Автор: admin

  • Естонія збільшить призов з 2027 року

    Естонія збільшить призов з 2027 року

    Уряд Естонії схвалив новий порядок проходження строкової військової служби. Згідно з постановою від 18 грудня, з 2027 року до армії щороку призиватимуть до 4100 молодих людей, для яких встановлять єдиний 12-місячний термін служби. Про це інформує мовник ERR.

    Міністр оборони Ханно Певкур повідомив, що призов проходитиме двічі на рік. Це дозволить гнучкіше планувати навчання та краще враховувати навички призовників відповідно до потреб Сил оборони.

    У Міністерстві оборони Естонії пояснили необхідність реформи зростанням обсягу військової підготовки та підвищенням технічної складності сучасних систем озброєння. Чинна модель із восьмимісячним терміном служби, а також окремі 11-12-місячні цикли не забезпечують достатнього рівня підготовки військовослужбовців.

    Нова модель служби передбачає шість місяців інтенсивного навчання та шість місяців бойового чергування, яке виконує роль практики. Такі зміни дозволять підтримувати постійну готовність нових систем озброєння та підвищать рівень підготовки й оперативну готовність призовників.

    Постанова також мотивована загостренням ситуації у газулі безпеки та необхідністю формування добре підготовленого резерву у разі воєнного часу.

    Нагадаємо, країни Балтії – Естонія, Латвія та Литва – розробляють плани дій на випадок надзвичайних ситуацій, оскільки занепокоєні величезними військовими витратами Росії після вторгнення в Україну в 2022 році.
    Естонія планує подвоїти чисельність армії

  • Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Унікальний план. Як ЄС може передати гроші Росії

    Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де знаходиться левова частка активів.
    Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на четвер і п’ятницю.
    Як пише CNN, критики плану стверджують, що це юридично сумнівно та ризикує помстою з боку Москви. Що саме лежить на столі Як просто пояснює ЗМІ: зараз ЄС хоче позичити заморожені російські кошти, що зберігаються у фінансових установах Європи, та використовувати їх для надання позик Україні, доки РФ не виплатить репарації.
    Як відомо, ЄС заблокував місцеві активи російського центрального банку у 2022 році в рамках санкцій через війну Москви в Україні. Досі блок використовував відсотки від активів, які здебільшого є облігаціями, для фінансування частини своєї підтримки Києва.
    Але 3 грудня Європейська комісія оприлюднила пропозицію піти далі та ефективно використовувати самі активи для надання позики Києву. Виконавчий орган ЄС називав основну частину активів, або основну суму боргу, а також відсотки та інші доходи від них “залишками готівки”, оскільки, коли облігації погашаються та настає термін їх погашення, вони перетворюються на готівку.
    Комісія зазначила, що через санкції ЄС будь-які виплати основної суми боргу та доходу від активів центральному банку Росії заборонені, і стверджувала, що отримані в результаті залишки готівки не є власністю банку.
    “Ми беремо залишки готівки, надаємо їх Україні як позику, і Україна має повернути цю позику, якщо і коли Росія виплачуватиме репарації”, – сказала журналістам президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
    Активи російського центрального банку, що зберігаються в блоці, оцінюються приблизно в 210 мільярдів євро . Протягом наступних двох років комісія хоче позичити Україні 90 мільярдів євро з цієї суми, що покриє дві третини того, що, за оцінками Міжнародного валютного фонду, країні знадобиться у 2026 та 2027 роках на цивільні та військові цілі.
    Так званий репараційний кредит має бути схвалений “кваліфікованою більшістю”, – сказала фон дер Ляєн, а це означає, що понад половина держав-членів ЄС повинні проголосувати “за”. Чому Бельгія проти Euroclear – депозитарій цінних паперів у Бельгії, зберігає більшість російських активів, іммобілізованих в ЄС. Оцінки суми в країні різняться – у вересні Європейський парламент оцінив її в 180 мільярдів євро. За оцінками, 176 мільярдів євро з цієї суми зараз перетворилися на готівку.
    Бельгійський уряд висловив занепокоєння щодо репараційного кредиту. Ключовими з них є те, що Росія розглядатиме його як незаконне перепрофілювання своїх суверенних активів.
    “Ми неодноразово говорили, що вважаємо варіант репараційного кредиту найгіршим з усіх, оскільки він ризикований – такого ще ніколи не робили”, – заявив 3 грудня міністр закордонних справ і віце-прем’єр Бельгії Максим Прево.
    Європейська комісія спробувала залучити Бельгію, звернувшись до країн-членів ЄС з проханням надати гарантії щодо кредиту. Ці гарантії можуть стосуватися “будь-якої держави-члена, якщо вона буде змушена сплатити претензію Росії”. Але бельгійський уряд вважає ці гарантії “занадто обмеженими”, побоюючись, що вони не покриють інші потенційні витрати.
    Російський центральний банк вже подав позов з вимогою відшкодування збитків на мільярди доларів проти Euroclear, заявивши, що це превентивний захід проти плану Європейської комісії передати активи “третім особам”. Кремль також може конфіскувати більше іноземних активів у Росії у відповідь.
    Інші країни ЄС, такі як Італія та Чехія, також висловили стурбованість щодо цього плану. Прем’єр-міністр Чехії заявив, що його країна не погодиться надати фінансові гарантії, оскільки їй потрібно резервувати свої кошти для громадян Чехії.
    СNN додає, що ширше занепокоєння в Європі полягає в тому, що використання заморожених активів може перешкодити іноземним інвестиціям у Європі. Країна, така як Китай, усвідомлюючи, що їй можуть загрожувати європейські санкції у разі вторгнення на Тайвань, може неохоче інвестувати в регіоні. “Так само як у наркоторговців” Президент України Володимир Зеленський сьогодні на засіданні Європейської ради в Брюсселі заявив, що рішення про використання активів Росії Є “одним із найясніших і морально обґрунтованих рішень, які будь-коли могли бути ухвалені”.
    “Так само як влада конфіскує гроші у наркоторговців і забирає зброю у терористів, російські активи мають використовуватися для захисту від російської агресії та для відбудови того, що було знищене російськими атаками. Це морально. Це справедливо. І це легально – підтверджено експертизою багатьох професіоналів”, – передає слова президента Радіо Свобода.
    Глава української держави вважає, що виділення Києву репараційної позики коштом заморожених активів РФ може наблизити завершення війни.
    “Якщо ми знаємо – і якщо Путін знає – що ми можемо залишатися стійкими ще принаймні кілька років, тоді його причина затягувати цю війну стає значно слабшою. І саме так має працювати тиск на агресора – тиск, що приносить мир”, – наголосив президент України.

