити заяви про Скудетто. Хід чемпіонату все скаже сам за себе. Кожен день потрібно працювати і боротися за три очки в кожному матчі” Раніше також Аллегрі підтвердив гучний трансфер “россонері”.
Челсі боїться, що не зможе зареєструвати нових футболістів влітку -
Кабмін не затвердив Цивінського директором БЕБ, вимагає інших кандидатів
Кабінет міністрів України не підтримав призначення Олександра Цивінського на посаду директора Бюро економічної безпеки (БЕБ). В офіційному повідомленні, опублікованому у понеділок, 7 липня в Telegram, уряд інформує, що під час засідання було ухвалено рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ із проханням повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям національної безпеки.
У заяві зазначено, що Кабмін детально розглянув подання від Комісії з добору кандидата на посаду керівника БЕБ. Крім того, уряд вивчив додаткову інформацію, надану Службою безпеки України, яка стосувалася питань національної безпеки і містила відповідні безпекові оцінки. Після всебічного аналізу матеріалів урядовці одностайно вирішили звернутися до конкурсної комісії з проханням повторно подати кандидатури, які відповідатимуть усім встановленим вимогам, зокрема безпековим критеріям.
За словами представників уряду, це рішення було ухвалене у повній відповідності до положень закону України “Про Бюро економічної безпеки” і забезпечує дотримання процедур призначення керівництва установи.
Раніше повідомлялось, що детектив НАБУ Олександр Цивінський, який є одним із керівників операції “Чисте місто”, став переможцем конкурсу на посаду директора БЕБ. Проте жоден із претендентів не набрав необхідні чотири голоси членів комісії. Згідно із законом, кандидатом обрали того, хто отримав три голоси від міжнародних членів комісії. Інші претенденти, Михайло Буртов і Олег Борисенко, набрали по три голоси від представників уряду.
Нагадаємо, у червні конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки призупинили після того, як Служба безпеки України надіслала комісії лист із застереженнями щодо трьох кандидатів. У документі мовиться про їхні ймовірні зв’язки з Росією. У звітах згадували також Олександра Цивінського. Незважаючи на ці рекомендації, комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо Цивінського як переможця конкурсу.
На цьому фоні тривають дискусії щодо можливих змін в уряді. Тимчасовим главою БЕБ із квітня залишається Максим Кутерга.
Раніше повідомлялося, що 20 червня Рада ухвалила закон (№10439) про перезавантаження Бюро економічної безпеки.