  • У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    У Швейцарії суд оголосив присуд чоловіку, що воював на боці України

    Військовий суд в місті Майлен, в кантоні Цюрих (Швейцарія), засудив 49-річного швейцарця до 18 місяців умовного позбавлення волі за військову службу в Україні, де він воював проти російських загарбників. Про це повідомляє швейцарський мовник SRF.
    ЗМІ зазначив, що 49-річний Аві М. є швейцарцем і воював у складі української армії як снайпер, тоді як законодавством Швейцарії служба у складі збройних сил іноземної держави заборонена і кваліфікується як “найманство”.
    Аві М. сам розповідав про свою службу в інтервʼю ЗМІ, а також говорив про неї в соцмережах.
    Обвинувачення вимагало шість місяців позбавлення волі без права на умовно-дострокове звільнення, вказуючи на попередні судимості чоловіка та необхідність запобігти його подальшій службі за кордоном.
    Захист виступив за виправдання, стверджуючи про відсутність доказів того, що Аві М. “брав участь у бойових діях або був на фронті”, за винятком повідомлень ЗМІ. Адвокати посилались і на покази матері чоловіка, яка казала, що “не вірить 80% того, що розповідає” її син.
    Військовий суд у четвер засудив Аві М. до 18 місяців позбавлення волі умовно з випробувальним терміном чотири роки. Сам чоловік не був присутній у суді – він уже певний час живе в Ізраїлі, де виховує сина.
    Для Швейцарії це був перший судовий процес проти добровольця, який воював на боці України проти російських сил, зазначає SRF.

  • Росіяни атакували Молнією школу у Запоріжжі

    Росіяни атакували Молнією школу у Запоріжжі

    Російські війська ввечері 18 грудня атакували Запоріжжя дроном. Молнія поцілила по школі. Про це повідомили в прокуратурі Запорізької області.
    “За даними слідства, 18 грудня 2025 року о 16:20 росіяни нанесли удар по будівлі школи в одному зі спальних районів Запоріжжя. Попередньо, ворог застосував БпЛА типу Молнія”, – зазначили у повідомленні.
    Внаслідок атаки пошкоджено фасад закладу освіти, а також повилітали вікна та двері.
    Як зауважили, у момент обстрілу освітній процес не відбувався, тож діти не постраждали, інформація щодо інших потерпілих нині уточнюється.
    За процесуального керівництва прокурорів обласної прокуратури розпочали розслідування у кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину за ч. 1 ст. 438 КК України.

  • Ford скасував багатомільярдну угоду на електромобільні батареї LG

    Ford скасував багатомільярдну угоду на електромобільні батареї LG

    Ford скасував масштабну батарейну угоду на $6,5 млрд із південнокорейською компанією LG Energy Solution, повідомляє Carscoops. Рішення ухвалили невдовзі після того, як Ford оголосила про скорочення своїх електромобільних планів і відмову від іншого проєкту з виробництва акумуляторів разом зі SK On вартістю $11,4 млрд.
    Про розірвання контракту стало відомо з регуляторного повідомлення LG у Південній Кореї. У компанії зазначили, що рішення Ford пов’язане зі змінами державної політики та переглядом прогнозів щодо попиту на електромобілі. Для LG ця угода була вкрай важливою – її обсяг еквівалентний приблизно третині річного виторгу компанії за попередній рік.
    Контракт між Ford і LG було укладено у жовтні 2024 року. Він передбачав постачання 34 ГВт·год батарей у період з 2026 по 2030 рік, чого вистачило б для виробництва близько пів мільйона електромобілів на рік. Окрім цього, LG мала забезпечити ще 75 ГВт·год акумуляторів для комерційних моделей Ford у 2027-2032 роках. Виробництво планувалося на заводі LG у Польщі, а батареї призначалися для автомобілів європейського ринку.
    У LG прямо вказали, що йдеться про рішення Ford припинити виробництво окремих електромобільних моделей через нещодавні політичні зміни та охолодження попиту на електромобілі. Ці події наклалися на загальне згортання електромобільної програми Ford.

  • Зеленський прибув з візитом у Польщу

    Зеленський прибув з візитом у Польщу

    Зеленський вже тепер, у вечері, 18 грудня, перебуває з візитом у Польщі. Відео його прибуття до Варшави з’явилося у мережі.
    На кадрах запису можна побачити, як він спускається трапом з літака і його зустрічають в аеропорту польські урядовці.
    Утім, як відомо, головні події візиту українського лідера відбудуться завтра, 19 грудня. Зокрема о 10:00 за варшавським часом пройде офіційна церемонія зустрічі Зеленського президентом Польщі.
    Під час візиту до Польщі 19 грудня президент Зеленський може зустрітися не тільки зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким, але й з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском, повідомляє польське видання PAP.

    Зеленський прибув з візитом у Польщу pic.twitter.com/deepBuNFJS— Максим (@lipcansmaks1) December 18, 2025

  • Лунін зауважує, що вся команда доклалася до того, щоб він став капітаном

    Лунін зауважує, що вся команда доклалася до того, щоб він став капітаном

    Український голкіпер Реала Андрій Лунін сказав кілька слів щодо такої довіри до нього, як носіння капітанської пов’язки, що сталося в матчі 1/16 фіналу Кубка Іспанії, який “Королівський клуб” грав із Талаверою.

    Нагадаємо, що на гру “вершкові” вийшли з Луніним на чолі як капітаном і виграли в клубу з третього дивізіону з рахунком 3:2.

    “Із огляду на те, що половина команди не грала, мені довірили капітанську пов’язку. Однак бути капітаном Реала – це завжди предмет гордості.

    За лаштунками вкладено багато важкої праці та часу. Я вдячний своїм партнерам по команді та клубу, які допомогли мені в цьому”, – цитує Луніна офіційний сайт Реала.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

  • Україні заявила про успішну реструктуризацію ВВП-варантів

    Україні заявила про успішну реструктуризацію ВВП-варантів

    Власники понад 99% ВВП-варантів на 2,6 млрд доларів погодили їх обмін на стандартні єврооблігації України, що дозволить державі уникнути мільярдних виплат у післявоєнний період, посилити макроекономічну стабільність та зберегти ресурси для фінансування оборони. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну у четвер, 18 грудня.

    Реструктуризація виводить з обігу токсичний фінансовий інструмент та робить боргову структуру України прогнозованішою й стійкішою.
    Це означає, що Україна конвертує майже весь непогашений номінальний обсяг ВВП варантів у новий клас облігацій С зі строком погашення у 2032 році на суму 3,497 млрд доларів (а невелику частину – в облігації В зі строками погашення у 2030 та 2034 роках на близько 34 млн доларів) відповідно до умов пропозиції. У межах цієї транзакції Україна також анулює ВВП варанти на суму 604 млн доларів, які перебувають у власності держави. Відтак, Україна повністю виводить з обігу цей інструмент.
    У відомстві пояснили, що ця реструктуризація суттєво зменшує ризики, які ВВП варанти створювали для державних фінансів України. За розрахунками Міністерства, сукупні виплати за ними у 2025-2041 роках могли б становити від 6 до 20 млрд доларів залежно від темпів економічного зростання країни у період відновлення.
    “Така надмірна волатильність зумовлена природою цього інструменту: після 2025 року виплати є необмеженими та прив’язаними до річного зростання реального ВВП – без захисту від ризику економічних спадів, за якими може слідувати різке відновлення, що призводять до виплат, які не відповідають економічній реальності”, – зазначили у повідомленні.
    Виплати за ВВП варантами здійснюються, якщо річне зростання реального ВВП перевищує 3%, а номінальний ВВП перевищує 125,4 млрд доларів, та розраховуються як 15% від річного зростання ВВП між 3% і 4% та 40% від зростання реального ВВП понад 4%.
    ВВП України скоротився майже на 30% у 2022 році через повномасштабне вторгнення росії. У 2023 році економіка зросла на 5,3%, що спричинило вимогу здійснення виплати за ВВП варантами на суму 643 млн доларів, попри відсутність реального покращення економічної ситуації в країні. Цю вимогу повністю врегулювали у межах цієї реструктуризації.
    Раніше у Нацбанку прокоментували дефолт за ВВП-облігаціями. Чому так важливо реструктуризувати ВВП-варанти

  • США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

    США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ

    США та Європа розробили план гарантій безпеки для України, який включає круті заходи, щоб стримати Росію від повторної агресії. Про це повідомляє інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на анонімних посадовців.
    Згідно з планом, першою лінією післявоєнного стримування має стати українська армія чисельністю близько 800 тисяч осіб. Постачання зброї та інші програми підтримки України продовжаться, щоб українські воїни були підготовлені належним чином.
    США мають надавати розвідувальну інформацію та здійснювати моніторинг, щоб відстежувати будь-які спроби порушити мирну угоду подовж лінії розмежування. Мова також про можливі операції РФ під чужим прапором.
    Солдати країн “коаліції рішучих” будуть розміщені далеко від лінії фронту “для зміцнення довіри”. Вони, як підтвердили європейські лідери, зможуть діяти в Україні в межах заходів безпеки.
    План США і Європи передбачає, що в разі відновлення бойових дій українські воїни виступатимуть першою лінією оборони, а союзники України оперативно задіють дипломатичні механізми і заходи з деескалації, щоб не допустити розростання конфлікту.
    В разі, якщо такі спроби не будуть успішними, Україні “нададуть військову підтримку” за участі можливостей США.
    Такий багаторівневий підхід і зобов’язання з боку США викликали оптимізм в Україні та Європі, стверджує ЗМІ.

  • Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів

    Китай створив власний “Манхеттенський проєкт” для виробництва ШІ-чипів

    У високозахищеній лабораторії в Шеньчжені китайські науковці побудували прототип машини, здатної виготовляти новітні напівпровідникові чипи для штучного інтелекту, смартфонів і військової техніки, яку поки що контролюють країни Заходу. Про це повідомляє Reuters.

    Прототип завершили на початку 2025 року, зараз він проходить тестування і займає майже всю площу фабрики. Машину створили колишні інженери голландської компанії ASML, які зуміли відтворити технологію екстремального ультрафіолетового (EUV) літографічного обладнання, що лежить в основі найсучасніших чипів.

    Поки прототип працює й успішно генерує ультрафіолетове світло, він ще не виробляє готових чипів. Китай планує отримати перші робочі зразки до 2028 року, але більш реалістичною датою називають 2030 рік.

    Проєкт є частиною шести років ініціативи уряду Китаю з досягнення самозабезпечення у виробництві напівпровідників – однієї з головних пріоритетів президента Сі Цзіньпіна. Huawei координує роботу численних компаній та державних дослідних інститутів, залучаючи тисячі інженерів. Проєкт секретний і порівнюють його з американським Манхеттенським проектом.

    Китай використовує компоненти старих машин ASML і комплектуючі з інших постачальників, включно з японськими Nikon та Canon. Працівники Huawei працюють на об’єкті цілодобово, часто ночуючи на території лабораторії.

    Завдяки цьому прототипу Китай може наблизитися до незалежності у виробництві новітніх чипів раніше, ніж очікували аналітики, хоча технічні виклики, зокрема точні оптичні системи, ще залишаються.

    Нагадаємо, компанія Nvidia розмістила замовлення на 300 000 чіпів H20 у тайванської TSMC минулого тижня через сильний попит з Китаю, який змусив американську компанію змінити своє рішення і не покладатися лише на наявні запаси.
    У Китаї створили чип пам’яті завтовшки в один атом